Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №127/29654/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29654/26

Провадження № 3/127/5767/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, командира роти резерву військової частини НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2026 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № ОДВ/645 від 18 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, 17 серпня 2026 року близько 08 год. 35 хв. перебував на території військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Згідно з протоколом, 17 серпня 2026 року близько 08 год. 35 хв. посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було виявлено ОСОБА_1 на території військової частини з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота та порушенням координації рухів.

На місце події прибули працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 , якими також було встановлено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу. Останній погодився на проведення огляду, за результатами якого було встановлено позитивний результат — 1,056 ‰. Проведення огляду було зафіксовано на відеозапис.

Не погодившись із результатом первинного огляду, ОСОБА_3 погодився пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я.

17 серпня 2026 року о 10 год. 30 хв. у КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено стан алкогольного сп`яніння середнього ступеня. Відповідно до висновку № 1165 від 17 серпня 2026 року показники під час медичного огляду становили 2,27 ‰ та 2,17 ‰.

Відповідно до рапорту чергового військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , 17 серпня 2026 року близько 08 год. 35 хв. від заступника командира військової частини ОСОБА_5 надійшла інформація про виявлення ОСОБА_6 за місцем служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на відсутність належних, допустимих та достовірних доказів його вини.

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 подав письмове клопотання від 28 вересня 2026 року, в якому, зокрема, посилався на нібито невідповідність дати проведення первинного огляду, відмінність результатів первинного та медичного оглядів, а також зазначав про відсутність відбору біологічних зразків та необхідність критичної оцінки висновку медичного огляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та безпосередньо дослідивши наданий відеозапис, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Частиною першою ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2026 року ОСОБА_3 перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому зазначені обставини підтверджуються не лише протоколом про адміністративне правопорушення № ОДВ/645 від 18 серпня 2026 року, а й рапортом чергового військової частини, актом огляду № 152, результатами огляду за допомогою спеціального технічного засобу, висновком медичного огляду № 1165 від 17 серпня 2026 року та відеозаписом, який безпосередньо досліджений судом.

Судом під час розгляду справи переглянуто відеозапис проведення огляду. Зміст відеозапису підтверджує обставини, викладені у протоколі, а саме факт перебування ОСОБА_1 на території військової частини, наявність у нього зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, проведення первинного огляду за допомогою спеціального технічного засобу, отримання позитивного результату, незгоду ОСОБА_1 з результатом первинного огляду та подальше направлення його до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду.

Таким чином, відеозапис є самостійним доказом у справі та узгоджується за змістом з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо дати складення акта огляду № 152, суд зазначає, що вони не відповідають матеріалам справи.

Так, у клопотанні ОСОБА_1 посилається на те, що акт огляду № 152 нібито датований 12 серпня 2026 року, тоді як подія мала місце 17 серпня 2026 року.

Разом з тим, як убачається з дослідженого судом оригіналу акта огляду № 152, датою проведення огляду в ньому чітко зазначено 17 серпня 2026 року. Отже, дата проведення первинного огляду відповідає даті, зазначеній у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорту та інших матеріалах справи.

За таких обставин посилання захисту на невідповідність дат не знаходить свого підтвердження та не може бути підставою для висновку про недопустимість чи недостовірність результатів проведеного огляду.

Не знаходять підтвердження і доводи ОСОБА_1 про те, що після незгоди з результатом первинного огляду йому не було забезпечено можливості пройти належний медичний огляд.

Як встановлено судом, після того, як ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, його було направлено до закладу охорони здоров`я, де 17 серпня 2026 року проведено медичний огляд та складено відповідний висновок № 1165.

Згідно з п. 10 розділу І Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 квітня 2025 року № 241, у разі відмови військовослужбовця від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду.

Отже, у даному випадку передбачений нормативним порядком механізм у зв`язку з незгодою ОСОБА_1 з результатом первинного огляду був реалізований.

Сам по собі факт відмінності показників первинного та медичного огляду не свідчить про недостовірність одного з них та не спростовує встановленого факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Первинним оглядом зафіксовано позитивний результат — 1,056 ‰, а під час медичного огляду встановлено стан алкогольного сп`яніння із показниками 2,27 ‰ та 2,17 ‰. При цьому обидва огляди проведені в один день — 17 серпня 2026 року, а медичний огляд проведено після первинного огляду та незгоди ОСОБА_1 з його результатом.

Таким чином, різниця у числових показниках сама по собі не спростовує того, що за результатами як первинного, так і медичного огляду було встановлено наявність алкоголю та стан алкогольного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_6 на те, що під час медичного огляду не було відібрано біологічні зразки, також не є достатньою підставою для закриття провадження у цій справі.

Суд враховує, що результат медичного огляду оформлений відповідним висновком № 1165 від 17 серпня 2026 року, складеним за результатами проведеного у закладі охорони здоров`я огляду, та узгоджується з іншими доказами у справі.

Крім того, судом безпосередньо досліджено відеозапис, який підтверджує проведення первинного огляду та подальше направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я у зв`язку з його незгодою з результатом первинного огляду. Обставин, які б свідчили про те, що медичний огляд фактично не проводився або його результати були оформлені з порушенням, що ставить під сумнів їх достовірність, судом не встановлено.

Таким чином, доводи, викладені ОСОБА_1 у клопотанні про закриття провадження, не спростовують сукупності доказів, якими підтверджується вчинення ним адміністративного правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи та встановлених судом обставин ОСОБА_1 17 серпня 2026 року перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Вказані дії утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.

При цьому на час вчинення правопорушення в Україні діяв воєнний стан, строк дії якого було продовжено з 05 год. 30 хв. 2 серпня 2026 року строком на 90 діб Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 4928-IX.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період — це період функціонування національної економіки, органів державної влади, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, правопорушення вчинене ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, що є кваліфікуючою ознакою, передбаченою ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд не вбачає.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням установлених обставин справи суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_6 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-20, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: