Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №127/30753/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30753/26

Провадження № 3/127/5906/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 858 від 31.07.2026 ОСОБА_1 , якого у протоколі зазначено продавцем, 31.07.2026 в оптиці «Ваша Оптика» за адресою: АДРЕСА_2 , при проведенні розрахункової операції за надання послуг огляду лікаря вартістю 400 грн, роботи майстра вартістю 300 грн, замовлення окулярів - оправи вартістю 750 грн, лінз скляних для окулярів, що коригують зір, однофокусних вартістю 3000 грн та розчину для зволоження очей вартістю 415 грн, на загальну суму 4865 грн не провів розрахункову операцію через РРО/ПРРО та не надав розрахунковий документ установленої форми і змісту, чим порушив п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у поясненнях, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, повідомив, що стажувався перший день та чекав допомоги від продавця.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Опольська Н.М. у судове засідання не з`явилися. Захисник подала заяву про розгляд справи без їх участі.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Опольська Н.М. також подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказала, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а також доказів того, що саме він здійснював розрахункову операцію та мав установлені законом обов`язки щодо проведення розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з п. 6 розділу II Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29176, при викладенні обставин правопорушення у протоколі зазначаються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і встановлює адміністративну відповідальність для осіб, які здійснюють розрахункові операції, та посадових осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг), зобов`язані проводити такі операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням відповідних розрахункових документів.

Згідно з п. 2 ст. 3 цього Закону суб`єкти господарювання зобов`язані надавати особі, яка отримує товар або послугу, розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі.

Стаття 26 Закону України № 265/95-ВР передбачає, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом.

Таким чином, для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП контролюючий орган має довести не лише факт порушення порядку проведення розрахунків у господарській одиниці, а й те, що ця особа є суб`єктом відповідного адміністративного правопорушення, тобто особою, яка здійснює розрахункові операції, а також довести конкретні винні дії цієї особи.

На підтвердження зазначених у протоколі обставин до матеріалів справи долучено акт фактичної перевірки від 31.07.2026 № 20486/02-32-09-05/2309614547 ФОП ОСОБА_2 .

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що при наданні послуг огляду лікаря, роботи майстра та замовленні окулярів, лінз і розчину для зволоження очей на загальну суму 4865 грн розрахункову операцію через РРО/ПРРО не проведено та розрахунковий документ установленої форми і змісту на суму операції не створено і не надано.

Водночас у цьому ж акті контролюючий орган зазначив про виявлення одного найманого працівника, якого допущено до виконання роботи (трудової функції) без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, - ОСОБА_1 . Акт також містить відомості, що станом на час проведення перевірки повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу до органу ДПС не подавалося.

Разом з цим матеріали справи не містять трудового договору, наказу чи розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на роботу, посадової інструкції або іншого документа, який визначав би його посаду, коло трудових обов`язків та підтверджував покладення на нього функції з проведення розрахункових операцій.

Матеріали справи також не містять документів, які б підтверджували надання ОСОБА_1 доступу до РРО/ПРРО або покладення на нього обов`язку проводити розрахункові операції та видавати розрахункові документи.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначено продавцем, однак матеріали справи не містять відомостей, на підставі яких посадова особа контролюючого органу встановила саме такий статус ОСОБА_1 .

Безпосередньо акт фактичної перевірки містить висновок посадових осіб контролюючого органу про те, що ОСОБА_1 є найманим працівником, якого допустили до виконання трудової функції без належного оформлення трудових відносин. Водночас матеріали, надані суду, не містять інших доказів, які б підтверджували цей висновок та дозволяли встановити конкретну трудову функцію ОСОБА_1 .

Суд також враховує пояснення ОСОБА_1 , надані під час складання протоколу, відповідно до яких він перебував у господарській одиниці у перший день стажування та чекав допомоги від продавця. Таке пояснення підтверджує його перебування у місці проведення перевірки, однак саме по собі не доводить, що ФОП ОСОБА_2 поклала на нього функціональний обов`язок самостійно здійснювати розрахункові операції із застосуванням РРО/ПРРО.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення та висновків, викладених посадовими особами ДПС в акті фактичної перевірки, матеріали справи не містять пояснень ФОП ОСОБА_2 , адміністратора господарської одиниці або інших осіб щодо характеру відносин ОСОБА_1 із суб`єктом господарювання, покладених на нього функцій та обставин проведення ним конкретної розрахункової операції.

Акт фактичної перевірки фіксує обставини, які посадові особи контролюючого органу встановили під час перевірки, однак викладені в ньому висновки суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Лише висновок контролюючого органу про статус ОСОБА_1 та вчинення ним адміністративного правопорушення не звільняє орган, уповноважений на складання протоколу, від обов`язку надати належні та достатні докази всіх обов`язкових ознак складу правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення також не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки містить формулювання обвинувачення, яке суд має перевірити на підставі сукупності належних, допустимих та достатніх доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ireland v. the United Kingdom» від 18 січня 1978 року зазначив, що при оцінці доказів застосовується стандарт доведення «поза розумним сумнівом». При цьому така доведеність може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у справі «Kobets v. Ukraine» від 14 лютого 2008 року також застосував стандарт доказування «поза розумним сумнівом», наголосивши на необхідності оцінки сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів.

У рішенні у справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1988 року Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб суд не починав розгляд справи з наперед сформованого уявлення про винуватість особи, тягар доказування покладається на сторону обвинувачення, а сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, зумовлених визнанням і дією принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

З урахуванням висновків Європейського суду з прав людини у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд не може самостійно доповнювати фабулу адміністративного правопорушення, усувати її недоліки або відшукувати докази на підтримку обвинувачення, оскільки за таких обставин суд фактично перебрав би на себе функції сторони обвинувачення, що не узгоджується з вимогами неупередженого судового розгляду. У справі «Karelin v. Russia» ЄСПЛ звернув увагу на ризик порушення принципу об`єктивної неупередженості у провадженні про адміністративне правопорушення за відсутності сторони обвинувачення, коли суд фактично змушений підтримувати обвинувачення.

У цій справі суд не може самостійно встановлювати замість контролюючого органу характер правовідносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , визначати його трудову функцію, припускати наявність у нього обов`язків продавця чи касира або покладення на нього функцій щодо проведення розрахункових операцій.

Факт перебування ОСОБА_1 у приміщенні оптики під час контрольної операції та зазначення його посадовими особами ДПС як особи, яка провела таку операцію, за відсутності інших належних і достатніх доказів не дає суду підстав поза розумним сумнівом встановити наявність у нього статусу суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Отже, надані суду матеріали не містять сукупності належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, зокрема його статусу як особи, яка здійснює розрахункові операції.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За встановлених під час розгляду справи обставин суд дійшов висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, належними та достатніми доказами не доведена, тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 9, 155-1, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя В. В. Горбатюк