Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №160/12234/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/12234/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/12234/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути звернення ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 копію картки обстеження та медичного огляду; повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення на місце служби; витягу з наказу про призов на військову службу військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації на особливий період.

В обґрунтування позовних вимог зазначео, що позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його направили на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби. Після завершення медичного огляду та ухвалення військово-лікарською комісією висновку, позивачу не було вручено його копію. У зв`язку з ненаданням позивачу копії висновку військово-лікарської комісії, а також інших документів, зокрема картки обстеження та медичного огляду, повістки про призов, витягу з наказу про призов на військову службу та інших документів, пов`язаних із призовом, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою їх отримання. У відповідь на заяву позивача третя особа листом від 11.02.2026 року повідомила, що для отримання зазначених документів йому необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання цих роз`яснень позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відповідних документів. Проте станом на день подання позовної заяви жодної відповіді від відповідача позивач не отримав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12234/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому наведено цитування норм чинного законодавства щодо порядку проходження військово-лікарської комісії та серед іншого зазначено, що 17 січня 2026 року позивач за направленням пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якого був визнаний придатним до проходження військової служби. Відповідач також стверджує, що під час проходження позивачем медичного огляду будь-які заходи примусу щодо нього не застосовувалися. Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку з визнанням позивача придатним до військової служби, відсутністю у нього бронювання, а також права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, останнього було призвано на військову службу під час мобілізації в установленому законом порядку.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у за мобілізацією, що підтверджується матеріалами справи.

26.02.2026 року позивач на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направив заяву, в якій просив надати копію: картки обстеження та медичного огляду; повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення на місце служби; витягу з наказу про призов на військову службу військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації на особливий період.

Зазначену заяву позивачем було підписано кваліфікованим електронним підписом.

Вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 допущено бездіяльність, що полягає у не розгляді заяви, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд враховує наступне.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Законом України «Про звернення громадян», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно частин 1 та 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно вимог статті 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення про ТЦК та СП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно пунктом 3 Положення з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2026 року позивач на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направив заяву, в якій просив надати копію: картки обстеження та медичного огляду; повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення на місце служби; витягу з наказу про призов на військову службу військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації на особливий період.

Однак, заява позивача відповідачем не була розглянута.

При цьому під час розгляду справи відповідачем до відзиву на позовну заяву було долучено документи, які позивач раніше витребовував шляхом подання відповідної заяви.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання позивачу відповіді чи запитуваних документів до моменту звернення останнього до суду. Надання відповідачем запитуваних документів лише під час судового розгляду не свідчить про належне виконання ним обов`язку щодо розгляду звернення позивача та не спростовує факту допущеної бездіяльності.

Отже, відповідачем було надано до суду запитувані позивачем документи, однак не було надано доказів надання таких документів позивачу на його звернення від 26.02.2026 року, відповіді на таке звернення та доказів направлення такої відповіді позивачу.

Навпаки, такі обставини підтверджують, що станом на момент звернення до суду право позивача на своєчасне отримання відповіді на звернення та доступ до запитуваних документів було порушено, що стало підставою для звернення до суду.

В зв`язку з викладеним суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно ухилився від розгляду заяви позивача від 26.02.2026 року, чим допустив протиправну бездіяльність саме в частині розгляду заяви позивача про надання картки обстеження та медичного огляду; повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення на місце служби; витягу з наказу про призов на військову службу військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації на особливий період.

Вимога про надання ОСОБА_1 копію картки обстеження та медичного огляду; повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення на місце служби; витягу з наказу про призов на військову службу військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації на особливий період задоволенню не підлягає як передчасна, оскільки позивачу не було відмовлено у наданні перелічених документів, а порушене право полягає у нерозгляді заяви від 26.02.2026 року в якій було заявлено відповідне прохання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2026 року у встановленому законом порядку.

В свою чергу розгляд заяви у встановленому законом порядку передбачає як розгляд заяви так і належне повідомлення позивача про результати такого розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, вона подана через систему “Електронний суд”, а отже, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1064,96 грн.

При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією від 02.05.2026 року.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» надміру сплачений судовий збір у розмірі 1597,44 грн. може бути повернутий позивачу на підставі його клопотання.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 26.02.2026 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2026 року у встановленому законом порядку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська