Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №489/6310/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/6310/26

Провадження № 2/489/3398/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі:

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій,

встановив:

В липні 2026 року КЖЕП ММР «Зоря» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2023 по 31.12.2025 у розмірі 4 477,04 грн., судового збору у розмірі 3 328,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачі є співвласниками кв. АДРЕСА_1 . А саме ОСОБА_1 належить 2/4 частини (1/2), ОСОБА_2 – частини, ОСОБА_3 – частини.

КЖЕП ММР «Зоря» надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 відповідно до договору № 0451 від 28.12.2018, яким було затверджено кошторис витрат на утримання такого будинку та прибудинкової території, встановлено місячний розмір витрат у розмірі 4,5113 грн. за 1 кв.м., який з 01.07.2024 було змінено та становив 5,2576 грн. за 1 кв.м. У зв`язку з цим власники квартир, в тому числі і відповідачі, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій.

З огляду на систематичну несплату ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 платежів на утримання будинку та прибудинкової території, у останніх утворилася заборгованість за період з 01.12.2023 по 31.11.2025 у розмірі 4 477,04 грн.

Посилаючись на вказані обставини та з огляду на те, що відповідачам вищевказана квартира належить в різних частках, позивач просить суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь КЖЕП ММР «Зоря» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 2 238,52 грн.;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь КЖЕП ММР «Зоря» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 1 119,26 грн.;

-стягнути з ОСОБА_3 на користь КЖЕП ММР «Зоря» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 1 119,26 грн.;

-стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

29.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що позивач неналежним чином виконував свої зобов`язання з утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж. Зокрема, мешканці будинку АДРЕСА_2 неодноразово звертались до КЖЕП ММР «Зоря» з повідомленнями про незадовільний технічний стан внутрішньо будинкових інженерних мереж та вимагали виконати передбачені договором роботи з підготовки будинку до опалювального сезону. Проте позивач не забезпечив виконання вказаних робіт, не усунув недоліки. Факт неналежної підготовки будинку до опалювальних сезонів підтверджується, зокрема, відповідями ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» від 07.11.2024 та від 26.11.2024. Відповідно протягом 2024-2025 років КЖЕП ММР «Зоря» не виконувало комплекс обов`язкових заходів, необхідних до належної підготовки будинку до опалювального сезону. Порушення позивачем умов договору підтверджується також актами-претензіями, складеними мешканцями будинку, та актом обстеження будинку. На переконання відповідача, вказане свідчить про відсутність підстав для стягнення з неї оплати за послуги з управління будинком, які фактично не були надані в повному обсязі та належної якості. Також, на думку ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості, долучений до матеріалів справи, не є належним доказом, оскільки є внутрішнім документом позивача та відображає виключно його бухгалтерську позицію щодо нарахування платежів. При цьому позивач не надав первинних документів, що підтверджують виконання робіт – акти виконаних робіт, наряди, дефектні акти, акти гідравлічних випробувань, тощо. Окрім викладеного відповідач ОСОБА_1 вказувала на те, що на момент укладення договору з позивачем в будинку АДРЕСА_2 вже було створено ОСББ, що виключало одночасне існування альтернативних способів управління одним і тим самим будинком – зі сторони ОСББ, та зі сторони позивача. Окремо відповідач вказувала на те, що визначений КЖЕП ММР «Зоря» розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із розміром заявлених позовних вимог, значно завищеним, в зв`язку з чим такі витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

14.08.2026 від представника позивача КЖЕП ММР «Зоря» адвоката Недибалюк О.Г. надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона спростовує заперечення відповідача проти позову. Вказує на те, що ОСОБА_1 , заперечуючи проти позовних вимог, посилається на акти-претензії від 10.11.2024 та від 23.12.2024, складені мешканцями буд. АДРЕСА_2 . Проте дані акти були складені особами, які не є учасниками даної справи, претензій безпосередньо від відповідача на адресу позивача щодо неналежної якості наданих послуг не надходило, а тому ці акти не можуть бути належними доказами у даній справі. Крім того, зміст вказаних актів не свідчить про повне або систематичне невиконання позивачем своїх зобов`язань, а стосуються лише окремих питань стану певних елементів спільного майна, необхідності проведення окремих робіт чи усунення недоліків. Тобто за своїм змістом вони фіксують конкретні зауваження мешканців щодо окремих аспектів утримання будинку, а не засвідчують припинення чи ненадання послуги з управління будинком як такої. При цьому розрахунок заборгованості відповідачів, долучений до позовної заяви, ґрунтується на затвердженому кошторисі, тарифі та історії фінансового стану особового рахунку – первинних облікових документах, які фіксують нарахування та здійснені оплати за конкретним особовим рахунком. Недостовірність наданого розрахунку відповідачами не доведена – не наведено арифметичної помилки, не надано власного альтернативного розрахунку, тощо. Також представник позивача вказував на те, що про існування ОСББ задресою АДРЕСА_3 стало відомо 24.12.2025,після чого управитель – позивач розпочав процедуру відмови від продовження дії договору, з метою уникнення подвійності у формі управління багатоквартирним будинком.

Представник позивача Недибалюк О.Г. у судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила. 29.09.2026 від неї надійшло клопотання про долучення доказів щодо понесення судових витрат на правничу допомогу. Протокольною ухвалою суду клопотання задоволено.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились. Повідомлення відповідачів про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів. Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, які не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.07.2026 власниками кв. АДРЕСА_4 є: ОСОБА_1 — 2/4 частини, ОСОБА_2 — 1/4 частина, ОСОБА_3 — 1/4 частина (а.с. 45).

КЖЕП ММР «Зоря» надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 відповідно до договору № 0451 від 28.12.2018 (а.с. 20-23).

Додатком № 2 до вказаного договору було затверджено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_3 , встановлено місячний розмір витрат у розмірі 4,5113 грн. за 1 кв. м. (а.с. 23, зворотня сторона). Відповідно до додаткової угоди від 25.05.2021 та нового кошторису витрат позивач змінив тариф з 4,5113 грн. за 1 кв. м. на 5,2576 грн. за 1 кв. м. З 01.07.2024 тариф було змінено з 5,2576 грн. за 1 кв. м. на 6,8305 грн. за 1 кв. м.

З огляду на систематичну несплату ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 платежів на утримання будинку та прибудинкової території, у останніх утворилася заборгованість за період з 01.12.2023 по 31.11.2025 у розмірі 4 477,04 грн., що підтверджено історією фінансового стану послуг абонента за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 29-31).

Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог КЖЕП ММР “Зоря” посилаючись на ті обставини, що позивачем було надано послуги з управління багатоквартирним будинком неналежної якості та не в повному обсязі, зокрема, не забезпечено підготовку внутрішньобудинкових мереж до опалювальних сезонів.

На підтвердження заперечень проти позову відповідачем ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи копії актів-претензій мешканців будинку АДРЕСА_2 до надавача послуг КЖЕП ММР “Зоря” від 10.11.2024, 13.11.2024, 23.12.2024, 29.10.2025 (а.с. 59-76). Разом з тим, вказані акти не містять підписів жодного зі співвласників кв. АДРЕСА_6 ; також до них не долучено доказів того, що представник надавача послуг був запрошений для участі у їх складанні. Крім того, відповідачем ОСОБА_1 до відзиву на позовну заяву долучено звернення мешканців будинку АДРЕСА_7 до КЖЕП ММР “Зоря” про неналежне виконання послуг з управління багатоквартирним будинком, проте особисто відповідачі з такими зверненнями до позивача не звертались.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань 08.06.2016 було зареєстровано ОСББ “11-а Поздовжня 45” (а.с. 115-118).

За Конституцією України, ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до статей 1, 3 ЦК України, 2, 4, 12-13, 367 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Положеннями частини четвертої ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Тобто тягар утримання майна покладається на його власника.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом першим частини 1 ст. 20 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У відповідності до положень частини п`ятої ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. За таких обставин зобов`язання відповідачів оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20, пунктом 2 частини першої статті 21 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг, тоді як на споживача покладається обов`язок своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Згідно з частиною другою ст. 8 ЗУ “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власника належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством.

З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, приймаючи до уваги те, що відповідачі є співвласниками квартири, до якої позивач надає послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій, та враховуючи неналежне виконання відповідачами зобов`язань, суд прийшов до висновку про покладення обов`язку на відповідачів щодо сплати заборгованості за послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій пропорційно до їх часток.

Щодо посилань відповідача ОСОБА_1 на відсутність доказів про надання позивачем послуг та їх неналежну якість, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц зазначено, що факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги, що, у свою чергу, є порушенням умов договору у розумінні статей 526, 530 ЦК України, повинен бути зафіксований належним чином.

Зокрема, ст. 18 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” передбачає, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.

Крім того, нормою ст. 27 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 70 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі». У цьому Порядку вказано, що у разі надходження актів-претензій від споживачів про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі та прийняття виконавцем рішення про їх задоволення, проводиться перерахунок протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії).

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 521/6969/15-ц, зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.

Враховуючи вищевикладені положення діючого законодавства, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що відповідачами не надано належних, допустимих та неспростовних доказів на підтвердження звернення ними особисто до надавача послуг з приводу не надання та надання неякісних послуг. Долучені до матеріалів справи акти-претензії не можуть бути належними докази для наявності підстав проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій саме відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки безпосередньо вони як співвласники кв. АДРЕСА_8 з відповідними претензіями до надавача послуг не звертались. Крім того, до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження того, що співвласниками будинку було дотримано процедуру щодо запрошення представника надавача послуг для складання відповідних актів-претензій. Власного (альтернативного) розрахунку заборгованості за надані послуги відповідачами не надано, вірність долученого позивачем розрахунку не спростовано. Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що в період з 2016 року за спірною адресою було зареєстровано ОСББ, що начебто призвело до подвійного надання житлово-комунальних послуг, оскільки доказів на підтвердження повідомлення (обізнаності) КЖЕП ММР “Зоря” про існування даного об`єднання.

За таких обставин, позовні вимоги КЖЕП ММР “Зоря” в частині стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., суд приходить до наступного.

Так, за положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрати, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження судових витрат суду надано: договір про надання правової допомоги № 22-19 АБ від 16.12.2022; додаткову угоду № 3 від 01.11.2025; акт наданих послуг від 30.06.2026; платіжну інструкцію від 03.07.2026; ордер на надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про зайняття адвокатської діяльністю.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв - дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Згідно висновків Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи, суму заборгованості відповідачів, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. А саме з відповідача ОСОБА_1 - 500,00 грн., з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 250,00 грн. У зв`язку з чим позов в цілому підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов в частині стягнення заборгованості зі сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території задоволено у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 328,00 грн. А саме з відповідача ОСОБА_1 - 1 664,00 грн., з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 832,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» заборгованість з оплати послуг з управління, утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2023 по 31.12.2025 в розмірі 2 238,52 грн. (дві тисячі двісті тридцять вісім гривень 52 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» заборгованість з оплати послуг з управління, утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2023 по 31.12.2025 в розмірі 1 119,26 грн. (одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень 26 копійок).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» заборгованість з оплати послуг з управління, утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2023 по 31.12.2025 в розмірі 1 119,26 грн. (одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень 26 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250,00 грн. (двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250,00 грн. (двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» судовий збір у розмірі 1 664,00 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» судовий збір у розмірі 832,00 грн. (вісімсот тридцять дві гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» судовий збір у розмірі 832,00 грн. (вісімсот тридцять дві гривні 00 копійок).

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/

Відомості про учасників справи:

позивач: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «Зоря», ЄДРПОУ 37104458, адреса: м. Миколаїв, вул. Молодогвардійська, 57-Б;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 29.09.2026.

Суддя Г.А. Микульшина