Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №674/1640/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 674/1640/24

провадження № 51-2296км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023242230000032 від 27 жовтня 2023 року, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янець-Подільського, жителя АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, з позбавленням права обіймати посади в установах, підприємствах та організаціях, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки. На підставі статті 75 КК його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, покладено обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 27 262,08 грн.

Цим же вироком вирішено питання речових доказів, арешту майна та цивільного позову.

Згідно з вироком ОСОБА_6 , тимчасово виконуючи обов`язки директора КП «Благоустрій Дунаєвеччини» з 08 лютого по 27 квітня 2023 року, будучи службовою особою, маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов`язки щодо збереження майна підприємства, а саме щебню фракції 10-20 мм в кількості 454,7 тон, отриманого згідно договору № 4/2023 від 15 лютого 2023 року, який він особисто прийняв, в порушення пункту 2 статті 133 Кодексу законів про працю України, та пункту 6 Статуту КП «Благоустрій Дунаєвеччини» не передав отриманий товар відповідальній особі на зберігання та особисто не вжив заходів щодо збереження майна підприємства, що призвело до його нестачі. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що виразилось у не забезпечені належного зберігання щебню фракції 10-20 мм в кількості 454,7 тон, державним інтересам завдано істотної шкоди на загальну суму 189 458, 66 грн, що у 100 і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на січень 2023 року.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2025 року залишено без змін.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи осіб, які її подали

У касаційній скарзі засуджений та захисник, посилаючись істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року. На підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за частиною 1 статті 367 КК, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначають, що на час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції минули строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. Однак, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог частини 2 статті 285 КПК, не роз`яснив йому права бути звільненим від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 367 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, засуджений ОСОБА_6 зазначає, що не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу засудженого та захисника, вважаючи її обґрунтованою.

Від захисника ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд касаційної скарги без його участі.

Засуджений ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання він не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від нього не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

В касаційній скарзі захисник та засуджений зазначають про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування статті 49 КК.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення не пізніше 27 квітня 2023 року.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули, зокрема, такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (частина 3 статті 288 цього Кодексу).

За приписами статті 285 КПК особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року (справа № 521/8873/18, провадження № 51-413кмо21), за змістом пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частин 1, 4 статті 286, частини 3 статті 288 КПК суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок роз`яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою статтею 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження за пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Нероз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій усупереч статті 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що обумовлює неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На час розгляду апеляційним судом кримінального провадження (26 травня 2026 року) існували підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, однак усупереч положенням статті 49 КК, ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції цю норму закону не застосував.

Таким чином, у ході апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто не застосував відповідних норм права щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 зазначає, що було порушено його право на закриття кримінального провадження, так як він не заперечує, щоб до нього була застосована стаття 49 КК.

Крім того, указує, що він не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття судом касаційної інстанції кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК.

Відповідно до положень статті 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

З урахуванням наведеного касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 49 КК ОСОБА_6 слід звільнити від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 367 КК, та закрити кримінальне провадження стосовно нього на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 124 КПК, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 (№ 51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, крім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Отже, процесуальні витрати на залучення експертів, понесені органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у розмірі 27 262,08 грн необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року стосовно ОСОБА_6 скасувати, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК, на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК.

Віднести на рахунок держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 27 262,08 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3