Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №2-2917/11 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 2-2917/11

провадження № 61-4416св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»), боржник ОСОБА_1 звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебувала справа № 2-2917/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 11146718000.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено.

На виконання вказаного рішення Соснівським районним судом м. Черкаси 12 грудня 2011 року представнику ПАТ «УкрСиббанк» видано виконавчий лист.

Між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, в тому числі і прав вимоги за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 11146718000, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2020 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

При укладенні договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вказаний виконавчий лист не передавався.

Перевіркою реєстрів вхідної кореспонденції ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» встановлено акт про відсутність виконавчого документа у справі № 2-2917/2011, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси.

Згідно з відповіддю Соснівського районного суду м. Черкаси виконавчий документ у справі було видано на користь ПАТ «УкрСиббанк».

При цьому, виконавче провадження щодо виконання виданого судом виконавчого документа було завершено 25 лютого 2020 року згідно з пунктом 4 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано на адресу стягувача. Також відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на цей час відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем ПАТ «Дельта Банк», не має.

Заявник вказав, що рішення суду не виконано, виданий виконавчий лист на виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби не перебуває та до суду не повертався, тобто оригінал виконавчого листа втрачено.

З огляду на викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило суд:

- видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-2917/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 11146718000;

- поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2025 року заяву задоволено. Видано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» дублікат виконавчого листа № 2-2917/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 11146718000 та поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-2917/11 до виконання.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення суду не виконано, виданий виконавчий лист на виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби не перебуває та до суду не повертався, тому суд визнає його втраченим. Поновлюючи строки пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд визнав їх пропуск поважними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, задоволено частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2025 року скасовано.

Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволено частково.

Видано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (як правонаступнику ПАТ «Дельта Банк», який в свою чергу був правонаступником ПАТ «УкрСиббанк») дублікат виконавчого листа № 2-2917/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 11146718000.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 , щодо якої відсутні докази повідомлення належним чином про дату, час і місце розгляду справи, порушив її право на участь у судовому розгляді, не забезпечив можливості обґрунтувати свої заперечення щодо заяви.

Заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дублікату виконавчого листа, подана 09 червня 2025 року, є такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідно до положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимога про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання є передчасною.

Заявник надав докази відсутності у нього, як стягувача, та в органі ДВС оригіналу виконавчого документу, докази, що самостійні дії для виявлення оригіналу виконавчого листа не принесли результату, з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд, тому наявні підстави для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 2-2917/2011. При цьому, оскільки строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено не було, заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає до часткового задоволення лише в частині видачі дубліката виконавчого листа.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції:

- не врахував, що відсутні належні докази втрати виконавчого документа, єдиним доказом втрати виконавчого листа є внутрішній акт заявника від 22 травня 2025 року № 004205503;

-не надав належної оцінки щодо законності та обґрунтованості судового рішення, чим порушив вимоги статті 263 ЦПК України;

- неправильно застосував норм законодавства про воєнний стан, а саме положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ця норма регулює виключно строки пред`явлення виконавчих документів до виконання і не регулює підстави та порядок видачі дубліката виконавчого документа, однак суд змішав різні правовідносини і порушив вимоги статті 263 ЦПК України, застосувавши норму матеріального права, яка не підлягала застосуванню у цих правовідносинах;

- порушив право заявника на справедливий суд у зв`язку з неналежним повідомленням боржника і не врахування цього порушення апеляційним судом призвело до фактичного задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із видачі дубліката виконавчого листа;

- не дослідив факту виконання рішення через реалізацію заставного майна кредитний договір від 24 квітня 2007 року № 11146718000 був забезпечений іпотекою нерухомого майна, тощо.

Крім того, у касаційній скарзі заявниця виклала клопотання про зупинення виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у цій справі, яке мотивоване необхідним для запобігання необоротним наслідкам та збереження ефективності касаційного оскарження зокрема для недопущення подальшого виконання оскаржуваної постанови яке унеможливлює повне відновлення порушених прав заявниці у разі задоволення касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Соснівського районного суду м. Черкаси матеріали справи № 2-2917/11; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2026 року матеріали справи № 2-2917/11 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебувала справа № 2-2917/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 11146718000.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

На виконання вказаного рішення Соснівським районним судом м. Черкаси 12 грудня 2011 року видано виконавчий лист.

Між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, в тому числі і прав вимоги за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 11146718000, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2020 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

При укладенні договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вказаний виконавчий лист не передавався. Згідно з перевіркою реєстрів вхідної кореспонденції ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» наявний акт про відсутність виконавчого документа по справі № 2-2917/2011, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси.

З відповіді Соснівського районного суду м. Черкаси відомо, що виконавчий документ по справі було видано на користь ПАТ «УкрСиббанк».

При цьому, виконавче провадження щодо виконання виданого судом виконавчого документа було завершено 25 лютого 2020 року згідно пункту 4 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано на адресу стягувача. Також, відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, на цей час відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - ПАТ «Дельта Банк», не має.

Апеляційний суд встановив, що виконавче провадження щодо виконання виданого судом виконавчого документа № 2-2917/2011 завершено 25 лютого 2020 року згідно пункту 4 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується листом Соснівського ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) (а. с. 121). Отже перебіг строку пред`явлення виконавчого листа до виконання було перервано.

Після цього перебіг строку пред`явлення виконавчого листа до виконання почався заново, а саме 26 лютого 2020 року та міг бути пред`явлений до виконання до 26 лютого 2023 року.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», після заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні відносно стягнення боргу з ОСОБА_1 , здійснювало всі залежні від них дії по з`ясуванню та отриманню оригіналу виконавчого листа № 2-2917/2011.

Згідно з актом від 22 травня 2025 року № 004205503, наданим заявником про відсутність документу, проведеною заявником перевіркою встановлено, що за період з 24 липня 2020 року по 22 травня 2025 року оригінал виконавчого листа № 2-2917/2011, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надходило.

Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зверталася листом до попереднього стягувача ПАТ «Дельта Банк» про невідкладне надіслання оригіналів виконавчих документів, в тому числі виконавчого листа № 2-2917/2011, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 , однак оригіналу виконавчого документу ними не отримано.

АТ «Дельта Банк», як попередній стягувач, виконавчий документ не передавав заявнику для звернення його до виконання та місцезнаходження вказаного документа невідоме.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх правове обґрунтування

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України

№ 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18).

У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі

№ 910/18165/13 (провадження № 6-698гс16) зроблено висновок, що «після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується».

Згідно статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц,

від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня

2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що:

«стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання

(пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року

у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19)).

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України).

Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

У пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.

У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі

№ 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено

пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:

від 07 квітня 2023 року у справі № 910/5925/15-г, від 03 квітня 2025 року у справі № 712/8159/15-ц; від 05 лютого 2025 року у справі № 1616/803/2012.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням наведеного, достовірно встановлено, що оригінал виконавчого документа втрачено, а банк звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах строку його пред`явлення до виконання, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок в частині видачі дубліката виконавчого листа.

Доводи касаційної скарги про те, що відсутні належні докази втрати виконавчого документа та те, що єдиним доказом втрати виконавчого листа є внутрішній акт заявника від 22 травня 2025 року № 004205503, Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт втрати виконавчого листа, а заявник надав докази відсутності документа у нього, як стягувача, та в органі ДВС оригіналу виконавчого документу та докази, що самостійні дії для виявлення оригіналу виконавчого листа не принесли результату.

Аргументи касаційної скарги про зловживання процесуальними правами кредитора, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки законності та обґрунтованості судового рішення, чим порушив вимоги статті 263 ЦПК України та неправильне застосування норм про воєнний стан, а саме пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», Верховний Суд також відхиляє, оскільки визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом.

Доводи касаційної скарги щодо порушення права на справедливий суд у зв`язку з неналежним повідомленням боржника і не врахування цього порушення апеляційним судом, що призвело до фактичного задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із видачі дубліката виконавчого листа колегія суддів відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції правильно врахував, що розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 , щодо якої відсутні докази повідомлення належним чином про дату, час і місце розгляду справи, суд першої інстанції порушив її право на участь у судовому розгляді, не забезпечив можливості обґрунтувати свої заперечення щодо заяви, а саме скасував таке рішення суду першої інстанції та розглянув по суті заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, який їх обґрунтовано спростували, та не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень.

Водночас Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скаргапідлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник