Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №240/25809/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/25809/25

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася представниця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокатка Поночевна Анастасія Олегівна із позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо повернення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 05.06.2025 № 05/06-1 (зареєстрована 05.06.2025 № 188-ПР/1-25) щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску ділянки Західної Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області;

- зобов`язати Державну служб геології та надр України виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску ділянки Західної Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області.

Заявлені до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач, Держгеонадра) позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відовідача та дій Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, які не узгоджуються з нормами чинного законодавства України, яке регулює правовідносини у сфері надрокористування. Вважає, що дії відповідача щодо повернення заяви щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вчинені всупереч приписам чинного законодавства України, а саме: ст.16 Кодексу України про надра. Стверджує, що видобування корисних копалин є самостійним видом користування надрами для ініціювання продажу спеціального дозволу на який не потрібно отримувати погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування. Таке погодження отримується виключно у випадку, якщо ділянка надр пропонується для виставлення на аукціон (електронні торги) з метою надання спеціального дозволу виключно для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), що не є тотожним самостійному виду користування надрами згідно ст.14 Кодексу України про надра - видобуванню корисних копалин.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

28.01.2026 до суду від представника Державної служби геології та надр України надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність, необґрунтованість. Вважає, що заявлені вимоги суперечать фактичним обставинам справи й не ґрунтуються на вимогах закону. Пояснює, що відповідач відповідно до Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020, здійснює проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів. Реалізація лотів здійснюється з урахуванням встановлених законодавством вимог через електронну систему "Прозорро.Продажі" акціонерне товариство, яке адмініструє електронну торгову систему з продажу державного та комунального майна, а також слугує центральною базою даних для електронних торгів.

В обґрунтування правомірності своїх дій зазначає, що подану позивачем заяву направлено на опрацювання до Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", яке відноситься до сфери управління Держгеонадр та отримано інформацію про її розгляд. При цьому, Держгеонадра у зв`язку із підготовкою проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами 09.07.2025 звернулась до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з проханням надати інформацію з урахуванням екологічних умов щодо можливості користування надрами з метою видобування піску на затребуваній позивачем ділянці. Однак у зв`язку із ліквідацією Міністерства, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 "Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства" відповідач звернувся до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з проханням надати необхідну інформацію щодо можливості користування надрами з метою видобування піску ділянки Західна родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області з урахуванням екологічних умов. За результатами розгляду отримано заперечення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, а тому заяву позивача із доданими до неї документами йому повернуто.

25.03.2026 від представниці позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України скеровано адвокатський запит, в якому запитано інформацію про отримані спеціальні дозволи на користування надрами в межах території Смарагдової мережі. У відповідь отримано лист, в якому повідомлено, що запитувана ділянка розташована в межах території Смарагдової мережі UA0000111 Kanivske Reservoir, що потрібно враховувати при плануванні або здійсненні діяльності для забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, так як такі території підлягають особливій охороні в Європі. Одночасно представниця позивача звертає увагу щодо наданого відповідачем переліку надрокористувачів, яким видані Спеціальні дозволи в межах вищезазначеної території, в кількості 17 шт. при тому, що 2 з них видані 14.10.2025 та 28.10.2025, тобто вже після звернення позивача щодо ініціювання проведення аукціону. Вважає, що дана обставина свідчить про упереджене ставлення зі сторони відповідача і про протиправність його дій, та спростовує всі наведені обставини, як підстави повернення заяви позивачу.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені доводи, суд встановив наступне.

05.06.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою № 05/06-1 (вхідний Держгеонадра від 05.06.2025 №188-ПР/1-25) щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) з метою видобування піску ділянки Західна Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області.

21.10.2025 листом № 7622/08/2-25 відповідач повідомив позивача про повернення його заяви від 05.06.2025 без задоволення з огляду на отримані від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України заперечення щодо можливості користування надрами з метою видобування піску ділянки Західної Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області.

Вважає, що такі дії відповідача та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України не узгоджуються з нормами чинного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері надрокористування, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра (далі - Кодекс).

Частиною 1-2 статті 16 Кодексу передбачено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів). Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.4 ст.45 Кодексу запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.1 ст.19 Кодексу визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, що свідчить про те, що юридична особа або фізична особа є надрокористувачем з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу.

Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу (далі - надрокористувачі).

Видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" №2806-IV від 06.09.2005 (далі - Закон № 2806-IV).

Частиною 6 статті 16 Кодексу визначено, що порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020 (далі - Порядок № 993), визначає процедуру продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Статтею 4 Порядку № 993 передбачено, що використання системи електронних торгів з продажу дозволів здійснюється:

Держгеонадрами - відповідно до договору, укладеного між Держгеонадрами та адміністратором;

Радою міністрів Автономної Республіки Крим - відповідно до договору, укладеного між Радою міністрів Автономної Республіки Крим та адміністратором, щодо надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

організатором (оператором) - відповідно до договору, укладеного між організатором (оператором) та адміністратором.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку № 993 рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.

Як свідчать матеріали справи, 05.06.2025 до Держгеонадр надійшла заява з доданими до неї документами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 05/06-1 (вхідний Держгеонадр від 05.06.2025 № 188-ПР/1-25) щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) з метою видобування піску ділянки Західна Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області.

Представник відповідача вказав, що отриману заяву позивача листом Держгеонадр від 12.06.2025 № 4472/08/2-25 направлено на опрацювання до Державного науково- виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" (далі - ДНВП "Геоінформ України"), яке відноситься до сфери управління Держгеонадр, яка опрацьована, про що листом від 08.07.2025 № 06/306-2333 (вхідний Держгеонадр від 08.07.2025 № 10023-ЗА/1-25) поінформовано Держгеонадра.

09.07.2025 Держгеонадра, у зв`язку із підготовкою проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами звернулась до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з проханням надати інформацію з урахуванням екологічних умов щодо можливості користування надрами з метою видобування піску ділянки Західна Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області. До листа долучила: пояснювальну записку, оглядову карту, ситуаційний план, каталог географічних координат кутових точок та програму робіт. Проте, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 "Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства" ліквідоване, покладено його функції на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

У подальшому, Держгеонадра звернулася листом № 3703/08/2-25 від 10.10.2025 до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства (далі - Міністерство) із аналогічним листом.

У свою чергу, Міністерство листом від 20.10.2025 № 14455-ЗА/1-25 повідомило, що ділянка Західна Трипільського родовища розташована в межах території Смарагдової мережі UА0000111 Каnivske Reservoir. Дані розміщення об`єктів Смарагдової мережі (Еmerald) та рекомендації, які необхідно враховувати при плануванні або здійсненні діяльності для забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі вказані у стандартних формах даних територій Смарагдової мережі, що розміщені на офіційному сайті Ради Європи. Відповідно до інформації, стосовно місця розташування водно-болотних угідь міжнародного значення, яка розміщена на сайті Рамсарської конвенції, водно-болотні угіддя міжнародного значення в межах місця розташування ділянки Західна Трипільського родовища відсутні. Зазначено, що ділянка Західна Трипільського родовища відноситься до сполучних територій екологічної мережі Київської області, включає територію острова та розташована в акваторії річки Дніпро і враховуючи викладене використання ділянки суперечить вимогам ст.ст. 88,89 Водного кодексу України.

Враховуючи отримані заперечення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, заяву позивача з доданими до неї документами повернуто заявнику листом Держгеонадр від 21.10.2025 № 7622/08/2-25, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 15.11.2021 прийнятої у справі № 480/2224/19, які підтримані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 160/3901/23 у постанові від 10.04.2025 оцінка впливу на довкілля територій планової діяльності, яка загрожує територіям Смарагдової мережі, поки що є єдиним правовим механізмом виконання Україною своїх зобов`язань щодо збереження та підтримки видів та оселищ, які охороняються Бернською конвенцією. У свою чергу, Держава має виявляти та оцінювати потенційні негативні впливи на такі території та встановлювати екологічні вимоги, що дають змогу попередити можливе знищення цінних природних комплексів.

При цьому, слід врахувати, що Україна є Стороною ряду міжнародних договорів в частині охорони видів флори і фауни:

- Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979 року (Бернська конвенція); ратифікована із застереженнями 29.10.1996;

- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення 1973 року (CITES); ратифікована 14.05.1999;

- Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин 1979 року (Боннська конвенція); ратифікована 19.03.1999.

Наведені Конвенції є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 № 1906-IV.

Із ратифікації Бернської конвенції в України виникли зобов`язання перед Договірними Сторонами, зокрема, щодо:

- вжиття заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення (частина перша статті 3 Конвенції);

- врахування у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (частина друга статті 3 Конвенції);

- вживання відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення (частина перша статті 4 Конвенції).

З метою виконання статей Конвенції у 1989 році шляхом прийняття Рекомендацій №16 Постійний комітет Бернської конвенції рекомендував Договірним сторонам визначити території особливого природоохоронного значення (Areas of Special Conservation Interest), щоб вжити необхідних і достатніх заходів для збереження кожного природного середовища (оселища), розташованого в межах цих територій і взяти відповідальність за їх збереження.

У 1996 році Постійний комітет Бернської конвенції прийняв Резолюцію № 3 щодо створення Загальноєвропейської екологічної мережі, яка буде включати в себе території особливого природоохоронного значення.

На підставі зазначених вище Рекомендації № 16 та Резолюції № 3 була заснована Смарагдова мережа.

Відповідальними за створення та функціонування територій Смарагдової мережі є державні органи, а також органи Бернської конвенції.

У програмі інтеграції України до Європейського Союзу, схваленій Указом Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072/2000 (втратив чинність 07.07.2015), Держава вперше окреслила пріоритетним розвиток в Україні Смарагдової мережі згідно з рішенням Постійного Комітету Бернської конвенції (як продовження ініціативи Natura 2000, яка поширюється тільки на держави ЄС) та виконання конкретних планів дій щодо збереження видів дикої флори та фауни.

Формування Смарагдової мережі також є одним із завдань, визначених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, яка набрала чинності 01 вересня 2017 року, в частині поступового наближення національного законодавства до Директиви № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами № 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1882/2003, а саме, підготовка реєстру місць, призначення цих місць та встановлення пріоритетів управління ними (включаючи завершення реєстру потенційних територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними) (Додаток № XXX до Угоди про асоціацію).

У грудні 2020 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про території Смарагдової мережі, проте на теперішній час відповідний закон не прийнято.

При цьому, в Україні продовжує існувати мережа об`єктів природно-заповідного фонду у вигляді природних та біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ, ін., що передбачена ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

У даних спірних правовідносинах встановлено, що за позицією Міністерства використання ділянки суперечить вимогам статей 88, 89 Водного кодексу України, зокрема: на островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг та прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Крім того, Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації поінформував про заперечення щодо виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами ділянки Західна Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області, з метою видобування піску. Більш того, затребувана ділянки відноситься до Західна Трипільського родовища, яка розташована в Обухівському районі Київської області. Ділянка розташована в акваторії річки Дніпро, а також кутові точки 8, 9, 10 ділянки розташовані на острові.

При цьому, за відсутності спеціального закону, який регулює питання охорони територій Смарагдової мережі, слід враховувати, що в Україні діють норми міжнародних договорів (зокрема, Бернська конвенція) щодо охорони дикої флори та фауни.

З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом матеріали, планова діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в межах об`єкта (території) Смарагдової мережі.

У той час, Бернська конвенція 1979 року зобов`язує Державу вживати відповідних адміністративних заходів для забезпечення охорони природних середовищ. Таким заходом є процедура оцінки впливу на довкілля.

За приписами ст.9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23.05.2017 (далі - Закон № 2059-VIII) уповноважений центральний орган у висновку з оцінки впливу на довкілля встановлює допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності, та визначає екологічні умови її провадження.

Будь-яка діяльність, пов`язана з використанням територій, що належать до Смарагдової мережі, має обов`язково враховувати наслідки планованої діяльності при проведенні оцінки впливу на довкілля.

За замовчуванням, екологічні умови для територій Смарагдової мережі не можуть визначати заборони будь-якої планової діяльності.

Для територій Смарагдової мережі Постійний комітет Бернської конвенції рекомендував Договірним сторонам розробляти та впроваджувати плани управління, що можуть стосуватися окремих природних середовищ, в яких визначати коротко- та довготермінові завдання, забезпечувати моніторинг цих територій (Рекомендації № 16 1989 року).

Питання управління територіями Смарагдової мережі в Україні на сьогодні в національному законодавстві не врегульовано. Разом з тим, охорона природних середовищ, в т.ч. Смарагдової мережі, в Україні унормована Законом № 2059-VIII через оцінку впливу на довкілля.

Щодо викладених доводів покладених в основу заявлених позовних вимог про перевищення меж дискреційних повноважень та порушення принципу законності діяльності суб`єктів владних повноважень, суд вважає такі безпідставними.

Дискреційні повноваження - сукупність прав і обов`язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

При цьому, Держгеонадра наділені дискреційними повноваженнями щодо підготовки проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами та в процесі виконання покладених на неї завдань звернулася до Міністерства з метою отримання інформації з урахуванням екологічних умов щодо можливості користування надрами з метою видобування піску ділянки Західна Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області. Вчинені відповідачем дії є частиною реалізації державної політики у сфері надрокористування.

Щодо доводів представниці позивача про наявність уже виданих Спеціальних дозволів в межах вищезазначеної території, в тому числі після виникнення спірних правовідносин, що на її думку свідчить про упереджене ставлення зі сторони відповідача до позивача, та протиправність його дій, суд вважає за необхідне вказати наступне.

У межах даної справи такі доводи не є доцільними, оскільки суть спору, який підлягає розгляду виник з приводу лише ініціювання проведення аукціон (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску ділянки Західної Трипільського родовища, розташованої в Обухівському районі Київської області. При цьому, вже наявні Спеціальні дозволи надані інших надрокористувачам не є предметом спору у справі, що розглядається, а тому правомірність їх видання у даній справі не підлягають дослідженню.

З урахуванням вищевикладеного, суд критично оцінює доводи викладені у позовній заяві щодо порушення прав позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 КАС України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057. ЄДРПОУ: 37536031) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 28 вересня 2026 р.

28.09.26