Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №910/12102/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа № 910/12102/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 170-Д від 02.07.2026;

від відповідача: ОСОБА_2., ордер АА № 1725973 від 22.06.2026; ОСОБА_3., витяг з ЄДР № 37666854 від 08.06.2026,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/12102/25 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_3"

про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_5" (далі - ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_5") (ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2026 залучено державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2") в якості правонаступника позивача; а.с. 20-21 том 2) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ІНФОРМАЦІЯ_3" про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4, з яких ІНФОРМАЦІЯ_6 штрафу (а.с. 66 том 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.03.2024 між ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_5" (правонаступником якого є ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"), як замовником, та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3", як постачальником, укладено державний контракт (договір) про закупівлю № НОМЕР_1 (далі - контракт/договір), на виконання якого постачальником здійснено поставку товару з порушенням строку, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції у сумі ІНФОРМАЦІЯ_4, з яких: ІНФОРМАЦІЯ_7), які у добровільному порядку відповідачем не були сплачені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/12102/25 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" на користь ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_8 судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що постачальником допущено прострочення виконання зобов`язання з поставки замовнику товару за контрактом на 57 днів, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності погодженої сторонами у п. 8.2 контракту, що складає ІНФОРМАЦІЯ_6 штрафу, які є арифметично вірними, однак судом встановлено наявність підстав для зменшення розміру неустойки до 1 %, що становить ІНФОРМАЦІЯ_9 штрафу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_10 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, які звільняють відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання з поставки товару за контрактом, оскільки укладаючи державний контракт під час введення в країні воєнного стану відповідач передбачав ризики укладення такого договору та розумів наслідки порушення зобов`язань за ним, а тому відсутні підстави для звільнення його від відповідальності. Водночас недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника та/або відсутність на ринку необхідних товарів для виконання відповідачем зобов`язання з поставки не звільняє його від відповідальності за порушення зобов`язання. Окрім того судом першої інстанції не було враховано специфіку товару та те, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Також додатковими угодами №№ 1, 2 до контракту двічі продовжувався постачальнику строк поставки з 30.04.2024 до 15.06.2024, тобто на 46 днів. При цьому отримані за результатами виконання судових рішень кошти підлягають обліку та використанню відповідно до вимог бюджетного законодавства та спрямовуються на фінансування потреб сектору ІНФОРМАЦІЯ_11, шляхом їх повернення до державного бюджету та подальшого використання за цільовим призначенням. Скаржник зазначав, що відповідно до фінансової звітності на початок 2025 року у відповідача були наявні кошти на рахунках, які дозволяли відповідачу повністю сплатити суму штрафних санкцій за договором. При цьому чистий дохід відповідача станом на 31.12.2025 складав понад 2 млрд. грн і він активно веде господарську діяльність, в тому числі бере участь в державних закупівлях, а отже стягнення неустойки в заявленому позивачем розмірі не матиме негативних наслідків для товариства. Позивач також стверджував про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за іншими контрактами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 910/12102/25, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 23.06.2026.

27.05.2026 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача, в якому представник зазначав, що після усунення перешкод, які були зумовлені форс-мажорними обставинами позивачу було поставлено товар прийнятий ним у повному обсязі без будь-яких зауважень щодо якості, комплектності чи відповідності. На переконання відповідача судом першої інстанції правомірно було зменшено розмір неустойки, з огляду на: специфіку товару, який є предметом договору; обмеженість кола контрагентів для виконання відповідних зовнішньоекономічних контрактів; відсутність доказів завдання позивачу збитків; компенсаційний характер неустойки; принципи справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності, співмірності; факт виконання відповідачем зобов`язання у повному обсязі. Доводи апелянта не спростовують законності та обґрунтованості рішення та фактично зводяться до незгоди із реалізацією судом дискреційних повноважень щодо визначення співмірного розміру відповідальності відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.07.2026.

20.07.2026 до апеляційного суд надійшли додаткові пояснення позивача, в яких представник посилався на правові висновки Верховного Суду щодо питання зменшення розміру штрафних санкцій.

20.07.2026 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких представник зазначав про завдання товариству збитків внаслідок обстрілу, на доведення чого долучив додаткові докази (а.с. 6-48 том 3).

20.07.2026 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких представник зазначав про правомірність зменшення судом першої інстанції штрафних санкцій до 1 %, на доведення чого долучив додаткові докази (а.с. 70-158 том 3). Також посилався на правові позиції Верховного Суду щодо зменшення розміру неустойки.

21.07.2026 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких представник зазначав, що до наданої відповідачем інформації про руйнування виробничих потужностей слід ставитись критично та долучив повідомлення відповідача про виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 25.05.2026, від 07.07.2026 (а.с. 164-165 том 3).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.09.2026.

18.09.2026 до апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких представник зазначав, що у вересні 2026 року відповідач приймав участь у закупівлях, в яких публічно заявляв про фінансову спроможність виготовити та поставити товар на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_12 без отримання попередньої оплати від замовника. Також позивачем долучена довідка щодо фінансової спроможності відповідача від 09.09.2026.

У судовому засіданні, що відбулось 21.09.2026, позивач просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_10 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідач вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що 12.03.2024 між ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_5" (правонаступником якого є ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"), як замовником, та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3", як постачальником, укладено державний контракт (договір) про закупівлю № НОМЕР_1 (далі - контракт/договір; а.с. 9-17 том 1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовнику ІНФОРМАЦІЯ_13) (далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в специфікації (додаток № 1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-02-09-013339-a), а замовник прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 контракту отримувачами товару за договором є об`єднані центри забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1, до яких здійснюється постачання товару (отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_22 України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Згідно з п. 2.1 контракту валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна договору та ціна за одиницю товару за цим договором визначається у специфікації (додаток № 1).

Пунктом 3.1 контракту визначено, що розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 16 цього договору, а у випадку здійснення замовником передоплати - на небюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений в специфікації (додаток № 1), після його фактичного приймання отримувачем на підставі належним чином оформлених актів приймання товару за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або отримувача.

У відповідності до п. 4.1 контракту постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений у специфікації (додаток № 1), або в строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку № 2 до цього договору (заявка на поставку товару). Вказані у специфікації (додаток № 1) або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за зверненням замовника, але у будь-якому випадку - за погодженням сторін.

Згідно п. 4.3 контракту заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менш ніж за 10-ть календарних днів до дати поставки, визначеної у специфікації (додаток № 1) або в заявках на поставку товару.

Відповідно до п. 6.3 контракту разом з товаром постачальник надає замовнику наступні документи: 2-а оригінали рахунку-фактури, що викладені українською мовою та містять опис поставленого товару (номенклатуру), дані про його кількість з вказанням одиниці виміру, ціну за одиницю товару, загальну суму, назву виробника, відомості про особу, відповідальну за складання рахунку-фактури, підписані керівником та головним бухгалтером (за наявності) постачальника; 3-и оригінала акта приймального контролю (якості) товару, що підтверджує одержання товару відповідної якості, що відповідає вимогам договору та який оформлений та підписаний відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 19.07.2017 року № 375 (зі змінами); оформлені та підписані отримувачем оголошення, повідомлення та посвідчення із вказанням фактичної кількості товару, що прийнятий на облік отримувачем, відповідно до додатку № 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб ІНФОРМАЦІЯ_14 (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 375 від 19.07.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 за № 1461/31329 (зі змінами); повідомлення-підтвердження, яке оформлюється отримувачем відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 757 від 31.12.2016; за вимогою замовника, завірену належним чином копію документу (експертного висновку торгово-промислової палати), що містить відомості, необхідні для визначення коду продукції згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД); усі інші документи, які згадуються у будь-якому пункті цього договору.

За змістом п. 6.4 контракту приймання товару здійснюється після перевірки отримувачем, замовником особисто та/або із залученням третьої особи, визначеної у п. 5 додатку № 3 до цього договору, товару на: відповідність технічним вимогам до даного виду товару та вимогам нормативної документації, у тому числі перевірки товаросупровідних документів, візуального огляду кожної партії товару щодо зовнішнього вигляду, відповідності, цілісності, неушкодженості, проведення повного кількісного контролю-перерахунку, та здійснення контролю за якістю товару.

Пунктом 6.7 контракту погоджено, що після здійснення перевірки товару відповідно до п.п. 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та постачальник передає підписаний акт приймання товару на підпис замовнику разом з оригіналом товарно-транспортної накладної, після чого замовник повертає належні екземпляри акту приймання товару постачальнику та отримувачу.

Відповідно п. 8.1 контракту у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної сторони за цим договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнесможливостей тощо.

Згідно п. 8.2 контракту у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань. За порушення строку поставки товару понад 30-ть календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Пунктом 8.4 контракту визначено, що у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30-ти банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання товару нараховується постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

Зі змісту п.п. 10.1-10.7 контракту вбачається, що укладаючи цей договір, сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання: відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб та відповідно до Указу Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 3429-IX від 08.11.2023, в Україні продовжений строк дії воєнного стану з 16.11.2023 строком на 90 діб (до 14.02.2024 включно); відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цього договору. Таким чином, сторони свідомо укладають договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу договору. Враховуючи той факт, що під час погодження та підписання цього договору сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у п. 10.1 цього договору, сторони не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні цього розділу договору. Винятки можуть становити лише істотні зміни об`єктивних обставин під час дії воєнного стану, які можуть вплинути на виконання цього договору, зокрема: збої в роботі платіжних систем, що унеможливлює вчасне перерахування коштів; прийняття нормативно-правових актів органами державної влади або місцевого самоврядування, які впливають на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору; критичне пошкодження об`єктів інфраструктури (доріг, складів), що впливає на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, тощо. У разі настання таких обставин, сторони діють відповідно до положень п. 10.6 договору та без застосування положень п. 10.7 цього договору. У разі настання під час строку дії воєнного стану або після його завершення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4 цього договору, до них застосовуються положення п.п. 10.4-10.9 договору. При настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", які об`єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання сторонами зобов`язань, передбачених умовами договору, строк виконання таких зобов`язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо сторони не знайдуть інших прийнятних альтернативних способів виконання таких зобов`язань, як це передбачено п. 10.6 договору. Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4 договору, та за умови дотримання вимог цього розділу, сторони не несуть відповідальності за невиконання умов договору, якщо це невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), причин, що знаходяться поза сферою контролю сторони, яка не виконує свої зобов`язання. У разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3-ох робочих днів повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (на електронну пошту, що зазначена в розділі 12 цього договору; одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в договорі), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їхньої тривалості. Якщо інша сторона не надає інших письмових інструкцій, сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов`язання за цим договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах, та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов`язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3-ох робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище. Якщо сторона, яка підпала під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом 5-ти робочих днів з моменту їх настання не знайшла інших можливостей виконувати свої зобов`язання за цим договором, вона повинна підтвердити факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідним документом, виданим ТПП або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили). Такий документ надається іншій стороні протягом 10-ти робочих днів з дня виникнення таких обставин у порядку зазначеному у п. 10.6 контракту.

У відповідності до п. 13.1 контракту цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та дії протягом строку, вказаного в специфікації (додаток № 1).

Специфікацією товарів (а.с. 17 зворот - 18 том 1), яка є додатком № 1 до контракту, сторонами погоджено поставку товару у кількості ІНФОРМАЦІЯ_15

Додатковою угодою № 1 від 30.04.2024 до контракту (а.с. 28 том 1) сторонами погоджено внести до контракту, а саме відповідно до п. 4.1 договору строк поставки товару - ІНФОРМАЦІЯ_16 до 15.05.2024.

Додатковою угодою № 2 від 27.05.2024 до контракту (а.с. 29-30 том 1) сторонами погоджено внести до контракту, а саме відповідно до п. 4.1 договору строк поставки товару - ІНФОРМАЦІЯ_16 до 15.06.2024.

Згідно акту № 441 приймання товару від 12.08.2024 (а.с. 8 том 1) постачальником на виконання умов контракту поставлено товар замовнику у кількості ІНФОРМАЦІЯ_16 на суму ІНФОРМАЦІЯ_17

У зв`язку з несвоєчасною поставкою товару позивач звернувся до відповідача з претензією № 2165/06/204-2024 від 27.08.2024 (а.с. 33-34 том 1) про сплату 46 340 000,00 грн штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за контрактом.

04.09.2025 позивач направив відповідачу уточнення інформації до претензії № 2126/06/204-2024 (а.с. 35-36 том 1), в якій просив сплатити нараховані позивачем за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за контрактом штрафні санкції у загальному розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4.

Оскільки штрафні санкції відповідачем не були сплачені, то позивачем подано даний позов до господарського суду, в якому він просив стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4, з яких: ІНФОРМАЦІЯ_7).

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що постачальником допущено прострочення виконання зобов`язання з поставки замовнику товару за контрактом на 57 днів, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності погодженої сторонами у п. 8.2 контракту, що складає ІНФОРМАЦІЯ_6 штрафу, які є арифметично вірними, однак судом встановлено наявність підстав для зменшення розміру неустойки до 1 %, що становить ІНФОРМАЦІЯ_9 штрафу.

Переглядаючи спір в оскаржувані частині колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За приписами ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами додатковою угодою № 2 від 27.05.2024 до контракту (а.с. 29-30 том 1) було погоджено строк поставки товару (ІНФОРМАЦІЯ_16) до 15.06.2024. Разом з тим на виконання умов контракту відповідач 12.08.2024 передав, а позивач отримав товар в кількості ІНФОРМАЦІЯ_16 на суму ІНФОРМАЦІЯ_18 що підтверджується актом № 441 приймання товару від 12.08.2024 (а.с. 8 том 1), а отже відповідачем прострочено поставку товару за контрактом з 16.06.2024 до 11.08.2024 (57 днів).

За нормами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У п. 8.2 контракту сторони погодили відповідальність постачальника у разі порушення строку поставки товару, а саме пеню у розмірі 0,5 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7 % від ціни товару, строк поставки якого порушено понад 30-ть календарних днів.

Колегія суддів перевіривши розрахунок заявленої до стягнення позивачем ІНФОРМАЦІЯ_7) дійшла висновку, що вказані суми нараховані позивачем відповідно до вимог законодавства, умов контракту та є арифметично правильними.

Стосовно зменшення судом першої інстанції розміру штрафних санкцій до 1 %, колегія суддів зазначає наступне.

13.02.2026 відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про зменшення штрафних санкцій на 99 % (а.с. 235-253 том 1), в якому заявник зазначав, що в умовах військової агресії діяльність, як позивача, так і відповідача є ускладненою та на сторін однаково впливають негативні фактори пов`язані з воєнними діями на території України, враховуючи баланс інтересів сторін, а також значний обсяг відповідальності відповідача, який є непропорційним наслідкам порушення умов договору, а також недоведеність позивачем наявності у нього збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, та враховуючи, що стягнення з відповідача штрафу є мірою покарання останнього за порушення, а не способом збагачення іншої сторони, вважав, що штрафні санкції у сумі 470 020,00 грн (ІНФОРМАЦІЯ_9 штрафу) є справедливими у відношенні до обох сторін договору та буде стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки), а для позивача - достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду правової позиції, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов`язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень.

За загальним правилом, у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що:

- контракт укладений сторонами під час дії правового режиму воєнного стану в країні, тож сторони усвідомлювали ризики, пов`язані з військовою агресією, та свідомо взяли на себе відповідні зобов`язання;

- позивач у даних правовідносинах реалізовує мету із закупівлі товару на потреби оборонного сектору в період збройної агресії проти України, а тому важливо враховувати вплив неналежного виконання зобов`язання, що призводить до невиправданого очікування поставки товару та має негативний вплив на організацію забезпечення сектору ІНФОРМАЦІЯ_22 та порушення планів по формуванню політики закупівель для сектору ІНФОРМАЦІЯ_22. Так контракт укладений сторонами для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_22 України, захисту безпеки населення та інтересів країни (п. 1.2 контракту) та який виконувався в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 "Забезпечення діяльності ІНФОРМАЦІЯ_14, ІНФОРМАЦІЯ_19" відповідно до: Порядку використання державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_20" коштів, передбачених у державному бюджеті для ІНФОРМАЦІЯ_21, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1142 від 03.11.2023; наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 716/нм від 02.12.2023 "Про уповноваження державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_20" на виконання функції служби державного замовника у сфері ІНФОРМАЦІЯ_22" (п. 1.4 контракту);

- умовами контракту було передбачено поставку товару у строк до 30.04.2024, при цьому такий строк продовжувався додатковою угодою № 1 від 30.04.2024 до контракту (а.с. 28 том 1) до 15.05.2024 та додатковою угодою № 2 від 27.05.2024 до контракту (а.с. 29-30 том 1) до 15.06.2024, тобто на 46 днів, проте постачальником допущено прострочення зобов`язання з поставки товару з 16.06.2024 до 12.08.2024, у кількості 57 днів. Разом з цим товар за контрактом поставлений замовнику у повному обсязі без претензій щодо якості й комплектності;

- ціна контракту складає ІНФОРМАЦІЯ_18 тож сума штрафних санкцій від його ціни становить 35,5 % (заявлені штрафні санкції у даній справі складають ІНФОРМАЦІЯ_4). Водночас стягнення з відповідача значної суми штрафних санкцій під час військового стану може призвести до негативних наслідків для господарської діяльності останнього;

- пеню сторонами було погоджено у контракті в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення (згідно ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення);

- виконавцем не підтверджено збитковості товариства та/або того, що товариство знаходиться у скрутному економічному становищі, оскільки згідно фінансової звітності малого підприємства (а.с. 33-34 том 2) відображено чистий дохід відповідача станом на 31.12.2025 від реалізації продукції на понад 2 млрд. грн;

- наявність інших контрактів та їх виконання відповідачем не є предметом даного спору та, відповідно, не підлягають дослідженню;

- сертифікатом № 3200-24-1366 Київської обласної (регіональної) ТТП від 19.07.2024 (№ 368/03.23) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (а.с. 102-103 том 1) встановлено дію форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за державним контрактом № НОМЕР_1 від 12.03.2024 - дата настання 15.06.2024 та дата закінчення на 19.07.2024;

- за нормами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Стосовно додаткових доводів сторін та поданих доказів на їх доведення суду апеляційної інстанції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 3 ст. 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так, у загальному випадку, в апеляційному суді не можна посилатися на обставини, які не були зазначені у відзиві на позовну заяву, поданому суду першої інстанції. Це пов`язано з тим, що апеляційний суд розглядає справу в межах тих вимог і доказів, які були подані та розглянуті судом першої інстанції.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, тож суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо вони існували на час розгляду справи судом першої інстанції та якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції у виняткових випадках.

Враховуючи наведене, обставини на які сторони не посилались у суді першої інстанції та відповідні докази на підтвердження своєї позиції не подавали, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

Беручи до уваги вищевикладене та обставини, які склалися у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зважаючи на дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення неустойки і розміру, до якого вона має бути зменшена обґрунтованим є зменшення розміру штрафних санкцій на 50 % (від ІНФОРМАЦІЯ_4), тобто до суми ІНФОРМАЦІЯ_23, що забезпечить збалансованість інтересів сторін та надасть позивачу розумну компенсацію за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Таким чином доводи апеляційної скарги позивача щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та надмірного зменшення штрафних санкцій до 1 %, - частково знайшли своє підтвердження.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин в строки та умови передбачені п.п. 10.6, 10.7 контракту, то доводи відповідача про настання для нього обставин непереборної сили відхиляються.

Також слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Що стосується заяви відповідача про застосування строків позовної давності (а.с. 85 том 1).

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

ЦК України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану, який діє, як на час звернення позивачем з даним позовом до суду, так і на цей час.

Законом України № 3450-ІХ від 08.11.2023 п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладений в редакції, згідно з якою в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, - був виключений на підставі Закону України № 4434-ІХ від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Враховуючи наведене та те, що даний позов про стягнення з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_24 штрафу подано позивачем 26.09.2025 (а.с. 1 том 1), а отже строк позовної давності позивачем не був пропущений, про що вірно виснував суд першої інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормами ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків в частині надмірного зменшення штрафних санкцій до 1 %, а саме у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_9 штрафу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі зміні в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_25 з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову щодо стягнення з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_23. В іншій частині оскаржуване апелянтом рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_26 за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/12102/25 частково задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/12102/25 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_3" (АДРЕСА_1) на користь державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_2) ІНФОРМАЦІЯ_27. судового збору за подання позову.

В іншій частині позову відмовити".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_3" (АДРЕСА_1) на користь державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_2) ІНФОРМАЦІЯ_28. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи № 910/12102/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.09.2026.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко