Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №904/1768/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Дніпро Справа № 904/1768/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026р.

(суддя Новікова Р.Г, м. Дніпро)

у справі

за позовом Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" c. Клячаново Закарпатська обл.

про стягнення збитків, у розмірі 196 953 грн. 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" про стягнення збитків у розмірі 196953грн63коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ухилення відповідача від виконання гарантійних зобов`язань за договором підряду від 10.09.2024 №73/2024.

На виконання зазначеного договору відповідач виконав роботи з поточного ремонту приміщень 1-4 поверхів гуртожитку для облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.12.2024 №1 на суму 2 130 101,76 грн та від 20.12.2024 №2 на суму 469 901,24 грн. Вартість робіт у загальній сумі 2 600 003,00 грн сплачена позивачем платіжними інструкціями від 20.12.2024 №97 та №98.

У зв`язку зі знеструмленням та нефункціонуванням системи пожежної сигналізації позивач звернувся до відповідача для усунення недоліків у межах передбаченого договором 12-місячного гарантійного строку. Оскільки відповідач відповідних заходів не вжив, а необхідні фахівці у штаті позивача були відсутні, на підставі пунктів 2.2.5, 2.2.7 договору позивач залучив ТОВ «Еффект-ПБ Плюс» для обстеження, налагодження та поточного ремонту відповідних систем за договорами від 23.10.2025 №107 та від 26.11.2025 №32/2025.

За результатами виконання робіт за договором від 26.11.2025 №32/2025 складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 і довідку про їх вартість за грудень 2025 року на суму 196 953,63 грн, яку позивач сплатив платіжною інструкцією від 26.12.2025 №101.

Позивач зазначив, що 26.12.2025 направив відповідачу претензію з вимогою компенсувати понесені витрати у розмірі 196 953,63 грн, однак відповіді на претензію не отримав.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" на користь Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" збитки у розмірі 196 953 грн. 63 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026р. у справі № 904/1768/26 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Одночасно, до апеляційної скарги додано клопотання про призначення у справі №904/1768/26 судової інженерно-технічної експертизи, в якому Заявник просить суд:

- на вирішення експерта поставити таке питання: Які технічні причини виходу з ладу акумуляторних батарей, блоків живлення та інших елементів системи протипожежного захисту на об`єкті та які фактори могли спричинити виникнення виявлених несправностей?;

- оплату за проведення судової інженерно-технічної експертизи Заявник просить покласти на відповідача;

- оплату гарантує;

- на час проведення судової експертизи провадження у справі № 904/1768/26 зупинити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно встановив фактичні обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності за виявлені несправності системи пожежної сигналізації. На думку скаржника, суд не встановив належним чином причин виникнення несправностей, часу їх виникнення, механізму пошкодження обладнання та причинно-наслідкового зв`язку між виконаними відповідачем роботами і виявленими недоліками.

Скаржник вважає необґрунтованим покладення судом в основу рішення акту технічного обстеження систем протипожежного захисту, складеного за участю ТОВ «Еффект-ПБ Плюс», оскільки вказане товариство надалі виконувало ремонтні роботи та отримало за них оплату. У зв`язку з цим відповідач вважає таку особу заінтересованою у підтвердженні необхідності проведення відповідних робіт. При цьому, як зазначає скаржник, ТОВ «Еффект-ПБ Плюс» не є судовою експертною установою, не проводило незалежного технічного дослідження, вимірювань чи випробувань, а складений ним акт не містить висновків щодо причин виникнення несправностей, часу їх появи, механізму пошкодження обладнання та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і виявленими дефектами. За таких обставин відповідач вважає висновок суду про його вину таким, що ґрунтується на припущеннях та не відповідає вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач наголошує на наявності взаємовиключних тверджень сторін щодо причин виникнення несправностей, що, на його думку, свідчить про існування між сторонами спору з цього питання у розумінні пункту 2.2.8 договору підряду. У зв`язку з цим скаржник вважає, що встановлення причин виходу обладнання з ладу потребувало застосування спеціальних технічних знань, а тому суд мав надати належну оцінку необхідності проведення незалежної експертизи. Відповідач посилається, зокрема, на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 22.10.2024 у справі № 905/18/23, та зазначає, що суд першої інстанції фактично самостійно встановив технічні причини несправностей, не маючи спеціальних знань у відповідній сфері.

Окремо скаржник заперечує висновки суду щодо дотримання позивачем передбаченого договором порядку реалізації гарантійних зобов`язань. Зазначає, що належним чином не був повідомлений про виявлені недоліки, дату та час огляду об`єкта і необхідність участі його представника у складанні відповідного акту, у зв`язку з чим був позбавлений можливості особисто встановити причини несправностей та, за наявності підстав, самостійно усунути їх у межах гарантійних зобов`язань. На думку скаржника, складення акту без його участі за відсутності належних доказів повідомлення суперечить погодженому сторонами порядку та не може бути покладене в основу висновку про порушення відповідачем гарантійних зобов`язань.

Відповідач також не погоджується з висновком про те, що несправності системи пожежної сигналізації виникли саме внаслідок неналежного виконання ним робіт. Скаржник звертає увагу, що несправності були виявлені лише у вересні 2025 року, приблизно через дев`ять місяців після прийняття виконаних робіт, тоді як після завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт система функціонувала належним чином. При цьому, на думку відповідача, суд не врахував можливого впливу на технічний стан системи тривалих та систематичних відключень електропостачання, перепадів напруги, аварійних відключень, умов експлуатації, втручання третіх осіб та інших обставин, які могли спричинити вихід з ладу окремих елементів системи.

Скаржник посилається на експлуатаційну документацію на акумуляторні батареї Ventura GPL 12-26, відповідно до якої гарантійний строк їх експлуатації за стандартних умов становить 12 місяців, а в умовах аварійних та стабілізаційних відключень електропостачання скорочується до трьох місяців. Відповідач зазначає, що виробником також передбачено особливості експлуатації таких акумуляторів в умовах нестабільного електропостачання, зокрема необхідність періодичного вирівнюючого заряду, а отже, вважає, що суд мав надати оцінку цим обставинам та можливому їх впливу на виникнення несправностей.

Посилаючись на пункт 2.2.1 договору підряду, скаржник також заперечує висновок про поширення встановленого договором гарантійного строку на спірні акумуляторні батареї в обсязі трьох років. На думку відповідача, договірний гарантійний строк не може перевищувати строку гарантії, встановленого виробником для відповідних матеріалів та обладнання, а з урахуванням умов експлуатації спірних акумуляторних батарей їх гарантійний строк на момент виявлення несправностей міг бути вже закінченим.

Крім того, відповідач заперечує проти розміру заявлених до стягнення збитків у сумі 196 953,63 грн, вважаючи його недоведеним. Скаржник зазначає, що надані позивачем документи підтверджують лише факт виконання та оплати робіт ТОВ «Еффект-ПБ Плюс», але самі по собі не підтверджують необхідність кожного виду робіт та використання кожного матеріалу, їх безпосередній зв`язок із конкретними несправностями системи, а також неможливість усунення виявлених недоліків іншим, менш витратним способом. Відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами склад, обсяг, необхідність та обґрунтованість понесених витрат і їх причинний зв`язок із порушенням зобов`язань саме відповідачем.

Також скаржник посилається на відсутність доказів належного технічного обслуговування та проведення позивачем регулярних регламентних робіт щодо системи пожежної сигналізації, а також звертає увагу на те, що під час виконання інших ремонтних робіт у приміщеннях гуртожитку система могла зазнати пошкоджень. На думку відповідача, зазначені обставини також підлягали встановленню та оцінці судом для визначення дійсної причини виникнення несправностей.

Отже, за твердженням відповідача, позивач не довів сукупності необхідних умов для покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема протиправності поведінки, вини, факту та розміру збитків і причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленими до відшкодування витратами. У зв`язку з цим скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим і просить його скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва" заперечує проти її задоволення та просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/1768/26 залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку поданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача гарантійних зобов`язань щодо усунення виявлених недоліків системи пожежної сигналізації.

Щодо доводів відповідача про неналежне повідомлення та позбавлення його можливості взяти участь у встановленні причин виникнення несправностей позивач зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про виявлені недоліки, необхідність проведення комісійного технічного обстеження та участі у його проведенні. При цьому відповідач не забезпечив участі свого представника, не оспорив результати проведеного технічного обстеження та не вжив заходів для самостійного усунення виявлених недоліків. На думку позивача, негативні наслідки неотримання направленої кореспонденції не можуть покладатися на замовника, а поведінка відповідача свідчить про фактичне ігнорування його звернень.

Стосовно посилань апелянта на необхідність проведення незалежної експертизи позивач погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її проведення. Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2.2.8 договору незалежна експертиза може бути проведена у разі виникнення між замовником і підрядником спору щодо усунення недоліків або причин їх виникнення. Водночас, за твердженням позивача, після повідомлення відповідача про виявлені несправності останній не заявив заперечень щодо результатів технічного обстеження, не запропонував іншого способу встановлення причин несправностей та не вимагав проведення незалежної експертизи. За таких обставин, на думку позивача, відсутні підстави вважати проведення такої експертизи обов`язковим.

Позивач також заперечує твердження відповідача про те, що акт технічного обстеження від 27.10.2025 не є належним доказом виявлених недоліків. Зазначає, що акт складений відповідно до Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2025 № 136, та підтверджує технічний стан системи і необхідність виконання відповідних робіт з усунення виявлених недоліків.

Щодо доводів апелянта про недоведеність розміру збитків у сумі 196 953,63 грн позивач зазначає, що їх розмір підтверджений належними документами, зокрема актом технічного обстеження від 27.10.2025, договором підряду від 26.11.2025 № 32/2025, укладеним з ТОВ «Еффект-ПБ Плюс», договірною ціною, актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за грудень 2025 року. При цьому пунктом 3.3 договору № 32/2025 передбачено формування договірної ціни відповідно до кошторисної норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281. Позивач наголошує, що зазначені документи підтверджують конкретні обсяги, перелік та вартість робіт, необхідних для усунення виявлених недоліків.

Позивач також звертає увагу, що виконані ТОВ «Еффект-ПБ Плюс» роботи були фактично прийняті ним за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року № 1 та оплачені платіжною інструкцією від 26.12.2025 № 101 на суму 196 953,63 грн. На думку позивача, відповідач не довів завищення вартості зазначених робіт, не спростував їх обсягу та не довів відсутності потреби у використанні зазначених матеріалів і виконанні відповідних робіт.

Щодо гарантійного строку позивач зазначає, що пунктом 2.2.1 договору підряду передбачено гарантійний строк експлуатації об`єкта тривалістю три роки з моменту його прийняття замовником, але не більше строку гарантії, наданого виробниками на матеріали та обладнання, які використовуються для виконання робіт, при цьому такий строк у будь-якому разі не може бути меншим за 12 місяців. Позивач посилається також на частину другу статті 859 Цивільного кодексу України та вважає, що гарантія якості роботи поширюється на весь результат роботи, у тому числі на акумуляторні батареї та інші матеріальні ресурси, використані підрядником при виконанні робіт.

У зв`язку з цим позивач не погоджується з доводами апелянта про закінчення гарантійного строку та зазначає, що виявлені недоліки системи пожежної сигналізації були встановлені у межах погодженого сторонами гарантійного строку. На думку позивача, посилання відповідача на окремі положення експлуатаційної документації щодо строку гарантії акумуляторних батарей не спростовує передбаченого договором гарантійного обов`язку підрядника.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач не довів обставин, які б звільняли його від виконання гарантійних зобов`язань, не спростував факт виявлення недоліків системи протипожежного захисту, не довів неналежності технічного обстеження, завищення вартості робіт чи відсутності необхідності їх проведення. Відтак, на думку позивача, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026р. у справі № 904/1768/26 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3 993,60 грн..

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2026р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1768/26.

Від Скаржника на адресу суду надійшло клопотання, про розгляд справи за участю сторін у справі, з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2026р відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" про розгляд справи № 904/1768/26 з повідомленням (викликом) учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Між Комунальним підприємством "Міське управління капітального будівництва" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" (далі - підрядник) був укладений договір підряду від 10.09.2024 №73/2024 (далі - договір від 10.09.2024).

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 - 1.5 договору від 10.09.2024 підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик надати послуги в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання (послуги зі встановлення протипожежного устаткування) у гуртожитку відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.

Адреса та найменування об`єкту визначені сторонами у договорі від 10.09.2024.

Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, за винятком вже наданих підрядником послуг.

Джерело фінансування - кошти бюджету Маріупольської міської територіальної громади.

Обсяг, вартість та термін надання послуг визначаються затвердженою проєктно-кошторисною документацією та доданими до договору календарним графіком надання послуг і договірною ціною, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору від 10.09.2024 визначено гарантійні строки якості наданих послуг та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів):

- підрядник гарантує експлуатацію об`єкту протягом гарантійного строку, який складає три роки з моменту прийняття об`єкту замовником, але не більше строку гарантії наданого виробниками на експлуатацію матеріалів та обладнання, що використовуються для надання послуг. Строк гарантії не може бути меншим за 12 місяців (пп.2.2.1);

- у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у наданих послугах, він повідомляє про них підрядника протягом п`яти робочих днів з дня виявлення. Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник (пп.2.2.2);

- підрядник відповідає за недоліки (дефекти) виявлені в наданих послугах протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що вони виникли за обставин незалежних від нього (пп.2.2.3);

- після повідомлення замовником підрядника про виявлення недоліків (дефектів) підрядник протягом п`яти робочих днів складає разом із замовником акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) (пп.2.2.4);

- якщо підрядник відмовився взяти участь у складанні акту, замовник має право скласти такий акт без участі підрядника, із залученням відповідних фахівців і надіслати його підряднику (пп.2.2.5);

- підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку визначеному актом про їх усунення (пп.2.2.6);

- у разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти), замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб із компенсуванням підрядником витрат, що пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завданих збитків згідно з чинним законодавством (пп.2.2.7);

- якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підрядником або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення (пп.2.2.8).

Пунктами 3.1, 3.7 договору від 10.09.2024 передбачено, що ціна договору складає 2600003грн, у тому числі ПДВ 433333грн83коп.

Обсяг послуг на 2024 рік визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає 2600003грн, у тому числі ПДВ 433333грн83коп, за рахунок коштів бюджету Маріупольської міської територіальної громади.

В пунктах 4.1-4.5 договору від 10.09.2024 вказано, що розрахунки за договором проводяться шляхом оплати за фактично надані послуги.

Облік та оплата наданих послуг здійснюється на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ-3, та акту виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в, з урахуванням вимог пункту 6.1.5. договору.

Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує та передає їх для проведення розрахунків, які здійснюються протягом 10 робочих днів при наявності та в межах коштів, які зараховано на реєстраційний рахунок замовника по об`єкту на дату підписання актів. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 10 робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на свій реєстраційний рахунок.

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг, згідно договірної ціпи, в об`ємі не більше ніж 95% від їх загальної вартості на підставі підписаних між замовником та підрядником довідок форми КБ-3, актів форми КБ-2в і рахунків, які надаються підрядником по мірі надання послуг.

Остаточний розрахунок за надані послуги в розмірі 5% договірної ціни послуг провадиться замовником протягом 10 робочих днів від дня підписання сторонам и останнього акту виконаних підрядних робіт, але у межах поточного бюджетного року.

Згідно з пунктом 5.1 договору від 10.09.2024 (у редакції додаткової угоди від 29.11.2024 №2 до договору від 10.09.2024) строки надання послуг визначаються календарним графіком надання послуг, який є невід`ємною частиною договору, і становлять:

- початок надання послуг: з дати укладання договору;

- закінчення надання послуг: 15.12.2024.

У підпунктах 6.2.4, 6.2.8 пункту 6.2 договору від 10.09.2024 вказано, що замовник має право вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами з відшкодуванням завданих збитків за рахунок підрядника або за рахунок зниження договірної ціни; залучати третіх осіб для усунення недоробок (у випадку, якщо підрядник відмовляється усувати недоробки), з компенсацією витрат за рахунок підрядника.

Відповідно до підпунктів 6.3.2, 6.3.11, 6.3.12, 6.3.13 пункту 6.3 договору від 10.09.2024 підрядник зобов`язаний:

- забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом ІІ договору та проєктно-кошторисною документацією;

- своєчасно усувати недоліки послуг, допущені з вини підрядника;

- відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані замовнику збитки;

- ліквідувати на протязі гарантійного строку експлуатації виявлені недоліки, обумовлені неякісним наданням послуг, згідно пункту 2.2. договору.

Пунктом 10.1 договору від 10.09.2024 передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного виконання таких зобов`язань за договором.

Згідно з пунктом 11.1 договору від 10.09.2024 замовник не є власником наданих послуг, зазначених у п. 1.1. договору. Після прийняття повного обсягу наданих послуг замовник передає витрати на баланс орендатору об`єкта.

Підпунктами 11.6.1, 11.6.9, 11.6.11 пункту 11.6 договору від 10.09.2024 визначено, що

- підрядник зобов`язаний забезпечити роботи матеріальними ресурсами, відповідати за їх якість і відповідність вимогам, встановленим нормативними документами та проєктно-кошторисною документацією, крім матеріальних ресурсів та обладнання, закупку яких забезпечує замовник;

- на матеріали та обладнання, які використовуються при наданні послуг, підрядник зобов`язаний надати замовнику первинні документи про відповідність: сертифікати, паспорти, гарантійні талони та Інші документи до їх використання, згідно з діючим законодавством, а також документи, підтверджуючі вартість придбання матеріальних ресурсів;

- підрядник гарантує експлуатацію вказаних матеріалів та обладнання протягом строку, що відповідає гарантійному строку експлуатації матеріалів, обладнання, встановленому виробниками таких матеріалів та обладнання. Підрядник обов`язково погоджує використання аналогічного обладнання (матеріалів) інших марок з замовником.

Підпунктом 11.10.3 пункту 11.10 договору від 10.09.2024 передбачено, що замовник і підрядник зобов`язані при зміні даних, зазначених у розділі ХІІІ договору "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін", негайно повідомити про це іншу сторону листом та укласти додаткову угоду.

У розділі ХІІІ договору від 10.09.2024 сторони вказали місцезнаходження та банківські реквізити сторін, зокрема, КП "МіськУКБ" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Купріна, 23а, е-mail: UKB@mariupolrada.gov.ua) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" (м. Київ, вул. Хрещатик, 16, офіс 717, е-mail: top-fire@ukr.net).

Відповідно до пункту 12.1 договору від 10.09.2024 невід`ємною частиною договору є: додаток №1 - договірна ціна; додаток №2 - календарний графік надання послуг; додаток №3 - план фінансування.

В подальшому сторони укладали додаткові угоди від 31.10.2024 №1, від 29.11.2024 №2 до договору від 10.09.2024 та викладали в новій редакції пункт 5.1 договору, додаток №2 "Календарний графік надання послуг", додаток №3 "План фінансування". Решта пунктів і розділів цього договору залишилась незмінними.

Згідно з підписаними сторонами актом від 19.12.2024 №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 2130101грн76коп. та актом від 20.12.2024 №2 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, на суму 469901грн24коп. замовник прийняв виконані підрядником роботи за договором від 10.09.2024.

Відповідно до платіжних інструкцій від 20.12.2024 (дата виконання 21.12.2024) №97 на суму 2130101грн76коп. та від 20.12.2025 (дата виконання 21.12.2024) №98 на суму 469901грнг24коп. позивач сплатив відповідачу вартість виконаних робіт у загальному розмірі 2600003грн.

Позивач повідомив про те, що у вересні 2025 року Комунальним закладом "Маріупольський міський соціальний гуртожиток", встановлено, що система пожежної сигналізації у приміщеннях гуртожитку знеструмлена і не функціонує, про що було повідомлено позивача.

Позивач вказав про направлення на адресу відповідача листа від 19.09.2025 №129-2025 та просив відповідача у строк до 23.09.2025 письмово повідомити дату та час прибуття і контактні дані представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр" для огляду системи пожежної сигналізації та складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Позивач направив на адресу відповідача лист від 15.10.2025 №144-2025 з вимогою у строк до 20.10.2025 направити представника ТОВ "Топ Фаєр" для участі в комісійному обстеженні системи пожежної сигналізації та складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Також у листі позивач попереджав відповідача про проведення обстеження системи пожежної сигналізації зі складанням акту без участі представника ТОВ "Топ Фаєр", із залученням відповідних фахівців, у разі ігнорування відповідача листа позивача. Позивач повідомляв відповідача, що складений за результатами такого обстеження акт направлятиметься відповідачу і відповідач буде зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному цим актом.

Згідно з матеріалами справи лист від 15.10.2025 №144-2025 направлявся:

- засобами поштового зв`язку на адресу відповідача (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16, офіс 717), зазначену у договорі від 10.09.2024. Поштове відправлення із листом від 15.10.2025 №144-2025 було повернене поштовим відділенням.

Відповідач не надавав відповіді на лист позивача від 15.10.2025 №144-2025.

Між Комунальним підприємством "Міське управління капітального будівництва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" (виконавець) був укладений договір від 23.10.2025 №107 (далі - договір від 23.10.2025).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 23.10.2025 Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва" доручило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" прийняло на себе зобов`язання надати послуги з обстеження та налагодження системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, системи управління евакуювання (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) в приміщеннях гуртожитку.

Адреса та найменування об`єкту визначені сторонами у договорі від 23.10.2025 та є тотожними адресі та найменуванню об`єкту, вказаними у договорі від 10.09.2024.

У пункті 2.1 договору від 23.10.2025 вказано, що вартість послуг за договором дорівнює 73500грн.

За результатами обстеження, проведеного комісією у складі представників Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", Комунального закладу "Маріупольський міський соціальний гуртожиток" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс", був складений акт технічного обстеження систем протипожежного захисту від 27.10.2025 (далі - акт обстеження).

В акті обстеження було зафіксовано, що система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, система управління евакуюванням знаходиться в неробочому стані:

- не працює 44 зони системи пожежної сигналізації;

- не працює оповіщення на трьох поверхах будівлі.

Комісією запропоновано провести ремонт системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, системи управління евакуюванням.

Позивач повідомив про направлення на адресу відповідача лист від 31.10.2025 №148-2025, в якому зазначались:

- повідомлення про проведення технічного обстеження та налагодження системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, системи управління евакуюванням (в часині системи оповіщення про пожежу і показчиків напряму евакуювання), за результатом чого 27.10.2025 складено акт;

- вимога у строк до 15.11.2025 провести ремонт системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, системи керування евакуюванням у приміщеннях спірного гуртожитку;

- попередження про залучення позивачем третіх осіб для проведення необхідного ремонту, якщо відповідач письмово не підтвердить свою готовність виконати гарантійні зобов`язання і не розпочне виконання ремонту у строк до 07.11.2025.

До листа від 31.10.2025 №148-2025 додавався акт технічного обстеження систем протипожежного захисту від 27.10.2025.

Між Комунальним підприємством "Міське управління капітального будівництва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" (підрядник) був укладений договір підряду від 26.11.2025 №32/2025.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 26.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" прийняло на себе зобов`язання на свій ризик надати послуги відповідно до кошторисної документації в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання (послуги зі встановлення протипожежного устаткування) у гуртожитку відповідно до проєктно-кошторисної документації, а Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва" прийняти та оплатити такі послуги.

Адреса та найменування об`єкту визначені сторонами у договорі від 26.11.2025 та є тотожними адресі та найменуванню об`єкту, вказаними у договорі від 10.09.2024.

У пункті 3.1 договору від 26.11.2025 вказано, що ціна договору дорівнює 198380грн.

Згідно з підписаними Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025року №1 і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2025року Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва" прийняло виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" роботи на суму 196953грн 63коп. за договором від 26.11.2025.

Платіжною інструкцією від 26.12.2025 (дата виконання 27.12.2025) №101 на суму 196953грн 63коп. Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва" оплатило вартість виконаних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс".

Позивач повідомив про направлення відповідачу 26.12.2025 претензії від 26.12.2025 №170-2025 з вимогою щодо компенсування понесених позивачем витрат, пов`язані з усуненням виявлених недоліків, у сумі 196953грн 63коп, засобами поштового зв`язку на адресу відповідача (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16, офіс 717), зазначену у договорі від 10.09.2024. Поштове відправлення із претензією від 26.12.2025 №170-2025 було повернене поштовим відділенням.

Звертаючись з вимогами про стягнення збитків у розмірі 196953грн 63коп, позивач стверджував, що несення витрат з оплати робіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффект-ПБ Плюс" обумовлене ухиленням належним чином повідомленого відповідача від виконання гарантійних зобов`язань за договором від 10.09.2024.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідача виходячи з наступного.

10.09.2024 між Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ Фаєр» як Підрядником укладено договір підряду № 73/2024, предметом якого було виконання робіт з монтажу систем протипожежного захисту на об`єкті, зокрема системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, системи керування евакуацією, внутрішнього протипожежного водопроводу.

Виконання робіт за договором прийнято Замовником за актами від 19.12.2024 № 1 на суму 2 130 101,76 грн та від 20.12.2024 № 2 на суму 469 901,24 грн, загальна вартість виконаних робіт склала 2 600 003,00 грн. Оплата виконаних робіт здійснена Замовником у повному обсязі.

За змістом статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона - підрядник - зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони - замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частин першої та другої статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в момент передання замовникові має відповідати умовам договору або іншим вимогам, установленим законом.

Згідно зі статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, замовник має право вимагати від підрядника безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 859 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду або законом передбачено гарантійний строк, результат роботи має відповідати умовам договору протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Отже, встановлення договором гарантійного строку покладає на підрядника обов`язок забезпечити відповідність результату виконаних робіт встановленим договором вимогам протягом такого строку, а виявлення недоліків результату робіт у межах гарантійного строку породжує передбачені законом та договором наслідки.

Пунктом 2.2.1 договору № 73/2024 сторони погодили, що Підрядник гарантує експлуатацію Об`єкта протягом гарантійного строку, який складає три роки з моменту прийняття Об`єкта Замовником, але не більше строку гарантії, наданого виробниками на експлуатацію матеріалів та обладнання, що використовуються для надання послуг. Також передбачено, що строк гарантії не може бути меншим за 12 місяців.

Отже, сторони визначили гарантійні зобов`язання Підрядника щодо результату виконаних за договором робіт та експлуатації Об`єкта, встановивши при цьому конкретний мінімальний гарантійний строк.

Посилання апелянта на те, що щодо акумуляторних батарей типу Ventura GPL 12-26 виробником встановлено гарантійний строк 12 місяців за стандартних умов експлуатації та 3 місяці в умовах аварійних і стабілізаційних відключень електропостачання, не спростовує наявності у відповідача договірного гарантійного обов`язку.

Посилання відповідача на загальновідомі обставини аварійних та стабілізаційних відключень електроенергії не є доказом того, що саме такі відключення мали місце на спірному об`єкті у відповідний період, що саме вони спричинили вихід з ладу спірного обладнання та що встановлені несправності перебувають поза межами гарантійної відповідальності Підрядника.

Зазначені обставини відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України підлягають доведенню саме відповідачем як особою, яка посилається на них як на підставу своїх заперечень проти позову. Належних та достатніх доказів, які б підтверджували конкретний причинний вплив таких обставин на несправність системи, матеріали справи не містять.

З тих же підстав не може бути прийняте як достатнє посилання відповідача на можливість пошкодження обладнання внаслідок проведення інших будівельних робіт на об`єкті.

Сам факт проведення інших робіт не свідчить про те, що саме ці роботи стали причиною несправностей системи протипожежного захисту. Для такого висновку необхідно встановити конкретні обставини, характер пошкодження, час його виникнення та причинно-наслідковий зв`язок між відповідними роботами і несправністю обладнання. При цьому відповідачем не надано належних доказів фактичного пошкодження елементів системи саме внаслідок таких робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що після виявлення несправностей позивач листом від 15.10.2025 № 144-2025 повідомив відповідача про неналежне функціонування системи та запропонував забезпечити участь представника Підрядника у проведенні комісійного технічного обстеження з метою встановлення стану системи та необхідності усунення виявлених недоліків.

Відповідно до пунктів 2.2.2- 2.2.5 договору Замовник зобов`язаний повідомити Підрядника про виявлені недоліки, а Підрядник після отримання такого повідомлення має взяти участь у встановленні порядку та строків їх усунення. У разі відмови Підрядника від участі у складанні відповідного акту Замовник вправі скласти такий акт самостійно із залученням відповідних спеціалістів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач після отримання відповідного повідомлення забезпечив участь свого представника у технічному обстеженні.

Листування надсилалося за адресою відповідача, зазначеною у договорі, а доказів повідомлення позивача про зміну такої адреси матеріали справи не містять.

За результатами технічного обстеження 27.10.2025 складено відповідний акт технічного обстеження систем протипожежного захисту, у якому зафіксовано несправність системи пожежної сигналізації та системи оповіщення, зокрема непрацездатність значної кількості зон та відсутність відповідного оповіщення на окремих поверхах, а також визначено необхідність проведення ремонтних робіт.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що зазначений акт сам по собі не може бути доказом лише з тієї підстави, що технічне обстеження проводило ТОВ «Еффект-ПБ Плюс», яке в подальшому виконувало роботи з усунення несправностей.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили. Відтак акт технічного обстеження підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємному зв`язку з іншими доказами у справі.

При цьому, обставина, що особа, яка проводила технічне обстеження, у подальшому виконувала ремонтні роботи, сама по собі не доводить недостовірності результатів такого обстеження. Відповідач не надав доказів того, що зафіксований у акті технічний стан системи не відповідав дійсності, що зазначені у ньому несправності були відсутні або що запропонований обсяг робіт не відповідав фактичному технічному стану обладнання.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність призначення судової інженерно-технічної експертизи колегія суддів зазначає таке.

За змістом частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності передбачених цією нормою умов, зокрема якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та якщо сторонами не надано відповідного висновку експерта або надані висновки викликають обґрунтовані сумніви.

Отже, призначення експертизи не є автоматичним наслідком самого лише посилання сторони на необхідність використання спеціальних знань. Суд має визначити, які саме обставини потребують встановлення, чи належать вони до предмета доказування, чи дійсно їх неможливо встановити іншими доказами та чи є проведення експертизи необхідним для правильного вирішення спору.

Апелянт у клопотанні про призначення судової інженерно-технічної експертизи визначає як основне питання причини виходу з ладу акумуляторних батарей, блоків живлення та інших елементів системи, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку між виконаними відповідачем роботами та виявленими несправностями.

Разом з тим саме по собі формулювання відповідачем альтернативних можливих причин виникнення несправностей не свідчить про доведеність таких причин та не звільняє його від обов`язку надати належні докази на підтвердження своїх заперечень.

Посилання апелянта на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2024 у справі № 905/18/23 не спростовує правильності висновків суду першої інстанції.

У зазначеній постанові Верховний Суд виходив із необхідності встановлення причин виникнення недоліків та причинного зв`язку між діями підрядника і відповідними недоліками у конкретних фактичних обставинах тієї справи. Водночас із наведеного не вбачається, що в кожній справі, де підрядник заперечує свою відповідальність за гарантійні недоліки, суд зобов`язаний призначати експертизу незалежно від наявності інших доказів.

У справі, що розглядається значення має не лише технічний факт непрацездатності окремих елементів системи, а сукупність обставин: виконання відповідачем робіт, прийняття їх позивачем, встановлення гарантійного строку, належне повідомлення Підрядника про виявлені недоліки, його неучасть у їх фіксації, відсутність своєчасних заперечень щодо результатів обстеження, а також понесення позивачем документально підтверджених витрат на усунення виявлених недоліків.

Колегія суддів враховує, що клопотання про призначення експертизи було заявлено відповідачем вже під час апеляційного перегляду справи. При цьому апелянт не довів неможливості внесення питання про проведення експертизи перед судом першої інстанції.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не свідчить про позбавлення відповідача процесуальної можливості заявляти клопотання, подавати докази та заперечення. Відповідач не довів, що саме порядок розгляду справи об`єктивно унеможливив подання ним клопотання про експертизу у суді першої інстанції. Такі доводи апелянта також є неспроможніми.

Крім того, з огляду на те, що спірні недоліки були фактично усунуті із залученням іншої підрядної організації, проведення експертизи на стадії апеляційного перегляду потребувало б оцінки технічного стану системи та обставин, які мали місце у минулому, що додатково вимагає належного обґрунтування можливості отримання достовірного результату такого дослідження саме на час апеляційного розгляду. Апелянтом такого обґрунтування не наведено.

Таким чином, колегія суддів не встановила передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України необхідних умов для призначення експертизи, а тому клопотання відповідача про призначення судової інженерно-технічної експертизи задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 2.2.7 договору Замовник має право залучити третю особу для усунення недоліків у разі відмови Підрядника від їх усунення, при цьому Підрядник зобов`язаний компенсувати відповідні витрати та збитки.

Позивач залучив до виконання робіт ТОВ «Еффект-ПБ Плюс», з яким 26.11.2025 укладено договір № 32/2025.

За договором виконано роботи з усунення виявлених недоліків системи протипожежного захисту. Їх обсяг та вартість підтверджуються договором, договірною ціною, актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за грудень 2025 року.

Умовами пункту 3.3 договору № 32/2025 визначено, що договірна ціна складається відповідно до кошторисної норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281.

Вартість виконаних робіт становить 196 953,63 грн, яка була сплачена позивачем 26.12.2025, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено понесення позивачем відповідних витрат.

Доводи апелянта про те, що позивач не довів необхідності виконання саме тих робіт та використання саме тих матеріалів, які включені до вартості робіт, не можуть бути прийняті судом, оскільки відповідачем не надано контррозрахунку чи іншого доказу, який би свідчив про відсутність необхідності у виконаних роботах, невідповідність їх обсягу фактичному стану системи або завищення їх вартості.

При цьому сам факт укладення позивачем договору з іншою підрядною організацією не свідчить про необґрунтованість понесених витрат, оскільки така можливість прямо передбачена пунктом 2.2.7 договору № 73/2024 та була зумовлена невиконанням первісним Підрядником своїх гарантійних обов`язків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, а розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором.

Застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, передбачає встановлення складу цивільного правопорушення, зокрема протиправної поведінки особи, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, а також вини, якщо інше не встановлено законом або договором.

У спірних правовідносинах протиправність поведінки відповідача полягає у невиконанні передбаченого договором гарантійного обов`язку щодо забезпечення належного стану результату виконаних робіт та усунення виявлених протягом гарантійного строку недоліків.

Наявність збитків підтверджується фактичним понесенням позивачем витрат у розмірі 196 953,63 грн на усунення виявлених недоліків.

Причинний зв`язок між порушенням відповідачем своїх договірних гарантійних обов`язків та понесеними витратами підтверджується тим, що витрати позивача були понесені саме з метою приведення системи протипожежного захисту до належного працездатного стану після виявлення несправностей у межах гарантійного періоду та після невиконання відповідачем свого обов`язку щодо їх усунення.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи наявність причинного зв`язку, посилається на можливість існування інших причин несправностей - відключень електропостачання, перепадів напруги, порушень правил експлуатації, проведення інших будівельних робіт тощо. Проте такі припущення не є доказом того, що саме ця обставина спричинила встановлені несправності.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Отже, суд оцінює не абстрактну можливість певної причини, а вірогідність її фактичного настання та причинного зв`язку із встановленими наслідками.

Матеріали справи не містять доказів, які б дозволяли зробити висновок про те, що несправність системи виникла саме через обставини, на які посилається відповідач, а не внаслідок неналежної якості виконаних робіт чи інших обставин, за які Підрядник відповідає в межах гарантійних зобов`язань.

Не доведено відповідачем і наявності таких обставин, які відповідно до умов договору або закону звільняли б його від гарантійної відповідальності.

При цьому, за змістом пункту 2.2.3 договору Підрядник несе відповідальність за недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок обставин, які не залежать від нього.

Таким чином, саме відповідач мав надати належні докази на підтвердження конкретної обставини, яка виключає його відповідальність за виявлені гарантійні недоліки. Однак таких доказів до матеріалів справи не надано.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах та зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фаєр» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026р. у справі № 904/1768/26 підлягає залишенню без змін.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фаєр"- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026р. у справі № 904/1768/26 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз