Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №757/65039/25-к — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 757/65039/25-к

провадження № 51-1707км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 09 січня 2026 року залишив без задоволення скаргу, у якій ОСОБА_6 просила визнати незаконними дії уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, та зобов`язати внести, відповідно до вимог ст. 214 КПК, до Єдиного реєстру досудових розслідувань її заяву від 12 жовтня 2025 року про вчинення суддею Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_7 кримінального правопорушення у зв`язку з постановленням завідомо неправосудних рішень.

Не погодившись із постановленим рішенням, ОСОБА_6 оскаржила його до суду.

Київський апеляційний суд ухвалою від 19 березня 2026 року повернув ОСОБА_6 її апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді.

На обґрунтування своїх доводів вказує на те, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки ухвалу місцевого суду вона отримала лише 06 березня 2026 року, а скаргу подала 10 березня 2026 року до закінчення строку апеляційного оскарження.

Стверджує, що суд першої інстанції не направляв їй судової повістки про дату і час розгляду скарги.

Вважає, що строк на апеляційне оскарження повинен рахуватися з моменту отримання копії ухвали.

У зв`язку із цим ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, на її думку, є передчасною, помилковою, незаконною та необґрунтованою.

На касаційну скаргу заперечень від учасників касаційного провадження не надходило.

ОСОБА_6 в судовому засіданні просила скаргу задовольнити.

Прокурор також зазначила, що підтримує касаційну скаргу.

Іншим учасникам провадження повідомлено про час і місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з`явилися, що не перешкоджає його розгляду. Звернення про відкладення розгляду подання не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, думку ОСОБА_6 та прокурора, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У пункті 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. При цьому якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

При цьому під час вирішення питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.

Водночас для прийняття процесуального рішення про повернення апеляційної скарги із зазначеної підстави апеляційному суду необхідно в кожному випадку детально і ретельно з`ясовувати, по-перше, чи ухвалу постановлено з викликом особи, чи без такого, по-друге, дату отримання особою копії оскаржуваного рішення.

Лише встановлена сукупність цих відомостей може бути процесуальним приводом для повернення апеляційної скарги, поданої на ухвалу слідчого судді, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 10 березня 2026 року подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 січня 2026 року, в якій, серед іншого, зазначила про те, що вказану ухвалу отримала 06 березня 2026 року, у зв`язку із чим строк апеляційного оскарження повинен обчислюватися з дня отримання нею копії судового рішення та закінчується 11 березня 2026 року.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу після закінчення строку апеляційного оскарження, клопотання про його поновлення не подала.

Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що зі змісту долученої до апеляційної скарги копії оскаржуваної ухвали випливає, що ОСОБА_6 викликалася в судове засідання до слідчого судді суду першої інстанції, тому відсутні підстави для обчислення строку апеляційного оскарження з дня отримання нею копії судового рішення.

Касаційний кримінальний суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та визнає їх передчасними.

Так, з матеріалів провадження вбачається, щоОСОБА_6 звернулася до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Розгляд клопотання слідчий суддя призначив на 09 січня 2026 року о 09:00.

ОСОБА_6 07 січня 2026 року направлено повістку про виклик до суду на вказану дату і час, проте в повістці відсутня адреса, на яку її відправлено.

Також у матеріалах провадження є довідка про доставку SMS-повідомлення щодо документу «Повістка про виклик до суду» на 09 січня 2026 року 09:00 у справі № 757/65039/25-к сформоване 07 січня 2026 року 12:56:47 одержувачу ОСОБА_6 на номер телефону НОМЕР_1 , яку згідно вказаної довідки було доставлено 07 січня 2026 року о 12:59:55.

Однак відповідно до ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

За приписами ст. 135 КПК особа викликається до слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28, судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної його заяви та технічної можливості, тобто текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику sms-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заяви.

У матеріалах провадження заяви ОСОБА_6 , оформленої за встановленим зразком, не виявлено.

Крім того, після розгляду скарги копію ухвали було направлено лише 22 березня 2026 року ОСОБА_6 (на поштову адресу) та 07 березня 2026 року ТУ ДБР у м. Києві (електронний кабінет).

З огляду на зазначене матеріали провадження не містять жодних даних про належне повідомлення ОСОБА_6 про дату, час і місце розгляду її скарги в місцевому суді та вчасне направлення їй ухвали слідчого судді від 09 січня 2026 року на її поштову адресу, отже, не містять і інформації щодо отримання нею копії вказаної ухвали до тієї дати, яка визнається ОСОБА_6 , а саме 06 березня 2026 року.

Також Верховний Суд акцентує, що, відповідно до інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу місцевого суду було надіслано для оприлюднення 06 березня 2026 року, зареєстровано наступного дня, а надано загальний доступ 09 березня 2026 року.

Згідно з позицією Суду, що міститься в постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК про обчислення строку апеляційного оскарження для особи, без виклику якої постановлено ухвалу суду або слідчого судді, з дня отримання нею копії судового рішення слід розуміти насамперед як відповідну процесуальну гарантію реалізації права апеляційного оскарження для такої особи.

Таким чином, доводи ОСОБА_6 про те, щовона вчасно подала апеляційну скаргу та не отримувала повідомлення про судове засідання, не спростовано, тому суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин Суд вважає, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведену судову практику, здійснити провадження з додержанням вимог законодавства і постановити рішення, яке відповідатиме положенням ст. 370 КПК з урахуванням положень ст. 439 цього Кодексу.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3