Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №482/408/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

Суд: Новоодеський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №482/408/26

Суддя: Сергієнко С. А.

29.09.2026

Справа № 482/408/26

Номер провадження 2/482/805/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ ФК «Кредит - Капітал» звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 а про стягнення заборгованості за кредитним договором.

25.07.2018 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94618420000, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит на суму 25749.50 грн. на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період .

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 34225,14 грн , а саме: заборгованість за тілом кредиту – 25749,5 грн; заборгованість за відсотками – 339,02 грн., заборгованість за комісією – 8136,62 грн.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року у справі було відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 25.07.2018 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94618420000, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит на суму 25749.50 грн. на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на 24 місяці. . Процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0,00001% річних.

Також умовами договору встановлення обов`язок позичальника сплачувати низку комісій: за комісія надання кредиту (разова), комісія за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за договором щомісячна (SMS сервіс), комісія за управління кредитом, комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за Ініціативою спожива, комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати ануїтетного платежу.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил, за графіком платежів додаток №1 до договору № 94618420000 від 25.07.2018 року.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконала свої зобов`язання – не вносила платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.

24.06.2019 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №141.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №94618420000 від 25.07.2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25749,50 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення процентів, суд виходить з наступного.

Враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування, відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків який міг бути нарахований відповідачу за весь строк кредитування становить ?0,0051499? грн. тобто менше однієї копійки і суд не враховує цю суму, як таку що має бути включена до заборгованості.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення відсотків нарахованих за понадстрокове користування кредитними коштами позов у цій частині задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання. Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Вищевказані висновки наведені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 повністю відповідають тим обставинам які встановлено судом під час розгляду цієї справи із дослідженого кредитного договору укладеного між сторонами, а саме у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту, Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні вищевказаного кредитного договору та доказів надання послуг які підлягали б оплаті.

Відтак позов участині стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Надаючи оцінку заявленому позивачем розміру судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000грн. надано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг № 875 від 13.02.2026 року, детальний опис наданих послуг.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідачем не подано заперечень проти вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу які підтверджені дослідженими судом доказами, то з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу та витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12,76,141, 259, 264,265,273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором у сумі 25749 (двадцять пять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 50 коп., в іншій частині – відмовити.??

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, ЄДРПОУ 3523423, судові витрати у сумі 8021,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua