Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №300/1534/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. справа № 300/1534/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 2, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 ), згідно якого просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, громадянина України ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності за мобілізації) від 10.01.2026 №198 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" у частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 та направлення його до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Підставою звернення із вказаним позовом є протиправні на переконання позивача дії відповідача щодо призову на військову службу ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , всупереч відсутності у ОСОБА_1 статусу військовозобов`язаного, у зв`язку з виключенням з військового обліку, винесено наказ від 10.01.2026 №198 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", яким позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлено до Військової частини НОМЕР_1 . Як зазначає позивач, обставина виключення з військового обліку підтверджується відміткою у паспорті громадянина України та даними приписного посвідчення. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Одночасно із поданням позовної заяви, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти дії щодо залучення ОСОБА_1 до виконання службових та бойових завдань; заборони військовій частині НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі переміщувати або переводити ОСОБА_1 до інших військових частин, підрозділів чи місць проходження військової служби; зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.01.2026 №198 у частині призову на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою суду від 18.03.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.03.2026 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку. 10.04.2026 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 21.04.2026 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Одночасно судом витребувано додаткові письмові докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

На виконання вимог ухвали суду від 21.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 подав до суду заяву від 07.05.2026, в якій зазначив про надання суду облікової картки ОПК №69-4/538 та про відсутність інших матеріалів облікової справи відносно позивача.

Військова частина НОМЕР_1 скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому заперечила проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.

Після видання ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу від 10.01.2026 №198 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" та наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини виникли нові правовідносини з приводу проходження військової служби, особливості яких врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу". Зазначає, що наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини є актом індивідуальної дії, що вичерпав себе свою фактом його виконання, а вказане унеможливлює його скасування. Просить відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про долучення документів до матеріалів адміністративної справи, а саме відомості про місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач скерував до суду відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якій зазначив, що позовна вимога про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 є похідною від основних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ОСОБА_1 не ставить питання про самостійне вирішення ВЧ НОМЕР_1 питання законності мобілізації чи звільнення з військової служби.

ІНФОРМАЦІЯ_4 подано до суду відзив від 15.07.2026 на позовну заяву, заперечило проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, з огляду на наступне.

Так, 09.01.2026 Військово – лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 проведені заходи з обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби. За результатами, медичного обстеження та медичного огляду позивач визнаний придатним до військової служби, що підтверджується Довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.01.2026 № 2026-0109-1122-5285-3. 10.01.2026 беручи до уваги придатність до військової служби та відсутність права на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_1 призвано на військову службу та направлено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до вимог постанови КМУ №932 від 16.08.2024 року "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (зі змінами внесеними постановою КМУ № 556 від 11.04.2025 року) усіх військовозобов`язаних, які не були охоплені військовим обліком, в автоматичному режимі засобами Реєстру було взято на військовий облік за місцем їх задекларованого місця проживання. В подальшому, такі особи направляються до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення військово-облікових даних. Враховуючи вимоги абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 розділу 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 3633-1Х "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби", громадяни України зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші Персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, відповідь на відзиви, додаткові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Згідно відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Обліково-послужна картка №69-4/538 (дійсна до видачі в/квитка за формою №6) сформована на ім`я ОСОБА_1 у графі 21 "Додаткові зведення" містить відтиски печатки із заповненням рукописним способом відомостей, а саме:

(1) "06.04.2005р. Медкомісією ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за гр. – статтею 53б Розкладу хвороб (наказ МО України від 1999р №207. Підлягає повторному огляду 06.04.2010 р.".

(2) "…15-04-10…53б…204…не…15.04.10".

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 на сторінці 8 міститься особлива відмітка, а саме відтиск штампу (печатки) наступного змісту: "невійськовозобов`язаний Коломийський ОМВК Івано-Франківської області 15.04.10 ОПК №64-4/538".

Відповідно до облікової картки до ОПК №69-4/538, у розділі "ступінь придатності" внесено відомості "обмежено здатний", в графі "ВІДОМОСТІ ПРО МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ" (13) рядок внесено інформацію: "06.04.2005 комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний не придат. до в/сл. в м/час, об. зд. в/ч, ст. 53б розкладу хвороб…підлягає повторному огляду 6.04.2010".

Згідно Довідки військово-лікарської комісії №2026-0109-1122-5285-3 від 09.01.2026 солдату запасу ОСОБА_1 , проведено медичний огляд постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 09.01.2026, на підставі статті графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 10.01.2026 прийнято наказ №198 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", згідно якого, зокрема, ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації та скасування наказу про зарахування до особових списків військової частини, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (частина 1 статті 1 Закону №1951-VIII).

Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону №1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені статтею 37 Закону №2232-ХІІ.

Згідно з пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, що була чинною станом на 10.02.2010), виключенню з військового обліку у районних (міських)

військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

При цьому, у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Так, зазначаючи про виключення з військового обліку ОСОБА_1 вказує про наявність у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 відмітки про виключення з військового обліку.

Повертаючись до фактичних обставин справи судом встановлено, що у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 на сторінці 8 міститься особлива відмітка, а саме відтиск штампу (печатки) наступного змісту: "невійськовозобов`язаний Коломийський ОМВК Івано-Франківської області 15.04.10 ОПК №64-4/538".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі по тексту також – Порядок №559) та форму військово-облікового документа.

Відповідно до пункту 1 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктом 7 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (надалі по тексту - QR-код військово-облікового документа).

Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі – Положення №154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, окрім іншого:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;

розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

для резервістів - військовий квиток.

Відповідно до пункту 81 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.

Отже, виключення з військового обліку військовозобов`язаного передбачає проставлення відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного), для здійснення чого Порядком №1487 передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного для зняття його з військового обліку, що відповідає вимогам Порядку №1487.

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, взяття, зняття або виключення з військового обліку, а також ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Обліково-послужна картка №69-4/538 (дійсна до видачі в/квитка за формою №6) сформована на ім`я ОСОБА_1 у графі 21 "Додаткові зведення" містить відтиски печатки із заповненням рукописним способом відомостей, а саме:

(1) "06.04.2005р. Медкомісією ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за гр. – статтею 53б Розкладу хвороб (наказ МО України від 1999р №207. Підлягає повторному огляду 06.04.2010 р.".

(2) "…15-04-10…53б…204…не…15.04.10".

Відповідно до облікової картки до ОПК №69-4/538, у розділі "ступінь придатності" внесено відомості "обмежено здатний", в графі "ВІДОМОСТІ ПРО МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ" (13) рядок внесено інформацію: "06.04.2005 комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний не придат. до в/сл. в м/час, об. зд. в/ч, ст. 53б розкладу хвороб…підлягає повторному огляду 6.04.2010".

Суд відхиляє посилання позивача на наявність у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 відмітки про його виключення з військового обліку як на належне підтвердження відповідної обставини.

Так, паспорт громадянина України за своїм правовим статусом не є військово-обліковим документом та не посвідчує належність особи до виконання військового обов`язку. Водночас, відповідно до наведених положень законодавства, відомості про військовий облік та, зокрема, про виключення особи з військового обліку, вносяться до військово-облікового документа.

У цьому випадку обліково-послужна картка №69-4/538, яка є документом військового обліку позивача, не містить відомостей про його виключення з військового обліку. Відтак сама по собі наявність у паспорті позивача відтиску штампа із зазначенням "невійськовозобов`язаний" не може вважатися належним та достатнім доказом факту виключення позивача з військового обліку.

При цьому суд зазначає, що сама по собі відмітка у паспорті позивача "невійськовозобов`язаний" не є тотожною за своїм змістом відомостям про виключення особи з військового обліку.

Зі змісту статті 9 Закону України №2232-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, слідує, що законодавець визначає конкретні категорії громадян України щодо військового обов`язку, зокрема: допризовники, призовники, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти. Окремої категорії громадян із визначенням "невійськовозобов`язаний" Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" не містить.

Таким чином, використання у паспорті позивача формулювання "невійськовозобов`язаний" саме по собі не свідчить про реалізацію передбаченої пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII процедури виключення особи з військового обліку та не може ототожнюватися з фактом такого виключення.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що матеріали справи позбавлені належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII.

Натомість, як видно зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 19.03.2026 №1064, у відповідному органі військового обліку наявні відомості щодо ступеня придатності позивача за результатами медичного огляду у 2005 році, відповідно до яких його було визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

Вказані відомості узгоджуються зі змістом обліково-послужної картки №69-4/538, у якій також зазначено, що 06.04.2005 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час за статтею 53б Розкладу хвороб, із зазначенням про необхідність повторного медичного огляду 06.04.2010.

Отже, наявні у матеріалах справи документи підтверджують відомості про визначення ступеня придатності позивача, однак не містять відомостей про прийняття рішення щодо його виключення з військового обліку.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, за результатами якої його було б визнано непридатним до військової служби саме у значенні, передбаченому пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII, тобто з відповідним виключенням з військового обліку.

Навпаки, останні підтверджені матеріалами справи відомості щодо ступеня придатності позивача, наявні у документах військового обліку та підтверджені ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідчать про те, що у 2005 році позивача було визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

В подальшому, згідно Довідки військово-лікарської комісії №2026-0109-1122-5285-3 від 09.01.2026 солдату запасу ОСОБА_1 , проведено медичний огляд постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 09.01.2026, на підставі статті графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

За таких обставин наведені відомості не підтверджують наявності у позивача статусу особи, яка була визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, а відтак не підтверджують і сам факт його виключення з військового обліку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону №2232-XII, взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII визначено: щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники – особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники – особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці – особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону №2232-XII, взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок охоплює, зокрема, підготовку громадян до військової служби, взяття їх на військовий облік, проходження військової служби та дотримання правил військового обліку. Отже, виключення з військового обліку не може розглядатися як безумовне припинення всіх правовідносин, пов`язаних із виконанням військового обов`язку.

Водночас матеріали адміністративної справи позбавлені доказів, що підтверджують наявність у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних станом на дату взяття позивача на військовий облік та проведення призову на військову службу під час мобілізації.

Суд також враховує, що як під час проведення мобілізаційних дій, так і під час розгляду справи, ОСОБА_1 , не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності у нього бронювання чи підстав для відстрочки від військової служби під час мобілізації, або ж документів, які підтверджують непридатність до військової служби за станом здоров`я.

При цьому, матеріали адміністративної справи позбавлені доказів оскарження рішення, дій чи бездіяльності ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 в адміністративному або судовому порядку представник позивача також не надав.

Також Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист"№ 3621-IX від 21.03.2024, який набрав чинності 04 травня 2024 року внесено зміни та доповнення, зокрема до Закону про військову службу.

Цим Законом скасовано статус "обмежено придатний до військової служби" та "непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Крім того, у Законі про військову службу запроваджено поняття "непридатний до військової служби з переоглядом через шість місяців".

У прикінцевих (перехідних) положеннях цього Закону встановлено, що громадяни, які до набрання чинності цим Законом (тобто до 04 травня 2024 року) мали статус "обмежено придатний", протягом 9 місяців з дня набрання чинності підлягають повторному медичному огляду (ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби.

Закон України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист"" № 4235-IX від 12.02.2025 - вніс зміну до пункту перехідних положень Закону № 3621-IX, зокрема продовжив термін проходження повторного медичного огляду (ВЛК) для колишніх "обмежено придатних" до 5 червня 2025 року.

Отже, особа, яка мала статус "обмежено придатний", після скасування з 4 травня 2024 року законом цього статусу, мала пройти ВЛК та у разі отримання висновку "придатний", така особа підпадає під мобілізацію, якщо немає законних підстав для відстрочки (ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII).

При цьому суд враховує, що останнім документально підтвердженим у матеріалах справи ступенем придатності позивача до військової служби є статус "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час", визначений за результатами медичного огляду у 2005 році. Доказів проходження позивачем у подальшому військово-лікарської комісії, за результатами якої до 09.01.2026 йому було визначено інший ступінь придатності до військової служби, матеріали справи не містять.

Відповідно до частин 1, 4 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надаючи оцінку як доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, та мотивує їх врахування або відхилення.

З огляду на наведене, суд, здійснивши безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження наявних у справі доказів та оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, не встановив документального підтвердження того, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби. Натомість наявні докази свідчать про те, що останній підтверджений до 09.01.2026 ступінь придатності позивача був визначений як "непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час", а за результатами проведеного 09.01.2026 медичного огляду позивачу визначено новий ступінь придатності до військової служби.

З огляду на встановлені обставини справи суд висновує про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягають у призові ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією, як наслідок, відсутні підстави також для скасування наказу від 10.01.2026 №198 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що останній, за наявності підстав передбачених статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", не позбавлений права звернутись до військової частини із рапортом про звільнення з військової служби.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

За відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) АДРЕСА_2 ;

відповідач 1 – ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ), АДРЕСА_3 ;

відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ), АДРЕСА_4 .

Суддя Микитин Н.М.