Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №910/8008/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №910/8008/25

Суддя: Алданова С.О.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. Справа № 910/8008/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025

у справі № 910/8008/25 (суддя Балац С.В.)

за позовом ОСОБА_1

до:

1. Міністерства юстиції України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1:

1) ОСОБА_4

2) ОСОБА_5

3) ОСОБА_6

про визнання протиправним, скасування наказу та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ; апелянт; скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач-1; МЮ України) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ" (в подальшому - відповідач-2; ТОВ "ЕКІПАЖ"; Товариство) про визнання протиправним, скасування наказу та скасування реєстраційної дії.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що наказ МЮ України "Про задоволення скарги" від 12.06.2025 № 1659/5 прийнятий з порушенням прав та інтересів позивача, як одного з учасників ТОВ "ЕКІПАЖ", що призвело до звернення позивача до суду з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ МЮ України "Про задоволення скарги" від 12.06.2025 № 1659/5;

- скасувати реєстраційну дію, здійснену на підставі наказу МЮ України "Про задоволення скарги" від 12.06.2025 № 1659/5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8008/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/8008/25 залучено до участі у справі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також судом першої інстанції протокольною ухвалою від 06.10.2025 залучено до участі у справі ОСОБА_6 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/8008/25 в задоволенні позову відмовлено повністю.

За висновками місцевого господарського суду, порушені права позивача, за захистом яких останній звернувся до господарського суду в цьому спорі, станом на час прийняття цього рішення відсутні, тому й відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу незалежно від наявності чи відсутності порушень при його прийнятті. Крім того суд І-ої інстанції виснував, що позовна вимога про скасування реєстраційної дії, здійсненої на підставі спірного наказу задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу у задоволенні якої було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, визнав встановленими доведені позивачем обставини, які мають значення для розгляду справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що позиція місцевого господарського суду, відповідно до якої законність оспорюваного наказу не має значення за відсутності порушених прав на момент ухвалення рішення, є юридично хибною, такою, що не узгоджується з принципом верховенства права та завданнями судового захисту.

Також позивач, посилаючись на фактичні обставини справи, вказує, що скарга ОСОБА_5 від 18.04.2022, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.04.2022 за № СК-924-22 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКІПАЖ», не підлягала розгляду з тих причин, що в суді розглядалась справа за заявою про забезпечення позову та вже поданим позовом ОСОБА_4 з таким самим питанням, про що ОСОБА_1 зазначалося в поясненнях до Комісії з розгляду цієї скарги.

Поряд із цим, 12.06.2025 Міністерством юстиції України видано оскаржуваний Наказ № 1659/5, згідно якого прийнято наступні рішення: 1. Скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 18.04.2022 задовольнити. 2. Визнати вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.02.2022 № 1000691100019003057 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКІПАЖ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23719354). 3. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству. Скаржник звертає увагу, що відповідач-1 не знав як правильно застосувати пункт 6 частини першої статті 15 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Однак все одно прийняв оскаржуваний наказ на підставі виключно відповідної норми закону, що свідчить про те, що Міністерство юстиції України діяло в інтересах скаржників.

В межах наведеного позивач наголошує, що суд першої інстанції, формально пославшись на відсутність порушених прав позивача, фактично не розглянув спір по суті, не надав належної оцінки наведеним позивачем обставинам та доказам, не перевірив доводи щодо протиправності оспорюваного наказу Міністерства юстиції України та не навів мотивів відхилення ключових аргументів позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025, апеляційна скарга позивача в справі № 910/8008/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Демидова А.М.

У зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/409/26 від 05.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 справу № 910/80008/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/8008/25. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/8008/25 призначено на 11.05.2026.

На адресу апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Згідно тверджень ТОВ "ЕКІПАЖ", оспорюваним наказом фактично була скасована ліквідація ТОВ "ЕКІПАЖ" на підставі рішення загальних зборів учасників, прийнятого 17.02.2022, що оспорюється позивачем, який вважає, що його право порушене таким скасуванням ліквідації ТОВ "ЕКІПАЖ". В свою чергу, постановою Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 910/13305/24 було визнано законним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЕКІПАЖ" про відміну цього рішення про ліквідацію ТОВ "ЕКІПАЖ". Незалежно від існування оспорюваного наказу чи його скасування, ліквідація ТОВ "ЕКІПАЖ" не може бути здійсненою на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЕКІПАЖ", прийнятого 17.02.2022 (рєстраційна дія за яким була скасована спірним наказом), а отже, право позивача (скаржника) на ліквідацію ТОВ "ЕКІПАЖ", яке як він вважає у нього є, захист якого він реалізує шляхом звернення з позовом у цій справі, ніяким чином не може бути реалізовано, незалежно від існування оспорюваного наказу, а тому такий наказ не порушує це право.

Окремо відповідачем-2 зазначається, що в господарській справі № 910/6452/25 позовна заява була подана 18.06.2025, а ухвала про відкриття провадження у справі була прийнята 23.06.2025. Тобто, очевидно, що ні станом на дату подання скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ні станом на дату її розгляду Колегією, у господарській справі № 910/6452/25 жодні питання по суті справи, які співпадають з питаннями які розглядала Колегія під час розгляду цієї скарги, не розглядалися судом та щодо цих питань не було ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника. Таким чином, як вважає відповідач-2, жодних законних підстав не розглядати вказану скаргу, в результаті чого був виданий оспорюваний наказ, - не існувало.

ТОВ "ЕКІПАЖ" підкреслюється й те, що жодних підстав стверджувати, що Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції при складенні висновку чи сам МЮ України не знали як правильно застосовувати п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» - не існує, як і не існує підстав стверджувати, що ця норма була застосована неправильно.

На думку відповідача-2 МЮ України мало повне право та підстави розглянути скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та прийняти оспорюваний наказ.

До суду апеляційної інстанції від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги на оскаржуване рішення. МЮ України зазначається, що розглядаючи скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії Міністерство юстиції України надає оцінку таким діям в частині, зокрема, дотримання реєстраційного законодавства такими реєстраторами. За результатом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «ЕКІПАЖ» від 17.02.2022 № 17/02/22 не відповідає вимогам пункту 6 частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у частині засвідчення справжності підписів учасників Товариства на ньому та викладення його змісту на спеціальному бланку нотаріальних документів. Враховуючи зазначене, Колегія дійшла висновку, що приватний нотаріус Шупеня О.М. мав зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації на підставі пункту 2 частини першої статті 27 Закону. Отже, як вважає відповідач-1, оскаржувана реєстраційна дія є протиправною та підлягає скасуванню.

МЮ України наголошується й на тому, що при здійсненні реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації» у ЄДР змінюються відомості про цю юридичну особу, що містяться в ЄДР, оскільки таких відомостей про цю юридичну особу до здійснення цієї реєстраційної дії у ЄДР не було. Саме тому у відповідності до абзацу другого пункту 6 частини першої статті 15 Закону підписи на такому рішенні учасників цієї юридичної особи (фізичних осіб) повинні посвідчуватися нотаріально, а це рішення повинно бути складеним на спеціальному нотаріальному бланку. Вищенаведене спростовує твердження позивача щодо правомірності реєстраційних дій та, відповідно, протиправність оскаржуваного наказу Мін`юсту.

Додатково відповідач-1 вказав, що з офіційного веб-сайту Судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень, було встановлено, що провадження у справі № 910/6452/25, на яке посилається позивач, станом на день прийняття спірного наказу, судом відкрито не було, що спростовує доводи позивача про відсутність компетенції у Міністерства юстиції України здійснювати розгляд скарги. Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/6452/25 прийнята 23.06.2025, тобто через 11 днів після прийняття оскаржуваного наказу. Отже, в Міністерства юстиції України були відсутні підстави для відмови у задоволенні скарги чи залишення її без розгляду по суті, а тому вважає твердження позивача безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Підсумовуючи викладене у відзиві МЮ України висновується, що чинним є рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 28.09.2022 № б/н про відміну рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 17.02.2022 № 17/02/22. Таким чином, порушені права позивача, за захистом яких останній звернувся до господарського суду в цьому спорі, станом на час прийняття рішення судом першої інстанції, - відсутні.

У судових засіданнях оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався.

Представник апелянта в судовому засіданні 07.09.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідачів проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями про відправку на адресу третіх осіб ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 про призначення розгляду справи № 910/8008/25 на 11.05.2026.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників третіх осіб обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність від третіх осіб обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності третіх осіб, яких належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Також судовою колегією зазначається, що відзивів/письмових пояснень на апеляційну скаргу позивача від третіх осіб на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

У судовому засіданні 07.09.2026 судом апеляційної інстанції оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення 10.09.2026.

В судове засідання 10.06.2026 з`явились представники сторін.

Апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні 07.09.2026 пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. звернулись до центральної колегії МЮ України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) зі скаргою від 18.04.2022 на реєстраційну дію від 21.02.2022 № 1000691100019003057, за наслідками розгляду якої МЮ України прийнято наказ "Про задоволення скарги" від 12.06.2025 № 1659/5 (в тексті - Оспорюваний наказ), яким прийняті наступні рішення:

- скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 18.04.2022 задовольнити (п. 1);

- визнати вчиненою з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та скасувати реєстраційну дію в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2022 № 1000691100019003057 "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М. щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ" (ідентифікаційний код юридичної особи 23719354) (п. 2);

- виконання пункту 2 наказу покласти на офіс протидії рейдерству (п. 3).

Підставою для прийняття Оспорюваного наказу став висновок Колегії від 09.06.2025.

Позивач у позові зазначав, що Оспорюваний наказ прийнятий з порушенням інтересів позивача, як одного із учасників ТОВ "ЕКІПАЖ", що призвело до звернення позивача до суду з відповідним позовом.

У відзиві на позовну заяву, поданого до суду першої інстанції, відповідач-1 позов відхилив, зокрема, з урахуванням правомірного здійснення повторного розгляду скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 18.04.2022 та наявності повноважень на здійснення перевірки дотримання державними реєстраторами вимог реєстраційного законодавства, що і було здійснено відповідачем-1 при прийнятті наказу від 12.06.2025 № 1659/5.

В поданому до місцевого господарського суду відзиві та додаткових поясненнях відповідач-2 позов відхилив з урахуванням правомірності прийняття відповідачем-1 наказу від 12.06.2025 № 1659/5 та встановлення правомірності рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЕКІПАЖ" від 28.09.2022 № б/н в судовому порядку.

Представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подав до суду першої інстанції пояснення, в яких зазначалось про повне заперечення позовних вимог з підстав, викладених у поданих відповідачами відзивах.

Приймаючи до уваги фактичні обставини цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У ч. 2 ст. 4 ГПК України визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ЕКІПАЖ", оформлених протоколом від 17.02.2022 № 17/02/22 (далі - Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 17.02.2022 № 17/02/22), прийнято наступні рішення:

- припинити ТОВ "ЕКІПАЖ" шляхом ліквідації у добровільному порядку;

- звільнити з посади директора товариства ОСОБА_5 з 17.02.2022;

- призначити ліквідатором ОСОБА_1.;

- визначити місцезнаходження ліквідатора за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визначити порядок задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України та визначити строк заявлення кредиторами своїх вимог до товариства, який становить два місяці з дня оприлюднення відомостей з єдиного державного реєстру.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М., на підставі Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 17.02.2022 № 17/02/22, вчинено реєстраційну дію від 21.02.2022 № 1000691100019003057, про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (далі - Реєстраційна дія від 21.02.2022 № 1000691100019003057).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 910/3235/22, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 910/3235/22, у задоволенні позову про визнання недійсним Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 17.02.2022 № 17/02/22 відмовлено.

Поряд із цим, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як учасники ТОВ "ЕКІПАЖ", звернулись до МЮ України зі скаргою від 18.04.2022 на реєстраційну дію від 21.02.2022 № 1000691100019003057, оскільки, на думку скаржників, учасники ТОВ "ЕКІПАЖ" не приймали рішення про припинення товариства (нижче - Скарга від 18.04.2022), за результатами розгляду якої відповідачем-1 прийнято Наказ від 07.10.2022 № 4329/5 "Про задоволення скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 18.04.2022" (далі - Наказ МЮ України від 07.10.2022 № 4329/5), яким скаргу від 18.04.2022 задоволено, скасовано Реєстраційну дію від 21.02.2022 № 1000691100019003057.

Постановою Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 910/13544/22 позов про визнання протиправним і скасування наказу та реєстраційних дій задоволено, визнано протиправним та скасовано Наказ МЮ України від 07.10.2022 № 4329/5, а також скасовано реєстраційну дію, проведену після Наказу МЮ України від 07.10.2022 № 4329/5, а саме: запис про скасування Реєстраційної дії від 21.02.2022 № 1000691100019003057.

В той же час, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ЕКІПАЖ", оформлених протоколом від 28.09.2022 № б/н (далі - Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 28.09.2022 № б/н), прийнято рішення, зокрема, про відміну Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 17.02.2022 № 17/02/22.

Постановою Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 910/13305/24 рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2025 № 910/13305/24 залишено в силі, яким у задоволенні позову про визнання недійсним Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 28.09.2022 № б/н, визнання дій реєстратора протиправними та скасування реєстраційного запису від 28.09.2022 на підставі Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 28.09.2022 № б/н - відмовлено.

В межах наведеного колегією суддів зазначається, що за ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Колегією суддів враховується, що постановою Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 910/13305/24 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/13305/24 залишено в силі. Залишаючи в силі рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/13305/24, Верховний Суд погодився з доводами місцевого господарського суду про те, що питання про відміну рішення загальних зборів учасників Товариства від 28.09.2022 про ліквідацію Товариства не віднесено Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до рішень, що приймаються 3/4 голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу, та рішень з питань, які приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу. Таке питання віднесено до рішень загальних зборів учасників з усіх інших питань, що відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу. 28.09.2022 на підставі цього рішення було проведено реєстраційну дію, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис № 10006913200003057 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про відміну рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації» щодо Товариства.

За наведеного, суд апеляційної інстанції акцентує, що в межах справи, що розглядається, в силу ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 910/13305/24, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 28.10.2025, щодо законності рішень загальних зборів учасників Товариства від 28.09.2022 та реєстраційної дії, вчиненої реєстратором, номер запису № 1000691320021003057, а саме: «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про відміну рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації» щодо Товариства (предмет спору), оскільки такі є преюдиційними при розгляді справи № 910/8008/25 у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України та повторному доказуванню не підлягають.

Таким чином, Оспорюваним наказом фактично була скасована ліквідація ТОВ "ЕКІПАЖ" на підставі рішення загальних зборів учасників, прийнятого 17.02.2022, що оспорюється позивачем, який станом на 25.06.2025 вважав, що його право порушене таким скасуванням щодо ліквідації ТОВ "ЕКІПАЖ". Втім вказаною вище постановою Верховного Суду було визнано законним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЕКІПАЖ" про відміну цього рішення про ліквідацію ТОВ "ЕКІПАЖ".

Відтак, станом на день вирішення цього спору по суті є чинним Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" від 28.09.2022 № б/н про відміну Рішення ТОВ "ЕКІПАЖ" прийнятого 17.02.2022 № 17/02/22.

Зазначені висновки суду першої інстанції, як вважає колегія суддів, є правильними.

Завданням господарського судочинства, відповідно до приписів частини 1 статті 2 ГПК України є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.10.2025 у справі № 910/13305/24, зважаючи, що невстановленою є оспорювана позивачем невизначеність у праві в межах прийнятого МЮ України Оспорюваного наказу, беручи до уваги, що відсутніми є порушені права позивача, за захистом яких останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, судова колегія висновується про вмотивованість висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Оспорюваного наказу незалежно від наявності чи відсутності порушень при його прийнятті.

При цьому, в межах зазначеного судовою колегією зазначається, що згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру останнього.

З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, в т.ч. у частині позовних вимог про скасування реєстраційної дії, здійсненої на підставі Оспорюваного наказу, оскільки такі є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Аналогічних правомірних, на переконання колегії суддів, висновків дійшов й суд першої інстанції.

У свою чергу, зважаючи на викладені в цій постанові висновки щодо суті спору, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані, доводи апелянта щодо помилковості висновків суду попередньої інстанції про те, що законність Оспорюваного наказу не має значення при відсутності порушених прав позивача, що реально існували на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, на переконання колегії суддів, аргументи апелянта не знайшли свого підтвердження в межах заявлених вимог, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції через необґрунтованість у розумінні ст.ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника, прийняті до уваги, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги. Водночас, підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками судової колегії, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, визнав встановленими доведені позивачем обставини, які мають значення для розгляду справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/8008/25 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідачів знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених позивачем в апеляційній скарзі доводів у цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (ОСОБА_1.).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/8008/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/8008/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.09.2026 (з урахуванням часу перебування судді Євсікова О.О. у відпустці).

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua