Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №759/5005/19 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 759/5005/19

провадження № 61-11686св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб?єкт оскарження - старший державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анна Сергіївна,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Рейнарт І. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

09 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) старшого державного виконавця

(далі - державний виконавець) Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Святошинський РВДВС)

Пономаренко А. С.

Скарга мотивована тим, що 12 січня 2024 року головний державний виконавець Святошинського РВДВС Соколова Ю. С. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13 вересня 2019 року і досягнення дитиною повноліття.

22 січня 2024 року цей самий державний виконавець винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року

у справі № 759/5005/19 зупинено виконання за виконавчим документом

№ НОМЕР_3 (судовий наказ Святошинського районного суду м. Києва від

22 березня 2019 року) до набрання законної сили рішенням у справі

№ 759/5005/19 за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада

2024 року у справі № 759/5005/19 скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року про зупинення вказаного виконавчого провадження.

17 березня 2025 року постановою державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. поновлено вчинення виконавчих дій.

У березні 2025 року на електронну адресу ОСОБА_1 надійшов розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, проте з таким розрахунком державного виконавця він не погоджується, оскільки виконавець зазначив про розмір доходу, який не відповідає дійсності, а отже, сума заборгованості є недостовірною, що підтверджується довідками Офісу генерального прокурора (далі - ОГП) від 19 березня

2025 року № 21-193зп, № 21-194зп, № 21-195-зп.

Крім того, державний виконавець при здійсненні розрахунку заборгованості

з аліментів не врахував виписки з карткового рахунка, а також не врахував прожиткового мінімуму у 2023 році для дітей від 6 до 18 років, який становив 2 832,00 грн, та у 2024 році для дітей від 6 до 18 років (прожитковий мінімум 3 196,00 грн), оскільки відповідно до судового наказу № 759/5005/19, виданого Святошинським районним судом м. Києва, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Таким чином, державний виконавець у 2023 році та, відповідно, у 2024 році нарахував аліменти, які є більшими, ніж десять прожиткових мінімумів, щомісяця, та відобразив їх у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів

у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 від 31 березня 2025 року.

За таких обставин заявник вказував, що сума його заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 398 744,03 грн є неправильною та не відповідає дійсності.

Оскільки постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та повідомлення про внесення щодо ОСОБА_1 відомостей як про боржника, до Єдиного реєстру боржників виносились на підставі вказаного розрахунку, який є неправильним, то зазначені постанови підлягають скасуванню - як незаконні та неправомірні.

Заявник зазначав, що на його утриманні перебуває мати, ОСОБА_4 , яка

є пенсіонером та інвалідом II групи, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої додається.

Відповідно до підпункту 10 частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Зважаючи на це, державний виконавець безпідставно винесла постанову про встановлення заявнику тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Не врахувала державний виконавець, і те що дитина, ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з батьком у період із січня 2022 року до 23 лютого 2023 року та з 25 грудня 2023 року до 23 серпня 2024 року

і перебувала на його утриманні.

Також заявник зазначав, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавча служба відповідно до законодавства арешт не накладає, а виокремлення таких рахунків не належить до повноважень виконавчої служби.

Відповідно до довідки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») від 31 березня 2025 року

№ FBIP2RC3SFH1D7R6 ОСОБА_1 станом на 31 березня 2025 року має в AT КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на яку отримує заробітну плату.

ОСОБА_1 направив клопотання до державного виконавця Святошинського РВДВС з вимогами: при проведенні виконавчих дій врахувати наявність в AT КБ «ПриватБанк» банківського рахунка ( НОМЕР_2 ), на його ім`я, на який він отримує заробітну плату; утриматися від накладення арешту на банківській рахунок ( НОМЕР_2 ), на який він отримує заробітну плату; виокремити усі банківські рахунки

ОСОБА_1 , передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України. Проте, станом на зараз вказане клопотання не розглянуто та відповіді не надано.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив:

- визнати неправомірними рішення державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. щодо суми аліментів, які підлягають стягненню;

- визнати неправомірними рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. щодо неврахування банківських виписок про перерахування ОСОБА_1 аліментів на особистий рахунок його дитини ОСОБА_3 , який відкритий на ім`я ОСОБА_3

в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк»);

- визнати неправомірним рішення та скасувати довідку-розрахунок державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. від

31 березня 2025 року;

- зобов`язати державного виконавця Святошинського РВДВС

Пономаренко А. С. та / або іншу уповноважену особу Святошинського РВДВС, в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, здійснити розрахунок заборгованості з урахуванням довідок ОГП від

19 березня 2025 року № 21-193зп, № 21-194зп, № 21-195-зп і надіслати йому копію відповідної довідки-розрахунку, з відображенням в ній помісячно

(в динаміці, з наростаючим підсумком) інформації про: розмір доходу, розмір аліментів який підлягає стягненню, сплачені суми аліментів із зазначенням дати сплати;

- зобов`язати державного виконавця Святошинського РВДВС

Пономаренко А. С. та / або іншу уповноважену особу Святошинського РВДВС, в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, вжити дій щодо скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року до 28 лютого 2025 року,

з урахуванням сплачених сум в цей період на особистий рахунок його дитини ОСОБА_3 , який відкритий на ім`я ОСОБА_3 в AT «Ощадбанк»;

- зобов`язати державного виконавця Святошинського РВДВС

Пономаренко А. С. та / або іншу уповноважену особу Святошинського РВДВС, в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, розглянути його клопотання, яке надійшло до Святошинського РВДВС

04 квітня 2025 року;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. під час винесення 31 березня 2025 року постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника

у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та повідомлення про внесення щодо нього відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;

- скасувати постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника

у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної, та скасувати повідомлення про внесення щодо нього відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року

в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що державний виконавець здійснила перерахунок довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31 березня

2025 року з урахуванням довідок ОГП від 19 березня 2025 року № 21-193зп,

№ 21-194зп, № 21-195-зп. Тому державний виконавець вчиняла дії для виконання рішення суду відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», водночас заявник не довів та не підтвердив належними

і допустимими доказами факту неправомірності дій державного виконавця.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірним рішення та скасовано довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 від 31 березня 2025 року державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С.

Зобов`язано державного виконавця Святошинського РВДВС

Пономаренко А. С. та / або іншу уповноважену особу Святошинського РВДВС, в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , виходячи з розміру аліментів, визначеного судовим наказом № 759/5005/19, а саме:

у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, з 13 березня 2019 року до досягнення дитиною повноліття, враховуючи довідки ОГП від 19 березня

2025 року № 21-193зп, № 21-194зп, № 21-195-зп, з надісланням боржнику

ОСОБА_1 копії відповідної довідки-розрахунку.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. під час винесення постанов від 31 березня 2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника

у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Скасовано постанови державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. від 31 березня 2025 року про встановлення ОСОБА_1 тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника

у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Скасовуючи довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від

31 березня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, апеляційний суд зазначив, що і судовий наказ, і постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження мають чітко визначену максимальну межу розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, відповідно, до 30 травня 2023 року максимальний розмір аліментів міг становити 22 720,00 грн, з 30 травня 2023 року до 31 грудня

2023 року - 28 330,00 грн, з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року -

31 960 грн, з 01 січня 2025 року до 28 лютого 2025 року - 31 960,00 грн.

Проте в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за аліментами від 31 березня 2025 року державний виконавець Святошинського РВДВС не врахувала суми максимального розміру аліментів, які підлягають стягненню, і нарахувала заборгованість у грудні 2023 року у розмірі 45 526,00 грн, у серпні 2024 року -

48 121,25 грн, у грудні 2024 року - 48 875,63 грн, що значно перевищує

10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд зробив висновок про наявність правових підстав для зобов`язання державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. та / або іншої уповноваженої особи Святошинського РВДВС, в провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , виходячи з розміру аліментів, визначеного судовим наказом № 759/5005/19, враховуючи довідки ОГП від 19 березня 2025 року

№ 21-193зп, № 21-194зп, № 21-195-зп, з надісланням боржнику ОСОБА_1 копії відповідної довідки-розрахунку.

Установивши, що під час складення спірної довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; виконавче провадження було відкрито 12 січня 2024 року, а в лютому 2024 року боржник сплатив аліменти в розмірі 28 255,50 грн, в березні 2024 року - 27 469,39 грн; в період з 19 квітня 2024 року до 17 березня 2025 року державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій зі стягнення аліментів з ОСОБА_1 ; на утриманні ОСОБА_1 перебуває мати, Лало Я. Ч., яка є пенсіонером та інвалідом II групи, апеляційний суд зробив висновок про наявність правових підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. під час винесення 31 березня

2025 року оспорюваних постанов та про їх скасування.

Апеляційний суд також зробив висновок про відсутність підстав для задоволення скарги в іншій частині.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

12 вересня 2025 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо вжитих державним виконавцем заходів, передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», суто в інтересах дитини. Заявник вказує, що спірна довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 31 березня 2025 року на момент розгляду справи в судах першої і апеляційної інстанцій втратила свою чинність у зв`язку зі спливом 1 місяця та у зв`язку із складанням нових довідок-розрахунків, а тому її скасування не призведе до поновлення оспорюваних прав заявника. Заявник звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 2208/4771/12 (провадження № 61-11331св21), яка не була врахована апеляційним судом, зроблено висновок, що оскаржувана стороною довідка-розрахунок відповідно до викладених вище вимог закону втратила чинність, тому її скасування судовим рішенням не призведе до поновлення порушених прав заявника. Заявник звертає увагу на те що апеляційний суд скасував довідку-розрахунок без належної оцінки доказів фактичної заборгованості, оскільки на момент розгляду справи в апеляційному суді заборгованість зі сплати аліментів становила 31 372,72 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості від 03 липня 2025 року. При цьому вказує, що законність чи правильність обчислення розміру заборгованості має вирішуватися

у позовному провадженні, а не в порядку оскарження дій виконавця. Суд, за наявної заборгованості більш ніж за 4 місяці в сумі 31 372,72 грн, скасував законно вжитті державним виконавцем заходи примусового виконання судового рішення. Заявник також вказує на пропуск ОСОБА_1 строку на звернення до суду із скаргою. Щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права заявник звертає увагу на те, що апеляційний суд прийняв апеляційну скаргу до розгляду, яка не була оплачена судовим збором.

Доводи інших учасників справи

28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що у касаційній скарзі немає аргументів, чому державний виконавець під час здійснення розрахунків не врахувала прожитковий мінімум для дітей у 2023 році та у 2024 році. Також немає аргументів проте, що державний виконавець у 2023 і 2024 роках неправильно нарахувала аліменти, які становлять більше ніж десять прожиткових мінімумів, що було відображено у спірній довідці-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Апеляційний суд дослідив усі обставини справи, перевірив прожитковий мінімум станом на 2023 рік і 2024 рік для дітей віком від 6 до

18 років та встановив порушення, які були допущені державним виконавцем під час здійснення розрахунку заборгованості аліментів.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від

24 липня 2025 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду м. Києва.

02 липня 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

10 квітня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва видав судовий наказ від 22 березня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

12 січня 2024 року державний виконавець Святошинського РВДВС

Соколова Ю. С. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження

№ НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

22 січня 2024 року державний виконавець Святошинського РВДВС

Лукашова О. М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника.

Постановою державного виконавця Святошинського РВДВС Лукашової О. М. від 20 лютого 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1

19 квітня 2024 року державний виконавець Святошинського РВДВС

Щоголь Ю. В. виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій

у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

17 березня 2025 року державний виконавець Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. винесла постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

31 березня 2025 року державний виконавець Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. здійснила перерахунок довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 за аліментами становить 398 744,03 грн, а також скасувала довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 18 березня 2025 року.

Із цієї довідки відомо, що за період з січня 2023 року до лютого 2025 року включно ОСОБА_1 сплатив аліменти: у січні 2023 року у розмірі 14 127,75 грн; у лютому 2023 року у розмірі 9 332,14 грн; у лютому 2024 року у розмірі 28 255,50 грн та у березні 2024 року у розмірі 27 469,39 грн.

31 березня 2025 року державний виконавець Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. винесла постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Відповідно до статті 4471 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

У частині восьмій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час звернення до суду із скаргою, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Оскільки заявник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, то такий спір може розглядатися

у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, що передбачений розділом VII ЦПК України.

Подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 201/10328/16-ц, провадження № 14-192цс18; від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, провадження № 14-496цс19.

Зазначене також узгоджується з висновком Верховного Суду у постановах від 05 серпня 2020 року у справі № 464/6206/18 (провадження

№ 61-18142св19) та від 15 грудня 2021 року у справі № 2208/4771/12 (провадження № 61-11331св21), на які заявник посилається в касаційній скарзі.

Тобто у вказаній категорії справ стягувач (боржник) вправі обирати спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред`являти позов на загальних підставах.

Отже, безпідставними є аргументи заявника про те, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів (законність і правильність їх обчислення) підлягають вирішенню судом лише у порядку позовного провадження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У частині першій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (частина третя статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Відповідно до частини першої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Згідно з частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

З матеріалів справи відомо, що і судовим наказом, і постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження визначено максимальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

З оскаржуваної довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від

31 березня 2025 року відомо, що державний виконавець здійснила розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за аліментами за період з січня

2023 року до лютого 2025 року.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено

з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років -

2 272,00 грн; для дітей віком від 6 до 18 років - 2 833,00 грн.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено

з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років -3 196,00 грн.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено

з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років -3 196,00 грн.

З урахуванням того, що і судовий наказ, і постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження мають чітко визначену максимальну межу розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а саме - не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, то відповідно до

30 травня 2023 року максимальний розмір аліментів міг становити

22 720,00 грн, з 30 травня 2023 року до 31 грудня 2023 року - 28 330,00 грн,

з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року - 31 960,00 грн, з 01 січня

2025 року до 28 лютого 2025 року - 31 960,00 грн.

Як видно з довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів від 31 березня 2025 року, у грудні 2023 року державний виконавець нарахувала заборгованість у сумі 45 526,00 грн, у серпні 2024 року -

48 121,25 грн, в грудні 2024 року - 48 875,63 грн, що значно перевищує

10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Установивши, що під час складення довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31 березня 2025 року державний виконавець Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, апеляційний суд зробив правильний висновок про визнання неправомірними рішення та скасування довідки-розрахунок від 31 березня 2025 року і наявність правових підстав для зобов`язання державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. та / або іншу уповноважену особу Святошинського РВДВС здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 .

Вирішуючи заявлені вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця під час винесення постанов від 31 березня 2025 року та їх скасування, апеляційний суд зазначив, що оскільки під час складення спірної довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31 березня

2025 року державний виконавець Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконавче провадження було відкрито 12 січня 2024 року, а в лютому 2024 року боржник сплатив аліменти в розмірі 28 255,50 грн, в березні 2024 року - 27 469,39 грн; в період

з 19 квітня 2024 року до 17 березня 2025 року державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій зі стягнення аліментів з ОСОБА_1 ; на утриманні ОСОБА_1 перебуває мати, ОСОБА_4 , яка є пенсіонером та інвалідом II групи, а тому є правові підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. під час винесення

31 березня 2025 року оспорюваних постанов та про їх скасування.

Колегія суддів погоджується із цим висновком апеляційного суду

з таких підстав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів

у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів

у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини

з інвалідністю (пункт 2 частини десятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Оскільки, за обставинами цієї справи, апеляційний суд встановив, що під час складення спірної довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; на утриманні ОСОБА_1 перебуває мати ОСОБА_4 , яка є пенсіонером та інвалідом II групи; виконавче провадження було відкрито 12 січня 2024 року, а в лютому 2024 року боржник сплатив аліменти в розмірі 28 255,50 грн, в березні 2024 року - 27 469,39 грн; в період

з 19 квітня 2024 року до 17 березня 2025 року державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій по стягненню аліментів з ОСОБА_1 , апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для визнання неправомірними дії державного виконавця Святошинського РВДВС Пономаренко А. С. під час винесення 31 березня 2025 року оспорюваних постанов та їх скасування.

Аргументи заявника про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою

з пропуском строку, установленого законом, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Оспорювана довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів

і оспорюванні постанови державного виконавця винесені 31 березня

2025 року, а із скаргою до суду ОСОБА_1 звернувся 09 квітня 2025 року, тобто в строк, встановлений законом.

Також безпідставними є аргументи заявника про те, що ОСОБА_1 не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки відповідно до пункту

19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судом у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалене

з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, на його законність не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

У статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено

з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Київського апеляційного суду від 24 липня

2025 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун