Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №300/4058/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №300/4058/25

Суддя: Остап'юк С.В.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. справа № 300/4058/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Остап`юка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі – відповідач, митний орган, Митниця, Івано-Франківська митниця) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 26.02.2025 по 09.05.2025 Івано-Франківська митниця, розглянувши подані ФОП ОСОБА_1 митні декларації на товари (шини та колісні диски для автомобілів), ввезені на виконання контракту №Х01/2023 від 01.03.2023, укладеного з постачальником KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LTD, прийняла рішення про коригування митної вартості №UA206000/2025/000038/2 від 26.02.2025, №UA206030/2025/000006/2 від 10.04.2025 та №UA206000/2025/000064/2 від 09.05.2025, якими митну вартість товарів збільшено. Підставою для коригування митниця визначила ненадання декларантом висновків спеціалізованих експертних організацій про якісні та вартісні характеристики товарів, а також наявність розбіжностей між сумами платіжних інструкцій і комерційних інвойсів. На підставі зазначених рішень позивачу довелося сплатити митні платежі у збільшеному розмірі, різниця яких склала 856 289,67 грн.

Не погоджуючись із такими висновками, позивач в порядку частини 8 статті 55 МК України звернувся до митниці з додатковими документами на підтвердження заявленої митної вартості, однак рішеннями №7.21-1/15-01/8.19/1868 від 02.05.2025, №7.21-1/28-04-03/8.19/2167 від 21.05.2025 та №7.21-1/15-01/8.19/2223 від 27.05.2025 у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів відмовлено з посиланням на те, що позивачем не надано висновків спеціалізованих експертних організацій щодо якісних та вартісних характеристик товарів.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки на момент прийняття оскаржуваних рішень він надав митниці повний наявний у нього перелік документів, передбачених ст. 53 МК України, - контракт, проформи та комерційні інвойси, платіжні інструкції і SWIFT-повідомлення, транспортні документи та договори з експедиторами, що в сукупності підтверджують обидві складові митної вартості: ціну товару та витрати на його транспортування. На переконання позивача, чинне законодавство не покладає на декларанта обов`язку замовляти висновок експертної організації щодо імпортованого товару, а витребування такого висновку як єдиної підстави для коригування заявленої митної вартості суперечить вимогам статті 53 МК України та частини 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Крім того, позивач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті неповно та необ`єктивно, оскільки митниця протиправно перейшла одразу до резервного (шостого) методу визначення митної вартості, не провівши консультацій з декларантом щодо можливості застосування інших методів послідовно, не навела розрахунку та обґрунтування визначеного нею числового значення вартості товарів, а надані позивачем пояснення щодо розбіжностей в оплаті за контрактом залишила без уваги. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 16.06.2025 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України подала до суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з викладених у ньому підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 скористався правом на подання відповіді на відзив відповідача, в якому заперечив проти мотивів та доводів Митниці, викладених у відзиві на позовну заяву, зважаючи на ті самі підстави та аргументи, що викладені в адміністративному позові.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзиви, клопотань, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

01.03.2023 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) і нерезидентом компанією "KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LIMITED" (Китайська Народна Республіка) (продавець), укладений зовнішньоекономічний договір №X01/2023, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця шини і колісні диски для автомобілів за найменуваннями, асортиментом (номенклатури), ціні і кількості, узгодженими сторонами і відображені в інвойсах продавця на кожну партію товару.

31.10.2024 ФОП ОСОБА_1 отримав від постачальника KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LTD. проформу інвойс № KS241031SMUKR на суму 33 988,00 доларів США.

15.11.2024 ФОП ОСОБА_1 отримав від постачальника наступну проформу інвойс № KS241115SMUKR на суму 88 563,60 доларів США.

В період з листопада 2024 року по лютий 2025 року Позивач вносив передоплати за товари на підставі цих проформ інвойсів у міру наявності обігових коштів: 01.11.2024 10 000,00 доларів США, 19.11.2024, 20 000,00 доларів США, 26.11.2024 10 000,00 доларів США, 28.11.2024 13 988,00 доларів США, 11.12.2024 20 000,00 доларів США, 20.02.2025 36 251,60 доларів США.

За проформами-інвойсами №KS241031SMUKR від 31.10.2024 та № KS241115SMUKR від 15.11.2024 постачальником сформовано: комерційні інвойси № КS241031SMUKR від 13.12.2024 на загальну суму 35 620,00 доларів США, № KS241115SMUKR від 26.12.2024 на загальну суму 35 620,00 доларів США, № KS241115SMUKR-2 від 19.02.2025 на загальну суму 38 999,60 доларів США.

Постачальник надав позивачу лист, у якому просить вважати недійсним інвойс № KS241115SMUKR-2 від 19.02.2025, натомість керуватися інвойсом №KS241115SMUKR від 28.02.2025. У зв`язку з цим ФОП ОСОБА_1 доплатив різницю між вказаними інвойсами - 1 572 долари США.

Продавець на виконання комерційного інвойсу № KS241031SMUKR від 13.12.2024 сформував та відвантажив замовлену партію товару у контейнері SUDU8970181, що підтверджується експортними митними деклараціями №425820240001476099 та № 425820240001476097 від 20.12.2024, № 435020240000113156 від 22.12.2024.

Товар поставлявся на умовах FOB (порт QINGDAO, Китай), ТОВ "ЛУКРО" на підставі договору № ТЕО/110924ГВ транспортно-експедиційного обслуговування від 11.09.2024, та TOB "МАРКО- ТРАНСБУД" - на підставі договору-заявки № ГВВ-000003 від 19.02.2025.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Брок-ІФ" на виконання умов договору на проведення митно-брокерської діяльності в інтересах позивача подано до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію №25UA206030001083U6 від 24.02.2025, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: "Товар 1: Колеса ходові укомплектовані шинами, при значені для встановлення переважно на ведучу вісь трактора колісного, для напівпричіпів, нові, які складаються з диска, штампованого зі сталі 22,5*9,00 та шини К329 315/70R22.5-18PR (торгівельна марка диску та шини KORYO) індекс навантаження 154/150 у кількості 72шт. Виробник KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LTD. Країна виробництва CN. Товар 2: Колеса ходові укомплектовані шинами, при значені для встановлення переважно на вісь напівпричепів, які складаються з диска, штампованого зі сталі 16mm 22.5*11,7 5 та шини SR907385/65R22.5-22PR (торговельні марки: диску KORYO, шини SUNET1 , індекс навантаження 162, у кількості 110 шт. Виробник KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LTD. Країна виробництва CN. Товар 3: Шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, нові з індексом навантаження більш як 121: розмір: SR907385/65R22.5-22PR - 12шт. Виробник KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LTD. Країна виробництва CN.".

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються: товар 1 на суму 13 966,7257 доларів США, з урахуванням вартості транспортування – 16 306,82 доларів США, товар 2 на суму 20 004,4248 доларів США з урахуванням вартості транспортування – 23 642,11 доларів США, товар 3 1 648,8496 доларів США з урахуванням вартості транспортування – 1 880,6433 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в ЕМД №25UA206030001083U6 від 24.02.2025 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією декларантом подано наступний перелік документів: контракт № Х01/2023 від 01.03.2023; комерційний інвойс № KS241031SMUKR від 13.12.2024; платіжна інструкція № 835JBKLP2 від 20.02.2025; договір № ТЕО/110924ГВ транспортно-експедиційного обслуговування від 11.09.2024 з ТОВ "ЛУКРО"; договір-заявка № ГВВ-000003 від 19.02.2025 з ТОВ "МАРКО-ТРАНСБУД"; довідка про транспортні витрати № 2045/19.02.2025 від 19.02.2025, видана ТОВ "ЛУКРО"; довідка про транспортні витрати №21/02/2 від 21.02.2025, видана ТОВ "МАРКО-ТРАНСБУД"; коносамент № ZH241200142 від 26.12.2024; CMR№ 181 від 20.02.2025.

Івано-Франківською митницею Держмитслужби розпочату процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме зазначено: "у зв`язку з наступними розбіжностями: судно в коносаменті і в рахунку відрізняється; номер коносаменту не відповідає рахунку та митній декларації країни відправлення; вартість доставки товарів в заявці вища ніж в довідці; відправник товару в митній декларації країни відправлення інший ніж в коносаменті; платіжний документ не підтверджує перерахунок коштів і сума відрізняється від рахунку; електронний інвойс митної декларації складений некоректно. Згідно ст. 53 МКУ прошу надати необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару".

26.02.2025 у відповідь на зазначене повідомлення ФОП ОСОБА_1 надав митниці пояснення щодо вказаних розбіжностей та додатково такі документи: виправлений договір-заявку № ГВВ-000003 від 19.02.2025; лінійний коносамент № 247725278; додаток від 08.07.2024 до контракту від 01.03.2023 № Х01/2023.

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості №UA206000/2025/000038/2 від 26.02.2025, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено наступне:

"Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. На виконання вимог ст. 53 МКУ декларантом не надано: - експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами всі складові заявленої митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД від 21.01.2025 № 25UA305130000857U6 на товар "Колеса ходові для сільськогосподарської техніки: колеса сталеві штамповані оцинковані в зборі, нові: колесо 14,9*24 покришка з камерою 12*24(8) отворів, оцинкований диск із захистом ніпеля, кількість протекторів 21 пара – 132 шт. Мають V-подібний малюнок протектора типу "ялинка". Максимальне навантаження 2300 кг. Не алюмінієві", де визначена вартість становить – 50828,46 дол./США; товару № 3 слугувала МД від 10.02.2025 №25UA204150000284U1 на товар "Шини пневматичні гумові нові, всесезонні для автобусів та вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121 в асортименті: розмір 295/80R22.5-18 20 шт. розмір 315/70R22.5-18 20 шт. розмір 315/80R22.5-20 100 шт. розмір 315/80R22.5-20 10 шт. розмір 315/80R22.5-20 102 шт. розмір 385/65R22.5-20 30 шт. розмір 385/65R22.5-20 128 шт. розмір 315/60R22.5-18 20 шт. розмір 315/70R22.5-20 90 шт. розмір 315/80R22.5-22 60 шт. розмір 385/65R22.5-24 48 шт. Виробник - AUFINE TYRE CO., LIMITED Торгівельна марка – AUFINE. Країна походження - Китай", де визначена вартість становить – 2456,16 Дол./США".

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товарів, зокрема, товар 1: 16 306,82 доларів США і визначено її в розмірі 50 828,46 доларів США, товар 3: 1648,8496 доларів США і визначено її в розмірі 2 456,16 доларів США.

Позивач звернувся до Митниці із листом від 25.04.2025 в порядку, передбаченому частиною 8 статті 55 МК України, з проханням визнати митну вартість з урахуванням додатково наданих документів.

За результатами розгляду звернення ФОП ОСОБА_1 та додаткових документів Митниця прийняла рішення № 7.21-1/15-01/8.19/1868 від 02.05.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Митниця у цьому рішенні зазначила, що необхідних документів, які вимагались митним органом, а саме висновків про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не надано. Виходячи з цього, митниця вказала про неможливість скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA206000/2025/000038/2 від 26.02.2025 у зв`язку з непредставленням документів, які містять у своєму складі відомості про вартість товару та базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Продавець на виконання комерційного інвойсу № KS241115SMUKR від 26.12.2024 сформував та відвантажив замовлену партію товару у контейнері MEDU7523367, що підтверджується експортними митними деклараціями №425820240001514295 та № 425820240001514289 від 29.12.2024 та № 435020240000116245 від 30.12.2024.

Товар поставлявся на умовах FOB (порт QINGDAO, Китай), ТОВ "Євро Форвардінг" на підставі договору № 2769912811 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.10.2022.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Брок-ІФ" на виконання умов договору на проведення митно-брокерської діяльності в інтересах позивача подано до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію № 25UA206030001995U4 від 09.04.2025, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: "Товар 1: Колеса ходові укомплектовані шинами, призначені для встановлення переважно на ведучу вісь трактора колісного, для напівпричіпів, нові, які складаються з диска 72 шт., штампованого зі сталі 16mm 22,5*9,00, та шини К329 315/70R22.5-18PR (торгівельна марка диску та шини KORYO), індекс навантаження 154/150 у кількості 72 шт. Виробник KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL. Товар 2: Колеса ходові укомплектовані шинами, при значені для встановлення переважно на вісь напівпричепів, які складаються з диск а 110 шт., штампованого зі сталі 16шт 2 2,5*11,75, та шини SR907 385/65R22.5-22PR (торговельні марки: диску KORYO, шини SUNET).індекс навантаження 162, у кількості 110шт. Виробник KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LTD. Країна виробництва CN. Товар 3: Шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, нові з індексом навантаження більш як 121: розмір: SR907385/65R22.5-22PR - 12шт. Виробник KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LTD. Країна виробництва CN.".

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються: товар 1 на суму 13 966,7257 доларів США, з урахуванням вартості транспортування – 16 377,31 доларів США, товар 2 на суму 20 004,4248 доларів США з урахуванням вартості транспортування – 23 751,69 доларів США, товар 3 1 648,8496 доларів США з урахуванням вартості транспортування – 1 887,63 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в ЕМД №25UA206030001995U4 від 09.04.2025 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією декларантом подано наступний перелік документів: контракт № Х01/2023 від 01.03.2023; додаток від 08.07.2024 до контракту від 01.03.2023 № Х01/2023; комерційний інвойс № KS241115SMUKR від 26.12.2024; платіжна інструкція № 835JBKLP2 від 20.02.2025; договір № 2769912811 транспортно-експедиторське обслуговування від 01.10.2022 з ТОВ "Євро Форвардінг"; довідка про транспортні витрати №00000000168 від 03.04.2025, видана ТОВ "Євро Форвардінг"; рахунок на оплату послуг експедитора № 4395 від 03.04.2025; експортні декларації №425820240001514295 та № 425820240001514289 від 29.12.2024 та№ 435020240000116245 від 30.12.2024; коносамент № ZH241200299 від 29.12.2024; CMR № 3367 від 02.04.2025; пояснення щодо стану розрахунків від 09.04.2025 з додатками.

Позивач листом від 10.04.2025 надав відповідачу відповідь щодо складових митної вартості та вказав документи, які підтверджують кожну із цих складових.

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості №UA206030/2025/000006/2 від 10.04.2025, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено наступне: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. У митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки надані документи містили розбіжності: - номер коносаменту відрізняється від наданих експортних митних декларацій країни відправлення від 29.12.2024 №425820240001514295, від 29.12.2024 №425820240001514289 та від 30.12.2024 №435020240000116245; - платіжна інструкція від 20.02.2025№835JBKLP2 не містить посилання на комерційні документи по яким здійснювалась оплата, сума платежу відрізняється від суми, яка зазначена в комерційному рахунку. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами всі складові заявленої митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД від 31.03.2025 № 25UA305130005853U8 на товар « 1-Колеса ходові для сільськогосподарської техніки: колеса сталеві штамповані оцинковані в зборі, нові: колесо 14,9*24 покришка з камерою 12*24 (8) отворів, оцинкований диск із захистом ніпеля, кількість протекторів 21 пара – 130 шт. Мають V-подібний малюнок протектора типу "ялинка". Максимальне навантаження 2300 кг. Не алюмінієві. Колеса призначені для установки на дощувальні (зрошувальні) системи, які є саморухливими і приводяться в рух мотор-редукторами. Для власних виробничих потреб», де визначена вартість становить –72189,0000 Дол./США; товару № 3 слугувала МД від 10.02.2025 № 25UA204150000284U1 на товар «Шини пневматичні гумові нові, всесезонні для автобусів та вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121 в асортименті: розмір 295/80R22.5-18 20 шт. розмір 315/70R22.5-18 20 шт. розмір 315/80R22.5-20 100 шт. розмір 315/80R22.5-20 10 шт. розмір 315/80R22.5-20 102 шт. розмір 385/65R22.5-20 30 шт. розмір 385/65R22.5- 20 128 шт. розмір 315/60R22.5-18 20 шт. розмір 315/70R22.5-20 90 шт. розмір 315/80R22.5-22 60 шт. розмір 385/65R22.5-24 48 шт. Виробник - AUFINE TYRE CO., LIMITED. Торгівельна марка – AUFINE. Країна походження - Китай», де визначена вартість становить – 2456,16 Дол./США".

Позивач 16.05.2025 звернувся до Митниці з листом, яким надав додаткові документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість в порядку, передбаченому частиною 8 статті 55 МК України, з проханням визнати митну вартість з урахуванням додатково наданих документів.

За результатами розгляду звернення ФОП ОСОБА_1 від 16.05.2025 та додаткових документів митниця прийняла рішення №7.21-1/28-04-03/8.19/2167 від 21.05.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Митниця зазначає, що необхідних документів, які вимагались митним органом, а саме висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не надано. Виходячи з цього, відповідач вказав про неможливість скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA206030/2025/000006/2 від 10.04.2025 у зв`язку з непредставленням документів, які містять у своєму складі відомості про вартість товару та базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Продавець на виконання комерційного інвойсу № KS241115SMUKR-2 від 28.02.2025 сформував та відвантажив замовлену партію товару у контейнері №MSMU7179949, що підтверджується експортними митними деклараціями № 425820250000223298 та№ 425820250000223089 від 26.02.2025.

Товар поставлявся на умовах FOB (порт QINGDAO, Китай), ТОВ «Євро Форвардінг» на підставі договору №2769912811 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.10.2022.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в ЕМД №25UA206030002558U8 від 08.05.2025 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією декларантом подано наступний перелік документів контракт № Х01/2023 від 01.03.2023; додаток від 08.07.2024 до контракту від 01.03.2023 № Х01/2023; комерційний інвойс № KS241115SMUKR-2 від 28.02.2025; договір №2769912811 транспортно-експедиторське обслуговування від з ТОВ «Євро Форвардінг»; довідка про транспортні витрати № 00000003771 від 02.05.2025, видана ТОВ «Євро Форвардінг»; рахунок на оплату послуг експедитора № 5932 від 02.05.2025; коносамент № ZH250200174 від 02.03.2025; CMR від 01.05.2025; пояснення щодо стану розрахунків від 08.05.2025 з додатками.

Позивач листом від 09.05.2025 надав відповідачу пояснення, оборотно-сальдову відомість. Також позивач зазначив, які документи з переліку, передбаченого частини 3 статті 53 МК України, вже додано до митної декларації, та вказав об`єктивні причини відсутності інших документів.

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості №UA206000/2025/000064/2 від 09.05.2025, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено наступне: Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв"язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено. Перевірка поданих до митного оформлення документів, в тому числі для підтвердження митної вартості товарів, здійснювалась візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Надані декларантом документи містили розбіжності: 1) Не дотримано виконання умов п. 4.1 Контракту від 01.03.2023 №Х01/2023 (з доповненнями) щодо забезпечення предоплати в розмірі – 30%. (зміни умов оплати не відображено в товаросупровідних документах та/або зовнішньоекономічній угоді; 2) Надані документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: комерційний інвойс від 19.02.2025 №KS241115SMUKR-2, інвойс від 28.02.2025 №KS241115SMUKR-2 містять різні числові значення (вартості товару); 3) Надані платіжні інструкції та повідомлення SWIFT містять лише посилання на Контракт, без зазначення номера інвойса, що не дає можливості перевірити числові значення митної вартості та ідентифікувати оплату за конкретну партію товару; 4) Експортна декларація країни відправлення містить інформацію про іншу фірму-відправника, а також посилається на інший транспортний документ (коносамент). Відповідно до ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Разом з тим, декларантом на закону вимогу митного органу не надано: - транспортні (перевізні) документи (договір між експедитором і перевізником); - каталоги, специфікації, пейскуранти (прайс-листи), що при умові купівлі товару від виробника подається; - висновок про вартість товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією. З огляду на вищевикладене, існує сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МКУ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-53 МКУ, митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості слугувала МД від 21.04.2025 №25UA305290000914U0. Визначена митна вартість – 3,02 USD/кг".

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товарів, зокрема 44 358,90 доларів США і визначено її в розмірі 52 702,00 доларів США.

В подальшому, позивач 21.05.2025 звернувся до митниці в порядку, передбаченому частиною 8 статті 55 МК України, з проханням визнати митну вартість з урахуванням додатково наданих документів.

За результатами розгляду цього звернення та додаткових документів Митниця прийняла рішення № 7.21-1/15-01/8.19/2223 від 27.05.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Митниця зазначає лише, що необхідних документів, які вимагались митним органом, а саме каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не надано. Виходячи з цього, митниця вказала про неможливість скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA206000/2025/000064/2 від 09.05.2025 у зв`язку з непредставленням документів, які містять у своєму складі відомості про вартість товару та базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206000/2025/000038/2 від 26.02.2025, №UA206030/2025/000006/2 від 10.04.2025 та №UA206000/2025/000064/2 від 09.05.2025 про коригування митної вартості та рішення №7.21-1/15-01/8.19/1868 від 02.05.2025, №7.21-1/28-04-03/8.19/2167 від 21.05.2025 та №7.21-1/15-01/8.19/2223 від 27.05.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі – МК України, Кодекс).

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у графі 43 митних декларацій №25UA206030001083U6 від 24.02.2025, № 25UA206030002558U8 від 08.05.2025, № 25UA206030001995U4 від 09.04.2025, визначено за основним (1) методом.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити суми операцій, відповідну оплачену вартість придбання ввезених товарів, особу, яка перераховує кошти і отримувача таких коштів, дані про контракт, в межах якого проводить міжнародна валютна операція.

З урахуванням наведеного, слід дійти до висновку, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, які піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об`єктивних підстав витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що в спірному рішенні, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Окрім цього, суд звертає увагу на суперечливість висновків відповідача у спірних рішеннях. Так, відповідач спочатку робить висновок про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, після чого посилається на джерело інформації для коригування митної вартості, а саме на МД від 21.01.2025 № 25UA305130000857U6, від 10.02.2025 №25UA204150000284U1, від 31.03.2025 № 25UA305130005853U8, від 10.02.2025 № 25UA204150000284U1, від 21.04.2025 №25UA305290000914U0 (як на такі, що стосуються, на думку відповідача, ідентичних і подібних товарів).

Матеріалами справи підтверджується, що митницею, під час митного оформлення, не зазначено ані в запиті до декларанта, ані в рішенні про коригування митної вартості, які саме відомості не підтверджені наданими до митного оформлення документами, які саме документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18).

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідач також не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. В оскаржуваних рішеннях, не зазначено підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відповідач не надав, ані позивачу, ані суду математичних обрахунків корегування вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, з яких суд міг би встановити достовірність скорегованої митної вартості.

Окремо суд вважає за потрібне звернути увагу на положення пункту 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №598 від 24.05.2012, за змістом яких у рішенні про коригування орган доходів і зборів:

- поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо;

- у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд констатує, що відповідач визначений обрахунок скоригованої вартості грубо порушує для складання рішень про коригування митної вартості, адже, митний орган знівелював різницю в якісних, кількісних показника та виду товару, що завозився позивачем, від тих випадків, які використані у оскаржуваних рішеннях.

Відмінність у назві судна, зазначеного в інвойсі та коносаменті № ZH241200142, позивач обґрунтовано пояснив фактичною зміною судна після оформлення домашнього коносамента. При цьому судноплавна компанія залишилася тією самою, а невнесення відповідних змін до домашнього коносамента було зумовлено тим, що судновий агент не здійснив його своєчасного виправлення. На підтвердження зазначених обставин позивачем подано виправлений коносамент № ZH241200142 та лист суднового агента, яким підтверджено судно, що фактично здійснювало морське перевезення.

Отже, зазначена розбіжність має технічний та об`єктивний характер і сама по собі не свідчить про недостовірність відомостей щодо товару або його вартості.

Суд також враховує пояснення позивача щодо відмінності номерів коносаментів. Як встановлено судом, у комерційному інвойсі та експортних деклараціях країни відправлення зазначено лінійний коносамент №247725278, виданий судноплавною лінією. Водночас для митного оформлення в країні отримання використовується коносамент, оформлений судновим агентом на підставі відповідного лінійного коносамента.

При цьому зміст лінійного коносамента № 247725278 щодо характеристик та кількості товару узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення. Таким чином, наявність різних номерів лінійного коносаментів не свідчить про невідповідність відомостей про товар та не спростовує його заявлену вартість.

Як встановлено судом, на момент первісного підписання договору-заявки в ньому була зазначена орієнтовна вартість фрахту. У подальшому сторонами було перепідписано договір-заявку із зазначенням остаточної вартості транспортних послуг у гривні. Виправлений договір-заявку позивач надав митному органу ще в процесі митного оформлення разом із листом від 26.02.2025.

При цьому сума транспортних витрат у виправленому договорі-заявці відповідає сумі, зазначеній у довідці про транспортні витрати, виданій експедитором, а також підтверджується актом про надані експедитором послуги, рахунком на оплату та платіжною інструкцією.

Отже, розбіжність, на яку послався митний орган, була усунута позивачем шляхом надання додаткових документів, які у своїй сукупності підтверджують фактичний розмір витрат на транспортування товару.

Суд вважає, що митний орган, маючи у своєму розпорядженні зазначені документи, не мав достатніх підстав вважати заявлені транспортні витрати непідтвердженими або недостовірними.

Щодо зауважень митного органу стосовно зазначення в експортній декларації країни відправлення іншого відправника товару суд зазначає, що така обставина сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, можливість здійснення відправлення товару третьою особою прямо передбачена додатком від 08.07.2024 до контракту від 01.03.2023 № Х01/2023. Відповідно, зазначення в товаросупровідних документах особи, яка фактично здійснювала відправлення товару, не суперечить умовам зовнішньоекономічного контракту.

Таким чином, наведена митним органом обставина не спростовує ні факту здійснення поставки, ні належності товару до відповідної господарської операції, ні його заявленої вартості.

Так, на підтвердження проведення платежу позивачем надано повідомлення банку про здійснення SWIFT-платежу від 20.02.2025 за платіжною інструкцією № 835JBKLP2, яке підтверджує перерахування коштів на користь KORYO INTERNATIONAL INDUSTRIAL LIMITED.

Тому посилання митного органу на те, що поданий платіжний документ нібито не підтверджує фактичного перерахування коштів, спростовується наявними у матеріалах справи документами банку.

Суд критично оцінює доводи митного органу про наявність розбіжностей між сумами, зазначеними у платіжних документах та інвойсах, оскільки позивач надав детальні пояснення щодо порядку здійснення розрахунків із постачальником та документально підтвердив стан взаєморозрахунків.

Як встановлено судом, оплата товару здійснювалася позивачем на підставі проформ-інвойсів у міру наявності обігових коштів. До моменту завантаження товару позивач фактично сплатив його вартість відповідно до комерційних інвойсів, наданих постачальником. Після завантаження товару постачальником було повідомлено про зміну номенклатури фактично відвантаженого товару, що, відповідно, спричинило зміну загальної вартості партії.

У зв`язку з цим позивач здійснив додаткову оплату в розмірі 1 572 доларів США. При цьому така сума становила незначну частину загальної вартості партії та була обумовлена саме зміною номенклатури товару, а не зміною його ціни.

Зазначені обставини підтверджуються листом позивача від 08.05.2025, листом постачальника, а також іншими документами щодо взаєморозрахунків.

Отже, суд вважає, що різниця між сумами попередньої та остаточної оплати має об`єктивне документально підтверджене пояснення та не свідчить про заниження позивачем митної вартості товару.

Судом встановлено, що розбіжність між інвойсами від 19.02.2025 № KS241115SMUKR-2 та від 28.02.2025 № KS241115SMUKR-2 також отримала належне пояснення.

Як зазначив позивач та підтверджується наданим листом постачальника, після фактичного завантаження товару відбулася зміна номенклатури відвантаженої партії, у зв`язку з чим постачальник здійснив перевипуск інвойсу. При цьому постачальник прямо просив вважати інвойс від 19.02.2025 недійсним та керуватися інвойсом від 28.02.2025.

Таким чином, наявність двох інвойсів із різними числовими показниками сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості, оскільки позивачем надано документи, які дають можливість встановити причину зміни відповідних показників та визначити остаточну вартість фактично поставленого товару.

При цьому митний орган не встановив, що інвойс від 28.02.2025 є недостовірним або що зазначена в ньому вартість не відповідає фактичній вартості товару.

Суд не погоджується з доводами митного органу про те, що відсутність номерів інвойсів у платіжних інструкціях та SWIFT-повідомленнях сама по собі унеможливлює ідентифікацію платежів та підтвердження заявленої митної вартості.

Сам по собі факт відсутності в призначенні платежу номера конкретного інвойсу не свідчить про те, що здійснений платіж не стосується оцінюваної поставки.

При цьому позивачем було надано митному органу додаткові документи, які у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати здійснені платежі, встановити їх призначення та співвіднести їх із поставленим товаром.

Зокрема, позивачем надано лист із детальними поясненнями щодо стану розрахунків, лист постачальника від 21.04.2025, в якому підтверджено, що після здійснення додаткової оплати в розмірі 1 572 доларів США будь-які зобов`язання позивача щодо оплати поставленого товару відсутні, акт звірки взаєморозрахунків, а також оборотно-сальдову відомість щодо стану розрахунків із постачальником.

Таким чином, сукупність наданих документів дає можливість достовірно встановити факт повної оплати поставленого товару та співвіднести здійснені платежі з відповідною господарською операцією.

Відсутність у платіжній інструкції номера інвойсу не означає відсутності зв`язку платежу з відповідною поставкою, якщо такий зв`язок може бути встановлений із сукупності інших документів. Аналогічно, відмінність номера транспортного документа потребує оцінки не ізольовано, а у взаємозв`язку з іншими документами, що підтверджують рух саме цієї партії товару.

Позивач скористався передбаченим частиною восьмою статті 55 МК України правом та подав додаткові документи на підтвердження митної вартості.

Проте митниця фактично відмовилася врахувати додатково подані документи лише з мотивів ненадання експертного висновку.

Суд вважає такий підхід необґрунтованим, оскільки митний орган повинен оцінити всі надані документи у їх сукупності, а не робити висновок про недостовірність митної вартості виключно через відсутність одного документа, якщо інші документи дозволяють встановити числові значення митної вартості.

Всі вказані дані співпадають із відомостями, занесених до документів, поданих позивачем при оформленні спірного декларування. При цьому наявність будь-яких обставин, які є визначальними за цих умов та змінюють вартість товару, в тому числі, які свідчать, що поданими платіжними відомостями позивач оплатив інші рахунки чи інвойси в межах одного контракту, відповідачем не доведено.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару через відсутність банківських платіжних документів та висновку про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідно до статті 53 МК України надання до митного оформлення зазначених документів не є обов`язковою.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По-перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині:

- не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості;

- наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.

По-друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

У спірному випадку суд не враховує обставину ненадання декларантом при консультації із митним органом висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціальними експертними організаціями, зважаючи на те, що затребування таких висновків здійснено без належних на це підстав, так як наявність обґрунтованого сумніву щодо будь-яких числових значень складових митної вартості та/або якісних чи кількісних показників товару у даній справі не підтверджена;

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:

"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (висновок експертної організації), з огляду на відсутність зауважень щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах, що підтверджують митну вартість товару.

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Проте, митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митними деклараціями №25UA206030001083U6 від 24.02.2025, № 25UA206030002558U8 від 08.05.2025, № 25UA206030001995U4 від 09.04.2025.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000038/2 від 26.02.2025, №UA206030/2025/000006/2 від 10.04.2025 та №UA206000/2025/000064/2 від 09.05.2025, складені з порушенням пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України і не містять:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на висновок суду про протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000038/2 від 26.02.2025, №UA206030/2025/000006/2 від 10.04.2025 та №UA206000/2025/000064/2 від 09.05.2025, то підлягають скасуванню також рішення №7.21-1/15-01/8.19/1868 від 02.05.2025, №7.21-1/28-04-03/8.19/2167 від 21.05.2025 та №7.21-1/15-01/8.19/2223 від 27.05.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, що передували прийняттю рішень про коригування митної вартості товарів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову в загальному розмірі 8 562,90 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 06.06.2025 за №42529.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 562,90 гривень.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів товарів №UA206000/2025/000038/2 від 26.02.2025, №UA206030/2025/000006/2 від 10.04.2025 та №UA206000/2025/000064/2 від 09.05.2025.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №7.21-1/15-01/8.19/1868 від 02.05.2025, №7.21-1/28-04-03/8.19/2167 від 21.05.2025 та №7.21-1/15-01/8.19/2223 від 27.05.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 562,90 гривень (вісім тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні дев`яносто копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційної адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач - Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вулиця Чорновола, будинок 159, місто Івано-Франківськ, 76005.

Суддя Остап`юк С.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua