Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №924/321/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Справа №924/321/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Ткачук О.В.

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 (суддя Шевчук О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК 8»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське

підприємство «Дніпро»

про стягнення 368 010 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

26.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК 8» звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» 368 010,00 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування майном - трактором колісним VALTRA T234A за Договором оренди від 27.11.2025 №54/1125 (а.с. 1-4).

2. Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 (повний текст якого складено 19.06.2026) у справі №924/321/26 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ «СГП «Дніпро» на користь ТОВ «ТСК 8» 368 010,00 грн заборгованості за договором оренди №54/1125 від 27.11.2025 та 4416,12 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви (а.с. 59-61).

Постановляючи рішення господарський суд першої інстанції звернув увагу, що підписання відповідачем актів надання послуг без зауважень є беззаперечним доказом того, що транспортний засіб фактично передавався в оренду та використовувався відповідачем; якість та стан транспортного засобу відповідав умовам Договору та був прийнятий відповідачем без претензій; вартість послуг оренди за кожен період була узгоджена сторонами та визнана відповідачем правильною; на момент підписання кожного акту у відповідача відсутні будь-які претензії до позивача щодо виконання Договору.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли з підстав невиконання відповідачем, як орендарем, своїх договірних зобов`язань з оплати орендної плати за користування майном позивача за Договором.

Місцевий господарський суд виснував, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендної плати за користування сільськогосподарською технікою на загальну суму 368 010,00 грн, а тому позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Крім того, Додатковим рішенням суду першої інстанції від 26.06.2026 у даній справі частково задоволено заяву ТОВ «СГП «Дніпро» про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з ТОВ «СГП «Дніпро» на користь ТОВ «ТСК 8» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 78-80).

Ухвалюючи додаткове рішення у даній справі, місцевий господарський суд врахував, що спір про стягнення заборгованості за договором оренди є спором незначної складності за відсутності особливостей у такому спорі. При цьому, судова практика щодо спірних правовідносин є сталою. Зібрані та надані суду докази не мають значного обсягу, на дослідження та підготовку яких адвокат витратив би значний час. Місцевий суд звернув увагу, що до позовної заяви на підтвердження наявності заборгованості додано договір оренди №54/1125 з додатком №1 та актом приймання-передачі майна в оренду, два акти наданих послуг та дві податкові накладні з квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, збір яких не потребував значного часу.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши обсяг послуг, наданих адвокатом, предмет спору та складність справи, що розглядалася господарським судом, а також результат вирішення спору, взявши до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства та наведені вище критерії, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн частково не відповідають критерію пропорційності, розумності та справедливості та є завищеним з огляду на складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Тому, місцевий суд зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з винесеним рішенням та додатковим рішенням, ТОВ «СГП «Дніпро» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 у справі №924/321/26, рішення та додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 скасувати та ухвалити нові рішення, якими відмовити у задоволенні позову та зменшити розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу до 500 грн (а.с. 85-89).

На думку Скаржника, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Основними доводами апеляційної скарги на рішення від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 Господарського суду Хмельницької області у даній справі є наступні:

- суд першої інстанції фактично обмежився дослідженням наданих позивачем доказів (договору оренди №54/1125, актів наданих послуг №29 від 30.11.2025 та №35 від 31.01.2025 та податкових накладних № 35 від 30.11.2025 та № 39 від 31.12.2025), при цьому, не здійснив перевірку, підтвердження фактичного виконання договору іншими первинними документами;

- позивач при зверненні до суду посилався на норми Господарського кодексу України, як на правову підставу своїх вимог, які втратили чинність ще 28.08.2025;

- позивач не виконав свій процесуальний обов`язок при поданні позовної заяви та не сплатив відразу судовий збір;

- в наданому представником Позивача ордері про надання правничої допомоги зазначено «у судах», що позбавляє такого представника процесуального права представляти ТОВ «ТСК 8»;

- при ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції не врахував відсутність в матеріалах справи Додатку від 03.06.2026;

- акт приймання передачі правничої допомоги підписано 17.06.2026, ще до складання повного тексту рішення – 18.06.2026;

- відсутність доказів оплати за послуги професійної правничої допомоги.

4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

31.08.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «ТСК 8» надійшов відзив, в якому відповідач просить поновити строк на подання відзиву, апеляційну скаргу ТОВ «СГП «Дніпро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції – без змін (а.с. 120-123).

На переконання Позивача, відповідач не надав жодного доказу на спростування факту наданих послуг та не заперечував їх надання.

ТОВ «ТСК 8» зауважує, що не сплачуючи судовий збір відразу при поданні позовної заяви, Позивач сподівався на добровільне погашення відповідачем заборгованості після подання позовної заяви, і відкрито повідомляв про це, що повністю узгоджується із принципом добросовісності та процесуальної економії.

Зауваження скаржника про відсутність повноважень адвоката внаслідок неналежного оформлення ордеру, на думку Позивача, не узгоджуються із чинними нормами законодавства.

ТОВ «ТСК 8» вважає необгрунтованими доводи Скаржника щодо неправильних посилань позивача у позовній заяві на норми Господарського кодексу України, оскільки обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам покладається на суд та не призводить до зміни предмета позову та обраного позивачем способу захисту.

Позивач також вважає оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції правомірним та відразу повідомляє апеляційний суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, складається із гонорару успіху адвоката (витрат на професійну правничу допомогу) та становить 17 000,00 грн.

5. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. (а.с. 95).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ «СГП «Дніпро» на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом: надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 6624,18 грн (а.с. 96).

24.07.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «СГП «Дніпро» надійшла заява про усунення недоліків разом з доказами доплати судового збору (а.с. 98-100).

Розпорядженнями керівника апарату від 27.07.2026, у зв`язку з перебуванням членів колегії судді Павлюк І.Ю. та судді Розізнаної І.В. у щорічній відпустці, відповідно до ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п.8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено автоматизовану заміну судді-члена колегії у справі №924/321/26; для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. (а.с. 103-104).

Ухвалою суду від 30.07.2026, поміж іншого, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «СГП «Дніпро» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 у справі №924/321/26; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «СГП «Дніпро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26; розгляд скарги призначено на 09.09.2026 о 12:00 год; справу №924/321/26 витребувано у Господарського суду Хмельницької області (а.с. 105-106).

Ухвалою суду від 31.07.2026 задоволено заяву представника ТОВ «СГП «Дніпро» - Кєєр О.С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 110-111, 116).

06.08.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/321/26 (а.с. 118).

31.08.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «ТСК 8» надійшов відзив, в якому відповідач просить поновити строк на подання відзиву, апеляційну скаргу ТОВ «СГП «Дніпро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції – без змін (а.с. 120-123).

Розпорядженнями керівника апарату від 08.09.2026, у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Крейбух О.Г. у щорічній відпустці, відповідно до ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п.8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено автоматизовану заміну судді-члена колегії у справі №924/321/26; для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. (а.с. 129-130).

Ухвалою суду від 09.09.2026 апеляційну скаргу ТОВ «СГП «Дніпро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 прийнято до провадження в новому складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. (а.с.131).

Ухвалою суду від 09.09.2026 розгляд справи відкладено на 28.09.2026 (а.с. 133).

Представники учасників справи не забезпечили явки своїх представників у призначене на 28.09.2026 судове засідання апеляційної інстанції, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

27.11.2025 ТОВ «ТСК 8» (Орендодавець) та ТОВ «СГП «Дніпро» (Орендар), уклали Договір оренди №54/1125 (надалі в тексті - Договір), згідно п.1.1 якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в оренду (строкове платне користування) сільськогосподарську техніку (надалі – «майно» та «техніка»). Склад, вартість, технічні та інші характеристики майна погоджуються сторонами у додатках до даного Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору майно передається в оренду з метою використання в господарській діяльності орендаря та відповідно до його цільового призначення.

Як передбачено п.1.3 Договору, майно передається в оренду разом з екіпажами, які забезпечують управління, технічну експлуатацію, обслуговування і ремонт орендованого майна. Екіпаж не вступає у трудові відносини з орендарем.

Сторони домовилися, що у межах строку дії Договору допускається неодноразові операції з передачі і повернення орендованого майна; орендар має право повернути майно з оренди за власною ініціативою до закінчення строку оренди в будь-який час (п.п.1.5, 1.6 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору орендар вступає у користування конкретним майном з моменту передачі його в оренду за актом передачі-приймання.

У пунктах 2.2-2.4 Договору сторони узгодили місце передачі майна в оренду: Хмельницька обл., Шепетівський район, с. Ганнопіль, якщо інше майно не було вказано в акті приймання-передачі. Орендар повідомляє орендодавця про початок оренди не менш ніж за 1 день в усній або письмовій формі. Надання техніки орендодавцем підтверджує його згоду з запропонованим орендарем днем початку оренди. Орендар зобов`язаний оглянути майно в місці його передачі та в момент передачі. За результатами огляду орендар підписує акт передачі-приймання, чим підтверджує, що майно відповідає найменуванню згідно додатків до даного Договору, воно справне, не пошкоджене, належної якості, належної комплектності, наявна вся необхідна документація.

Розмір орендної плати за користування майном зазначено в додатках до даного Договору (п.3.1 Договору).

У п.3.2 Договору сторони визначили, що орендна плата сплачується орендарем протягом 30 днів з дня підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п.3.3 Договору сторони погодили, орендна плата нараховується з моменту отримання майна за актом передачі-приймання і до моменту закінчення строку оренди, а у випадку неповернення майна із оренди у визначений відповідним додатком строк - до моменту її фактичного повернення за актом приймання-передачі (повернення) майна з оренди.

Датою сплати орендної плати за цим Договором є дата списання грошових коштів з поточного банківського рахунку орендаря (п.3.4 Договору).

Згідно з п.3.5 Договору сума всіх орендних платежів орендаря на користь орендодавця є ціною даного договору.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що вартість роботи екіпажів техніки, що орендується, включена до складу орендної плати, і окремо орендарем не оплачується. Витрати на утримання екіпажів несе орендодавець.

У п.3.7 Договору орендодавець зобов`язаний зареєструвати за першою подією (отримання грошей чи надання послуг) податкову накладну оформлену відповідно до правил, установлених п.201.1 Податкового кодексу.

За умовами п.4.1 Договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно за актом приймання-передачі.

Орендар зобов`язується прийняти майно в оренду за актом передачі-приймання (п.6.1 Договору).

Згідно з п.6.6 Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Пунктом 9.1 Договору визначено, він укладений строком по 31.12.2026 включно. Строк дії даного Договору може бути продовжений шляхом укладення сторонами відповідної угоди в письмовій формі, яка є його невід`ємною частиною.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 7-8).

Як вбачається з матеріалів справи, у Додатку №1 від 27.11.2026 до Договору сторони узгодили, що орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування таке майно - трактор колісний VALTRA T234A, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер УК5Т234А0LS205032 з бункером-накопичувачем перевантажувальним ПБН-30 вартістю 3 000 000 грн., член екіпажу – ОСОБА_1 , на строк з 28.11.2025 по 31.12.2025. Місце передачі майна в оренду: вул. Миру, 41А, с. Ганнопіль, Шепетівський район, Хмельницька обл. Зведені облікові документи щодо кількості відпрацьованих діб погоджуються сторонами не рідше одного разу на місяць, і є підставою для нарахування орендної плати.

За змістом п.5 Додатку №1 від 27.11.2026 до Договору визначено розмір плати за користування майном встановлюється у фіксованому розмірі за одну добу оренди та становить:

- 21 150 грн, крім того ПДВ 20% - 4 230 грн, всього 25 380 грн з ПДВ у випадку якщо техніка працювала 6 або більше годин на добу (п.п.5.1);

- 10 575 грн, крім того ПДВ 2 115 грн, всього 12 690 з ПДВ у випадку якщо техніка працювала менше 6 годин на добу (п.п.5.2);

- у випадку якщо у зв`язку з погодними умовами або з інших причин (поломка, відсутність екіпажу тощо) техніка не була задіяна під час виконання робіт зі збирання врожаю, орендна плата за такий період не нараховується (п.п.5.3).

Додаток №1 від 27.11.2026 до Договору підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 8 зворот).

Матеріалами справи підтверджено, що 28.11.2025 сторонами підписано акт приймання-передачі майна в оренду до договору оренди №54/1125 від 27.11.2025, за яким ТОВ «ТСК 8», як орендодавцем, передано, а ТОВ «СГП «Дніпро», як орендарем, прийнято в оренду згідно Додатку №1 до Договору майно: трактор колісний VALTRA T234A, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер УК5Т234А0LS205032 з бункером-накопичувачем перевантажу-вальним ПБН-30, яке знаходиться в належному (справному) стані, придатне для використання за призначенням (а.с. 9).

Як встановлено матеріалами справи, на виконання Договору сторонами підписані акти наданих послуг № 29 від 30.11.2025, за яким розмір орендної плати за користування сільськогосподарською технікою з екіпажем протягом 1 доби становить 25 380 грн з ПДВ, та №35 від 31.12.2025, за яким розмір орендної плати за користування сільськогосподарською технікою з екіпажем протягом 13,5 діб становить 342 630 грн з ПДВ (а.с. 10, 15).

В даних актах також вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконаних робіт (надання послуг) не має.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано податкові накладні:

- №35 від 30.11.2025, згідно якої постачальником (продавцем) вказано ТОВ «ТСК 8», а отримувачем (покупцем) ТОВ «СГП «Дніпро» на суму 25 380,00 грн, в т. ч. сума податку на додану вартість 4 230,00 грн. та обсяг постачання (база оподаткування) 21 150,00 грн, за оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем; з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.11.2025;

- №39 від 31.12.2025, згідно якої постачальником (продавцем) вказано ТОВ «ТСК 8», а отримувачем (покупцем) ТОВ «СГП «Дніпро» на суму 342 630,00 грн, в т. ч. сума податку на додану вартість 57 105,00 грн та обсяг постачання (база оподаткування) 285 525,00 грн, за оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем; з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.12.2025 (а.с. 11, 13).

Оскільки, ТОВ «СГП «Дніпро» добровільно не виконало свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування майном, ТОВ «ТСК 8» звернулося з даним позовом до суду.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 у даній справі позов було задоволено (а.с. 59-61).

18.06.2026 до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «ТСК 8» про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 64-66).

До заяви Позивачем було додано: Договір про надання професійної правничої допомоги від 03.03.2026 та акт прийому-передачі наданих послуг від 17.06.2026 (а.с.67-68).

Як підтверджено матеріалами справи, інтереси ТОВ «ТСК 8» у справі №924/321/26 здійснювалися адвокатом Ярошем В.Ю. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ №1122274 від 24.03.2026 та Договору про надання професійної правничої допомоги від 03.03.2026 (а.с. 5, 67).

Адвокат Ярош Василь Юрійович – Виконавець та ТОВ «ТСК 8» - Клієнт 03.03.2026 уклали Договір про надання професійної правничої допомоги (надалі в тексті – Договір), відповідно до п.1.1 якого, на адвоката покладається обов`язок надавати необхідну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у правовідносинах згідно договору оренди від 27.11.2025 №54/1125.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що правова допомога згідно цього договору передбачає, зокрема, підготовку та подання до відповідних органів, установ та посадових осіб необхідних процесуальних документів, позовів, заяв, клопотань, скарг, тощо.

Адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у судах загальної юрисдикції у відповідності до ЦПК України, ГПК України, КАС України, КПК України, Закону України "Про адвокатуру" та інших чинних нормативно-правових актів України. З метою захисту інтересів клієнта у судах загальної юрисдикції адвокату, як представнику, надаються права, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі, з правом оскарження рішень суду першої та подальших інстанцій. Адвокату як представнику клієнта надано право від його імені подавати та підписувати всі необхідні для виконання повноважень документи, включаючи позовні та інші заяви, повідомлення, клопотання, скарги, претензії, вимоги, запити, власноручно завіряти копії документів, отримувати необхідні документи, включаючи рішення судів України загальної юрисдикції. Клієнт повідомляє адвоката про дату, час та місце судового засідання. Клієнт зобов`язується сприяти адвокату у процесі діяльності останнього за угодою, а також своєчасно здійснювати усі необхідні за договором дії. Адвокат зобов`язується вжити всіх необхідних заходів, що забезпечують збереження документів та інформації, що їх надано клієнтом в процесі надання правової допомоги за договором, та не використовувати отриману інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб (п.2.1-п.2.6 Договору).

Сторони дійшли згоди, з приводу порядку, умов розрахунку розміру гонорару, що з метою конфіденційності вирішили вказати в додатку до цього договору (п.3.1 Договору).

За змістом п.3.2 Договору правнича допомога розглядається сторонами належною та якісною не залежно від того позитивного результату, якого вдалося досягти у суді, представництво у якому здійснювалося адвокатом.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Матеріали справи містять Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято такі послуги: попереднє опрацювання матеріалів позову, підготовка позовної заяви, безпосередня участь в судових засіданнях, вартість яких складає 27 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що Договір від 03.03.2026 та Акт від 17.06.2026 підписано та скріплено печатками ТОВ «ТСК 8» та адвокатом Ярошем В.Ю. без зауважень.

Як зазначалося вище, додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2026, заяву ТОВ «ТСК 8» про ухвалення додаткового рішення було задоволено частково (а.с. 78-80).

7. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст.15 Цивільного кодексу України – надалі в тексті ЦК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.16 ЦК України. Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Належним в розумінні ст.16 ЦК України є спосіб захисту внаслідок застосування якого відновлюються порушені або оспорювані права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Переглядаючи рішення у даній справі, апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодавством встановлено право особи звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором оренди.

За змістом п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.(ст.627 ЦК України). Зміст договору згідно ч.1 ст.628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, 27.11.2025 ТОВ «ТСК 8» - орендодавець та ТОВ «СГП «Дніпро» - орендар, уклали Договір оренди №54/1125.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ст.760 ЦК України).

Відповідно до положень ст.798 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує передбачено ст.805 ЦК України, відповідно до частини 1 якої, управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ст.765 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що у Додатку №1 від 27.11.2026 до Договору сторони узгодили, що орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування таке майно - трактор колісний VALTRA T234A, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер УК5Т234А0LS205032 з бункером-накопичувачем перевантажувальним ПБН-30 вартістю 3 000 000 грн., член екіпажу – ОСОБА_1 , на строк з 28.11.2025 по 31.12.2025.

Згідно з п.2.1 Договору орендар вступає у користування конкретним майном з моменту передачі його в оренду за актом передачі-приймання.

Сторони не заперечують, що 28.11.2025 позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі майна в оренду до Договору оренди №54/1125 від 27.11.2025, за яким ТОВ «ТСК 8» передало, а ТОВ «СГП «Дніпро» прийняло в оренду трактор колісний VALTRA T234A, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер УК5Т234А0LS205032 з бункером-накопичувачем перевантажувальним ПБН-30, яке знаходиться в належному (справному) стані, придатне для використання за призначенням.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У п.п.3.1-3.4 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати за користування майном зазначено в додатках до даного Договору; орендна плата сплачується орендарем протягом 30 днів з дня підписання акту виконаних робіт (наданих послуг); орендна плата нараховується з моменту отримання майна за актом передачі-приймання і до моменту закінчення строку оренди, а у випадку неповернення майна із оренди у визначений відповідним додатком строк - до моменту її фактичного повернення за актом приймання-передачі (повернення) майна з оренди; датою сплати орендної плати за цим Договором є дата списання грошових коштів з поточного банківського рахунку орендаря.

Відповідно до п.5 Додатку №1 від 27.11.2026 до Договору визначено розмір плати за користування майном встановлюється у фіксованому розмірі за одну добу оренди та становить:

- 21 150 грн, крім того ПДВ 20% - 4 230 грн, всього 25 380 грн з ПДВ у випадку якщо техніка працювала 6 або більше годин на добу (п.п.5.1);

- 10 575 грн, крім того ПДВ 2 115 грн, всього 12 690 з ПДВ у випадку якщо техніка працювала менше 6 годин на добу (п.п.5.2);

- у випадку якщо у зв`язку з погодними умовами або з інших причин (поломка, відсутність екіпажу тощо) техніка не була задіяна під час виконання робіт зі збирання врожаю, орендна плата за такий період не нараховується (п.п.5.3).

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, на підтвердження виконання Договору матеріали справи містять:

1) підписані сторонами Акти наданих послуг №29 від 30.11.2025, за яким розмір орендної плати за користування сільськогосподарською технікою з екіпажем протягом 1 доби становить 25 380,00 грн з ПДВ, та №35 від 31.12.2025, за яким розмір орендної плати за користування сільськогосподарською технікою з екіпажем протягом 13,5 діб становить 342 630,00 грн з ПДВ;

2) зареєстровані податкові накладні, де постачальником (продавцем) вказано ТОВ «ТСК 8», а отримувачем (покупцем) ТОВ «СГП «Дніпро»:

- №35 від 30.11.2025 на суму 25380,00 грн., в т. ч. сума ПДВ 4 230,00 грн. та обсяг постачання (база оподаткування) 21 150,00 грн., за оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем; з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.11.2025;

- №39 від 31.12.2025 на суму 342 630 грн., в т. ч. сума податку на додану вартість 57 105,00 грн. та обсяг постачання (база оподаткування) 285 525,00 грн., за оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем; з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.12.2025.

Матеріалами справи підтверджено, що в актах наданих послуг №29 від 30.11.2025та №35 від 31.12.2025 вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконаних робіт (надання послуг) не має.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що суд першої інстанції фактично обмежився дослідженням наданих позивачем Договору оренди, актів наданих послуг та податкових накладних, не здійснивши перевірки фактичного виконання договору іншими первинними документами, з огляду на наступне.

Відповідно до статей 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті – ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. При цьому суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку документів, якими виключно може підтверджуватися факт виконання договірних зобов`язань.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 зазначив, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг чи виконання робіт), а не первинні документи. При цьому неналежне документальне оформлення господарської операції саме по собі не свідчить про її нереальність.

Таким чином, доводи апелянта про необхідність обов`язкового підтвердження виконання договору додатковими первинними документами не ґрунтуються на положеннях процесуального або матеріального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дослідив наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надав їм належну правову оцінку, встановивши факт існування між сторонами відповідних договірних правовідносин, виконання позивачем своїх договірних обов`язків та наявність у відповідача обов`язку щодо оплати отриманих послуг.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що апелянт, посилаючись на неповноту дослідження доказів, не зазначає, які саме конкретні докази, на його думку, мали бути досліджені судом, не подає таких доказів до суду апеляційної інстанції та не обґрунтовує, яким чином їх дослідження могло б спростувати встановлені судом першої інстанції обставини.

Саме по собі бажання сторони надати іншу оцінку вже дослідженим судом доказам не свідчить про порушення судом норм процесуального права та не є підставою для скасування законного й обґрунтованого рішення.

Щодо доводів Скаржника про посилання Позивача на норми Господарського кодексу України у позовній заяві, який втратив чинність, то колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22, застосовуючи принцип jura novit curia («суд знає закони»), зазначив, що неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин, надана сторонами, не звільняє суд від обов`язку застосувати належні приписи права. Суд самостійно визначає, які норми права підлягають застосуванню до встановлених фактичних обставин.

Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21, у якій наголошено, що принцип jura novit curia передбачає обов`язок суду застосувати правильні норми права, однак така перекваліфікація має здійснюватися з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Колегія суддів наголошує, що суд не пов`язаний правовою кваліфікацією, запропонованою позивачем, а неправильне посилання позивача на окремі норми законодавства не позбавляє суд можливості застосувати норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Крім того, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, Господарський суд Хмельницької області не застосовував норми, зазначені Позивачем у позовній заяві, а встановивши фактичні обставини укладення та виконання договору, надав їм належну правову оцінку.

Щодо доводів про несплату судового збору при поданні позову, то колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом із тим законодавець передбачив спеціальний процесуальний механізм усунення такого недоліку.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 174 ГПК України у випадку подання позовної заяви без додержання встановлених Кодексом вимог суд залишає її без руху та надає заявнику строк для усунення відповідних недоліків. Якщо такі недоліки усунуто у встановлений судом строк, позовна заява вважається поданою у день її первісного подання.

Зазначений правовий підхід підтверджено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 02.12.2020 у справі № 905/105/20, у якій Верховний Суд виходив із того, що стаття 174 ГПК України передбачає саме механізм надання заявнику можливості усунути недоліки позовної заяви, у тому числі щодо сплати судового збору.

Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції ухвалою від 31.03.2026 у даній справі залишив без руху позовну заяву ТОВ «ТСК 8» до ТОВ «СГП «Дніпро» про стягнення заборгованості за договором оренди від 27.11.2025 №54/1125 у розмірі 368 010,00 грн. Встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплату судового збору у розмірі - 4 416,12 грн.

10.04.2026 на виконання вимог ухвали, до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «ТСК 8» про усунення недоліків з доказами сплати судового збору в розмірі 4 416,12 грн.

Таким чином, Позивач виконав вимоги ухвали суду від 31.03.2026, а Господарський суд Хмельницької області правомірно відкрив провадження у справі №924/321/26.

Щодо доводів Скаржника про відсутність повноважень у адвоката Яроша В.Ю. представляти інтереси ТОВ «ТСК 8» у суді першої інстанції, оскільки в ордері на правову допомогу зазначено «у судах», то колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером.

При цьому відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги назва органу, у якому надається правнича допомога, може зазначатися як щодо конкретного органу, так і щодо відповідної групи органів.

Рішенням ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118 «Про внесення змін до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого в новій редакції рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, пункт 12.4 вказаного Положення про ордер, доповнено новим абзацом у наступній редакції: «Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо)».

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18, на яку посилається Апелянт, розглядалася попередня редакція Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, яка на той час була чинною, що не передбачала можливості зазначення групи органів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 756/334/21 дійшов висновку, що зазначення в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» формулювання про надання правової допомоги «у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації» є достатнім підтвердженням повноважень адвоката представляти інтереси клієнта в судах України та не потребує додаткового зазначення територіальної, інстанційної чи предметної юрисдикції суду.

Інші доводи апеляційної скарги на основне рішення не є такими, що можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Переглядаючи додаткове рішення, колегія судів зауважує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Додатковим рішенням у даній справі від 26.06.2026 суд першої інстанції частково задоволив заяву ТОВ «СГП «Дніпро» про ухвалення додаткового рішення. Присудивши до стягнення з ТОВ «СГП «Дніпро» на користь ТОВ «ТСК 8» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як підтверджено матеріалами справи, інтереси ТОВ «ТСК 8» у справі №924/321/26 здійснювалися адвокатом Ярошем В.Ю. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ №1122274 від 24.03.2026 та Договору про надання професійної правничої допомоги від 03.03.2026 (а.с. 5, 67).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений договором у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

Матеріалами справи підтверджується, що у п.3.1. Договору про надання професійної правничої допомоги від 03.03.2026, сторони дійшли згоди, з приводу порядку, умов розрахунку розміру гонорару, що з метою конфіденційності вирішили вказати в додатку до цього договору.

Як зазначалося вище, ТОВ «ТСК 8» та адвокат Ярош В.Ю. підписали без зауважень Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги по Договору про надання професійної правничої допомоги, згідно якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято такі послуги: попереднє опрацювання матеріалів позову, підготовка позовної заяви, безпосередня участь в судових засіданнях, вартість яких складає 27 000,00 грн.

Колегія суддів також враховує що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, колегія суддів, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/ 20.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу. Натомість, суд першої інстанції беручи до уваги критерії пропорційності, розумності та справедливості, дійшов висновку, що заявлений ТОВ «ТСК 8» до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним з огляду на складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а їх стягнення буде становити надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат та зменшив витрати на професійну правову допомогу до 10 000,00 грн.

Колегія суддів також відхиляє твердження Скаржника про неспівмірність витрат через відсутність доказів фактичної оплати послуг адвоката.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за умови підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості незалежно від того, чи були відповідні витрати вже фактично сплачені, чи лише підлягають сплаті стороною або третьою особою.

Зазначений правовий висновок Верховний Суд підтвердив, зокрема, у постанові від 11.12.2023 у справі № 925/200/22 (п. 164), відхиливши доводи про відсутність доказів фактичної сплати послуг адвоката. Водночас для розподілу витрат необхідним є документальне підтвердження відповідного договірного обов`язку, обсягу наданої правничої допомоги та її вартості.

При цьому питання співмірності витрат оцінюється з урахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часу, необхідного для їх виконання, ціни позову та значення справи для сторони.

Таким чином, сама лише відсутність платіжного документа, який підтверджує фактичне перерахування коштів адвокату, не свідчить про відсутність правових підстав для розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо дати підписання акта приймання-передачі правничої допомоги, то колегія суддів вважає дане твердження необгрунтованим та таким, що не може бути підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Оскільки діюче законодавство не містить вимоги про те, що акт приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги має бути складений виключно після виготовлення повного тексту судового рішення. Натомість, предметом оцінки суду є фактичний обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, а не виключно дата оформлення акта.

Враховуючи, що 17.06.2026 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, а адвокатом фактично виконані роботи зазначені в Акті наданих послуг, саме по собі складення Акта наданих послуг до виготовлення повного тексту рішення не свідчить про його недостовірність.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження наданої Позивачу правової допомоги та її обсягу. Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що 10 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати Позивача на професійну правничу допомогу у цій справі, тому саме таку суму належить стягнути з ТОВ «СГП «Дніпро» на користь ТОВ «ТСК 8».

На переконання апеляційного суду всі доводи апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент сторони.

8. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Керуючись ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст.236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши у межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 постановлені при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

Доводи Скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Досліджені колегією суддів доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, додержання норм матеріального та процесуального права господарським судом першої інстанції.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 належить залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Розподіл судових витрат.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дніпро» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2026 та на додаткове рішення від 26.06.2026 у справі №924/321/26 - залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Справу №924/321/26 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "28" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Поліщук П.Я.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Розізнана І.В.