Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №488/1486/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1486/26

Провадження № 2/488/1965/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.07.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судових засідань Скочко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 66 911,69 грн. та понесені позивачем судові витрати у справі.

У обґрунтування позову зазначав, що 22.06.2020 АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту № 491028349. За умовами договору банк надав позичальнику кредит у сумі 18 646,05 грн. на 36 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90%. Договір кредитної лінії укладений з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач умови договору належним чином не виконувала.

Станом на 20.09.2021 заборгованість позичальника перед банком складала 26 867,56 грн., з яких заборгованість за кредитом – 18 381,03 грн., за відсотками – 8486,53 грн.

20.09.2021 АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» уклали договір факторингу, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі й за кредитним договором № 491028349 від 22.06.2020, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладене просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати у справі, понесені позивачем.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.04.2026 відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання.

Одночасно відповідачу встановлено строк для подання заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача суд неодноразово надсилав копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (провадження № П/9901/87/18, № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У судове засідання 21.07.2026 сторони не з`явилися.

Представник позивача подав клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явилася, про день розгляду справи повідомлена своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив та заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні не подавала.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав та позивач проти такого вирішення справи не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що 22.06.2020 ОСОБА_1 підписала Оферту на укладання угоди про надання кредиту № 491028349, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до умов вказаної Оферти сторони домовилися укласти угоду про споживчий кредит у сумі 18 646,05 грн. під 39,90% річних на 36 місяців, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Банк зобов`язався відкрити клієнту рахунок та надати кредит у розмірі 18 646,05 грн., тип кредиту «Кредит готівкою» на 36 місяців. Мета кредиту для повернення заборгованості за кредитним договором № 631037146 від 30.11.2018. Процентна ставка 39,90% річних. Тип процентної ставки фіксована. Обов`язковий мінімальний платіж сторони погодили у розмірі 395,98 грн.

ОСОБА_1 зобов`язалася до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки сплачувати щомісячні платежі на погашення кредиту відповідно до умов договору.

20.09.2021 АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» уклали договір факторингу № 3, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі й за кредитним договором № 491028349 від 22.06.2020, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 в сумі 26 867,56 грн., з яких заборгованість за кредитом – 18 381,03 грн., за відсотками – 8486,53 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦКУкраїнипередбачає, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно з ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1-2 ст. 207 ЦК України(в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» кредитний договір (в тому числі посвідчив його своїм особистим підписом), у договорі сторони узгодили усі істотні умови.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо, відповідно до умов договору факторингу, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги,фактор набуває права на всі суми,які він одержить від боржника на виконання вимоги,а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми,сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

З огляду на матеріали справи, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання шляхом надання позичальнику кредиту, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 22.06.2020 до 28.09.2021 та розрахунком заборгованості. Однак докази належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

До позивача, як фактора, перейшло право вимоги заборгованості за кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням про виконання договору факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.

З урахуванням змісту позову, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором та випискою з особового рахунку позичальника, станом на 20.09.2021 заборгованість позичальника перед банком складала 26 867,56 грн., з яких заборгованість за кредитом – 18 381,03 грн., за відсотками – 8486,53 грн.

Встановлена судом заборгованість, яка не оспорена у визначеному законом порядку, на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 3328 грн. судового збору, сплаченого позивачем.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною, що містить перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, та Акт приймання-передачі наданих послуг № 4 від 02.06.2025. Заявлена до стягнення з відповідача сума складає 9200 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 12 528 грн., з яких 3328 грн. витрат зі сплати судового збору та 9200 грн. витрат позивача на правничу допомогу.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Керуючись ст. ст. 13,81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ: 40340222) заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 867 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ: 40340222) 12 528 (дванадцять тисяч п`ятсот двадцять вісім) гривень понесених позивачем судових витрат.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корабельним районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 21 серпня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова