Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №904/1468/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м. Дніпро Справа № 904/1468/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Ярешко О.В.

суддів: Кучеренко О.І., Демчини Т.Ю.

секретар судового засідання Солодова І.М.

За участю представників учасників справи:

від апелянта – не з`явився

від позивача – адвокат Горопашний І.В., довіреність № 10/11-33 від 10.11.2025 (у режимі відеоконференцзв`язку)

від відповідача – адвокат Баранікова М.М., довіреність № ДнЕП20260226005 від 26.02.2026

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49000, наявний зареєстрований електронний кабінет) на Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 (суддя Манько Г.В., повний текст ухвали складено 20.08.2026) у справі № 904/1468/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", наявний зареєстрований електронний кабінет

до Товариста з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", наявний зареєстрований електронний кабінет

про стягнення 5 088 131 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст скарги і підстави вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця, згідно якої просило:

1. Визнати неправомірними дії заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А., що полягали у вчиненні виконавчої дії шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 81429546 та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 81429546.

2. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 07.07.2026 ВП № 81429546, винесену заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А.

3. Скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.07.2026 року ВП № 81429546, винесену заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А.

4. Зобов`язати заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А. повідомити Господарський суд Дніпропетровської області і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В обґрунтування скарги скаржник зазначав, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» є постачальником універсальних послуг та включений до офіційного переліку учасників ринку електричної енергії НКРЕКП. На думку скаржника, вчинення виконавчої дії по винесенню постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження суперечить суті самої заборони, передбаченої пунктом 10-5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про виконавче провадження” щодо зупинення відповідних дій на період військового стану. Оскільки основна сума за виконавчим документом наразі не підлягає примусовому стягненню, винесення оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору у розмірі 508813,11 грн. та мінімальних витрат у розмірі 320,00 грн. є передчасним і визначеним «наперед», що суперечить законодавству. Оскаржувані постанови є самостійними виконавчими документами, їх винесення передчасно накладає на боржника додаткові грошові зобов`язання під час дії мораторію.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 у справі № 904/1468/25 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на дії державного виконавця.

Визнано дії заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А., що полягали у вчиненні виконавчої дії шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 81429546 та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 81429546 неправомірними.

Скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 07.07.2026 року ВП № 81429546, винесену заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А.

Скасовано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.07.2026 року ВП № 81429546, винесену заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А.

Зобов`язано заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А. повідомити Господарський суд Дніпропетровської області і заявника про виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги протягом десятиденного строку з дня її одержання.

Задовольняючи скаргу суд зазначив, що вчинення виконавчої дії по прийняттю постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження суперечить суті самої заборони, передбаченої пунктом 10-5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення відповідних дій на період військового стану. Пункт 10-5 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний правовий режим на період дії воєнного стану щодо визначеної категорії боржників - учасників ринку електричної енергії, та імперативно передбачає зупинення вчинення виконавчих дій і заходів примусового виконання рішень. Зазначена норма адресована конкретному колу суб`єктів, діє у спеціальний період та обмежує застосування загального механізму примусового виконання. Вказана норма є спеціальною, яка має пріоритет над загальними положеннями статей 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Господарський суд погодися з відповідачем, що пункт 10-5 розділу XIII є пізніше прийнятою нормою, ніж положення, які регламентують загальний порядок винесення постанов про виконавчий збір та мінімальні витрати. Пізніше прийнята норма обмежує дію раніше прийнятої у частині регулювання тотожних правовідносин. У свою чергу, оскільки виконавчий збір за своїм змістом є винагородою саме за здійснення заходів примусового виконання, то якщо відповідні заходи не здійснюються, такий виконавчий збір також не може бути стягнутий з огляду на зупинення виконавчих дій імперативно передбаченими нормами законодавства.

На період військового стану встановлено заборону на вчинення виконавчих дій щодо боржника, який є учасником ринку електричної енергії та включений у відповідний перелік. Посадовою особою Відділу ДВС неправомірно та передчасно винесено оскаржувані постанови. Своїми процесуальними діями службова особа ДВС фактично позбавила можливості відповідача добровільно виконати рішення суду без сплати виконавчого збору, штрафних наслідків та зводить спеціальну норму Закону до формального зупинення. Вказаний підхід суперечить принципу верховенства права та цілям Закону.

Оскільки оскаржувані постанови є самостійними виконавчими документами, їх винесення створює для боржника додатковий фінансовий обов`язок та фактично нівелює мету законодавчих гарантій, встановлених пунктом 10-5 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження". Після виникнення обставин, передбачених пунктом 10-5 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець був зобов`язаний зупинити вчинення подальших виконавчих дій.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих. № 904/1468/25 від 28.08.2026), в якій просив скасувати Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 у справі № 904/1468/25, як постановлену з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування скарги зазначено про обов`язковість винесення оскаржуваних постанов одночасно з відкриттям виконавчого провадження, що визначено Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень. Законодавча норма щодо зупинення виконавчих дій під час воєнного стану (п. 10-5 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження») передбачає зупинення заходів примусового виконання, але не містить прямої заборони визначати розмір виконавчого збору та виносити відповідні постанови. Крім того, ст. 27 Закону містить вичерпний перелік підстав, коли виконавчий збір не справляється, і зупинення дій до цих винятків не належить.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував різницю між «визначенням» виконавчого збору з його фактичним примусовим стягненням, а також помилково зробив висновок «про додатковий тягар для позивача щодо сплати виконавчого збору». Сам факт винесення постанов є виключно формуванням правової підстави і не означає здійснення заходів примусового стягнення всупереч мораторію. Фіксація розміру виконавчого збору у постанові є виконанням імперативної вимоги Закону, а не довільним чи передчасним нарахуванням «наперед». Державний виконавець діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, а щодо самого виконання судового наказу, виконавцем ним того ж дня (07.07.2026) було винесено окрему постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

4. Узагальнений виклад доводів та заперечень інших учасників справи

21.09.2026, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд», від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Посилається на необґрунтованість апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану Ухвалу без змін. Вважає, що суд першої інстанції правильно застосував пункт 10-5 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає зупинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішення. Вважає, що апелянт помилково ототожнює відкриття виконавчого провадження з правом нарахування виконавчого збору; визначення виконавчого збору під час дії мораторію суперечить його правовій природі. Оскільки примусове виконання не здійснюється, а сума боргу може бути добровільно погашена боржником під час дії воєнного стану, тому невідомо, яка саме сума боргу буде існувати на момент припинення дії мораторію та підлягатиме примусовому стягненню. За таких обставин визначення виконавчого збору наперед суперечить принципу правової визначеності та фактично створює додатковий фінансовий тягар для боржника ще до виникнення передбачених законом підстав для примусового стягнення. Саме такого висновку обґрунтовано дійшов суд першої інстанції. Апелянт не навів жодних нових обставин або доказів, які б свідчили про неправильне встановлення судом фактичних обставин справи чи неправильне застосування норм права. Крім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 81429546 державний виконавець не визначив конкретного розміру виконавчого збору, а тому подальше винесення окремої постанови про його стягнення в умовах дії спеціальної законодавчої заборони фактично створило для боржника новий фінансовий обов`язок. У постановах від 08.07.2026 у справі № 160/2694/26, від 18.05.2026 у справі № 160/4907/26 Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження є виконавчими діями, а після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був пріоритетно застосувати пункт 10-5 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» та утриматися від вчинення будь-яких подальших виконавчих дій. Отже, у двох судових рішеннях апеляційної інстанції за участю тих самих сторін та за аналогічних фактичних обставин сформовано єдиний правовий підхід.

Позивач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву не скористався.

Присутній у судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

5. Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Ярешко О.В. (суддя-доповідач), судді: Кучеренко О.І., Демчина Т.Ю.

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Ярешко О.В., суддів: Кучеренко О.І., Демчини Т.Ю., ухвалою від 07.09.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 у справі № 904/1468/25 та призначив розгляд цієї справи у судовому засіданні на 24.09.2026; витребував матеріали справи № 904/1468/25 з Господарського суду Дніпропетровської області.

Учасники справи та апелянт були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до електронних кабінетів учасників справи 08.09.2026, що підтверджується відповідними довідками.

14.09.2026 матеріали справи № 904/1468/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддею-доповідачем було проведено підготовчі дії, про що здійснено доповідь колегії суддів.

Представники сторін у судовому засіданні надали пояснення щодо доводів та вимог апеляційної скарги. Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Представник Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився.

Відповідно ч. 12 ст. 275 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом враховано, що ухвалою від 07.09.2026 явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась. Відкладення судового засідання призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому колегією суддів, за наслідками розгляду апеляційної скарги, постанова приймається за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

У судовому засіданні 24.09.2026 було проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови).

6. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 у справі № 908/1468/25 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у сумі 5073578 грн. 43 коп., судовий збір у сумі 60882 грн. 94 коп. У решті позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2026 задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 у справі № 904/1468/25. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 у справі № 904/1468/25 змінено, викладено резолютивну частину у наступній редакції: “Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5088131 грн. 14 коп., судовий збір у сумі 61057 грн. 57 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили”. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633 грн. 60 коп.

01.06.2026, на виконання Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2026, Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/1468/25 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5088131 грн. 14 коп., судового збору у сумі 61057 грн. 57 коп.

01.06.2026, на виконання Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2026, Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/1468/25 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633 грн. 60 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2025 у справі № 904/1468/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про розстрочку виконання рішення. Розстрочено виконання Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 у справі № 904/1468/25 на 1 рік з оплатою рівними частинами кожного місяця, починаючи з 23.07.2025 після набрання рішенням законної сиди.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2026 залишено без задоволення апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2025 у справі № 904/1468/25. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2025 у справі № 904/1468/25 змінено, виклавши мотивувальну частину у редакції даної Постанови.

ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на адресу Департаменту державної виконавчої служби було надіслано лист від 17.03.2025 № 12860/DNEP «Про необхідність інформування державних та приватних виконавців щодо змін у Законі України «Про виконавче провадження», які мають вплив на учасників ринку електричної енергії».

З матеріалів справи слідує, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адреси Управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було направлено лист від 26.03.2025 № 43096/39598-33-25/20.3.2 щодо доведення до відома та врахування в роботі державних виконавців органів державної виконавчої служби інформації про прийняття Закону України № 4213-ІХ.

Заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Григорян Н.А. винесено Постанову від 07.07.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81429546 щодо виконання наказу № 904/1468/25, виданого 01.06.2026 Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5088131 грн. 14 коп., судового збору у сумі 61057 грн. 57 коп.

Одночасно, 07.07.2026 Заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Григорян Н.А. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 81429546, якою визначено для боржника (ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги") розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі 320,00 грн., та постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 81429546, якою прийнято рішення про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 508813 грн. 11 коп.

Судом першої інстанції під час розгляду скарги було встановлено, що при відкритті виконавчого провадження було враховано, що боржником самостійно сплачений судовий збір на користь стягувача у розмірі 61057 грн. 57 коп.

Апеляційним судом, за результатом дослідження Автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що стан виконавчого провадження № 81429546 – «Зупинено».

7. Позиція Центрального апеляційного господарського суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, надані у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши у межах вимог апеляційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, подані письмові заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно ч. 1 ст. 13 цього Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписом п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов`язок виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За частиною 4 ст. 27 цього Закону, постанова про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) виноситься державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 42 вказаного Закону визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Як визначено у пункті 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти беззаперечного висновку, що саме закон покладає на виконавця обов`язок одночасно з відкриттям виконавчого провадження винести рішення про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які є коштами виконавчого провадження.

Слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов`язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 N 4213-ІХ, який набрав чинності 09.02.2025, доповнено розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10-5 такого змісту: «Тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме:

постачальників універсальних послуг перед виробниками електричної енергії та гарантованим покупцем за договорами купівлі-продажу електричної енергії;

постачальників універсальних послуг перед операторами систем розподілу за договорами про надання послуг з розподілу;

постачальників універсальних послуг перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі;

гарантованого покупця перед постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;

гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії;

гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії;

оператора системи передачі перед гарантованим покупцем та постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

операторів систем розподілу перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі та договорами про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

виробників електричної енергії перед гарантованим покупцем за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.

На сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг опубліковано Перелік учасників ринку електричної енергії, передбачений пунктом 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», до якого включено ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» із зазначенням конкретних номерів судових справ. У вказаному переліку зазначено номер цієї справи: 904/1468/25.

Оскаржувані постанови від 07.07.2026 у ВП № 81429546 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 904/1468/25, виданого 01.06.2026 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5088131,14 грн., та 61057,57 грн. судового збору, були прийняті у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження за поданою стягувачем заявою.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 81429546 наразі зупинено.

Колегія суддів констатує, що пункт 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» містить тимчасову заборону на вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти), пов`язаних зі стягненням з боржників – учасників ринку електричної енергії, сум заборгованості, визначених у виконавчому документі. При цьому, названа правова норма не містить заборону на винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Судом першої інстанції не встановлено порушення вимог законодавства щодо вчинення державним виконавцем дії з відкриття виконавчого провадження № 81429546. Суд апеляційної інстанції такої обставини також не встановив.

Також варто звернути увагу, що Верховний Суд у справі № 420/1233/19 у постанові від 25 травня 2023 року дійшов правового висновку, що норми Закону України «Про виконавче провадження» не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Посилання ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі № 160/2694/26, від 18.05.2026 у справі № 160/4907/26 колегією суду до уваги не приймаються, оскільки відповідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності та передчасності винесення оскаржуваних постанов, а також із висновком суду, що такими процесуальними діями службова особа ДВС фактично позбавила можливості відповідача добровільно виконати рішення суду без сплати виконавчого збору, штрафних наслідків, оскільки їх винесення створює для боржника додатковий фінансовий обов`язок, а також фактично нівелює мету законодавчих гарантій, встановлених пунктом 10-5 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд відзначає, що розмір виконавчого збору законодавчо поставлений у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не від суми, яка є фактично стягнутою в межах виконавчого провадження. У відповідності до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір не стягується у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що спірні постанови про стягнення з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні № 81429546 прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим не підлягали скасуванню.

Переглянувши оскаржене судове рішення у межах доводів апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема пункт 10-5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим судове рішення про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на дії заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на дії (постанови) державного виконавця.

8. Розподіл судових витрат

В апеляційній скарзі апелянт просив стягнути з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати за сплату судового збору.

Пунктом 19 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Відтак, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення не справляється, суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідача судових витрат за сплату судового збору.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 у справі № 904/1468/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на дії заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Григорян Н.А.

Матеріали справи № 904/1468/25 повернути Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги визначено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.09.2026.

Головуючий суддя О.В. Ярешко

Судді О.І. Кучеренко

Т.Ю. Демчина