Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №918/356/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Справа № 918/356/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Зенюкова К.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Косигіна О.Б. (в режимі відеоконференції);

боржника - Рищук В.В., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16 червня 2026 року у справі №918/356/25 (суддя Торчинюк В.Г.)

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.06.2026, серед іншого, затверджено звіт керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_2 про хід процедури погашення боргів у справі № 918/356/25 про проведену роботу в процедурі погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 .

Завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 .

Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів.

Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025 у справі № 918/356/25.

Фізичну особу ОСОБА_1 не звільнено від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Припинено повноваження керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Янчука В.В.

Закрито провадження у справі № 918/356/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Житомирська митниця звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині звільнення фізичної особи ОСОБА_1 від боргів та визнання вимог, не задоволених через недостатність майна боржника, погашеними та прийняти в цій частині нове судове рішення, щодо відмови у звільненні фізичної особи ОСОБА_1 від боргів та відмови у визнанні погашеними вимог, не задоволених через недостатність майна боржника.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 поновлено Житомирській митниці строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирської митниці на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.06.2026 у справі № 918/356/25. Призначено справу № 918/356/25 до розгляду на 28.09.2026 об 11:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 справу №918/356/25 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В.

В судове засідання арбітражний керуючий Янчук В.В. не з`явився, водночас 28.09.2026 до суду надійшло його клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю взяти участь у розгляді справи у зв`язку з необхідністю участі як адвоката в іншому судовому засіданні, призначеному на цю ж дату.

Присутні в судовому засіданні представник апелянта та боржника при вирішенні клопотання арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи поклалися на розсуд суду.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасника справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що арбітражний керуючий Янчук В.В. обґрунтовує неможливість участі у судовому засіданні, призначеному на 28.09.2026 об 11:00 год., необхідністю участі цього ж дня о 12:00 год. як адвоката у розгляді Здолбунівським районним судом Рівненської області цивільної справи № 562/1841/23 про встановлення опіки та призначення опікуна недієздатній особі, у якій він здійснює представництво інтересів заінтересованої особи - Комунального закладу "Здолбунівський геріатричний пансіонат" Рівненської обласної ради.

Водночас наведені арбітражним керуючим обставини щодо його зайнятості в іншому судовому засіданні самі по собі не свідчать про неможливість розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції за його відсутності, оскільки явка арбітражного керуючого у судове засідання обов`язковою судом не визнавалася, а клопотання не містить обґрунтування того, які саме обставини, що мають значення для розгляду апеляційної скарги, не можуть бути встановлені та оцінені судом за наявними у матеріалах справи доказами без його особистої участі у судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів враховує, що арбітражний керуючий, будучи учасником справи про неплатоспроможність та маючи можливість реалізувати надані йому процесуальні права шляхом подання письмових пояснень щодо доводів та вимог апеляційної скарги, не навів у клопотанні обставин, які б свідчили про необхідність його особистої участі у судовому засіданні для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги.

Більше того, при розгляді клопотання судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 у справі № 924/369/19 та від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, відповідно до яких, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може вирішити спір по суті без відкладення розгляду справи. При цьому основною умовою для відкладення розгляду справи є не сама лише відсутність представників сторін чи інших учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак, оскільки всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, наведені у клопотанні обставини щодо зайнятості арбітражного керуючого в іншому судовому засіданні не свідчать про неможливість розгляду апеляційної скарги за його відсутності, необхідність його особистої участі у судовому засіданні належним чином не обґрунтована, а матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданого клопотання та, відповідно, для відкладення розгляду справи.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Присутній в судовому засіданні представник боржника вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на те, що Житомирська митниця оскаржує ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.06.2026 лише в частині звільнення фізичної особи ОСОБА_1 від боргів та визнання вимог, не задоволених через недостатність майна боржника, погашеними, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали підлягає апеляційному перегляду саме в цій частині.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників апелянта та боржника, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.04.2025, серед іншого, прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; підготовче засідання призначено на 13.05.2025.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.05.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризацію боргів боржника ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Янчука В.В.; оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.07.2025.

11.06.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшла заява Житомирської митниці про визнання кредиторських вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , що виникли внаслідок порушення митних правил, у розмірі 9 830 332 грн 40 коп. та 4 844 грн 80 коп. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.06.2025 вказану заяву прийнято до розгляду у попередньому засіданні, призначеному на 08.07.2025.

12.06.2025 від Житомирської митниці надійшла заява про збільшення розміру кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2025, серед іншого, включено до реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 визнані судом вимоги, а саме вимоги Житомирської митниці у розмірі 10 101 583 грн 50 коп. - вимоги другої черги та 4 844 грн 80 коп. судових витрат - вимоги першої черги; зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали; зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду до 18.08.2025 (включно): реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів; призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 26.08.2025.

22.09.2025 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Янчука В.В. надійшло клопотання відповідно до якого останній просив суд припинити процедуру реструктуризації боргів у справі № 918/356/25, визнати боржника банкрутом та призначити арбітражного керуючого Янчука В.В. керуючим реалізацією майна банкрута.

22.09.2025 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Янчука В.В. надійшло клопотання про згоду на участь у справі № 918/356/25 у якості керуючого реалізацією майна банкрута.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 23.09.2025, серед іншого, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Янчука В.В.; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна банкрута - арбітражного керуючого Янчука В.В.; офіційно оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку; зобов`язано керуючого реалізацією майна спільно з боржником не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника провести інвентаризацію майна банкрута та визначити його вартість у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Докази проведення інвентаризації надати до суду.

24.10.2025 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Янчука В.В. надійшов звіт про виконану роботу у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

24.11.2025 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Янчука В.В. надійшло клопотання в якому останній просить суд скасувати арешти з коштів боржника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.12.2025 клопотання арбітражного керуючого Янчука В.В. про скасування арештів у справі 918/356/25 задоволено та скасовано арешт коштів боржника ОСОБА_1 , накладений постановою Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.04.2025 ВП № 77827221 на рахунки в АТ "КБ "Приватбанк", а саме: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 .

30.12.2025 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Янчука В.В. надійшло клопотання в якому останній просить суд скасувати арешти з коштів боржника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 задоволено клопотання арбітражного керуючого Янчука В.В. про скасування арештів та скасовано арешт коштів, накладений Рівненським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у межах виконавчих проваджень на кошти боржника ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках, відкритих в АТ "КБ "ПриватБанк".

07.05.2026 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Янчука В.В. надійшло клопотання про затвердження звіту про проведену роботу та припинення повноважень арбітражного керуючого, а також про закриття провадження у справі № 918/356/25.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2026 призначено клопотання арбітражного керуючого Янчука В.В. про затвердження звіту про проведену роботу та припинення повноважень арбітражного керуючого, а також про закриття провадження у справі до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2026.

22.05.2026 до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від кредитора Житомирської митниці надійшли заперечення проти задоволення клопотання арбітражного керуючого Янчука В.В. про затвердження звіту про проведену роботу та припинення повноважень арбітражного керуючого, а також про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 26.05.2026 оголошено перерву до 16.06.2026.

27.05.2026 від арбітражного керуючого Янчука В.В. надійшли письмові пояснення.

15.06.2026 від Житомирської митниці надійшли додаткові пояснення.

Місцевий господарський суд, розглянувши клопотання арбітражного керуючого Янчука В.В. про затвердження звіту про проведену роботу та припинення повноважень арбітражного керуючого і закриття провадження у справі, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дане клопотання, дослідивши звіт керуючого реалізацією, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для його задоволення та, відповідно, затвердження звіту керуючого реалізацією, завершення процедури погашення боргів боржника, звільнення боржника від боргів та закриття провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з врахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються процедури реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника, причому процедура погашення боргів вводиться разом із визнанням боржника банкрутом.

Відповідно до статті 130 КУзПБ, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення його боргів та призначає керуючого реалізацією майна боржника.

За приписами частин першої та другої статті 131 КУзПБ майно боржника, яке підлягає реалізації у процедурі погашення боргів, становить ліквідаційну масу, до складу якої включається майно, що перебуває у власності боржника, а також майно, яке буде отримано ним у власність після визнання банкрутом і до завершення процедури погашення боргів, за винятками, визначеними цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 131 КУзПБ, до складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що становить частку боржника у спільній власності, з виділенням такої частки за правилами цивільного законодавства.

Отже, встановлення складу ліквідаційної маси та здійснення розрахунків із кредиторами в межах наявного майна є складовими процедури погашення боргів фізичної особи.

Статтею 133 КУзПБ визначено порядок задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника, а також черговість задоволення таких вимог.

Відповідно до частини шостої статті 133 КУзПБ, вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас частиною сьомою статті 133 КУзПБ встановлено, що вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Згідно з частиною першою статті 134 КУзПБ, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Частиною другою статті 134 КУзПБ передбачено, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати аліментів та виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, якщо вони не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі в непогашеній частині.

Для визначення правової природи спірної вимоги слід також враховувати, що відповідно до статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, за яке цим Кодексом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 461 МК України штраф належить до видів адміністративних стягнень за порушення митних правил.

Відповідно до статті 27 КУпАП, штраф є грошовим стягненням, що накладається за адміністративне правопорушення у випадках і розмірах, встановлених законом.

Зазначені норми визначають характер штрафу як адміністративного стягнення у формі грошового платежу, тоді як правові наслідки незадоволення визнаної грошової вимоги кредитора в процедурі неплатоспроможності фізичної особи визначаються статтями 133 і 134 КУзПБ.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2025 визнано вимоги Житомирської митниці до ОСОБА_1 у розмірі 10 101 583 грн 50 коп. із включенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів, а також 4 844 грн 80 коп. судових витрат із включенням їх до першої черги.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 23.09.2025 ОСОБА_1 визнано банкрутом, введено процедуру погашення його боргів та призначено арбітражного керуючого Янчука В.В. керуючим реалізацією майна боржника.

Зі звіту керуючого реалізацією та долучених до нього матеріалів місцевий господарський суд встановив, що для виявлення майна боржника арбітражний керуючий надіслав запити до органів та установ, які володіють відомостями про зареєстровані активи, перевірив інформацію щодо нерухомого майна, транспортних засобів та інших об`єктів, а також спільно з боржником провів інвентаризацію.

За результатами цих заходів у боржника виявлено кошти на банківських рахунках, які в сумі 9 071 грн 00 коп. перераховано Житомирській митниці в рахунок погашення її вимог, тоді як іншого майна, за рахунок якого можна було б задоволити вимоги кредитора, не встановлено.

Із протоколу №4 зборів кредиторів, проведених шляхом опитування, вбачається, що Житомирська митниця заперечувала проти схвалення звіту керуючого реалізацією, завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі, посилаючись, зокрема, на неповноту перевірки можливого майна боржника і на те, що перерахована їй сума є значно меншою за розмір визнаних вимог.

Оцінивши звіт керуючого реалізацією, матеріали щодо проведених ним заходів та заперечення кредитора, суд першої інстанції встановив відсутність у боржника іншого майна й коштів, які могли б бути спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, та визначив, що незадоволеною через недостатність майна залишилася частина вимог Житомирської митниці в розмірі 10 092 512 грн 50 коп.

Встановивши, що керуючий реалізацією вжив заходів щодо виявлення майна боржника, наявні кошти спрямовано на часткове задоволення вимог Житомирської митниці, а іншого майна для погашення решти її вимог не виявлено, місцевий господарський суд обґрунтовано виходив із недостатності майна боржника як передумови застосування частини шостої статті 133 КУзПБ.

Оскільки процедуру погашення боргів завершено, суд першої інстанції також правильно застосував частину першу статті 134 КУзПБ, вирішивши питання про звільнення фізичної особи від боргів та одночасно зазначивши в ухвалі передбачені частиною другою цієї статті вимоги, від подальшого виконання яких боржник не звільняється.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від боргів та визнання погашеними вимог, не задоволених через недостатність його майна, відповідає встановленим у справі обставинам і приписам КУзПБ.

Щодо доводу апелянта про те, що штрафи за порушення митних правил є адміністративним стягненням і тому не можуть вважатися погашеними в процедурі неплатоспроможності фізичної особи, колегія суддів зазначає, що питання погашення вимог про сплату таких штрафів у разі недостатності майна боржника вже було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у постанові від 16.09.2025 у справі № 916/2314/24 Верховний Суд дійшов висновку, що штраф за порушення митних правил за своєю правовою природою є фінансовою санкцією у формі грошового стягнення, а тому вимога щодо його сплати, не задоволена через недостатність майна боржника, вважається погашеною відповідно до частини шостої статті 133 КУзПБ.

Верховний Суд у цій постанові прямо зазначив, що застосовані до фізичної особи грошові стягнення за адміністративні правопорушення, не сплачені до завершення процедури погашення боргів, після її завершення та закриття провадження у справі про неплатоспроможність вважаються погашеними.

При цьому особистий характер вимоги є критерієм застосування винятків із правил погашення вимог кредиторів та звільнення фізичної особи від боргів, тому колегія суддів не ототожнює персональний характер накладення адміністративного стягнення з нерозривним зв`язком грошової вимоги щодо його сплати з особистістю боржника.

Отже, адміністративний характер штрафу, на якому наголошує Житомирська митниця, не виключає застосування до визнаної грошової вимоги наслідків, встановлених частиною шостою статті 133 КУзПБ.

Необґрунтованим є й посилання Житомирської митниці на пункт 3 частини другої статті 134 КУзПБ, оскільки обов`язок сплатити штраф за порушення митних правил має грошовий характер, а персональне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не перетворює визнану судом вимогу кредитора на вимогу, нерозривно пов`язану з особистістю боржника.

Аналогічний підхід до правової природи штрафу за порушення митних правил Верховний Суд застосував у постанові від 06.11.2025 у справі № 903/1062/24, у якій також відхилив доводи митниці про нерозривний зв`язок відповідної вимоги з особистістю боржника.

При цьому вимоги Житомирської митниці були визнані ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2025 та включені до реєстру вимог кредиторів, тому наведені в апеляційній скарзі твердження про те, що адміністративний штраф взагалі не може розглядатися як борг у цій процедурі, не спростовують правових наслідків незадоволення вже визнаної вимоги через недостатність майна боржника.

Посилання Житомирської митниці на фактичне скасування адміністративних стягнень та вихід господарського суду за межі своїх повноважень ґрунтуються на ототожненні накладення штрафу з подальшим виконанням грошової вимоги щодо його сплати, тоді як місцевий господарський суд не переглядав постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та не змінював розміру визнаних вимог кредитора, а застосував передбачені законом наслідки їх незадоволення через недостатність майна боржника.

З тих самих підстав доводи апелянта щодо порядку примусового виконання постанов про накладення адміністративних стягнень і незвернення боржника із заявою про відстрочку чи розстрочку їх виконання не спростовують оскаржуваної ухвали, оскільки відстрочка та розстрочка стосуються строків виконання постанов, а частина шоста статті 133 КУзПБ визначає наслідки недостатності майна для задоволення вже визнаної у справі вимоги кредитора.

Щодо доводу Житомирської митниці про порушення статей 236 і 238 ГПК України внаслідок ненадання оцінки її додатковим поясненням від 15.06.2026 колегія суддів зазначає, що саме по собі невідтворення в ухвалі змісту кожного поданого документа не свідчить про неправильність вирішення справи, тоді як викладена митницею позиція щодо неможливості погашення штрафів за порушення митних правил перевірена судом апеляційної інстанції та відхилена з врахуванням наведених вище висновків Верховного Суду.

Крім того, доводи апелянта про порушення його права на участь у судовому засіданні 16.06.2026 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції подано 15.06.2026, тобто з порушенням встановленого частиною другою статті 197 ГПК України п`ятиденного строку, про відмову в його задоволенні постановлено ухвалу, а подальше надходження представнику електронного запрошення до відеоконференції не змінювало змісту цієї ухвали та не свідчить про позбавлення Житомирської митниці можливості викласти свою позицію в поданих нею письмових запереченнях і поясненнях.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про особистий характер вимоги щодо сплати штрафів за порушення митних правил та неможливість її погашення не знайшли свого підтвердження, а наведені Житомирською митницею заперечення не доводять неправильності вирішення оскарженого питання.

Резюмуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога Житомирської митниці про сплату штрафів за порушення митних правил не належить до вимог, нерозривно пов`язаних з особистістю боржника, а тому її незадоволена через недостатність майна частина вважається погашеною відповідно до частини шостої статті 133 КУзПБ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з приписами статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16 червня 2026 року у справі №918/356/25 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "29" вересня 2026 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.