Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №334/923/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 334/923/26

Провадження № 2/486/1082/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у січні 1995 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. 08 жовтня 2009 року шлюб було розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, про що свідчить актовий запис №198. Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу з відповідача рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 вересня 2009 року було стягнуто аліменти на утримання дітей. У зв?язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та тимчасовою окупацією міста Енергодара, у червні 2022 року позивач разом із сином ОСОБА_5 були змушені залишити Україну та переїхати до Чеської Республіки. З 08.09.2025 з сином проживають у АДРЕСА_1 . Після переїзду ними були оформлені візи тимчасового захисту, що надало право легального проживання та доступу до освіти. ОСОБА_4 вступив до гімназії та середньої професійної школи у місті Пласи, де навчається на стаціонарній формі навчання строком чотири роки, що підтверджується рішенням директорки навчального закладу від 24 серпня 2022 року. Він не має власних доходів і потребує матеріальної допомоги. Тривалий час відповідач проживає окремо, не бере участі в утриманні сина та не допомагає у фінансовому забезпеченні його потреб. Син постійно проживає з позивачем та повністю перебуває на її матеріальному утриманні. Матеріальну допомогу добровільно відповідач надавати відмовився, хоча має таку можливість, не є інвалідом, працездатний та не має інших дітей чи утриманців. Водночас відповідач припинив сплату аліментів на утримання сина ще у 2023 році, тобто ще до досягнення сином 18 років, і не відновив їх після того, як син став повнолітнім. Як зазначає позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 сину ОСОБА_5 виповнилося 18 років, він досяг повноліття, але продовжує навчання та залишається повністю залежним від її матеріального забезпечення. Таким чином, відповідач знаходиться у працездатному віці, не є інвалідом, не має інших дітей чи утриманців, має реальну можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину ОСОБА_4 , який продовжує навчання та потребує матеріальної підтримки.

У зв`язку з вище викладеним, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною 23 трьох років, за умови, якщо він буде продовжувати навчання.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 09.02.2026 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, передано до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 року справу розподілено судді Волощук О.О.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02.04.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. на 08.05.2026.

08.05.2026 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 08.05.2026 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 22.06.2026.

22.06.2026 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що між ним та адвокатом укладено угоду про надання правничої допомоги у даній справі, однак наразі адвокат Демчук В.В. перебуває на лікарняному.

Ухвалою суду від 22.06.2026 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 17.07.2026.

15.07.2026 від представника відповідача адвоката Демчука В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу ознайомитися з матеріалами справи, оскільки лише 14.07.2026 між ним та відповідачем було уклдено договір про надання правничої допомоги.

Ухвалою суду від 17.07.2026 розгляд справи відкладено на 22.09.2026 за клопотанням представника відповідача.

22.09.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник не має можливості прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з перебуваннями за межами області.

До клопотання будь-яких доказів поважності причин нез`явлення в судове засідання представником не надано.

Відзив на позов не надходив.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, до позову додала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

Суд, враховуючи, що сторони та представник відповідача належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також ту обставину, що суд неодноразово як за клопотанням відповідача так і його представника відкладав розгляд справи, вважає, що у сторони відповідача було достатньо часу надати свої заперечення та докази по справі, проте таким правом останні не скористалися.

У зв`язку з чим суд вважає можливим здійснювати розгляд справи без участі сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.03.2007, актовий запис №141.

Рішенням міського суду Запорізької області від 15.09.2009 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частин всіх видів прибутку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання двох неповнолітніх дітей на користь ОСОБА_1 , починаючи стягнення з 05.08.2009 і до досягнення дітьми повноліття.

З договору оренди від 08.09.2025 вбачається, що позивач орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка розташована на 1-му надземному поверсі будівлі №2453. Вказаною квартирою разом з орендарем користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вбачається зі справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 надано візи Чешської Республіки з 01.04.2025 по 31.03.2026.

Відповідно до рішення №493/2022 від 24.08.2022 Гімназії та Середньої професійної школи у місті Пласи, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживанні м.Пласи, зарахований на навчання на 1-й рік навчання за напрямом підготовки: «Чотирирічна гімназія», спеціальності №79/41-К/41 відповідно до шкільної навчальної програми для гімназій «ЛУПА», з 01.09.2022 на 2022-2023 навчальний рік.

Також, відповідно до транзакції від 09.10.2025 року, вбачається внутрішній вихідний платіж – 6000,00 чеських крон, отримувач: «Академічний узгірок».

Відповідно до довідок про здійснення внутрішнього вихідного платежу, ОСОБА_1 здійснює переказ коштів для послуг оренди за адресою: АДРЕСА_3 у сумі 9500,00, 1200,00, 1500,00, 678,21 чеських крон.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150, ч. 12 ст. 155 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

З огляду на положення ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом ст. 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Саме такий правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №346/103/17-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є студентом Гімназії та Середньої професійної школи у місті Пласи та потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність обов`язку щодо утримання дитини обох батьків, можливість повнолітньої дитини отримувати самостійний заробіток, тому вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів є дещо завищений.

При цьому відповідач суду не довів належними та допустимими доказами неможливість сплати аліментів у вказаному розмірі.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що аліменти слід стягувати на користь позивача з платника, у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду, а саме з 04.02.2026 року та до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Суд роз`яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 142 ЦПК України, на користь держави з відповідача підлягає стягненню 1331,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 04.02.2026 року та до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя О.О. Волощук