Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №904/7505/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 м.Дніпро Справа № 904/7505/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Кучеренко О.І.,

з участю секретаря судового засідання: Старини А.С.,

прокурора Сівулича О.А.,

представника позивача: Сергієнка М.О.,

представника відповідача (апелянта): Зарвія І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 (головуючий в першій інстанції Ліпинський О.В., повний текст складений та підписаний 25.05.2026)

у справі за позовом: Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК»

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст вимог заяви і рішення суду першої інстанції

У грудні 2025 року керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК» (надалі – ТОВ «Арт-Логістик») про стягнення на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А, кадастровий номер 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га, за період з 01.01.2022 по 24.04.2025 у розмірі 738177,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що ТОВ «Арт-Логістик» є власником нерухомого майна (будівлі комплексної станції технічного обслуговування), розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041 за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А. Однак, відповідач не оформив право оренди чи користування цією земельною ділянкою та не сплачував орендну плату за землю за період з 01.01.2022 по 24.04.2025, у зв`язку з чим безпідставно зберіг у себе кошти у розмірі 738177,58 грн, які мав сплатити як орендну плату.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «Арт-Логістик» на користь Дніпровської міської ради 738177,58 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Цим же рішенням здійснено розподіл судових витрат та стягнуто з ТОВ «Арт-Логістик» на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 8858,13 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, будучи власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041, не оформив право користування цією ділянкою та не сплачував орендну плату за період з 01.01.2022 по 24.04.2025. Суд зазначив, що таким чином відповідач безпідставно зберіг у себе кошти у розмірі 738177,58 грн, які мав сплатити як орендну плату. При цьому, суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду про кондикційний характер відносин з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди, а тому на підставі ст.1212 ЦК України кошти підлягають поверненню власнику. Суд перевірив розрахунок позивача, який здійснено на основі нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2022-2023 роки шляхом зворотного розрахунку згідно з витягами за 2024-2025 роки, положень ст.289 ПК України та ставки 3% відповідно до п.п.2.2.5 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27, визнав його логічно та арифметично правильним. При цьому доводи відповідача про необхідність застосування локальних коефіцієнтів та ставки 2,3 % суд відхилив, оскільки зворотний розрахунок НГО не суперечить Закону, а ставка 2,3 % застосовується лише при оформленні права користування. Додатково суд встановив відсутність договорів оренди та факт неподання податкових декларацій з плати за землю згідно з інформацією ГУ ДПС.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач у справі - ТОВ «Арт-Логістик» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі № 904/7505/25 та відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясував фактичні обставини справи та не надав належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи. Апелянт вважає безпідставним розрахунок НГО земельної ділянки, виконаний Комунальним підприємством «Муніципальний землевпорядний офіс» за 2022-2023 роки, без затвердження такої оцінки у встановленому законом порядку. На переконання апелянта, застосування зворотного розрахунку НГО шляхом ділення НГО цієї ж земельної ділянки за 2024 рік, підтвердженої офіційним джокументом Держгеокадастру, на коефіцієнти індексації, проте без урахування усіх складових локальних факторів, є неправомірним, оскільки такий розрахунок не враховує фактичних характеристик земельної ділянки. Крім того, апелянт не погоджується з НГО земельної ділянки за 2024-2025 роки, яка, на його думку, визначена виключно шляхом застосування коефіцієнта індексації до НГО попереднього року без урахування локальних коефіцієнтів, що призвело до штучного завищення її розміру. Апелянт посилається на технічну документацію, затверджену рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57, та наводить власний розрахунок НГО із застосуванням усіх локальних коефіцієнтів, а саме: Км2 – 2,97, сукупний коефіцієнт локальних факторів – 0,80, коефіцієнт функціонального використання – 2,5, відповідно до якого НГО земельної ділянки за 2022 рік має становити 5870785,08 грн, а не 6507306,84 грн, як визначив позивач. Також апелянт вважає помилковим застосування позивачем ставки орендної плати у розмірі 3 %, оскільки для земельної ділянки з цільовим призначенням 12.11 «Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 передбачена ставка 2,3 % (підкатегорія «Інші»), а ставка 3 % застосовується лише для земельних ділянок, не віднесених до жодної категорії. Відповідно, за розрахунками апелянта, загальний розмір орендної плати за період з 2022 року по квітень 2025 року має становити 489496,71 грн, а не 738177,58 грн. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним доводам відповідача, обмежившись формальним посиланням на норми Закону без дослідження фактичних обставин справи, а тому рішення вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, скасуванні оскаржуваного рішення та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позову прокурора повністю.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області вважає, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022-2023 роки, виконаний КП «Муніципальний землевпорядний офіс» шляхом зворотного розрахунку на підставі офіційного витягу про НГО за 2024 рік із застосуванням коефіцієнтів індексації, є правомірним. Вказує, що технічна документація не затверджується щорічно, а індексація є єдиним законним способом визначення актуальної нормативної грошової оцінки, що підтверджується практикою Верховного Суду. На переконання прокурора, застосування ставки 3 % є обґрунтованим, оскільки п. 2.2.5 рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 передбачає саме таку ставку для земельних ділянок, право оренди на які не оформлено, у той час як ставка 2,3 % застосовується виключно у разі належного оформлення договірних відносин. Прокурор вважає усі доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Присутній в судовому засіданні прокурор підтримав заперечення проти апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач - Дніпровська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає усі доводи апеляційної скарги ТОВ «Арт-Логістік» безпідставними. Зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст.289 ПК України, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається на підставі офіційних витягів з Державного земельного кадастру. Вказує, що в матеріалах справи наявні витяги з технічної документації з НГО земельних ділянок за 2024 та 2025 роки, а за 2022-2023 роки правомірно застосовано зворотний розрахунок шляхом ділення офіційної НГО на коефіцієнти індексації 1,051 та 1,15, відповідно. Позивач наполягає на тому, що таке визначення не суперечить вимогам ст.289 ПК України та Постанові Кабінету Міністрів України № 1147 від 03.11.2021 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», оскільки за відсутності затвердження нової технічної документації індексація є єдиним правомірним способом визначення актуальної НГО. Також позивач вважає правильним застосування у розрахунку ставки 3 % з міркувань, тотожних позиції прокурора. Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення проти апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 12.06.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Арт-Логістік» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі № 904/7505/25 за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «Арт-Логістік» про стягнення коштів; призначено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали вказаної справи.

19.06.2026 від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу.

22.06.2026 матеріали справи № 904/7505/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

25.06.2026 від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2026 призначено справу № 904/7505/25 за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «Арт-Логістік» про стягнення коштів за апеляційною скаргою ТОВ «Арт-Логістік» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2026 о 14:30 год.

У судовому засіданні 25.08.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

Згідно з Інформацією № 455385988 від 08.12.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, буд.21А знаходиться об`єкт нерухомого майна: будівля комплексної станції технічного обслуговування літ.А-1, загальною площею 408,5 кв.м, огорожа № 1-11, мостіння – І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 639989812101), право власності на який 20.05.2015 зареєстроване за ТОВ «Арт-Логістік» (код ЄДРПОУ 39732142).

Земельна ділянка за цією адресою є сформованою, має кадастровий номер 1210100000:08:783:0041, площу 0,1258 га, цільове призначення: 12.11 «Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» та перебуває у комунальній власності Дніпровської міської ради, про що свідчить Витяг № НВ-9907675882025 від 31.01.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дата державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку: 30.10.2019.

20.05.2020 Дніпровська міська рада прийняла рішення № 12/57 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра», яким вирішила затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП «Дніпромісто», та ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв.м землі станом на 01.01.2019 склала 644,05 грн.

Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га, за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А. Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 15.11.2024 № 15/11/24-Л4, доступ до земельної ділянки обмежений, вона огороджена бетонним та металевим парканами, на території знаходяться будівлі та споруди, під`їзд до земельної ділянки забезпечується зі сторони вул.Набережна Заводська. Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,1258 га.

Згідно з Витягом № НВ-9952063582024 від 29.10.2024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, НГО земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041 становить 7865056,42 грн. Згідно з Витягом № НВ-9905409402025 від 20.01.2025 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, НГО вказаної земельної ділянки становить 8805315,05 грн.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання п.289.3 ст.289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік – 1,06; 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік – 1,15 (для земель та земельних ділянок, крім сільськогосподарських угідь); за 2023 рік – 1,051; 2024 – 1,12.

Рішенням Дніпровської міської ради «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» № 13/24 від 06.12.2017 (зі змінами) встановлені ставки земельного податку та розміру орендної плати за землю на території міста (Додаток 1). Згідно з цим Додатком 1, ставка земельного податку та розмір орендної плати за землю для земельних ділянок з кодом 12.11 (у редакції рішення від 24.07.2019 №7/47) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, підпункт «інші» становить 2,3 %. Цим же рішенням передбачено, що за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, ставка земельного податку у відсотках від їх нормативної грошової оцінки, для земель з категорії «інші» становить 3 % (п.п.2.2.5 п.2).

Комунальним підприємством «Муніципальний землевпорядний офіс» 27.01.2025 сформовано довідку про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га, відповідно до якої НГО земельної ділянки у 2024 році відповідно до Витягу № НВ-9952063582024 від 29.10.2024 складає 7865056,42 грн, за 2023 рік – 7483402,87 грн, за 2022 рік – 6507306,84 грн. При цьому за 2023 та 2022 роки розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначено на підставі коефіцієнтів індексації НГО (1,051 та 1,15 відповідно), виходячи з НГО за 2024 рік.

Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власниками землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок розглянуто матеріали стосовно суми коштів, які зберіг у себе землекористувач ТОВ «Арт-Логістик» за рахунок власника земельної ділянки, внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, по вул.Набережній Заводській, 21А (кадастровий номер 1210100000:08:783:0041), про що складено протокол № 4 від 24.04.2025. Зокрема, на засіданні комісії затверджено розрахунок безпідставно збережених коштів, згідно з яким розмір безпідставно збережених коштів за період користування землею з 01.01.2022 по 24.04.2025 складає 738177,58 грн, зокрема: за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 – 195219,21 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 – 224502,09 грн; за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 – 235951,69 грн; за період з 01.01.2025 по 24.04.2025 – 82504,60 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 24.10.2025 № 50422/5/04-36-04-05-11 повідомила про відсутність інформації стосовно укладених між Дніпровською міською радою та ТОВ «Арт-Логістик» договорів оренди землі на земельну ділянку за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А. Податкові декларації з плати за землю на 2022-2025 роки ТОВ «Арт-Логістик» не подавались, плата за землю не вносилась.

За розрахунком позивача, розмір безпідставно збережених ТОВ «Арт-Логістик» коштів у виді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041 за період з 01.01.2022 – 24.04.2025 становить 738177,58 грн.

Пунктом «б» ч.1 ст.80 ЗК України визначено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 ст.124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

Частиною 1 ст.93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Положеннями ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Частиною 2 ст.152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Пунктом «в» ч.1 ст.96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 125 ЗК України унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Відповідно до ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Згідно з п.«е» ч.1 ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною 3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Відповідно до п.п.289.1, 289.2 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується зі значенням 115.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (ч.1 пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України).

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, а також правильність проведених розрахунків, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції про розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені та не сплачені за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га за період з 01.01.2022 по 24.04.2025.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції виходив з неправильного розрахунку НГО земельної ділянки, виконаного КП «Муніципальний землевпорядний офіс» за 2022-2023 роки, оскільки такий розрахунок здійснено без затвердження оцінки у встановленому законом порядку та шляхом зворотного розрахунку з витягу за 2024 рік, без урахування локальних факторів. Апелянт наводить власний розрахунок НГО із застосуванням усіх локальних коефіцієнтів (Км2 – 2,97, сукупний коефіцієнт – 0,80, коефіцієнт функціонального використання – 2,5), згідно з яким НГО за 2022 рік становить 5870785,08 грн, а не 6507306,84 грн. Крім того, апелянт вважає помилковим застосування ставки 3% при виконанні розрахунку, вважаючи правильним застосування такої ставки на рівні 2,3 %. За розрахунками апелянта, загальний розмір орендної плати за спірний період має становити 489496,71 грн, а не 738177,58 грн.

Прокурор та позивач вважають доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки розрахунок НГО земельної ділянки за 2022-2023 роки, виконаний КП «Муніципальний землевпорядний офіс» шляхом зворотного розрахунку на підставі офіційного витягу за 2024 рік із застосуванням коефіцієнтів індексації (1,15 та 1,051), є правомірним. Зазначають, що технічна документація не затверджується щорічно, а індексація є єдиним законним способом визначення актуальної НГО. Застосування ставки 3 %, на переконання прокурора та позивача, також є обґрунтованим згідно з п.п.288.5.1 ст.288 ПК України та п.2.2.5 рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017, які передбачають таку ставку для земельних ділянок, право оренди на які не оформлено, тоді як ставка 2,3% застосовується виключно у разі належного оформлення договірних відносин.

Щодо правомірності стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, колегія суддів зазначає наступне.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. При цьому для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. При цьому фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. Подібні правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, встановила, що 20.05.2015 за ТОВ «Арт-Логістик» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна – будівлю комплексної станції технічного обслуговування літ.А-1, загальною площею 408,5 кв.м, огорожу № 1-11 та мостіння I, за адресою: м.Дніпро, вул.Набережна Заводська, 21А. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041, площею 0,1258 га, яка є сформованою, зареєстрованою в Державному земельному кадастрі та перебуває у комунальній власності Дніпровської міської ради.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, договори оренди землі між Дніпровською міською радою та відповідачем відсутні, податкові декларації з плати за землю на 2022-2025 роки відповідачем не подавались, плата за землю не сплачувалась.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, оскільки відповідач використовував земельну ділянку без укладеного договору оренди та без державної реєстрації речового права на неї, він зобов`язаний сплатити Дніпровській міській раді безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.01.2022 по 24.04.2025.

Щодо доводів апелянта про неправомірність розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022-2023 роки шляхом зворотного розрахунку без затвердження такої оцінки у встановленому порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року, що визначається за формулою Кі = І : 100, де І — індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки – це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.

Як встановив місцевий господарський суд, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Набережна заводська, 21А в м.Дніпро за 2022-2023 роки було здійснено на підставі Витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:08:783:0041) № НВ-9952063582024 від 29.10.2024. За період 2022-2024 років що жодних змін нормативно грошової оцінки земельної ділянки не відбувалось, а тому відповідні показники, що є складовими НГО, були аналогічними протягом усього спірного періоду.

Чинне земельне законодавство, в тому числі ст.20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування НГО окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з технічної документації від 29.10.2024 № НВ-9952063582024 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, НГО земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:783:0041 станом на 2024 рік становила 7865056,42 грн. Згідно з Витягом від 20.01.2025 № НВ-9905709402025, нормативна грошова оцінка цієї ділянки на 2025 рік становила 8805315,05 грн.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання п.289.3 ст.289 ПК України публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з якими для земель населених пунктів за 2022 рік коефіцієнт становить 1,15, за 2023 рік – 1,051, за 2024 рік – 1,12.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2023 рік становить 7483402,87 грн (7865056,42 грн / 1,051), за 2022 рік – 6507306,84 грн (7483402,87 грн / 1,15). Такий спосіб визначення НГО за попередні роки (зворотний розрахунок) є правомірним, оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра не затверджується щорічно, а щорічній індексації підлягає саме затверджена нормативна грошова оцінка.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, де зазначено, що законодавством не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності виключно витягом з Державного земельного кадастру, а також у постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 538/14/21, від 01.03.2023 у справі №751/1543/19, від 13.03.2024 у справі № 161/8273/20.

Водночас, якщо особа вважає витяг з технічної документації про НГО незаконним або таким, що містить помилки, вона має право на його оскарження. Проте, Верховний Суд зазначає, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків. Це означає, що предметом оскарження мають бути дії або бездіяльність органу, що видав витяг, або безпосередньо технічна документація, на підставі якої його сформовано. Крім того, належним способом захисту у разі виявлення помилок у витязі може бути звернення до суду з позовом про зобов`язання відповідача провести перерахунок, сформувати та видати новий витяг з технічної документації про НГО. Також можливе оскарження бездіяльності органу, уповноваженого на видачу витягу, якщо він не реагує на звернення особи. При цьому, наявність спору щодо розміру НГО не звільняє землекористувача від обов`язку своєчасної сплати орендної плати або земельного податку. Обов`язок сплати виникає з факту користування земельною ділянкою, а не з моменту затвердження або оскарження її грошової оцінки. Тому, навіть за наявності незгоди, плата має вноситися у розмірі, визначеному чинним витягом, до моменту його зміни або скасування в установленому порядку.

У поданій апеляційній скарзі апелянт заперечує проти розміру НГО, визначеної компетентним органом на підставі офіційних витягів з Державного земельного кадастру, та, відповідно, оспорює заявлену прокурором до стягнення суму безпідставно збережених коштів, наводячи власний контррозрахунок. Разом з цим, незважаючи на наявність заперечень та власного розрахунку, відповідач жодних платежів у сумі, яку він вважає правомірною, на користь власника земельної ділянки не сплатив. Натомість, заявляючи вимогу про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі, апелянт фактично наполягає на відмові у задоволенні позову повністю, а не на зменшенні заявленої до стягнення суми до розміру, який, на його думку, є обґрунтованим. Така позиція апелянта є непослідовною та свідчить про намагання уникнути виконання грошового зобов`язання в будь-якому розмірі, що не може бути визнано добросовісною поведінкою учасника судового процесу.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 646/4738/19 дійшов висновку, що за відсутності витягу про нормативну грошову оцінку щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.

Крім того, Комунальне підприємство «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради відповідно до Статуту, затвердженого рішенням міської ради від 22.03.2023 № 68/35, уповноважене на проведення розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м.Дніпра та надання інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахованої на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Дніпра (п.2.2.63 Статуту). Отже, розрахунки НГО спірної земельної ділянки, здійснені КП «Муніципальний землевпорядний офіс», є належними та допустимими доказами, а доводи апелянта про безпідставність такого розрахунку є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про необхідність застосування ставки орендної плати 2,3 % замість 3 %, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, який відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення (крім земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (зі змінами) встановлено, що за земельні ділянки, які використовуються юридичними і фізичними особами, у тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, застосовується ставка 3,0 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Застосування ставки 2,3 %, на яку посилається апелянт, є необґрунтованим, оскільки така ставка застосовується виключно у випадку належно оформлених правовідносин щодо користування земельною ділянкою (укладеного договору оренди та державної реєстрації права оренди). У спірних правовідносинах відповідач користується земельною ділянкою без оформленого речового права та без укладеного договору оренди, що виключає можливість застосування пільгової ставки як елементу договірного регулювання плати за землю.

Щодо посилань апелянта на технічну документацію та власний розрахунок нормативної грошової оцінки із застосуванням локальних коефіцієнтів (Км2 – 2,97, сукупний коефіцієнт локальних факторів – 0,80, коефіцієнт функціонального використання – 2,5), колегія суддів зазначає, що наведений апелянтом розрахунок не ґрунтується на офіційних даних Державного земельного кадастру та не підтверджений належними доказами. Апелянтом не надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022 рік, який би підтверджував його розрахунки. Саме лише посилання на технічну документацію без відповідного витягу не може бути підставою для визнання неправильним розрахунку позивача, здійсненого на підставі офіційних витягів з Державного земельного кадастру.

Крім того, згідно з п.20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, витяг з технічної документації з НГО земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Відсутність витягу за 2022-2023 роки не свідчить про неможливість визначення НГО за ці роки, оскільки вона підлягає щорічній індексації на підставі офіційно затверджених коефіцієнтів індексації.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну правову оцінку доказам та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку доводам сторін та поданим доказам, правильно визначив зміст правовідносин сторін, які виникли у зв`язку з фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення речового права та без укладення договору оренди, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці комунальної власності, не оформив права користування цією земельною ділянкою та не сплачував орендну плату, чим безпідставно зберіг кошти. Розрахунок НГО земельної ділянки за 2022-2023 роки, здійснений шляхом зворотного розрахунку на підставі офіційного витягу за 2024 рік із застосуванням коефіцієнтів індексації (1,15 та 1,051), визнано судом правомірним, оскільки технічна документація не затверджується щорічно, а індексація є єдиним законним способом визначення актуальної нормативної грошової оцінки. Застосування ставки 3 % є обґрунтованим, оскільки пункт 2.2.5 рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 передбачає таку ставку для земельних ділянок, право оренди на які не оформлено, тоді як ставка 2,3 % застосовується виключно у разі належного оформлення договірних відносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, оскільки зводяться виключно до переоцінки встановлених судом обставин та неправильного тлумачення норм матеріального права, зокрема, щодо порядку визначення нормативної грошової оцінки та застосування ставки орендної плати. Апелянтом не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянта.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287, 331 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛОГІСТИК» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі № 904/7505/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі № 904/7505/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 24.09.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

О.І.Кучеренко