Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №484/5398/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №484/5398/26

Суддя: Коваленко Н. А.

Провадження: 2/484/3869/26

Справа: 484/5398/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Коваленко Н.А.

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

04.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", позивач) в особі представника - Пєскової Софії Володимирівни, через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтовувало наступним. 16.03.2024 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_2 укладено договір № 493219-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000 грн 00 коп., шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором та має заборгованість станом на 23.07.2026 в розмірі 9680 грн 22 коп., з яких: 3000 грн 00 коп. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6230 грн 22 коп. сума прострочених платежів по процентах, 450 грн 00 коп сума прострочених платежів за комісією. Сума заборгованості до теперішнього часу відповідачкою не сплачена, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

В судове засідання представник позивача не прибув, позовна заява містить прохання про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, проте подала до суду заяву у якій визнала позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості, щодо стягнення 10000 грн на правову допомогу заперечувала, вважає її завищеною.

Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

16.03.2024 між ТОВ "БІЗНЕСПОЗИКА" та ОСОБА_2 укладено Договір № 493219-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Зазначений договір підписано у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора UA-3205.

Відповідно до умов вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 16 тижні, строк дії договору до 06.07.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,98% в день (фіксована ставка) та сплати комісії за надання кредиту в розмірі 450,00 грн (нараховується одноразово при видачі кредиту). Орієнтовна загальна вартість кредиту – 6320,00 грн. Сторонами в п.4.2.2. Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів із врахуванням того, що позичальник буде його дотримуватися, і при цьому застосовуватиметься знижена процентна ставка.

Також, в матеріалах справи міститься Анкета клієнта, Пропозиція (оферта) укласти Договір про надання кредиту, Прийняття (акцепт) пропозиції укласти Договір та Паспорт споживчого кредиту, які підписані ОСОБА_2 та в яких містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, що свідчать про свідоме та особисте рішення позивальника укласти вказаний вище договір.

З візуальної форми послідовності дій клієнта встановлено, що ОСОБА_2 16.03.2024 о 10:54:18 год. підписала одноразовим електронним ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, а о 10:56:00 год. цього ж дня підписала Договір.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід».

Належність банківської картки НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , зарахування коштів на дану карту 16.03.2024 у розмірі 3000,00 грн та користування коштами відповідачем не спростовано.

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

Відповідно до наданих позивачем довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_2 наявна заборгованість за Договором № 493219-КС-001 в розмірі 9680,22 грн 00 коп., з яких: 3000 грн 00 коп. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6230 грн 22 коп. сума прострочених платежів по процентах, 450 грн 00 коп сума прострочених платежів за комісією.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що 16.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_2 , будучи вільною в укладенні договору позики, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, погодилася з умовами, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Відповідачка отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі, однак не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачка доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором не надала, не спростувала документально нарахований позивачем розмір заборгованості, суд вважає, що позов слід задовольнити, та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 9680грн. 22 коп., з яких: з яких: 3000 грн. 00 коп. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6230 грн. 22 коп. сума прострочених платежів по процентах, 450 грн. 00 коп. сума прострочених платежів за комісією.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем під час подання позовної заяви судовий збір, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисячі) грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 15.05.2026, рахунок-фактура №05-493219-КС-001 від 15 травня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР №000217.

Проте, враховуючи неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №493219-КС-001 в розмірі 9680 (шістнадцять тисяч сто десять) грн 22 коп., з яких: 3000 грн 00 коп. сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6230 грн 22 коп. сума прострочених платежів по процентах, 450 грн 00 коп сума прострочених платежів за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29.09.2026.

Суддя Н. А. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua