Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №910/7673/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/7673/26

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/7673/26.

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"

До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан"

про стягнення 47 364, 35 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" про стягнення у порядку суброгації страхового відшкодування у розмірі 47 364, 35 грн право на яке перейшло до позивача внаслідок виплати страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Jaguar F-Pace, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП 15.12.2025.

06.07.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 06.07.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

09.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

13.07.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/7673/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

15.12.2025 по вулиці Сколівській, 11Б у місті Стрий сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у зчепленні з напівпричепом «Wielton» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди між власником транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 (ТОВ «Компанія «Орфей») та Приватним акціонерним товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (позивач) діяв договір страхування наземних транспортних засобів «ГРАВЕ КАСКО» №101115037 від 17.12.2024, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванні матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику зазначеному транспортному засобу.

Крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 була забезпечена полісом ЕР229543054, страховиком згідно якого є Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (відповідач).

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.01.2026 у справі №456/7178/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (ДТП 15.12.2025), передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно рахунку на оплату №КР00000653 від 24.12.2025 від ФОП Хомин Р.Я. вартість відновлювального ремонту «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 склала - 232452, 00 грн.

03.02.2026 власник пошкодженого транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

03.02.2026 позивачем складено страховий акт №11.98048061.1/KOS, в якому позивач визнав суму збитків у розмірі 232452, 00 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодуванню на рахунок СТО 232452, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0209138206 від 09.02.2026.

Позивач звернувся до відповідача із заявою вих.№82/101115037 від 06.03.2026 про виплату страхового відшкодування у розмірі 232 452, 00 грн.

05.05.2026 відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 185087,65 грн.

Однак позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату страхового відшкодування у заявленому розмірі.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 недоплачену суму страхового відшкодування в межах ліміту полісу ЕР229543054 у розмірі 47 364, 35 грн.

ІІ. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 47 364, 35 грн.

ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 15.12.2025 сталась ДТП за участю автомобіля «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у зчепленні з напівпричепом «Wielton» д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1

(2) Винуватцем ДТП є водій транспортного засобу «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , який є винним у відповідності до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.01.2026 у справі №456/7178/25.

(3) Позивач здійснив страхову виплату у розмірі 232 452, 00 грн.

(4) Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, що є винуватцем ДТП, а саме транспортного «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (відповідач) згідно полісу ЕР229543054.

(5) 05.05.2026 відповідач здійснив на користь позивача часткову оплату у розмірі 185 087, 65 грн;

(6) Відповідач, як страховик винуватця ДТП зобов`язаний відшкодувати позивачу суму виплаченого ним страхового відшкодування в повному обсязі в межах встановленого ліміту у розмірі 47 364, 35 грн.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач зазначає, що оскільки строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу на момент ДТП перевищував 5 років та те, що позивачем не надано доказів, що гарантійні зобов`язання виробника щодо пошкодженого транспортного засобу є чинними, він (відповідач) визначив суму страхового відшкодування на підставі аналогів оригінальних запчастин, згідно статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№3720-ІХ).

У зв`язку з вищезазначеним відповідач додав ремонтну калькуляцію №G-51970 від 10.03.2026 складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex», відповідно до якої вартість ремонту з урахуванням ПДВ становить 222 105, 18 грн, а без урахування ПДВ 185 087, 65 грн.

Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування позивачу саме у розмірі без ПДВ (185 087, 65 грн), тому що позивач перерахував суму страхового відшкодування СТО за платіжною інструкцією №0209138206 від 09.02.2026 теж без урахування ПДВ.

За таких обставини, відповідач вважає, що в нього відсутня заборгованість перед позивачем, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок виплати позивачем згідно договору страхування наземних транспортних засобів «ГРАВЕ КАСКО» №101115037 від 17.12.2024, укладеного між ним та власником пошкодженого транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 , страхового відшкодування у розмірі 47 364, 35 грн та переходу до позивача в порядку суброгації вимоги такого страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 15.12.2025.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи має місце перехід до позивача вимоги страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 15.12.2025?

- чи підтверджується, факт відшкодування позивачем страхового відшкодування?

- чи правомірно позивач просить стягнути з відповідача не оплачену суму страхового відшкодування в межах ліміту полісу?

- чи правомірно відповідач здійснив власний розрахунок страхового з урахуванням приписів статті 27 Закону України №3720-ІХ?

- чи є позовні вимоги обґрунтованими, а відтак, чи підлягають задоволенню?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 Цивільного кодексу України).

Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки (стаття 108 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі статті 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» (закон №85/96-ВР, який втратив чинність 01.01.2024) до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (пункт 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 .

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті (пункт 1 частина 1 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (частина 2 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини (частина 3 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові №911/482/17 від 20.03.2018 зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

В постанові від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зроблено наступний висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 склала 232 452, 00 грн, що підтверджується рахунком на оплату від СТО №КР00000653 від 24.12.2025.

Позивачем, в свою чергу, складено страховий акт №11.98048061.1/KOS від 03.02.2026, на підставі якого позивач визнав суму збитків заподіяних транспортному засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 232 452, 00 грн.

У зв`язку з чим, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 232 452, 00 грн на рахунок СТО, що підтверджується копією платіжної інструкції №0209138206 від 09.02.2026.

З урахуванням вимог статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 102 Закону України «Про страхування», суд дійшов висновку, що страховий акт №11.98048061.1/KOS від 03.02.2026, платіжна інструкція №0209138206 від 09.02.2026, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 належним чином доведена.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 , на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом ЕР22954305, який діяв на 15.12.2025.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 250 000,00 грн з франшизою у розмірі 0, 00 грн, згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов`язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 в межах лімітів відповідальності передбачених полісом.

Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , у вчиненні ДТП, яка відбулася 15.12.2025.

За таких обставин, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП (15.12.2025) була забезпечена у відповідача та вина водія «Daf» д.н.з. НОМЕР_2 встановлена постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.01.2026 у справі №456/7178/25, позивач на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України «Про страхування» звернувся до відповідача з заявою вих.№82/101115037 від 06.03.2026 про виплату страхового відшкодування.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 1-2 стаття 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 1, 3 частина 1 стаття 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату страхового відшкодування у розмірі 185 087, 65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №250 від 05.05.2026.

Однак, відповідач надає пояснення виплати саме такої суми страхового відшкодування.

Так, відповідач посилається на абзац 2 пункту 2 частини 3 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Тобто, вищезазначена норма передбачає, що у випадку якщо (1) транспортний засіб на момент ДТП перебуває в експлуатації менше 5 років (2) або понад 5 років, але за умови наявності документально підтверджених гарантійних зобов`язань виробника транспортного засобу розрахунок вартості складових частини здійснюється на підставі оригінальних запчастин. У випадку відсутності вказаних умов, таких розрахунок може здійснюватись на підставі аналогів оригінальних запчастин.

Аналогічний припис також міститься у пункті 8.5.11. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу не застосовується.

Згідно доданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, судом встановленого, що транспортний засіб «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в експлуатації з 2016 року, а відтак на момент ДТП (15.12.2025) строк експлуатації перевищував 5 років.

Окрім цього, позивачем не додано до матеріалів справи документальних підтверджень гарантійних зобов`язань виробника транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 .

За таких обставин, у позивача відсутні умови встановлені абзацом 2 пункту 2 частини 3 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо здійснення розрахунку вартості складових частини виключно на підставі оригінальних запчастин.

Відповідач долучив до матеріалів справи власну ремонтну калькуляцію №G-51970 від 10.03.2026 в якій вартість запчастин, що підлягали заміні, було визначено виходячи з цін на аналоги оригінальних деталей, оскільки позивач здійснював відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу із використанням оригінальних запчастин.

Так, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Jaguar F-Pace» д.н.з. НОМЕР_1 на підставі аналогів оригінальних деталей за розрахунком відповідача становить 185 087, 65 грн без ПДВ або 222 105, 18 грн з ПДВ.

Суд, в свою чергу, зазначає, що визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп`ютерна програма «Audatex» рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003.

Як вбачається з рахунку на оплату №КР00000653 від 24.12.2025 від СТО на підставі якого позивач здійснив виплату страхового відшкодування, сума такого відшкодування у розмірі 232 452, 00 грн складається без урахування ПДВ.

Позивач перераховуючи на рахунок СТО 232 452, 00 грн, в призначенні платежу додатково зазначив «без ПДВ», що підтверджується платіжною інструкцією №0209138206 від 09.02.2026.

За таких обставин, відповідач відшкодував позивачу суму страхової виплати саме без урахуванням ПДВ у розмірі 185 087, 65 грн.

Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищезазначені та встановлені обставини, суд погоджується з доводами відповідача, що останній правомірно здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 185 087, 65 грн, на підставі власного належного розрахунку, який здійснений згідно приписів абзацу 2 пункту 2 частини 3 стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач у свою чергу не спростував тверджень відповідача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви та інші судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" про стягнення 47 364, 35 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко