Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №945/1885/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1885/26

Провадження № 3/945/553/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , орган, що видав - 4812, дата видачі - 14.06.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729810 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729810, складеного 26 липня 2026 року інспектором СРПП ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції Ковбасюком О.С., 26 липня 2026 року о 21:00:00 за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Сливине, за перетином вул. Робоча та вул. без назви, громадянка ОСОБА_1 керувала т/з AUDI, д/н/з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя. Останній було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці ДТП чи в найближчому медичному закладі. З її згоди на місці результат огляду склав 2,38 проміле алкоголю в крові, з чим вона погодилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729810 до суду подано заяву ОСОБА_1 від 26.07.2026 року (підписану власноруч) про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без її участі, в якій остання зазначила, що з протоколом повністю згодна (а. с. 17).

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на вимогу суду жодного разу не з`явилась, про причини свої неявки не повідомляла; про дату, час та місце розгляду справи остання повідомлялась шляхом направлення судових повісток у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за адресою її місця проживання, що зазначена у протоколі (а. с. 21, 24, 29).

Відповідно до конверту, що містяться в матеріалах справи, судова повістка про виклик у судове засідання на 09.09.2026 року не вручена ОСОБА_1 та повернулася з причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 32).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Одночасно ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення судових повісток на номер телефону, вказаного нею у заяві на отримання електронних повісток (а. с. 16); відповідно до довідок про доставку повідомлення у додаток «Viber», судові повістки про виклики до суду у судові засідання, призначені на 11.08.2026 року о 10:10, 09.09.2026 року об 11:30 та 29.09.206 року об 11:20, доставлені останній 29.07.2026 року о 9:01:09, 24.08.2026 року о 17:02:24 та 14.09.2026 року о 10:17:19 (а. с. 21-1, 27, 31).

Також, ОСОБА_1 повідомлялась про слухання справи шляхом здійснення телефонограм за номером телефону, що вказаний у протоколі та в поясненні, долученому до нього; відповідно до телефонограм секретаря судового засідання від 04.08.2026 року та від 15.09.2026 року остання повідомила, що з протоколом про адміністративне правопорушення згодна, вину свою визнає, заяву, що міститься в матеріалах справи, підтримує в повному обсязі, просила розгляд справи проводити без її участі (а. с. 22, 30).

Поміж інше, додатково про дату, час та місце розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 була повідомлена вчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме до Миколаївського районного суду Миколаївської області в судові засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а. с. 25).

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. (а. с. 1).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 була обізнана про складання 26.07.2026 року відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та слухання справи в Миколаївському районному суді Миколаївської області, беручи до уваги її заяву від 26.07.2026 року про розгляд справи без участі, подану разом з протоколом, а також позицію, повідомлену в телефонограмі, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1., 1.3. Розділу 1 «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9. Розділу 1 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10. Розділу 1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до абзацу ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Пунктом 2.9.а. Розділу 2 «ОБОВ`ЯЗКИ І ПРАВА ВОДІЇВ МЕХАНІЧНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП заборонено керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І Інструкції встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме даними, які містяться в:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729810 від 26.07.2026 року (а. с. 1);

копії рапорту події 102 № 296119661 від 26.07.2026 року (ЄО № 2601: ДТП) (а. с.2-4);

письмовому поясненні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Від 26.07.2026 року, відповідно до якого остання 26.07.2026 року, знаходячись за своїм місцем мешкання, вживала алкогольні напої, а саме пиво в кількості декількох банок, після чого близько 20:40 год вона поїхала до магазину в с. Сливине, аби купити ще пива, та повертаючись додому, неподалік вул. Робітнича, не впоралась з керуванням та допустила зіткнення з електроопорою, в результаті чого т/з отримав механічні пошкодження; також додала, що посвідчення водія вона ніколи не отримувала, полісу на т/з не має; зауважила, що з протоколом повністю згодна (а. с. 5);

акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що був проведений у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота) з позитивним результатом 2,38 проміле, з яким водій погодилась, що підтверджується її підписом (а. с. 6);

роздруківці тестування на алкоголь, відповідно до якого проведення тесту на вміст алкоголю у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбулося 26.07.2026 року о 21:58 у с. Сливине, вул. Робоча, інспектором ОСОБА_2 за допомогою ALCOTEST 6820, прилад № ARNE-0019, тест № 387, результат тесту - 2,38 проміле (а. с. 7);

копії схеми місця ДТП, яка сталася 26.07.2026 року о 21 год 00 хв в Миколаївському районі, в с. Сливине, по вул. Робоча, за участю т/з AUDI, д/н/з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням п. 2.3.б ДПР, вид пригоди - ДТП без травмованих, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння - 2,38 проміле (а. с. 8-9);

копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729797 від 26.07.2026 року, складеного за ст. 124 КУпАП (а. с. 10-11);

копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7618837 від 26.07.2026 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень за вчинення більш тяжкого порушення, зокрема п. 2.1.а. ПДР - керування т/з, не маючи при собі посвідчення водія на право керування таким т/з (а. с. 12-13);

фотокопії з місця ДТП (а. с. 15);

технічному засобі - на дисці (а. с. 18).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно порушила п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, згідно якого водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення посвідчення на право керування транспортним засобом не отримувала.

Отже, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету покарання.

Це випливає з висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, з якого вбачається, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При обранні виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік (Отримувач коштів: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300; Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко