Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №904/4216/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 м.Дніпро Справа № 904/4216/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Кучеренко О.І.,

з участю секретаря судового засідання: Старини А.С.,

представника позивача: Алєксєєнко Р.Ю.,

представника відповідача (апелянта): Дзюби Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Самарівської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 (головуючий в першій інстанції Бажанова Ю.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідача Самарівської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст вимог заяви і рішення суду першої інстанції

У серпні 2025 року ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Самарівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Новокодацькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК 30.11.2010 за № 04:10:111:00116 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.10.2017 за № 22980793, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:007:0198, загальною площею 0,0155 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м.Самар, вул.Велика Ковалівка, земельна ділянка 12, у наведеній в прохальній частині позову редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником магазину, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1211900000:03:007:0198, право оренди якої належало попередньому власнику – ТОВ «УкрІнвестПроект» на підставі договору оренди від 30.11.2010. Зазначає, що вказаний договір неодноразово поновлювався, востаннє - додатковою угодою від 09.08.2019 строком на 5 років. Позивач вказує, що 28.08.2024 вона звернулася до відповідача із заявою про поновлення договору оренди на новий строк, до заяви долучила проєкт додаткової угоди, однак відповідач у встановлений місячний строк не надав письмових заперечень та не прийняв жодного рішення щодо розгляду заяви. Водночас, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а тому, на її переконання, відповідно до ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на тих самих умовах і на той самий строк. Позивач вважає, що ухилення відповідача від укладення додаткової угоди є підставою для звернення до суду з позовом про визнання такої угоди укладеною у запропонованій позивачем редакції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 у справі № 904/4216/25 задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 у справі № 904/4216/25 скасовано, а вказану справу направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 позов задоволено частково; визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Новомосковському міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК 30.11.2010 за № 04:10:111:00116, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.10.2017, номер запису про інше речове право 22980793, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:007:0198, загальною площею 0,0155 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м.Самар, вул.Велика Ковалівка, земельна ділянка 12, у редакції, зазначеній у резолютивній частині рішення; в решті позовних вимог (у частині окремих запропонованих позивачем пунктів та речень додаткової угоди) відмовлено, вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач набула право власності на магазин, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211900000:03:007:0198, а тому до неї як до нового власника нерухомого майна одночасно перейшло право оренди цієї земельної ділянки у обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника – ТОВ «УкрІнвестПроект». Судом встановлено, що 28.08.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про поновлення договору оренди та надала проєкт додаткової угоди, однак відповідач у місячний строк не надав письмових заперечень та не прийняв рішення, хоча позивач продовжує користуватися земельною ділянкою. Суд врахував, що відповідно до ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Таким чином, суд частково задовольнив позов, визнавши укладеною додаткову угоду в частині поновлення договору на 5 років, однак відмовив у включенні пунктів 1.2-1.4 про автоматичну пролонгацію, виснувавши, що вони суперечать перехідним положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», що застосовуються до договорів, укладених після 16.07.2020, а оскільки спірний договір укладено до цієї дати, тому положення ст.126-1 ЗК України не підлягають застосуванню.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач у справі - Самарівська міська рада, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у даній справі, з вимогами скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст.33 Закону України «Про оренду землі» та ст.120 ЗК України. Стверджує, що позивач - ОСОБА_1 , набувши право власності на магазин та право оренди земельної ділянки, звернулася із заявою про поновлення договору оренди 28.08.2024, тоді як строк дії договору сплив 09.08.2024, тому заяву подано з порушенням встановленого законом місячного строку, що позбавляє позивача переважного права на поновлення договору. Крім того, апелянт зазначає, що позивач не зверталася до Самарівської міської ради із заявою про внесення змін до договору у зв`язку зі зміною орендаря, хоча це передбачено процедурою зміни орендаря в договорі. Апелянт вказує, що попередній орендар - ТОВ «УкрІнвестПроект» подав заяву своєчасно – 08.03.2024, однак рішенням ради від 14.05.2025 йому було відмовлено в поновленні. Апелянт вважає, що суд безпідставно задовольнив позов особи, яка не дотрималася встановленої процедури та строків поновлення договору оренди, тому, на переконання апелянта, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, скасуванні рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач у відзиві вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, оскільки апелянт не навів, у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не зазначив, який Закон застосовано неправильно або не застосовано взагалі. Вказує, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до переоцінки встановлених судом обставин. Наголошує, що відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача одночасно переходить право оренди земельної ділянки в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника. При цьому волевиявлення орендодавця та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря не вимагається. В той же час, укладення додаткової угоди про заміну сторони договору чинним законодавством не передбачено та не є обов`язковим, що підтверджується практикою Верховного Суду. Позивач зазначає, що 28.08.2024 звернулася до Самарівської міської ради із заявою про поновлення договору оренди, до якої було додано проєкт додаткової угоди. Однак, Самарівська міська рада не прийняла рішення, хоча 26.12.2024 повідомила позивача про підготовку проєкту рішення про внесення змін до договору, що свідчить про визнання нею правомірності дій позивача. Позивач зазначає, що під час судового розгляду Самарівська міська рада змінила свою позицію, що є порушенням принципу добросовісності, заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) та принципу доброго врядування. Позивач вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов, визнавши укладеною додаткову угоду в частині поновлення договору на 5 років, та відмовив у включенні пунктів про автоматичну пролонгацію, оскільки вони суперечать перехідним положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

В судовому засіданні представник позивача підтримала заперечення проти апеляційної скарги, просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення допущених, при поданні апеляційної скарги, недоліків.

24.04.2026 Самарівською міською радою подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, якою з урахуванням доданих до неї документів, усунуті в повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Самарівської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі № 904/4216/25 за позовом ОСОБА_1 до Самарівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди; призначено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали вказаної справи.

06.05.2026 матеріали справи № 904/4216/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2026 призначено справу № 904/4216/25 за позовом ОСОБА_1 до Самарівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди за апеляційною скаргою Самарівської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2026 о 16:30 год.

18.05.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

22.05.2026 та 08.06.2026 до суду повернулися поштові відправлення (копії ухвал суду від 30.04.2026 та від 18.05.2026), направлені за місцем реєстрації ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 16.06.2026 оголошувалась перерва до 25.08.2026 о 15:00 год, про що сторони повідомлені в судовому засіданні під розписку.

В судовому засіданні 25.08.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

30.11.2010 між Новомосковською міською радою (орендодавець), в подальшому перейменовано на Самарівську міську раду, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрІнвестПроект» (орендар, надалі – ТОВ «УкрІнвестПроект») був укладений договір оренди земельної ділянки № 04:10:111:00116 від 30.11.2010, відповідно до п.1 якого орендодавець згідно рішення 30 сесії 5 скликання від 26.02.2010 № 881 надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Велика Ковалівка, 12.

Згідно з п. 2 договору оренди, загальна площа земельної ділянки 0,0155 га, в тому числі: 0,0155 га - забудовані землі. На земельній ділянці знаходиться добудоване приміщення (п.3 договору оренди).

Відповідно до п. 4 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для комерційного використання. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76283,25 грн (п. 5 договору оренди).

Пунктами 6 та 7 договору оренди передбачено, що недоліки земельної ділянки: відсутні, інші особливості земельної ділянки: відсутні.

Згідно з п. 8 договору оренди договір укладається на термін 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі згідно з розрахунком розміру орендної плати, що є обов`язковим додатком до даного договору.

Земельна ділянка передається в оренду під: добудоване приміщення. Цільове призначення земельної ділянки: комерційне використання - роздрібна торгівля та комерційні послуги. Умови збереження стану об`єкта ореади: відповідно до законодавства (п.п. 15-17 договору оренди).

Згідно з п. 18 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду за технічною документацією. Підставою оформлення прав на земельну ділянку є рішення міської ради. Витрати, пов`язані з оформленням технічної документації із землеустрою, покладаються на орендаря.

Відповідно до п. 20 договору оренди, передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації договору оренди за актом приймання-передачі.

Пунктом 36 договору оренди передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно з п. 39 договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до п. 40 договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або його розірвання. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Пунктом 43 договору оренди передбачено, що цей договір набуває чинності після підписання сторонами, та його державної реєстрації. Якщо за договором земельна ділянка передається в оренду у порядку відведення, договір набуває чинності після перенесення її меж в натуру (на місцевість).

30.11.2010 між Новомосковською міською радою та Ладовір Наталією Анатоліївною, Кишкою Ольгою Григорівною, ТОВ «УкрІнвестПроект» було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 30.11.2010, відповідно до якого передача та прийом земельної ділянки, що знаходиться у власності Новомосковської міської ради, здійснено на підставі пред`явленого договору оренди земельної ділянки згідно з рішенням 30 сесії 5 скликання від 26.02.2010 № 881, зареєстрованого у виконкомі Новомосковської міської ради.

Актом засвідчено про те, що Новомосковська міська рада, передає, а орендарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «УкрІнвестПроект» приймають у користування земельну ділянку в натурі (на місцевості), на умовах, викладених у договорі. Межі земельної ділянки закріплені чотирьма межовими знаками, які передані під охорону орендарю, та погоджені з суміжними землевласниками (землекористувачами). Спірні питання відсутні.

30.11.2010 між Новомосковською міською радою та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «УкрІнвестПроект» підписано Акт перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), відповідно до якого на виконання рішення 30 сесії 5 скликання Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 26.02.2010 № 881 перенесено в натуру (на місцевість) межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0155 га - забудовані землі. Земельна ділянка передається за рахунок земель міської ради, з метою несільськогосподарського використання для комерційного використання. Землекористувача проінформовано, що земельна ділянка може використовуватися виключно за прямим цільовим призначенням, після державної реєстрації договору оренди. Межові знаки, якими закріплено земельну ділянку, у кількості 4 шт., показано орендарю в натурі та передано під його охорону.

28.03.2017 між Новомосковською міською радою та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «УкрІнвестПроект» була укладена Додаткова угода щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки укладеного від 30.11.2010, реєстраційний номер 04:10:111:00116, згідно з якою сторони погодили внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного від 30.11.2010, реєстраційний номер 04:10:111:00116, кадастровий номер земельної ділянки 1211900000:03:007:0198, земельна ділянка загальною площею 0,0155 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана ТОВ «УкрІнвестПроект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під добудоване приміщення, у частині виключення сторони (орендаря) у зв`язку з виходом зі складу. З моменту внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вважати орендарями вищезазначеної земельної ділянки ТОВ «УкрІнвестПроект» та ОСОБА_3 (п.2 додаткової угоди).

07.11.2017 між Новомосковською міською радою та ОСОБА_3 , ТОВ «УкрІнвестПроект» була укладена Додаткова угода щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки укладеного від 30.11.2010, реєстраційний номер 04:10:111:00116, пунктом 1 якої сторони погодили внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного від 30.11.2010, реєстраційний номер 04:10:111:00116, кадастровий номер земельної ділянки 1211900000:03:007:0198, земельна ділянка загальною площею 0,0155 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана ТОВ «УкрІнвестПроект», ОСОБА_3 під добудоване приміщення, у частині виключення сторони (орендаря) у зв`язку з виходом зі складу. З моменту внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вважати орендарем вищезазначеної земельної ділянки ТОВ «УкрІнвестПроект» (п.2 додаткової угоди).

09.08.2019 між Новомосковською міською радою та ТОВ «УкрІнвестПроект» була укладена додаткова угода щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.11.2010, реєстраційний номер 04:10:111:00116, відповідно до п.1 якої сторони вирішили поновити договір оренди земельної ділянки шляхом укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки терміном на 5 (п`ять) років. На підставі рішень Новомосковської міської ради від 06.07.2018 № 641 та від 28.09.2018 № 701 внесені зміни в п.9 договору оренди земельної ділянки, змінено відсоткову ставку орендної плати з 3% на 5% (п.1.1 додаткової угоди). Згідно з рішенням XXXVII сесії шостого скликання Новомосковської міської ради від 09.07.2013 № 855, до пункту 5 договору оренди земельної ділянки внесені зміни та зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на діючий період (п.1.2 додаткової угоди). Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

08.03.2024 ТОВ «УкрІнвестПроект» звернулось до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новомосковської міської ради із заявою № 003982/24 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «УкрІнвестПроект» та Новомосковською міською радою від 30.11.2010 № 04:10:111:00116, щодо земельної ділянки площею: 0,0155 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вулиця Велика Ковалівка; земельна ділянка 12 з кадастровим номером: 1211900000:03:007:0198, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, терміном на 10 років, шляхом укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі», в тому числі застосувавши норму автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки.

За результатом розгляду заяви, рішенням від 14.05.2025 № 2066 Самарівська міська рада відмовила в поновленні договору оренди ТОВ «УкрІнвестПроект», укладеного 30.11.2017, з реєстраційним номером 04:10:111:00116, на земельну ділянку загальною площею 0,0155 га, зареєстровану в Державному земельному кадастрі за номером 1211900000:03:007:0198, розташовану по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за фактичним розташуванням добудованого приміщення магазину, оскільки право оренди на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .

26.07.2024 між ТОВ «УкрІнвестПроект» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 764, відповідно до якого відчужено нерухоме майно: магазин за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта: 93,8 кв.м. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-9942282372024 від 25.06.2024, магазин розташований на земельній ділянці площею 0,0155 га вид цільового призначення - 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», кадастровий номер 1211900000:03:007:0198, форма власності: комунальна власність.

Пунктом 1.3 договору купівлі-продажу передбачено, що право власності продавця на магазин підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав; право власності зареєстровано 25.04.2024 ОСОБА_4 , державним реєстратором виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2928754512100.

Згідно з п.2.1 договору купівлі-продажу, продаж магазину за домовленістю сторін вчиняється за 500000,00 грн. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за проданий магазин (п.2.2 договору купівлі-продажу).

Відповідно до Інформаційної довідки № 434270355 від 06.07.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 26.07.2024 о 16:50:28 приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лилою І.А., було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – магазин, загальною площею 93,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 764 від 26.07.2024. За результатами цієї реєстраційної дії право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна у розмірі 1/1 частки набула ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до Інформаційної довідки № 434269805 від 06.07.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 19.10.2017 держаним реєстратором виконавчого комітету Новомосковської міської ради Неродою Д.Д., проведено державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:03:007:0198, площею 0,0155 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за Новомосковською міською радою.

Цього ж дня, 19.10.2017 держаним реєстратором виконавчого комітету Новомосковської міської ради Неродою Д.Д. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, згідно з яким внесено відомості про орендарів зазначеної земельної ділянки, починаючи з 30.10.2010, а також документи, подані для державної реєстрації права оренди.

Так, графа “Документи, подані для реєстрації” вміщує відомості про договір оренди земельної ділянки № 04:10:111:00116 від 30.11.2010 та усі додаткові угоди до нього, відомості про орендодавця (Новомосковська міська рада) та орендарів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «УкрІнвестПроект», пізніше - ОСОБА_3 , ТОВ «УкрІнвестПроект», пізніше - ТОВ «УкрІнвестПроект»), відомості про усі рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду та продовження строку дії договору оренди. Останні відомості у цій графі свідчать про реєстрацію права оренди ТОВ «УкрІнвестПроект» вказаної земельної ділянки на підставі додаткової угоди про поновлення договору її оренди б/н від 09.08.2019 на підставі рішення ХІХ сесії Новомосковської міської ради сьомого скликання № 951 від 10.06.2019.

Одночасно вказана Інформаційна довідка № 434269805 від 06.07.2025 містить відомості про наявність на час її формування іншого суб`єкта речового права щодо вказаної земельної ділянки: орендаря ОСОБА_1 .

28.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новомосковської міської ради із заявою № 003982/24, якою просила поновити дію договору оренди земельної ділянки від 30.11.2010 № 04: 20: 111:00 116, площею 0,0155 га за адресою: Велика Ковалівка, 12-Г, кадастровий номер земельної ділянки 1211900000:03:007:0198, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, терміном на 10 років, шляхом укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Разом із заявою № 003982/24 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки було подано проєкт додаткової угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного від 30.11.2010 реєстраційний номер 04:10:111:00116.

Відповідно до опису документів, що надані до ЦНАП суб`єктом господарювання, до ЦНАП звернулась ОСОБА_1 та надала наступні документи: заява (клопотання), копія договору оренди земельної ділянки, копія паспорта та РНОКПП, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, проєкт додаткової угоди, тип та назва адміністративної послуги: Адміністративна послуга: «Поновлення договорів оренди земельних ділянок».

06.12.2024 на сайті Новомосковської міської ради було опубліковано проєкт рішення XLIV сесії VIII скликання від 06.12.2024 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1211900000:03:007:0198, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

26.12.2024 Управління по роботі з активами Новомосковської міської ради звернулось до ОСОБА_1 з листом про надання інформації № 969 від 26.12.2024, яким повідомило, що відділом земельних відносин управління підготовлений проєкт рішення міської ради «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2010 № 04:10:111:00116 (кадастровий номер земельної ділянки 1211900000:03:007:0198)» та вказаний проєкт включений до порядку денного сесії міської ради. За результатами голосування позачергової сесії VIII скликання Новомосковської міської ради від 12.12.2024 вказане рішення не прийнято.

Постановою Верховної ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19.09.2024 № 3984-IX, відповідно до п.29 ч.1 ст.85 Конституції України, п.п.8, 13 ст.8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», перейменовано низку окремих населених пунктів України, зокрема, «Новомосковський район» перейменовано на «Самарівський район», а місто «Новомосковськ» на місто «Самар».

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.3 ст.653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до положень ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Такими законами, зокрема, є Земельний кодекс України, Закон України «Про оренду землі».

За змістом ч.1 ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній до 16.07.2020) мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX істотно змінив редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (ч.ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі»). Поновлення ж договору (ч.6 попередньої редакції ст.33 Закону України «Про оренду землі») тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

Відповідно до абзацу 4 розділу «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Оскільки договір оренди земельної ділянки № 04:10:111:00116 від 30.11.2010 укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX, до спірних правовідносин застосовуються приписи Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 30.11.2010.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що діяла станом на 24.09.2010), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ч.1 ст.124 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України (станом на час набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна АДРЕСА_1 нижчезазначена норма закріплювалась у частині третій цієї статті), у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що діяла на момент набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна АДРЕСА_1 ), у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених ч.4 цією статті, а також з урахуванням вимог ч.16 ст.120 ЗК України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для поновлення строку дії договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст.33 Закону України «Про оренду землі» та ст.120 ЗК України. Стверджує, що позивач - ОСОБА_1 , набувши право власності на магазин та право оренди земельної ділянки, звернулася із заявою про поновлення договору оренди 28.08.2024, тоді як строк дії договору сплив 09.08.2024, тому заяву подано з порушенням встановленого законом місячного строку, що позбавляє позивача переважного права на поновлення договору. Крім того, апелянт зазначає, що позивач не зверталася до Самарівської міської ради із заявою про внесення змін до договору у зв`язку зі зміною орендаря. Апелянт вказує, що попередній орендар ТОВ «УкрІнвестПроект» подав заяву своєчасно – 08.03.2024, однак рішенням ради від 14.05.2025 йому було відмовлено в поновленні договору оренди землі. Апелянт вважає, що суд безпідставно задовольнив позов особи, яка не дотрималася встановленої процедури та строків поновлення договору оренди, тому, на переконання апелянта, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Позивач вважає апеляційну скаргу Самарівської міської ради необґрунтованою, оскільки апелянт не навів, у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не зазначив, який Закон застосовано неправильно або не застосовано взагалі. Вказує, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до переоцінки встановлених судом обставин. Позивач наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача одночасно переходить право оренди земельної ділянки в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника. При цьому волевиявлення орендодавця та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря не вимагається. В той же час укладення додаткової угоди про заміну сторони договору чинним законодавством не передбачено та не є обов`язковим, що підтверджується практикою Верховного Суду. Позивачка зазначає, що 28.08.2024 звернулася до Самарівської міської ради із заявою про поновлення договору оренди, до якої додано проєкт додаткової угоди. Однак, Самарівська міська рада не прийняла рішення, хоча 26.12.2024 повідомила позивача про підготовку проєкту рішення про внесення змін до договору, що свідчить про визнання нею правомірності дій позивача. Позивач зазначає, що під час судового розгляду Самарівська міська рада змінила свою позицію, що є порушенням принципу добросовісності, заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) та принципу доброго врядування. Позивач вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов, визнавши укладеною додаткову угоду в частині поновлення договору на 5 років та відмовив у включенні пунктів про автоматичну пролонгацію, оскільки вони суперечать перехідним положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції до змін, внесених Законом № 340-IX) передбачала загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням). Частини п`ята та шоста статті 33 встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин: за загальним правилом орендодавець у місячний строк розглядає лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди та, за відсутності заперечень, укладає з орендарем додаткову угоду; спеціальне правило (частина шоста) розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря лист-повідомлення, протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав орендареві заперечень, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові зазначила, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення додаткової угоди, підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про пропуск позивачем строку на звернення із заявою про поновлення договору оренди, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

За змістом ч.4 ст.120 ЗК України (на час продажу ТОВ «УкрІнвестПроект» нерухомого майна на користь ОСОБА_1 – частина третя), а також ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», до ОСОБА_1 як набувача нерухомого майна перейшло право оренди земельної ділянки, на якій воно розміщене, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача. При цьому такий перехід відбувається автоматично, незалежно від волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника нерухомого майна) та самого набувача такого об`єкта (нового власника), і такий перехід права оренди не вимагає внесення змін до договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набула право власності на магазин, розташований на спірній земельній ділянці, 26.07.2024. З цього моменту до неї як до нового власника нерухомого майна одночасно перейшло право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника – ТОВ «УкрІнвестПроект». Тобто позивач стала орендарем земельної ділянки на умовах договору оренди від 30.11.2010 зі строком дії до 09.08.2024.

Особа, яка набула права власності на майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже, договір оренди не підлягає розірванню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 25.02.2020 у справі № 922/510/19.

Після проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості та переходу до нового власника прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі, новий власник звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним чинного договору оренди землі. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну сторони договору чинним законодавством України не передбачено, тому не є обов`язковим. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025 у справі № 910/1405/24.

Таким чином, твердження апелянта про необхідність звернення позивача із заявою про внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною орендаря є безпідставним, оскільки перехід права оренди до нового власника нерухомого майна відбувається в силу закону і не потребує окремого волевиявлення орендодавця.

Колегія суддів також зазначає, що позивачка, набувши правовий статус орендаря спірної земельної ділянки в силу закону, набула усі права та обов`язки орендаря, що виникають з договору оренди та законодавства, у тому числі і право на поновлення договору оренди на умовах, визначених цим договором. Договір оренди від 30.11.2010 передбачає, що орендар, який належно виконував обов`язки, має переважне право на поновлення договору. Матеріалами справи підтверджується, що попередній орендар (ТОВ «УкрІнвестПроект») своєчасно, ще 08.03.2024 звернувся до Новомосковської міської ради із заявою про поновлення строку дії договору.

За змістом ч.4 ст.120 ЗК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», новий власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, належній попередньому власнику такого майна на умовах оренди, заступає на місце попереднього власника у орендних правовідносинах, тобто набуває статусу правонаступника попереднього орендаря такої земельної ділянки. Відтак, така юридично значима дія попереднього орендаря, як своєчасне та у встановленому порядку подання заяви про поновлення строку дії договору оренди, є чинною і для нового правоволодільця. Тобто дії попереднього орендаря щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди мають юридичну силу для нового власника як його правонаступника у цих правовідносинах та створюють для нього правові наслідки. При цьому матеріали справи не містять доказів, що позивачка після набуття права власності на об`єкт нерухомого майна неналежно виконувала обов`язки за договором оренди, а відповідач не надав доказів на підтвердження протилежного.

Колегія суддів вважає, що звернення позивачки із заявою про поновлення договору оренди 28.08.2024 (після спливу строку дії договору – 09.08.2024) не може вважатися пропуском строку у розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки позивачка набула право оренди одночасно з набуттям права власності на нерухоме майно 26.07.2024 і мала об`єктивну можливість звернутися до орендодавця лише після цієї дати, у той час як згідно з п.8 договору оренди земельної ділянки від 30.11.2010 № 04:10:111:00116 письмове повідомлення про намір продовжити дію договору оренди мало бути подане не пізніше 30 днів до закінчення строку його дії, тобто до 09.07.2024.

Крім того, позивачка продовжувала користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору, тобто до 09.09.2024, не надіслав позивачу лист-повідомлення із запереченнями проти поновлення договору оренди землі, що відповідно до ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» є підставою вважати договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. До того ж, як зазначено вище, попередній орендар своєчасно звернувся із заявою про поновлення строку дії оренди, і таке звернення створює правові наслідки для орендодавця незалежно від зміни власника нерухомого майна та одночасно - орендаря у договорі оренди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, а також у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18 зазначила, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

У даній справі усі зазначені юридичні факти мають місце: позивачка належно виконує обов`язки за договором оренди; звернулася до орендодавця із заявою про поновлення договору та надала проєкт додаткової угоди; продовжує користуватися земельною ділянкою; орендодавець (відповідач) протягом місяця після закінчення строку не надіслав позивачці письмове заперечення проти поновлення договору оренди, натомість 26.12.2024 повідомив позивачку про підготовку проєкту рішення про внесення змін до договору оренди та включення його до порядку денного сесії міської ради.

Колегія суддів звертає увагу на поведінку відповідача, яка свідчить про порушення принципу добросовісності та заборони суперечливої поведінки. Станом на 26.12.2024 управління по роботі з активами Новомосковської міської ради без будь-яких зауважень стосовно дій позивачки повідомило останню про включення питання про продовження дії договору оренди земельної ділянки шляхом внесення до нього змін до порядку денного сесії міської ради. Проте під час судового розгляду відповідач змінив свою позицію, зазначивши про пропуск позивачкою строку на звернення та відсутність підстав для поновлення договору. Така поведінка суперечить принципу добросовісності, закріпленому у п.6 ст.3 ЦК України, та принципу заборони суперечливої поведінки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 449/1154/14 визначив, що добросовісність – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» вказав, що принцип доброго врядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти належним чином і максимально послідовно, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникнути своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Позиція відповідача свідчить про те, що цей орган місцевого самоврядування, діючи всупереч своїй попередній поведінці (підготовка проєкту рішення про внесення змін до договору оренди), під час розгляду справи заперечував наявність правових підстав для поновлення договору оренди з позивачкою, яка, натомість, добросовісно покладаючись на дії відповідача, мала правомірні очікування на поновлення договору оренди.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину укладеним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 зазначено, що у разі відмови орендодавця укласти додаткову угоду до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у ч.8 ст.33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, надав правильну оцінку обраному позивачкою способу захисту порушеного права як прийнятному.

Колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про відсутність підстав для поновлення договору оренди у зв`язку з відмовою в поновленні договору попередньому орендарю – ТОВ «УкрІнвестПроект». Вказане рішення Самарівська міська рада прийняла більше ніж через рік після звернення ТОВ «УкрІнвестПроект» з відповідною заявою. При цьому підставою для відмови у поновленні строку дії договору стало саме те, що наразі орендарем є ОСОБА_1 . За таких обставин, на переконання колегії суддів, рішення Самарівської міської ради від 14.05.2025 № 2066, яким відмовлено у поновленні договору оренди ТОВ «УкрІнвестПроект», не створює жодних правових наслідків для позивачки. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 06.12.2024 на сайті Новомосковської міської ради було опубліковано проєкт рішення «Про поновлення договору оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_1 », що підтверджує, що відповідач визнавав можливість поновлення договору оренди спірної земельної ділянки саме з позивачкою.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну правову оцінку доказам та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не вказують на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Самарівської міської ради, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку доводам сторін та поданим доказам, правильно визначив зміст правовідносин сторін, які виникли на підставі договору оренди земельної ділянки № 04:10:111:00116 від 30.11.2010, та правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, а також врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, одночасно набула право оренди цієї земельної ділянки в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника, та, продовжуючи користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця, правомірно розраховувала на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах. Крім того, судом першої інстанції правильно враховано поведінку відповідача, яка свідчить про визнання ним права позивача на поновлення договору оренди, зокрема шляхом підготовки та оприлюднення проєкту відповідного рішення міської ради.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки зводяться виключно до переоцінки встановлених судом обставин та неправильного тлумачення норм матеріального права, зокрема, щодо моменту виникнення у позивача права на поновлення договору оренди та строків звернення з відповідною заявою. Апелянтом не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційна скарга Самарівської міської ради задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі № 904/4216/25 підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянта.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287, 331 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Самарівської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі № 904/4216/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі №904/4216/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 24.09.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

О.І.Кучеренко