Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №468/1901/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №468/1901/26

3/468/416/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Гапєєва Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

03.07.2026 близько 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив акт домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явився, про розгляд справи повідомлений.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.251 КУпАП, вказано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у скоєні вказаного адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи:

- даними протоколу від 21.07.2026 серії ВАД №876533, а саме: 03.07.2026 близько 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив акт домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю;

- рапортом поліцейського, згідно з яким 03.07.2026 о 14 годині 22 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , колишній співмешканець військовий ображає, погрожує, може погрожувати ножем;

- заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , згідно з якими просить вжити заходів до її колишнього співмешканця ОСОБА_1 , військовослужбовця ЗСУ, який під час своєї відпустки 03.07.2026 близько 14 годині 00 хвилин вчиняв відносної неї домашнє насильство психологічного характеру – ображав її та її дітей, погрожував фізичною розправою, замахувався рукою.

На підставі викладеного судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (погрози, образи), внаслідок чого завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує суспільну небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності з цією статтею з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ: