Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №683/394/26 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 683/394/26

провадження № 61-7746св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство «Залісся»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу засновника Фермерського господарства «Залісся» ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Костенка А. М., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства «Залісся» (далі - ФГ «Залісся»), в якому просила розірвати договір оренди землі від 06 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_2 , правонаступником якого вона ( ОСОБА_1 ) є, та ФГ «Залісся», щодо оренди земельної ділянки площею 2,5713 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0002.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 грудня 2025 року після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала земельну ділянку 2,5713 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

За життя 06 лютого 2008 року ОСОБА_2 уклав із ФГ «Залісся» договір оренди землі, згідно з умовами якого ФГ «Залісся» прийняло у строкове платне користування належну йому зазначену земельну ділянку строком на 49 років. 26 лютого 2008 року договір оренди землі зареєстрований у Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040874700254.

Зазначала, що за час користування земельною ділянкою ФГ «Залісся» жодного разу не здійснювало виплату ОСОБА_2 , як орендодавцю, орендної плати, а також орендна плата не відшкодовувалась їй, як спадкоємиці, в період з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 і до дати набуття земельної ділянки у власність у строк, визначений договором оренди землі, чим порушило істотні умови договору оренди та позбавило її отримувати прибуток від земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

30 грудня 2025 року вона направила відповідачу повідомлення про набуття нею прав орендодавця за договором оренди землі, укладеного 06 лютого 2008 року між ФГ «Залісся» та ОСОБА_2 , у зв`язку з прийняттям спадщини на земельну ділянку після смерті брата.

Посилаючись на те, що орендної плати у готівковій формі від орендаря не отримував ні ОСОБА_2 у період 2008 - 2018 роки, ні вона з 2019 року до дня подачі звернення з цим позовом, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі, укладений 06 лютого 2008 року між ОСОБА_2 , правонаступником якого вона є, та ФГ «Залісся», у зв`язку з невиконанням відповідачем істотних умов договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 06 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , та ФГ «Залісся», щодо оренди земельної ділянки площею 2,5713 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0002. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним умов цього договору, а саме оплати орендної плати за договором оренди землі від 06 лютого 2008 року за період 2008 - 2018 років ОСОБА_2 та з 2019 року до 2025 року - позивачу, дійшов висновку про наявність підстав для його розірвання.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року та повернуто заявнику.

Апеляційний суд виходив із того, що питання про права та обов`язки ОСОБА_3 , як фізичної особи, у тому числі засновника ФГ «Залісся», суд першої інстанції не вирішував, а підстави, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не стосуються предмету спору. Оскільки вказані обставини є очевидними на стадії відкриття апеляційного провадження у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не може бути прийнята до розгляду та має бути йому повернута.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

09 червня 2026 року засновник ФГ «Залісся» ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги.

Заявник зазначає, щовідмова у прийнятті його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2026 року поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 683/394/26 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Залісся» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Матеріали справи № 683/394/26 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2026 року справу № 683/394/26 призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначає порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених процесуальних норм права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Первинним для розгляду апеляційної скарги особи, яка не брала участі у розгляді цієї справи, є з`ясування апеляційним судом тієї обставини, чи вирішував суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, чи встановлює, змінює, обмежує або припиняє права та/або обов`язки заявника оскаржуване рішення суду першої інстанції.

У випадку, якщо апеляційний суд доходить висновку про порушення таких прав, наслідком цього є скасування рішення суду першої інстанції для залучення цієї особи до участі у справі.

В свою чергу наслідком встановлення апеляційним судом відсутності порушень рішенням суду першої інстанції прав та інтересів такої особи є закриття апеляційного провадження відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові 24 липня 2025 року у справі № 462/7163/23 (провадження № 61-334св25).

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_3 посилався на те, що не брав участі у справі в суді першої інстанції, однак рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року стосується його прав та інтересів, оскільки він є засновником ФГ «Заліісся», прийняття вказаного судового рішення обмежує його особисті немайнові права.

З урахуванням наведеного, апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника ФГ «Залісся» ОСОБА_3 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року, а в разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, - закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 175/1057/17-ц (провадження № 61-40711св18), від 22 січня 2020 року у справі № 2-4211/09 (провадження № 61-15860св19), від 29 січня 2020 року у справі № 2-1146/09 (провадження № 61-11399св19), від 20 травня 2020 року у справі № 200/22376/17 (провадження № 61-12592св19), від 07 квітня 2021 року у справі № 523/12371/18 (провадження № 61-1583св20)

Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і помилково відмовив у прийнятті та повернув ОСОБА_3 його апеляційну скаргу відповідно до положень статей 352, 357 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про те, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не порушено права ОСОБА_3 , як фізичної особи, у тому числі засновника ФГ «Залісся», чим фактично надав оцінку доводам апеляційної скарги по суті, що можливо лише в межах відкритого апеляційного провадження, з дослідженням усіх обставин справи та оцінкою доказів на підтвердження чи спростування доводів ОСОБА_3 про порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням. Доводи апеляційної скарги мають бути перевірені та оцінені під час її розгляду у судовому засіданні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Розподіл судових витрат, у тому числі за перегляд справи судом касаційної інстанції, підлягає вирішенню тим судом, який ухвалить остаточне судове рішення.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу засновника Фермерського господарства «Залісся» ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді:І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун