Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №160/17657/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/17657/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

23.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , у якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 перерахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за період з 12.12.2025 по 25.04.2026 р. включно з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за період з 1 2.12.2025 по які 25.04.2026 р. включно, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 12.12.2025 по 25.04.2026. При цьому посадовий оклад та оклад за військовим званням йому обчислювалися із застосуванням розрахункової величини 1762,00 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, у зв`язку з чим грошове забезпечення було нараховане не в повному розмірі. З урахуванням обставин викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 30 червня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/17657/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 14.07.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що грошове забезпечення нараховувалось у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 12.12.2025 по 25.04.2026, що підтверджується данними військового квитка Серія НОМЕР_5 .

01.06.2026 року позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошового забезпечення.

06.06.2026 відповідач надав лист-відповідь № 1805/5104 в якому повідомив, що грошове забезпечення розраховувалось відповідно до норм Постанови КМУ № 704 з урахуванням базового місяця - 01 березня 2018 року.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам відповідача у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених положень Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 2 постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається, зокрема, з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 постанови №704 у редакції, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, ухваленій судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Верховний Суд виходив із того, що Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову №704, визначив механізм обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями через змінну величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Зміна такої розрахункової величини підзаконним нормативно-правовим актом не може нівелювати положення закону про Державний бюджет України щодо розміру прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний календарний рік.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у спірному періоді підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, помножений на відповідний тарифний коефіцієнт.

Спірний період у цій справі охоплює частину 2025 року та частину 2026 року.

Отже, при проведенні розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 12 грудня 2025 року по 31 грудня 2025 року підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2025 року, а за період з 01 січня 2026 року по 25 квітня 2026 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2026 року.

При цьому відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2025 року становить 3028 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2026 року встановлено у відповідному розмірі, який підлягає застосуванню при обчисленні складових грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2026 року.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 12 грудня 2025 року по 25 квітня 2026 року.

Разом з тим відповідач, розглянувши звернення позивача про перерахунок грошового забезпечення, листом від 06 червня 2026 року №1805/5104 повідомив, що грошове забезпечення розраховувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 з урахуванням базового місяця - березня 2018 року.

Таке обґрунтування відповідача не спростовує доводів позивача.

Зокрема, поняття «базовий місяць» застосовується у правовідносинах щодо індексації грошових доходів населення та не визначає розрахункову величину для встановлення посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 постанови №704.

Тому посилання відповідача на березень 2018 року як на «базовий місяць» не може бути правовою підставою для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача виходячи з розрахункової величини, яка не відповідає вимогам пункту 4 постанови №704 у його належному нормативному застосуванні.

Суд також враховує, що відповідачем не наведено інших правових підстав, які б свідчили про правомірність визначення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у спірному періоді виходячи саме з розрахункової величини 1762 грн.

Отже, враховуючи висновок Верховного Суду у справі №520/5814/24, суд доходить висновку, що під час нарахування позивачу грошового забезпечення за спірний період відповідач повинен був визначати розміри посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, та відповідного тарифного коефіцієнта.

Суд звертає увагу, що зміна розміру посадового окладу та окладу за військовим званням безпосередньо впливає на розмір інших складових грошового забезпечення, які визначаються у відсотковому або іншому співвідношенні до відповідних складових грошового забезпечення.

Відповідно, у разі встановлення факту неправильного визначення посадового окладу та окладу за військовим званням підлягають відповідному перерахунку і ті складові грошового забезпечення, розмір яких залежить від їх величини, з урахуванням фактично виплачених сум.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок будь-яких інших складових грошового забезпечення без їх фактичної перевірки, оскільки обсяг такого перерахунку має визначатися відповідно до нормативно встановленого механізму обчислення кожного конкретного виду грошового забезпечення.

З огляду на наведене суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність нарахування позивачу грошового забезпечення за спірний період виходячи з розрахункової величини 1762 грн.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що позивач у спірний період проходив військову службу у відповідача, звертався до нього із заявою про перерахунок грошового забезпечення, однак відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на порядок нарахування, який не відповідає наведеному вище висновку Верховного Суду.

За таких обставин суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо непроведення належного перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 12 грудня 2025 року по 25 квітня 2026 року.

При цьому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити відповідний перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому суд не визначає конкретний розмір грошової суми, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки такий розрахунок належить здійснити відповідачу з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, фактично нарахованих та виплачених позивачу за кожний місяць спірного періоду, та з урахуванням вимог законодавства щодо відповідних видів грошового забезпечення.

Суд вважає, що такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення та забезпечує ефективне поновлення порушеного права позивача.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин, положень Закону №2011-XII, постанови №704 та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Разом з тим суд вважає за необхідне уточнити спосіб формулювання зобов`язання відповідача з метою його належного та ефективного виконання, а саме - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 12 грудня 2025 року по 25 квітня 2026 року, визначивши посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно достатті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд роюить висновок, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові суб`єкта владних повноважень судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, покладаються на суб`єкта владних повноважень. Інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову суб`єкта, який не є суб`єктом владних повноважень, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративной позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 перерахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за період з 12.12.2025 по 25.04.2026 р. включно з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за період з 1 2.12.2025 по які 25.04.2026 р. включно, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук