Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №148/1141/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1141/26

Провадження №2/148/1186/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

22 вересня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №71119142 від 24.09.2025,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (надалі ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №71119142 від 24.09.2025, мотивуючи позовні вимоги тим, що 24.09.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір про надання коштів у кредит №71119142 (надалі - кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надає позизальнику кредит у розмірі 11000 грн, строком на 30 днів ( з 24.09.2025 по 23.10.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,25 % в день, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту. У разі порушення строків повернення кредиту нараховується 4 % за понадстрокового користування на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" виконало свої зобов`язання за кредитним договором, передав відповідачеві грошові кошти в розмірі 11000 грн.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, здійснивши погашення лише на суму 2783 грн, у зв`язку з чим її загальна заборгованість становить 16062,20 грн, з яких: 8217 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 825 грн - заборгованість за процентами; 1650 грн - заборгованість за комісією; 5370,20 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом.

25.02.2026 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" було укладено договір факторингу №25/02/26, у відповідності до умов якого ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло права грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним джоговором №71119142 від 24.09.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16062,20 грн, з яких: 8217 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 825 грн - заборгованість за процентами; 1650 грн - заборгованість за комісією; 5370,20 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договорому №71119142 від 24.09.2025 в розмірі 16062,20 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява від неї, згідно з якою вона просить розгляд справи провести без її участі, не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи відповідно до довідки про доставку електронного документу (а.с.91), про причини своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, а також його представника, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2025 відповідач виявила бажання отримати кредит, про що свідчить копія заяви - опитувальника Клієнта на отримання фінансового кредиту від 24.09.2025 (а.с.22). Того ж дня між нею та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" було укладено договір надання коштів у кредит ( з комісією за надання кредиту) №71119142, який зі сторони відповідача був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 62843, про що свідчить його копія (а.с.13-20). За умовами договору сторони погодили наступне::

- п.2.1. кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту;

- п.2.2. - дата повернення кредиту 23.10.2025; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною), %/день - 4 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 13475 грн.

- п.2.2.1. сума кредиту - 11000 грн;

- п.2.2.2. строк кредитування/строк договору - 30 днів;

- п.2.2.3. процентна ставка/день - 0,250 % (фіксована);

- п.2.2.4. комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту ( що у грошовому виразі складає1650 грн).

Відповідно до копії Додатку №1 до договору надання коштів у кредит ( з комісією за надання кредиту) №71119142 від 24.09.2025 - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.17-18), вбачається, що станом на 23.10.2025 загальна вартість кредиту складає 13475 грн, з яких: 11000 грн - сума кредиту; 825 грн - проценти за користування кредитом; 1650 грн - комісія за надання кредиту.

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, виданої представником ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (а.с.23), вбачається, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні договору №71119142, одноразовий ідентифікатор 62843, час відправки ідентифікатора позичальнику 24.09.2025 о 14:25:57, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії Інформаційного повідомлення від 24.09.2025 (а.с.22), вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на передачу своїх персональних даних третім особам з метою інформування про необхідність виконання нею зобов`язань.

ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 11000 грн, що підтверджується копією довідки АТ "ТАСКОМБАНК" від 24.09.2025 №3е74ab7e-0ef2-4481-bdde-3e79d6712122 про перерахування коштів в розмірі 11000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.24), копією повідомлення ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" від 25.02.2026 Вих.25/02/26-33505 (а.с.23), копією повідомлення АТ КБ ПРИВАТБАНК" від 11.05.2026 №20.1.0.0.0/7-260504/132436-БТ, копією виписки за договором №б/н за період 24.09.2025-27.09.2025, виданої АТ КБ ПРИВАТБАНК" від 11.05.2026 (а.с.61).

Натомість відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.

25.02.2026 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" було укладено договір факторингу №25/02/26, про що свідчить його копія (а.с.24-28), за умовами якого сторони погодиди:

- п.1.1. клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб;

- п.2.1.3 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до копії Реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 (а.с.28-29), ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло право вимоги до відповідача за договором №71119142 від 24.09.2025 в розмірі 16062,20 грн, з яких: 8217 грн - сума заборгованості за тілом; 825 грн - сума заборгованості по процентам; 1650 грн - сума заборгованості за комісією; 5370,20 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування, що також підтверджується копією розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" станом на дату продажу 25.02.2026 (а.с.7-8).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком (а.с.9) станом на 26.03.2026 становить 16062,20 грн, з яких: 8217 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 825 грн - заборгованість за процентами; 1650 грн - заборгованість за комісією; 5370,20 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем її зобов`язань за кредитним договором№71119142 від 24.09.2025 представник позивача звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.1, 3-4, 7 та 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також аналога власноручного підпису.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до п.4. ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції на момент укладення кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції на момент укладення кредитного договору) передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за за кредитним договором №71119142 від 24.09.2025.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки не надавала грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором відповідач порушує свої зобов`язання за ним.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за понадстрокове користування кредитом, суд зазначає наступне.

У постанові від 23.05.2018 по справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встанволено, що у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання, а саме понадстроковим користування кредитом, первісним кредитодавцем були нараховані проценти в сумі 5370,20 грн, які за своєю суттю є процентами, які передбачені ч.2 ст.625 ЦПК України.

В той же час, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тобто, законодавець визначив, що на період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З огляду на вищевказані норми законодавства, відповідач, як позичальник є звільненою від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України. Тому її нарахування є незаконним.

Відтак правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за понадстрокове користування кредитомв розмірі 5370,20 грн немає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідач та її представник будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надали.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, суд доходить висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором№71119142 від 24.09.2025 лише в розмірі 10692 грн (десять тисяч шістсот дев`яносто дві гривні), з яких: 8217 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 825 грн - заборгованість за процентами; 1650 грн - заборгованість за комісією.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлені відповідач та її представник не надали суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 1772,26 грн (2662,40 х 10692 /16062,20 = 1772,26) (а.с.1), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2995,48 грн (4500 х 10692 /16062,20 = 2995,48), оскільки їх розмір документально підтверджений, зокрема: копією договору №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 (а.с.31-34); копією Додатку №1 до договору №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 - АКТУ ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ СПРАВ НА НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ (а.с.36-37), відповідно до умов якого адвокату Ткаченко Ю.О. були передані справа, в тому числі відносно ОСОБА_1 ; копією Додатку №2 до договору №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 - Витягу з Акту №10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, сформованого 09.03.2026 (а.с.35), згідно з яким сторони узгодили перелік наданих послуг, що надавалась по боржнику ОСОБА_1 та визначили їх загальну вартість в розмірі 4500 грн, винагороду визначили у розмірі 175500 грн; копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 25.03.2026 №579946019.1 (а.с.37), згідно з якою позивач сплатив адвокату Ткаченко Ю.О. 175500 грн в рахунок оплати згідно акту №10ФП приймання наданої правничої допомоги від 09.03.2026 за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 без ПДВ; копією ордеру на надання правничої допомоги від 03.09.2025 серія АХ №1287257 (а.с.38), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.04.2018 серія ПТ №2099 (а.с.38).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", ст.1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.207, 512, 514, 516, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 1046-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, ст.223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №71119142 від 24.09.2025 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження якого: вул.Садова, 31/33, м.Ірпінь, Київська область, 08205, банківські реквізити НОМЕР_3 відкритий в АТ "ПУМБ", код банку 334851, заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71119142 від 24.09.2025 в розмірі 10692 грн (десять тисяч шістсот дев`яносто дві гривні), з яких: 8217 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 825 грн - заборгованість за процентами; 1650 грн - заборгованість за комісією.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження якого: вул.Садова, 31/33, м.Ірпінь, Київська область, 08205, банківські реквізити НОМЕР_3 відкритий в АТ "ПУМБ", код банку 334851, судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1772,26 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2995,48 грн, а всього - 4767,74 грн (чотири тисячі сімсот шістдесят сім гривень сімдесят чотири копійки).

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: