Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №906/91/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 906/91/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Романюк Ю.Г.

секретар судового засідання Семенюк А.В.

за участю представників сторін:

позивача: Штабовенка Д.В., адвоката, ордер від 16.07.2026 серія АР №1092765

відповідача: Осіпчук Н.М. представника згідно виписки з ЄДРЮОФОП та громадських формувань (з`явилася на оголошення рішення)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Звягельської міської ради "Звягельводоканал" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 27.05.26р. суддею Кудряшовою Ю.В. о 14:42 у м.Житомирі, повний текст складено 08.06.26р. у справі № 906/91/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-М"

до Комунального підприємства Звягельської міської ради "Звягельводоканал"

про стягнення 7 014 891,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7 014 891,96 грн заборгованості, з яких: 6 979 992,00 грн заборгованості за виконані роботи та 34 899,96 грн грошових коштів, перерахованих позивачу в якості забезпечення виконання договору (застава).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позивачем умов договору підряду № 347 від 26.12.2024 у формі відмови у підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт та оплати таких робіт.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.05.2026 у справі №906/91/26 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Звягельської міської ради "Звягельводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-М" 6 631 177,98 грн заборгованості за виконані роботи, а також 79 574,13 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Житомирської області від 27.05.2026 у справі № 906/91/26 в частині стягнення з Комунального підприємства Звягельської міської ради “Звягельводоканал” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО-М” суми 754 748,45 грн заборгованості за виконані роботи, а також 9 056,98 грн витрат по сплаті судового збору. Ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “АВТО-М” в задоволені позову у цій частині.

Так, в скарзі вказує, що підставами для перегляду договірної ціни стали результатами проведеної товарознавчої експертизи незалежним судовим експертом ФОП Білобран С.З., Звіт № 25/204 від 11.12.2025 в частині вартості матеріальних ресурсів, використаних при виконанні будівельних підрядних робіт, в результаті проведення якої було виявлено невідповідність вартості матеріальних ресурсів в Договірній ціні та в Додатку №4 до Договору - "Інформація про ціни на матеріальні ресурси" не лише на матеріальні ресурси, які замінено аналогами з інших країн виробників, а і матеріальних ресурсів в цілому, як наслідок, і в Актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) до середніх регіональних цін на дані матеріали, вартість матеріальних ресурсів була завищена.

Зауважує, що дана позиція також була викладена позивачу в листі від 05.01.2026 за вих. № 3, яким КП "Звягельводоканал" повернув йому без підписання додатки до листа від 24.12.2025 та повідомив, що вважає вартість використаних матеріальних ресурсів завищено, що встановлено проведеною товарознавчою експертизою та складеним судовим експертом ФОП Білобран С.З. звітом № 25/204 від 11.12.2025. До даного листа нами було додано проект Додаткової угоди № 6 в 2-х екземплярах, копію Звіту експерта № 25/204 від 11.12.2025: Додаток № 1 до Договору "Договірна ціна" в 2-х екз. на 2-х арк., Додаток № 4 до Договору "Інформація про ціни на матеріальні ресурси" в 2-х екз. на 3-х арк., Пояснювальна записка на 1-ому арк., Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису в 2-х екз. на 5-ти арк., Локальний кошторис на будівельні роботи в 2-х екз. на 6-ти арк., Підсумкова відомість ресурсів в 2-х екз. на 5-ти арк.. Але судом першої інстанції при винесенні рішення дані доводи взагалі не були взяті до уваги.

Вважає, що при винесені рішення судом першої інстанції не враховано та не взято до уваги умови Договору, які врегульовують питання визначення вартості виконаних будівельних робіт за Договором, у тому числі вартості використаних матеріальних ресурсів, а також Настанову з визначення вартості будівництва», затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, постанову Кабінету Міністрів України № 1512 від 25.11.2025 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану», постанову Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 із змінами Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».

Також не погоджується з висновком господарського суду в частині розгляду питання заміни та використання матеріальних ресурсів при виконанні робіт.

Вважає, що підрядник був зобов`язаний постачати матеріали з тієї країни-виробника, яку вказав у тендерній пропозиції, в подальшому, в умовах укладеного Договору підряду. Зміна країни походження матеріальних ресурсів, які використовувалися Підрядником вимагала внесення змін до Договору підряду, що ним не було зроблено. Тобто, в супереч вимог ст. 651, ст.653, ст.654 Цивільного кодексу України Підрядник, без згоди Замовника та внесення відповідних змін до Договору підряду прийняв одноосібно рішення про заміну марки, країни-виробника матеріальних ресурсів, чим порушив наші права та умови Договору.

Звертає увагу, що Комунальне підприємство Звягельської міської ради «Звягельводоканал» визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 5 876 429,53 грн.

На підставі викладеного вище, вважає, що рішення суду про стягнення з комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал» заборгованості в сумі 6 631 177,98 грн за виконані роботи за Договором підряду № 347 від 26.12.2024 є безпідставним та неправомірним.

Таким чином оскаржена сума заборгованості за виконані роботи становить 754 748,45 грн (6 631 177,98 грн - 5 876 429,53 грн = 754 748,45 грн).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить відмовити Комунальному підприємству Звягельської міської ради «Звягельводоканал» у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.05.2026 у справі № 906/91/26. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27.05.2026 у справі № 906/91/26 залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити в її задоволенні.

Скаржник в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений заздалегідь та належним чином.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника скаржника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.

Разом з тим, представник скаржника з`явилася в судове засідання на оголошення судового рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення в оскарженій частині, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Комунальним підприємством Звягельської міської ради "Звягельводоканал" проведено відкриті торги з Особливостями (Ідентифікатор закупівлі UA-2024-11-27-005331-a), переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-М", за наслідками чого був підписаний відповідний договір.

26.12.2024 між Комунальним підприємством Звягельської міської ради "Звягельводоканал" (Замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-М" (Підрядник/позивач) укладено Договір підряду № 347 (Договір), відповідно до якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника, з використанням своїх матеріалів, механізмів, устаткування і транспорту, виконати Роботи з Нового будівництва водопровідної мережі від вул. Вокзальна до вул. Лесі Українки в м. Звягель Житомирської області (1-ша черга будівництва) (ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим Договором (п.п. 1.1. Договору).

Згідно п.п. 3.1. Договору загальна вартість Договору згідно з Договірною ціною (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору визначається твердою та становить 6 979 992,00 грн., в тому числі 1 163 332,00 грн.

Взаєморозрахунки проводяться на підставі фактичних обсягів виконаних робіт та їх вартості, визначеної в Договірній ціні (п.п. 3.5. Договору).

Пунктом 3.6. Договору сторони передбачили, що розрахунки за цим Договором здійснюється у гривні в безготівковій формі.

Відповідно до п.п. 3.7. Договору, оплата Робіт Замовником здійснюється після підписання Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3).

Оплата за виконані Роботи проводиться Замовником на підставі підписаних Сторонами Акту(ів) приймання виконаних будівельних робіт і Довідки(ок) про вартість виконаних будівельних робіт протягом 5-ти робочих днів з дати їх підписання Сторонами, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника (п.п. 3.8. Договору).

Згідно п.п. 8.1. Договору, сторони погодили, що забезпеченням Підрядником виконання зобов`язань за цим Договором є застава грошових коштів.

Розмір застави становить 0,5% від загальної суми цього Договору - 34 899,96 грн. (п.п. 8.2. Договору).

Пунктом 8.6. Договору сторони передбачили, що Замовник повертає Підряднику заставу після належного (без порушень) виконання ним умов цього Договору або дострокового розірвання цього Договору Сторонами (за умови відсутності на дату розірвання Договору порушень виконання зобов`язань за цим Договором з вини Підрядника), а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або Договору недійсними та/або у випадках, передбачених статтею 43 Закону України “Про публічні закупівлі”, але не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов`язань (п.п. 11.1. Договору).

Даний договір підписаний та скріплений печатками уповноважених представників Сторін.

Додатками до Договору є:

Додаток 1. Договірна ціна.

Додаток 2. Календарний графік виконання робіт. Додаток 3. План фінансування.

Додаток 4. Інформація про ціни на матеріальні ресурси.

Як зазначив позивач, 23.12.2024 на виконання умов Договору, в забезпечення виконання договору, ТОВ "АВТО-М" перерахувало на користь відповідача грошові кошти відповідно до платіжних інструкцій № 2923 на суму 33?989,96 грн. та №2924 на суму 910,00 грн.

Відповідно до додаткових угод до Договору № 347 строк договору неодноразово продовжувався та в кінцевому варіанті визначений - до 01.12.2025.

25.11.2025 позивач скерував на адресу відповідача повідомлення про завершення робіт з Нового будівництва водопровідної мережі від вул. Вокзальна до вул. Лесі Українки в м. Звягель Житомирської області (1-ша черга будівництва) з додатками: Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2), Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, виконавчу документацію та рахунок на оплату (а.с. 134 том 1). Зазначене повідомлення отримано відповідачем 02.12.2025, що зазначено у листі №1633 від 09.12.2025.

09.12.2025 від КП "Звягельводоканал" надійшов лист №1633 в якому зазначено про те, що у виконавчій документації відсутні деякі документи, необхідні для прийняття робіт та не проведено дезінфекцію трубопроводів (а.с. 135 том 1).

В період до 22.12.2025 Підрядником дані недоліки, що стосувалися якості, були усунуті, про що сторонами підписано ряд Актів та Акт про усунення недоліків ( а.с. 76-78, 140 том 1).

18.12.2025 на адресу позивача надійшов лист від КП "Звягельводоканал" № 1655, яким запропоновано укласти додаткову угоду про зменшення договірної ціни договору підряду №347 на виконання робіт "Нового будівництва водопровідної мережі від вул. Вокзальна до вул. Лесі Українки в м. Звягель Житомирської області (1-ша черга будівництва) ДК 021:2015:45230000-8" (а.с. 163 том 1). До даного листа КП "Звягельводоканал" додано проект Додаткової угоди № 6 в 2-х екземплярах (а.с. 164 том 1), копію Звіту експерта № 25/204 від 11.12.2025: Додаток № 1 до Договору "Договірна ціна" в 2-х екз. на 2-х арк. (а.с. 165 том 1), Додаток № 4 до Договору "Інформація про ціни на матеріальні ресурси" в 2-х екз. (а.с. 166-168 том 1) на 3-х арк., Пояснювальна записка на 1-ому арк. (а.с. 168 зворот том 1), Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису в 2-х екз. на 5-ти арк. (а.с. 169-171 том 1), Локальний кошторис на будівельні роботи в 2-х екз. на 6-ти арк. (а.с. 171 зворот - 176 том 1), Підсумкова відомість ресурсів в 2-х екз. на 5-ти арк. (а.с. 177-181 том 1).

Листом від 24.12.2025 позивач направив відповідачу лист-повідомлення з додаванням Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, виконавчої документації та рахунку на оплату (а.с. 141).

Також листом від 24.12.2025 позивач повідомив позивача про незгоду щодо підписання проекту Додаткової угоди № 6 до Договору підряду № 347 від 26.12.2024 (а.с. 142).

Водночас листом від 05.01.2026 за вих. № 3 КП "Звягельводоканал" повернув без підписання додатки до листа від 24.12.2025 та повідомив, що вважає вартість використаних матеріальних ресурсів завищено, що встановлено проведеною товарознавчою експертизою та складеним судовим експертом ФОП Білобран С.З. звітом № 25/204 від 11.12.2025 (а.с. 143-145 том 1).

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.05.2026 у справі №906/91/26 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Звягельської міської ради "Звягельводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-М" 6 631 177,98 грн заборгованості за виконані роботи, а також 79 574,13 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Разом з тим, відповідач оскаржує вказане рішення лише в частині 754 748,45 грн заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зважаючи на правову природу укладеного сторонами договору між ними виникли та склалися правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.

Статтями 837, 843 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

У постанові Верховного суду від 11 листопада 2025 року по справі № 910/15780/24 зазначено, таке.

«24. Ціна ж у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник його зменшення в разі, якщо на моменту кладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

25. Зазначене унормовано у статті 844 ЦК України.

26. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, дослідивши умови контракту, дійшли висновку, що сторони погодили саме твердий кошторис.

27.При цьому згідно із імперативними приписами частини другої статті 632 ЦК України зміна узгодженого сторонами в договорі твердого кошторису може відбуватися у випадках, передбачених договором або законом. Наведені ж норми статті 844 цього Кодексу свідчать про те, що для вирішення у судовому порядку спору про внесення змін до договору щодо збільшення твердого кошторису, суду слід встановити обставини, з якими законодавець пов`язує виникнення у виконавця права вимагати його збільшення і обов`язок доведення таких обставин покладається на позивача».

За частинами першою-четвертою статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За умовами ст. 882 ЦК України передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач відмовився від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), а також від оплати виконаних робі, вказуючи на те, що вартість використаних матеріальних ресурсів завищена.

Водночас відповідач підписав Акт прийняття водопровідної мережі, чим підтвердив, що "Нове будівництво водопровідної мережі від вул. Вокзальна до вул. Лесі Українки в м. Звягель Житомирської області (1-ша черга будівництва) (ДК 021:2015:45230000-8" виконано відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил технічних і відповідають вимогам їх прийняття (а.с. 76 т. 1).

Крім цього, проведено гідравлічне випробування від 22.12.2025, за яким трубопровід пройшов випробовування на міцність та герметичність.

Також, 22.12.2025 сторонами підписано Акт усунення недоліків, яким підтверджено, що сторони по даним питанням (промивання з дезінфекцією трубопроводів) претензій одна до одної не мають.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність виконання робіт при виконанні Договору підряду № 347 від 26.12.2024.

Як зазначалося вище, відповідач відмовився від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) посилався на те, що позивачем завищено ціну використаних матеріальних ресурсів від визначеної в Додатку №4 до Договору - "Інформація про ціни на матеріальні ресурси", внаслідок використання ряду ресурсів з інших країн виробників.

Водночас, слід відзначити, що Додаток №4 до Договору - "Інформація про ціни на матеріальні ресурси" (а.с.14-16 том 1) передбачає можливість заміни матеріального ресурсу на аналоги, зокрема позиції №№ 19-22, 38-40.

Отже, на переконання колегії суддів, використання аналогів в даному випадку, не суперечить умовам Договору підряду №347 від 26.12.2024, що спростовує доводи скаржника про протилежне.

Крім того, на підписання позивачем направлено відповідачу Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на суму 6 631 177,98 грн (а.с.122-127 том 1), який підписаний уповноваженою особою Підрядника (підписаний в односторонньому порядку), що відповідає фактично виконаним роботам з урахуванням вартості використаних матеріальних ресурсів.

Заперечення відповідача щодо заборгованості за виконані роботи в сумі 754 748,45 грн, з посиланням на звіт № 25/204 від 11.12.2025, складений судовим експертом ФОП Білобран С.З., про що вказано в апеляційній скарзі колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказаний звіт відсутній в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що скаржник у самій апеляційній скарзі підтверджує, що листом № 1655 від 18.12.2025 пропонував позивачу укласти додаткову угоду про зменшення договірної ціни до 5 876 429,53 грн, однак позивач на таку пропозицію не погодився. Оскільки внесення змін до твердої договірної ціни можливе виключно за взаємною згодою сторін, а такої згоди позивач не надавав, договірна ціна Договору залишається незмінною в раніше погодженому сторонами розмірі. Доводи скаржника про необхідність застосування «середньорегіональних цін» замість погодженої сторонами твердої договірної ціни суперечать імперативним приписам ч. 3, 4 ст. 844 ЦК України та умовам п.п. 3.1., 11.5., 12.3. Договору.

Разом з тим, скаржник сам посилається на ст.ст. 651, 653, 654 ЦК України, які визначають, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, відповідно й вимога скаржника про одностороннє зменшення погодженої твердої ціни договору є юридично неможливою за відсутності підписаної сторонами додаткової угоди.

Таким чином, у даному випадку слід застосовувати принцип Contra Proferentem (від лат. verba fortius accipiuntur contra proferentem - слова у договорі слід тлумачити проти того, хто їх написав).

У постановах Верховного Суду, зокрема від 07.05.2020 у справі №904/299/16, від 25.03.2020 у справі № 756/1381/17-ц, наведено правовий висновок про те, що особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Щодо посилання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України №1512 від 25.11.2025 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану», як на підставу для перегляду вартості виконаних робіт, то колегія суддів не бере її до уваги, оскільки за змістом самої постанови вона регулює порядок визначення кошторисної вартості будівництва на майбутнє і не може мати зворотної дії щодо вже погодженої сторонами твердої договірної ціни за Договором, укладеним 26.12.2024.

Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Крім того, слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Також слід відзначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що позовні вимоги в частині стягнення 6 631 177,98 грн заборгованості за виконані роботи, які включають в оскарженій скаржником сумі 754 748,45 грн обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та відповідачем не подано до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог, відповідно вони підлягають задоволенню.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 27.05.2026 у даній справі в оскарженій частині прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Звягельської міської ради "Звягельводоканал" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.05.26р. у справі № 906/91/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27.05.26р. у справі №906/91/26 в оскарженій частині залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу № 906/91/26 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "28" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Романюк Ю.Г.