Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №280/7092/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2026 року Справа № 280/7092/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Міністерства оборони України, в особі Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, - Акціонерне товариство «Укрпошта» (01001, Київ, вул. Хрещатик, 22 ЄДРПОУ 21560045) про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), Міністерства оборони України, в особі Військової частини НОМЕР_3 (далі – відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 (з питань мобілізації та мобілізаційної готовності) в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 до військової служби під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_3 , по стройовій частині в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та на всі види забезпечення, а також призначення на посаду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Командира Військової частини НОМЕР_3 звільнити з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та виключити його із списків особового складу.

В обґрунтування заявлених вимог указано про те, що станом на дату затримання позивача уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 останній був офіційно працевлаштований в АТ «Укрпошта», в подальшому його було заброньовано, позивач мав статус «Заброньовано» із визначеним строком бронювання до 30 грудня 2026 року, а відтак у відношенні нього відповідачем 1 протиправно вчинено дії в частині мобілізації, а відповідачем 2 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 . З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвалою судді від 20 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із недоплатою судового збору.

23 липня 2026 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 27 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі № 280/7092/26 без повідомлення (виклику) учасників справи.

11 серпня 2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову та в обґрунтування якого вказано, що 29 червня 2026 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою уточнення військово-облікових даних та перебування на військовому обліку, в супроводі працівників Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області. Даний факт підтверджується Довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП від 30 червня 2026 року, виданій працівнику поліції ОСОБА_2 , номер жетона 116611, о 9 год 14 хв. Зауважує, що вказана довідка видана 30 червня 2026 року, після проходження позивачем медичного огляду та прийняття рішення про його призов, відповідно до розпорядження командування ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте, дата доставлення (супроводження), а саме 30 червня 2026 року, вказана помилково. Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 29 червня 2026 року, в той же день також подав заяву про скасування бронювання, отримав направлення для проходження медичного огляду та пройшов військово-лікарську комісію. При цьому, протокол про адміністративне затримання щодо позивача працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 не складався, так як позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі працівників поліції добровільно. Згідно відомостей в історії порушень правил військового обліку в ЄДРПВР АІТС "Оберіг", станом на 29 червня 2026 року позивач порушником правил військового обліку не був, а відтак - протокол про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності чи закриття справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача не виносилася. Під час уточнення військово-облікових даних представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що згідно даних Реєстру, позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 у АДРЕСА_4 з 02 липня 2009 року. 29 червня 2026 року позивач був взятий на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Щодо нібито наявного в позивача права на відстрочку на момент призову: абзац 2 частини 1 статті 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Зауважує, що під час уточнення даних, представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 також виявлено в Реєстрі, що позивач має надане бронювання від призову на військову службу на період від 13 червня 2026 року до 30 грудня 2026 року, оскільки є працівником АТ «Укрпошта». Проте, в ході спілкування з представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач виявив бажання відмовитися від наданого бронювання від призову на військову службу та долучитися до лав ЗС України, що підтверджується його заявою від 29 червня 2026 року №5796. Таким чином, відомості про скасування бронювання за заявою позивача в той же день внесено представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 до Реєстру, що підтверджується витягом про історію наданих відстрочок/бронювань з Реєстру. З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.

12 серпня 2026 року від представника АТ «Укрпошта» на адресу суду надійшли пояснення у яких останній підтримує позовні вимоги в повному обсязі та підтверджує дійсність документів, виданих від імені АТ «Укрпошта», що були надані позивачем до даної позовної заяви, а саме: довідка про місце постійної роботи позивача і бронювання позивача до 30 грудня 2026 року за АТ «Укрпошта» та клопотання АТ «Укрпошта» щодо перевірки підстав затримання та недопущення мобілізації заброньованого працівника №1.03.001.002.-22788-26 від 01 липня 2026 року.

13 серпня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладеними у відзиві на позов. Також спростовує доводи представника відповідача 1 про добровільну відмову позивача від бронювання та вказує, що сам факт доставлення (супроводження) позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 посадовими особами поліції спростовує такі доводи відповідача 1.

13 серпня 2026 року від представника Міністерства оборони України на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому вказано, що Військова частина НОМЕР_3 має зареєстрований кабінет в підсистемі «Електронний суд», а тому має можливість подати до суду відзив на позов.

Військова частина НОМЕР_3 правом на подання відзиву у строки, встановлені ухвалою суд від 27 липня 2026 року не скористалась.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до витягу із особистого застосунку «Резерв +» ОСОБА_1 перебував на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно довідки АТ «Укрпошта» позивач працює на даному підприємстві з 09 червня 2026 року (наказ про прийняття на роботу від 08 червня 2026 року № 5048_01/к) у відділенні поштового зв`язку № 60 та заброньований до 30 грудня 2026 року за АТ «Укрпошта».

Аналогічну інформацію щодо бронювання до 30 грудня 2026 року містить наявний в матеріалах справи витяг із особистого застосунку «Резерв +» станом на 12 червня 2026 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 червня 2026 року № 5648 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 призвано до військової служби під час мобілізації в особливий період та направлено для проходження Військової частини НОМЕР_3 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 позивача зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 та на всі види забезпечення на підставі поіменних списків.

Позивач вважає наказ начальника відповідача 1 в частині його призову на військову службу під час мобілізації та відправлення для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_3 та наказ командира в/ч НОМЕР_3 в частині зарахування його до списків особового складу військової частини є протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 2 статті 2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з частиною 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII в редакції від 04 грудня 2025 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 23 Закону № 3543-XII встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Частина 7 цієї ж статті передбачає, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з вимогами частин 2 і 3 статті 25 Закону № 3543-XII порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27 січня 2023 року № 76, окрім іншого, затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану (далі – Порядок № 76, у редакції від 07 лютого 2026 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку № 76 визначено, що цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);

в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства);

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);

у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).

Пунктом 3 Порядку № 76 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі – відстрочка).

Згідно з пунктом 25 Порядку № 76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.

Положеннями пункту 29 Порядку № 76 визначено, що протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний:

перебуває на військовому обліку;

перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;

уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»;

не перебуває у розшуку.

Пункт 30 Порядку № 76 передбачає, що інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі – Порядок № 559, в редакції від 16 грудня 2025 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Згідно з пунктом 6 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується, серед іншого, засобами порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність);

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Як встановив суд із витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 30 червня 2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», солдата ОСОБА_1 відповідно до поіменного списку № 12/1/5134 від 30 червня 2026 року призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та направлено до Військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки АТ «Укрпошта» та витягу із особистого застосунку «Резерв +» станом на 12 червня 2026 року позивач заброньований до 30 грудня 2026 року за АТ «Укрпошта».

Отже, відображення у застосунку «Резерв +» відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) ОСОБА_1 , свідчить про те, що стосовно позивача була проведена визначена законодавством процедура бронювання та надання відстрочки від призову.

Суд констатує, що приймаючи наказ від 30 червня 2026 року № 5648 про призов позивача на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_8 був обізнаний (повинен бути обізнаний з огляду на наведені вище судом положення підзаконних нормативно-правових актів) про наявність у позивача права на відстрочку, у свою чергу відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про заброньованих працівників у АТ «Укрпошта» є документом, який підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки від призову, тому позивач відповідно до вимог статті 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, принаймні до 30 грудня 2026 року.

На переконання суду, відповідач-1 у порядку статті 77 КАС України не довів правомірності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 30 червня 2026 року № 5648 в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до поіменного списку №12/1/5134 від 30 червня 2026 року та відправлення до Військової частини НОМЕР_3 .

Також, суд враховує, що позивач спростовує факт добровільної відмови від бронювання.

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону № 3543-XII та прийнятих на його реалізацію нормативно-правових актів заброньовані військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а надана з цих підстав відстрочка може бути анульована виключно у випадках, передбачених законодавством.

За встановлених фактичних обставин суд висновує про протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 30 червня 2026 року № 5648 в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до поіменного списку №12/1/5134 від 30 червня 2026 року та відправлення до Військової частини НОМЕР_3 .

У зв`язку з наведеним, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 30 червня 2026 року № 5648 в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до поіменного списку №12/1/5134 від 30 червня 2026 року та відправлення до Військової частини НОМЕР_3 не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесений відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, визначений законодавством та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що позивача протиправно мобілізовано на військову службу, то суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 30 червня 2026 року № 5648 в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до поіменного списку №12/1/5134 від 30 червня 2026 року та відправлення до Військової частини НОМЕР_3 .

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_3 , по стройовій частині в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та на всі види забезпечення, а також призначення на посаду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та звільнення позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 30 червня 2026 року № 5648 в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період є протиправним, оскільки на момент його видання позивач мав чинне право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Саме зазначений наказ став правовою підставою для видання командиром Військової частини НОМЕР_3 про зарахування позивача до списків особового складу та проходження ним військової служби. Отже, оскільки оскаржуваний наказ Військової частини НОМЕР_3 є похідним від протиправного наказу про призов, такий також є протиправним і підлягає скасуванню.

Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби.

Хоча Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання начальника командира Військової частини НОМЕР_3 ухвалити рішення про звільнення позивача з військової служби, а також про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , оскільки зарахування його до списків особового складу є похідним від протиправного наказу про призов та не має самостійних правових підстав для існування.

Зарахування особи до списків особового складу військової частини стало безпосереднім наслідком незаконної мобілізації, а тому збереження юридичного статусу військовослужбовця за позивачем, унеможливлює фактичне відновлення порушеного права позивача та залишає його у стані правової невизначеності.

При цьому, з урахуванням обставин справи, суд вказує, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, так само як і видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, не дозволяють мобілізовувати працівника, який має відстрочку від проходження військової служби та направляти його до військової частини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Інші доводи учасників справи не впливають на правильність вирішення спору по суті. При цьому, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

З огляду на вказане, позов підлягає задоволенню.

Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень, яким вчинено протиправні дії у відношенні позивача, необхідно стягнути судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 30 червня 2026 року № 5648 в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до поіменного списку №12/1/5134 від 30 червня 2026 року та відправлення до Військової частини НОМЕР_3 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_3 по стройовій частині від 01 липня 2026 року № 45 в частині зарахування до списків особового складу на всі види грошового забезпечення при Військовій частині НОМЕР_5 , а також призначення на посаду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та виключити його із списків особового складу військової частини.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов