Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №2-3958/09 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 2-3958/09

провадження № 61-2286св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн»,

суб`єкт оскарження - Відділ державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року у складі судді Олексюка А. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Киці С. І., Федонюка С. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», товариство) звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ДВС у м. Луцьку),

заінтересована особа - ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2009 року у справі № 2-3958/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ «КБ «Надра», банк), правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра», банк), правонаступником якого є ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, з останнього на користь банку було стягнено заборгованість за договором кредиту у розмірі 541 813,36 грн, що в еквіваленті становило 70 36,45 дол. США.

На виконання зазначеного судового рішення 12 серпня 2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист

№ 2-3958/09.

Вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Відділі ДВС у м. Луцьку, виконавче провадження № НОМЕР_1, у межах якого належне боржнику нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 0723310100:01:031:0292, площею 0,2505 га та будівля складу, загальною площею 1956,5 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, було передано на примусову реалізацію.

Призначені на 29 листопада 2024 року торги (аукціон) щодо реалізації вказаного нерухомого майна (лот № 562573) не відбулися.

09 грудня 2024 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» надіслало на електронну поштову адресу Відділу ДВС у м. Луцьку заяву, у якій просило видати товариству акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та відповідну постанову, відповіді на яку не отримало.

20 січня 2025 року державний виконавець Відділу ДВС у м. Луцьку виніс постанову про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, яку надіслав ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Водночас акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення заборгованості та відповідну постанову не надіслав.

24 квітня 2025 року товариство на поштову адресу Відділу ДВС у м. Луцьку надіслало запит щодо надання інформації стосовно вирішення питання про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, однак відповіді не отримало.

Посилаючись на наведене, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просило суд визнати бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку незаконною, обов`язати Відділ ДВС у м. Луцьку на підставі заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» від 05 грудня 2024 року вих. № 2539-ПЛК про залишення за собою нереалізованого іпотечного майна, видати акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, зобов`язати Відділ ДВС у м. Луцьку направити на адресу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» указані документи.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року у задоволенні скарги ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», суд першої інстанції виходив з того, що суд не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, які законом віднесено до компетенції державного виконавця.

Постановою Волинського апеляційного суду 20 січня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» задоволено частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року змінено шляхом викладення мотивувальної частини ухвали у редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Відділ ДВС у м. Луцьку не отримав повідомлення стягувача про бажання залишити за собою нереалізоване іпотечне майно, а тому державний виконавець правомірно призначив проведення другого електронного аукціону щодо продажу іпотечного майна, а надалі на підставі заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» повернув йому виконавчий документ.

Суд апеляційної інстанції урахував пояснення представника Відділу ДВС у м. Луцьку про те, що заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» від 05 грудня 2024 року вих. № 2539-ПЛК про бажання залишити за собою нереалізоване іпотечне майно Відділ ДВС у м. Луцьку не отримав, оскільки у цей період відбулася хакерська атака на державні сервери, яка спричинила зупинення передачі даних у державних органах, відомості про таку заяву у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Надалі відбулася підготовка до проведення повторних торгів із реалізації іпотечного майна. 06 січня 2025 року від стягувача надійшла заява про повернення виконавчого документа, на підставі якої 20 січня 2025 року державний виконавець Відділу ДВС у м. Луцьку виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність факту протиправної бездіяльності Відділу ДВС у м. Луцьку щодо непередання нереалізованого на електронних торгах іпотечного майна та необхідних документів стягувачу.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У лютому 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково врахував пояснення представника Відділу ДВС у м. Луцьку про те, що відділ не отримував заяву ТОВ «Лігал Колекшн» від 05 грудня 2024 року вих. №2539-ПЛК про бажання залишити за собою нереалізоване іпотечне майно і відомості про таку заяву у матеріалах виконавчого провадження відсутні, оскільки такі не відповідають дійсності.

У матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1 міститься заява товариства від 05 грудня 2024 року вих. № 2539-ПЛК про залишення за собою нереалізованого іпотечного майна, яка згідно з інформацією з офіційного вебсайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень була приєднана до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1, що також підтверджується відміткою про отримання заяви від 09 грудня 2024 року вх. № 39249.

Державний виконавець не вчинив жодних виконавчих дій, спрямованих на виконання заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про залишення за собою нереалізованого іпотечного майна, а також будь-яких підготовчих дій стосовно проведення повторних електронних торгів, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Надалі з метою пришвидшення отримання акта та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до Відділу ДВС у м. Луцьку із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу.

Постановою державного виконавця Відділу ДВС у м. Луцьку від 20 січня 2025 року виконавчий лист від 12 серпня 2009 року № 2-3958/09 повернено стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Питання про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу державний виконавець не вирішив.

10 квітня 2025 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до Відділу ДВС у м. Луцьку із заявою про надання інформації щодо вирішення заяви товариства від 05 грудня 2024 року вих № 2539-ПЛК

У зв`язку із зазначеним, Товариство направило до Відділу ДВС у м. Луцьку запит щодо надання інформації від 10 квітня 2025 року вих. № 2631-ПЛК, відповіді на яку не отримало.

Відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку, суд першої інстанції не навів мотивів такого рішення, а суд апеляційної інстанції проігнорував доводи товариства, викладені в апеляційній скарзі, зібрані у справі докази не дослідив, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 23 лютого 2026 року касаційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року з підстав, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2009 року у справі № 2-3958/09 позов ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором кредиту у розмірі 541 813,36 грн, що в еквіваленті становило 70 36,45 дол. США.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

12 серпня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області видав стягувачу виконавчий лист № 2-3958/09.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2020 року заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволено.

Замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у цивільній справі № 2-3958/09 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» задоволено.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

Видано товариству дублікат виконавчого листа № 2-3958/09, виданого 12 серпня 2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, у цивільній справі № 2-3958/09 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлено строк пред`явлення до виконання зазначеного виконавчого листа.

На виконанні у Відділі ДВС у м. Луцьку перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа (дублікат) № 2-3958/09, виданого 08 лютого 2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області.

Під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державний виконавець Відділу ДВС у м. Луцьку передав на реалізацію нерухоме майно іпотекодавця ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 0723310100:01:031:0292, площею 0,2505 га та будівлю складу (сховища), загальною площею 1956,5 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з офіційного вебсайту Державного підприємства «СЕТАМ», 29 листопада 2024 року були призначені торги (аукціон) щодо реалізації належного ОСОБА_1 нерухомого майна (лот № 562573), а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 0723310100:01:031:0292, площею 0,2505 га та будівлі складу (сховища), загальною площею 1 956,5 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з протоколом № 625616 про проведення електронного аукціону (торгів), зазначені торги не відбулися.

Постановою державного виконавця Відділу ДВС у м. Луцьку від 20 січня 2025 року виконавчий документ повернено стягувачу за його заявою від 06 січня 2025 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Заявник вказану постанову не оскаржував.

24 квітня 2025 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до Відділу ДВС у м. Луцьку із запитом щодо надання раніше запитуваної інформації від 10 квітня 2025 року вих. № 2631-ПЛК щодо передачі йому нереалізованого іпотечного майна, однак відповіді на момент звернення до суду зі скаргою не отримало.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: 1) верховенства права; 3) законності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження.

Основоположний принцип верховенства права визнається одним із фундаментальних та непорушних ідеалів сучасних демократій, якого мають дотримуватися усі без винятку інституції громадянського суспільства.

У своєму Рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип законності вимагає, аби під час виконавчого провадження виконавець неухильно додержувався вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Виконавець зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено провести виконавче провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Такі засади виконавчого провадження, як справедливість, неупередженість та об`єктивність означають наступне. Принцип справедливості є важливим в усіх сферах юридичної діяльності - як у нормотворчості, так і при примусовому виконанні рішення в процесі виконавчого провадження.

Принцип справедливості конкретизується у інших принципах, наприклад, у принципі рівності.

Суть справедливості полягає у послідовому (тобто неупередженому, об`єктивному) застосуванні виконавцем положень і норм Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» посилалося на те, що державний виконавець, який здійснював заходи щодо примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2009 року у справі

№ 2-3958/09, не розглянув заяви товариства від 05 грудня 2024 року щодо передачі стягувачу нереалізованого іпотечного майна та від 10 квітня 2025 року щодо надання інформації про розгляд заяви від 05 грудня 2024 року.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що суд не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, які законом віднесено до компетенції державного виконавця.

Апеляційний суд, урахувавши пояснення представника Відділу ДВС у м. Луцьку, змінив мотиви місцевого суду щодо підстав відмови у задоволенні скарги ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», зокрема зазначивши, що Відділ ДВС у м. Луцьку не отримав повідомлення стягувача про бажання залишити за собою нереалізоване іпотечне майно, а тому державний виконавець правомірно призначив проведення другого електронного аукціону щодо продажу іпотечного майна, а надалі на підставі заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» повернув йому виконавчий документ.

У касаційній скарзі товариство посилається на те, що суди попередніх інстанцій належно не дослідили зібрані у справі докази, а також відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно з якими Відділ ДВС у м. Луцьку отримав заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» від 05 грудня 2024 року (вих. № 2539-ПЛК) - 09 грудня 2024 року, а заяву від 10 квітня 2025 року (вих. № 2631-ПЛК) - 25 квітня 2025 року, відповідні докази були додані до скарги на бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Верховного Суду вважає їх обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Із матеріалів справи відомо, що звертаючись до суду зі скаргою на дії Відділу ДВС у м. Луцьку, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» надало суду, зокрема, копію заяви від 05 грудня 2024 року (вих. № 2539-ПЛК), яка містить відмітку про її реєстрацію у Відділі ДВС у м. Луцьку 09 грудня 2024 року (вх. 39249) та копію заяви від 10 квітня 2025 року (вих. № 2631-ПЛК), яка містить відмітку про її реєстрацію у Відділі ДВС у м. Луцьку 28 квітня 2025 року (вх. 12010/231126). Відомостей про розгляд державним виконавцем таких заяв стягувача ні автоматизована система виконавчого провадження, ні матеріали справи не містять.

Зазначене дає підстави для висновку про те, що на порушення основних засад здійснення виконавчого провадження та своїх імперативних обов`язків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 18 «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, державний виконавець порушив вимогу закону та засади виконавчого провадження, а саме не відреагував на заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», будь-яких рішень стосовно їх розгляду стягувачу не повідомив.

Відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку, суд першої інстанції помилково не застосував положення пункту 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», по суті не розглянув аргументи ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», які стали підставою для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку, зокрема, щодо невирішення державним виконавцем заяв стягувача від 05 грудня 2024 року та від 10 квітня 2025 року.

Змінюючи судове рішення місцевого суду, апеляційний суд належно доводів апеляційної скарги не перевірив, зібрані у справі докази не дослідив та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку, зокрема, з огляду на відсутність у матеріалах виконавчого провадження відомостей щодо заяви від 05 грудня 2024 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

За таких обставин доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження, а тому ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області 24 жовтня 2025 року та постанова Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року підлягають скасуванню, а справа № 2-3958/09 - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом статті 400 ЦПК України касаційний суд не має процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої

статті 389 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на наведене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, належно дослідити зібрані у справі докази, встановити обставини, які мають значення для вирішення скарги ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», дати належну оцінку доводам і запереченням учасників справи та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 411, 416, 419, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області 24 жовтня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк