Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №488/4445/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/4445/26

Провадження № 3/488/511/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 12.08.2026 року о 23:07 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Миколаєві по вул. Самойловича, 35Д, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рот, млява мова, виражене тремтіння пальців рук. З добровільної згоди ОСОБА_1 огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння було проведено на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest 7510, результат якого склав 0,50 проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко О.А., відповідно до письмових заперечень, вважав за необхідне адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу та події інкримінованого правопорушення, посилаючись на істотні порушення, допущені працівниками поліції під час фіксації події та оформлення адміністративних матеріалів, а саме: відсутність відомостей та доказів щодо законної підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; фабула протоколу «керування з явними ознаками алкогольного сп`яніння» не відповідає складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП «керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння», відсутність документів щодо справності Drager, сертифікату відповідності на спеціальний технічний засіб та свідоцтва про його повірку, його допуск до застосування чи чинність відповідної повірки станом на 12.08.2026 року, сумнівність процедури огляду та нероз`яснення ОСОБА_1 права на огляд у закладі охорони здоров`я.

Не дивлячись на невизнання провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його провина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №744155 від 12.08.2026 року, відповідно до яких ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest 7510, результат якого склав 0,50 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху;

роздруківкою тестування № 305 від 12.08.2026 року, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився 12.08.2026 року о 23:29 годині за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlkotest 7510», номер приладу АRMF-0313, результати огляду - 0,50 проміле в крові;

відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, відповідно до якого службовий автомобіль УПП рухається за автомобілем «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та надалі його зупиняє;

відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного, з якого вбачається, що під час перевірки інспектором документів з огляду на наявні у ОСОБА_2 , як водія зупиненого транспортного засобу, ознаки алкогольного сп`яніння на питання поліцейського чи пив, ОСОБА_2 відповідає, що не пив, не п`є. Інспектор пропонує пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатору Drager, оскільки присутній запах, млява мова, тремтіння пальців рук. ОСОБА_2 в свою чергу не відмовляється від проходження та говорить, що зараз Драгер покаже, бо утром було…., сам обирає трубку. Надалі, в ході огляду не заперечує, що зранку вжив алкогольні напої. Інспектор роз`яснює, як саме потрібно видихати повітря, називає номер тесту. Драгер показує результат – алкоголь у роті, тобто, як пояснює інспектор, або наявні залишки алкоголю, або сухість у роті. Інспектор запитує у ОСОБА_2 , чи є в нього вода, щоб сполоснути рота та видалити залишки алкоголю, на що останній повідомляє, що води при собі не має. Інспектор пропонує свою воду, дістає пляшку з багажника автомобіля каже, що вона звичайна мінеральна, попередньо спробувавши її та пропонує ОСОБА_2 пересвідчитися у відсутності в ній домішок та сполоснути декілька разів рота, на що ОСОБА_2 двічі полоще рота та спльовує воду та на запитання інспектора не заперечує, що це звичайна вода, що вона не містить жодного присмаку спирту. ОСОБА_2 продуває Драгер вдруге, результат Драгеру – алкоголь у роті. ОСОБА_2 знову полоще рота та спльовує воду. Після повного видиху повітря у Драгер, ОСОБА_1 названий тест проходить, результат складає 0,50 проміле. На запитання інспектора, чи згоден з результатами, ОСОБА_2 не заперечує. Після оформлення матеріалів ОСОБА_1 підписує наданий йому протокол та інші письмові документи;

інформацією, що міститься в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 від 12.08.2026 року, відповідно до яких поліцейськими у ОСОБА_1 в результаті огляду були виявлені ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук, зафіксовано результати огляду за допомогою алкотестеру Драгер – 0,50 проміле.

Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 “а” Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Аналізуючи представлені суду та досліджені докази, приходжу до наступних висновків:

суд відхиляє твердження сторони захисту, що склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, бо в протоколі зазначено, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а не в такому стані, як-то передбачено ст.130 КУпАП, виходячи з наступного:

так, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити всю необхідну інформацію щодо неправомірних дій чи бездіяльності особи, що забезпечить їх правильну кваліфікацію та притягнення особи до відповідальності за належною статтею Кодексу.

На переконання суду, ознаки алкогольного сп`яніння, визначені в протоколі, які має ОСОБА_1 , і є відповідним його станом під час керування транспортним засобом, що не спотворює суті інкримінованого правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та не дає підстав для двозначного її тлумачення.

Посилання захисника, що таким чином суд змінює на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, суд відхиляє з огляду на те, що у даному випадку суд не виходить за межі пред`явленого обвинувачення в бік збільшення його обсягу чи пред`явлення більш тяжкого правопорушення, відтак, не погіршує становище ОСОБА_1 .

Доводи захисника Якубовського О.О. про те, що працівниками поліції автомобіль ОСОБА_1 було зупинено безпідставно, що ставить під сумнів законність первинного втручання працівників поліції і правомірність їх подальших процесуальних дій, суд відхиляє, оскільки законність дій працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не входить до предмету доказування у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

До того ж, дії поліцейських щодо зупинки транспортного засобу чи щодо іншого факту перебувають поза предметом розгляду у цьому провадженні, проте можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства чи в інший спосіб, встановлений законом.

Окрім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Суд також визнає необґрунтованими доводи захисника про те, що працівник поліції не виконав свій обов`язок та не роз`яснив ОСОБА_1 право на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, з огляду на наступне.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок).

Вимогами ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Також, пунктом 7 розділу І Інструкції та п. 6 Порядку, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з портативного відеореєстратора, ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пройшов на місці зупинки транспортного засобу огляд на визначення стану алкогольного сп`янінням з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, результат якого показав – 0,50 проміле алкоголю, зазначених результатів водій жодним чином не заперечував.

Відповідно до діючого Закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом.

У разі, якщо водій не заперечує результатів огляду, який був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу, у працівників поліції не виникає обов`язку направляти водіїв до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

На підставі пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Вищевказаної вимоги до співробітників поліції Якубовський О.О. перед проведенням огляду не пред`являв, тому поліцейськими не надавалися останньому зазначені документи, крім того, суд ще раз наголошує, що ніяких зауважень щодо результатів тесту, ОСОБА_1 не висловлював, тому суд відхиляє твердження сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи названих документів, відтак наявності суттєвих сумнівів в допустимості та достовірності результатів огляду ОСОБА_1 .

Безпідставними є твердження захисника Якубовського О.О. про недопустимість результату приладу Драгер з посиланням на те, що відсутній належний документ , який дозволив би перевірити чинність відповідної його повірки на момент проведення огляду.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року №1747 і становить один рік.

З роздруківки результату приладу «Drager Alcotest 7510» тест №305, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння, видно, що останнє калібрування приладу проводилось 29.10.2025 року, при цьому він проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння 12.08.2026 року.

Вказані обставини свідчать про те, що огляд ОСОБА_1 проведений в межах інтервалу калібрування приладу «Drager Alcotest 7510».

Щодо твердження захисника в частині сумнівності процедури огляду через те, що співробітники поліції в процесі огляду надають ОСОБА_1 пити невідому рідину (воду), передаючи її фактично з рук працівників поліції, як на окрему підставу порушення порядку його огляду, то воно є безпідставним, з огляду на таке.

Відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису з портативного відеореєстратора, ОСОБА_1 , через неможливість проведення тесту із зазначенням інспектором причин - чи-то сухість у роті, чи-то наявність залишків алкоголю у роті, пропонується прополоскати рот водою, на що, через відсутність у ОСОБА_1 води, інспектором пропонується мінеральна вода в пляшці, при цьому інспектор попередньо спробує її та пропонує ОСОБА_2 пересвідчитися у відсутності в ній домішок та сполоснути декілька разів рота, на що ОСОБА_2 двічі полоще рота та спльовує воду та на запитання інспектора не заперечує, що це звичайна вода, що вона не містить жодного присмаку спирту.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 добровільно погоджується на пропозицію інспектора, попередньо не заперечує щодо відсутності в воді будь-яких домішок, що він тільки полоще рота, не вживаючи воду, при цьому також не заперечує, що зранку вживав спиртні напої, а після огляду з результатами Драгеру погоджується, підстав недовіряти результатам застосованого до ОСОБА_1 приладу «DragerAlkotest 7510», у суду немає, як і підстав вважати, що внаслідок таких дій співробітниками поліції була порушена процедура проведення огляду.

Відповідно до представленого суду відеозапису, ОСОБА_1 жодних непогоджень чи заперечень після проведеного огляду, з результатами газоаналізатору Drager не висловив, тому у протоколі вірно зафіксований факт проходження водієм такого огляду та його результати.

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 , складений відносно нього протокол підписав власноруч. При цьому, будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу ОСОБА_1 не навів, чим фактично погодився з тим, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння водія складав 0,50 ‰ та роздруківкою тестування «DragerAlkotest 7510».

Зазначений акт в графі «З результатом згоден» та роздруківка тестування також були підписані водієм ОСОБА_1 без будь-яких зауважень або заперечень.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи судом захисник Якубовського О.О. не навів переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 як події, так і складу адміністративного правопорушення.

Підстав вважати, що порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння співробітниками поліції було порушено, у суду немає.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням скоєного, особи ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останньої адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф перерахувати в державний бюджет на користь держави (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаїв.ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк отримувача (ДКСУ): Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.М. Головіна