Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №320/14405/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року справа №320/14405/25

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. на період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини;

- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. на період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме при виконанні бойового завдання отримав бойове травмування, що підтверджується довідкою про обставини травми та проходив лікування у медичних закладах. Як зазначено позивачем, за час перебування на лікуванні ним було недоотримано належне грошове забезпечення, а саме додаткову грошову винагороду, яка передбачена абз.4 п.1-2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Позивач звертався із рапортом від 28.12.2024 до відповідача про його включення до проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, через поранення пов`язаним із захистом Батьківщини та отриманим під час участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Однак, станом на момент звернення з позовом до суду рапорт посадовими особами військової частини не підписаний. Позивач з такою бездіяльністю відповідача не погоджується, у зв`язку з чим і звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 21.10.2024, близько 12:30 год., Позивач, керуючи транспортним засобом ІЖ, д.н.з. НОМЕР_2 , повертаючись до військової частини після проведення занять зі школярами з лекції з мінної безпеки, зупинився на перехресті вулиць Португальської та Столичне Шосе у м. Києві. В цей момент в задню частину вказаного автомобіля в?їхав автомобіль AUDI, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті ДТП Позивач отримав наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку середньої тяжкості, забій м?яких тканин голови та шиї, забій-розтягнення капсульно-зв?язкового апарату шийного та грудного відділу хребта, пошкодження капсульно-зв`язкового апарату правового плечового та кульшового суглобу, забій м?яких тканин верхніх та нижніх кінцівок.

27.12.2024 у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ГВКГ» було проведено медичний огляд Позивача, за результатами якого було встановлено, що вказані вище травми пов`язані із виконанням обов??язків військової служби, а не захистом Батьківщини, як того вимагає 11 розділу XXXIV Порядку. У задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив, Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 28.12.2024 було подано рапорт про його включення до проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, через поранення пов`язаним із захистом Батьківщини та отриманим під час участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

До рапорту додано відповідні довідки форми 5 № 115 від 29.02.2024, форми 6 № 1301 від 18.11.2023, видані військовою частиною НОМЕР_4 , та довідка військово-лікарської комісії

Військово-медичного центру Головного військового клінічного госпіталю № 34309 від 27.12.2024.

Рапорт від 28.12.2024 з аркушем погодження так і не був підписаний зазначеними посадовими особами Відповідача, що порушує права ОСОБА_1 як військовослужбовця на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. у зв`язку із отриманими пораненнями під час виконання бойового завдання.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по цей час.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", пунктом першим якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:

1) беруть безпосередню участь у бойових діях;

2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.

За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000,00 грн. не виникає.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

- загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень.

Згідно пункту 1-2 Постанови №168 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 836 від 09.08.2023 (Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 836 від 09.08.2023 - у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року)) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

-у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

- загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Отже, постановою № 168 передбачено можливість виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, зокрема тим особам, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

З аналізу пункту 1-2 Постанови №168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Як встановлено судом, з довідки військово-лікарської комісії № 34309 від 27 грудня 2024 року, позивачу проведено медичний огляд Військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь», за результатами якого встановлено, що "Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 отримував поранення (контузію, травму, каліцтво), що пов`язане із захистом Батьківщини, що виключає можливість виплати йому за період стаціонарного лікування додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн.

Тож надані позивачем у справі докази не підтверджують обставини перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та перебування у відпустці для лікування саме після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відтак підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, виходячи з розрахунку 100 000 грн. на місяць на період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, відсутні.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено права позивача в частині виплати додаткової грошової винагороди, а позивачем протилежного не доведено, що свідчить про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої винагороди на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Судових витрат, які підлягають розподілу на користь сторін не встановлено.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.