Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №914/270/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/270/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого – судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Постолатій В.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтрейд-2007” від 16.06.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/1938/26, 01-05/1948/26 від 17.07.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 (повний текст рішення складено та підписано 28.05.2026, суддя А.Б. Мазовіта)

у справі № 914/270/26

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДХАБ” (надалі- ТОВ “БУДХАБ”), м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтрейд-2007” (надалі- ТОВ“Будтрейд-2007” ) , м.Ужгород

про: стягнення 4 536 931,19 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтрейд-2007” (надалі- ТОВ “Будтрейд-2007”) , м. Ужгород

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДХАБ” ( надалі- ТОВ “БУДХАБ”), м. Львів

про: зобов`язання вчинити дії,

з участю представників:.

від позивача( за первісним позовом): Іваненко О.П.;

від відповідача( за первісним позовом): Андрейчик С.М., Ракущинець А.А.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “БУДХАБ” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ “Будтрейд-2007” про стягнення 4 536 931,19 грн вартості неповернутого обладнання за договором оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано умови договору оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 в частині своєчасного та повного повернення орендованого обладнання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

ТОВ “Будтрейд-2007” звернулося до місцевого господарського суду з зустрічним позовом до ТОВ “БУДХАБ” про зобов`язання скласти акти приймання-передачі отриманого від ТОВ “Будтрейд-2007” майна 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, 10.10.2022, з підписом та печаткою ТОВ “БУДХАБ” про повернуте від ТОВ “Будтрейд-2007” обладнання за договором оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 в повному обсязі та направити поштою (цінним листом із описом вкладення) дані акти приймання-передачі до ТОВ “Будтрейд-2007”.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовано тим, що ТОВ «БУДТРЕЙД-2007» повернуло обладнання ТОВ «БУДХАБ» згідно з актами від 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, однак позивач за первісним позовом ухилився від виконання взятих на себе обов`язків, а саме скласти акти та передати їх ТОВ «БУДТРЕЙД-2007». Фактично Орендарем було повернуто Орендодавцю все обладнання, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків , яким засвідчено відсутність будь-яких невиконаних зобов`язань перед позивачем за первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у справі №914/270/26 (суддя А.Б. Мазовіта) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрейд-2007» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДХАБ» вартість неповернутого обладнання за договором оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 в сумі 4 536 931,19 грн, а також судовий збір у розмірі 54 443,17 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що між сторонами існували договірні відносини оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022, згідно з умовами якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку, а Орендар зобов`язався сплачувати орендні платежі на підставі актів надання послуг. Факт передачі майна на загальну суму 9 380 738,89 грн підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі, які підписані уповноваженими представниками сторін та сторонами не оспорюється. Відповідачем (за первісним позовом) було частково повернуто обладнання на загальну суму 4 843 807,70 грн. з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи. Водночас, відповідачем (за первісним позовом) не доведено належними та допустимими доказами факту повернення орендованого майна, а тому суд дійшов висновку, що орендоване обладнання, яке було отримано відповідачем (за первісним позовом), не було повністю повернуто позивачу (за первісним позовом).

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд врахував, що відповідач (за первісним позовом) не здійснив повного повернення орендованого обладнання, у зв`язку з чим первісний позов задоволено. При цьому зауважив, що суду не відомо чи існують взагалі акти від 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, за якими, за твердженням відповідача (за первісним позовом) було здійснено повернення орендованого обладнання позивачу (за первісним позовом) та які останній, на думку відповідача (за первісним позовом), зобов`язаний підписати, оскільки до зустрічного позову такі акти не додано.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ “Будтрейд-2007” звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з врахуванням клопотання про доповнення до апеляційної скарги (вх. № ЗАГС 01-04/5279/26 від 22.06.2026)), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю. Зустрічний позов задовольнити повністю.

Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що підписаний між сторонами двосторонній акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2019 року по листопад 2023 року «доводить тільки факт проведення оплат за оренду і не є предметом спору». Згідно з правовими позиціями неодноразово викладених Верховним Судом акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженими представниками сторін, є належним та допустимим доказом, який підтверджує стан розрахунків, визнання боргу або відсутність зобов`язань між сторонами на певну дату. Підписання акта звірки без зауважень щодо наявності неповернутого майна чи збитків підтверджує факт припинення активних зобов`язань за договором. Скаржник вказує на нелогічність висновків суду та вибіркове прийняття доводів ТОВ «БУДХАБ» без належної правової оцінки. Зокрема, щодо визнання законним зменшення суми вимог на 4,8 млн грн за непідписаними Орендарем актами. Суд фактично погодився з розрахунком ТОВ «БУДХАБ», який вираховує суму 4 536 931,19 грн. (9 380 738,89 грн. загальної оренди мінус 4 843 807,70 грн частково повернутого). Суд першої інстанції, відмовляючи у зустрічному позові про зобов`язання підписати акти приймання-передачі майна від 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022 та 10.10.2022 на тій підставі, що «суду не відомо чи існують взагалі такі акти, оскільки до зустрічного позову такі акти не додавались», не врахував, що обов`язок складання та підписання актів повернення майна з оренди згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України та розділом 6 договору лежить на позивачу за первісним позовом. Орендар неодноразово заявляв, що майно було фактично доставлено на склад Орендодавця за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317. Скаржник вважає, що місцевий господарський суд зробив передчасний висновок про відсутність таких документів, не витребувавши їх та не запропонувавши сторонам надати оригінали чи копії в порядку ст. 81 ГПК України, чим порушив принцип змагальності. Окрім того, на переконання скаржника, даний позов повинен був пред`являтись згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 ГПК України до Господарського суду Закарпатської області за місцем знаходження відповідача у справі.

ТОВ “БУДХАБ” у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим. Наголошує, що акт звірки взаємних розрахунків, на який покликається скаржник, відображає лише стан розрахунків у частині орендної плати, однак факт надання послуг оренди та стан розрахунків за надані послуги не є предметом позову у цій справі. ТОВ «БУДХАБ» звернулося до суду з вимогою про стягнення вартості обладнання, яке не було повернуте ТОВ «Будтрейд-2007» (Орендарем) згідно з умовами договору. Договір оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 встановлює вичерпний і однозначний спосіб фіксації повернення обладнання з оренди - виключно шляхом підписання акта приймання-передачі (п. 2.1, 6.4, 6.7.2 договору), з попереднім погодженням дати й часу повернення не пізніше ніж за 3 робочих дні (п. 6.8.1). Жодних доказів про повернення спірної кількості обладнання скаржником (Орендарем) не надано. Той факт, що позивач (за первісним позовом) зафіксував і врахував часткове повернення обладнання, є одностороннім визнанням позивачем частини вимог на користь відповідача, а не доказом дотримання договірної процедури обома сторонами. Оскільки ТОВ «БУДХАБ» (позивач за первісним позовом), скористався своїм процесуальним правом самостійно визначити межі позовних вимог з урахуванням частково повернутого майна, суд не мав правових підстав виходити за ці межі чи давати правову оцінку сумі в 4,8 млн грн., яка взагалі не була предметом позовних вимог. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ТОВ «Будтрейд-2007», звертаючись із зустрічним позовом, мав обов`язок додати до позову перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. При цьому, вимога позивача за зустрічним позовом про зобов`язання оформити (підписати) акти є неналежним та неефективним способом захисту, оскільки спрямована на створення доказової бази, а не на захист порушеного матеріального права. Задоволення такої вимоги не призведе до реального захисту інтересів позивача та не підлягає примусовому виконанню. Також позивач за первісним звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що спір виник з договору, в якому сторони визначили місце виконання основного зобов`язання (предмет договору), що є тотожним поняттю «місце виконання договору», а отже правила альтернативної підсудності за ч. 5 ст. 29 ГПК України підлягають застосуванню, незважаючи на те, що предмет позову (позовні вимоги) стосуються невиконання вторинних (похідних) зобов`язань – сплати вартості обладнання, неповернутого з оренди за договором. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у справі № 914/270/26 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача (за первісним позовом) (скаржника) в судовому засіданні підтримали доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Позивач (за первісним позовом) просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу – без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

16.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДХАБ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕЙД-2007» (Орендар) укладено договір оперативної оренди обладнання № 22-1606. Згідно з п. 1.1 договору Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі «обладнання», асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі актів прийому-передачі.

Договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Цей договір є договором найму, який укладений на невизначений строк відповідно до ст. 763 ЦК України (п 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони обумовили, що датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акта приймання-передачі обладнання в оренду повноважними представниками сторін. Датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акта приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками сторін.

Про розірвання договору (п.3.3) або про припинення договору (ст. 763 ЦК України) сторона завчасно повідомляє іншу сторону але не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня його розірвання (п. 3.4 договору).

Згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4 договору Орендодавець до 10 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє Орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою Орендодавця акта наданих послуг в двох примірниках.

Орендар зобов`язаний підписати і повернути Орендодавцю один підписаний та скріплений печаткою Орендаря оригінал акта наданих послуг до 20 числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата. У разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного та скріпленого печаткою Орендаря акта наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання цього акта (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними Орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому-передачі суму) (пп. 4.2.3 п. 4.2 договору).

Підпунктом 5.2.8 пункту 5.2 договору передбачено, що Орендар зобов`язаний повернути (здати на склад Орендодавця) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природного зносу не пізніше дня припинення (розірвання) договору.

Відповідно до п.6.1 договору місце передачі обладнання Орендарю та повернення обладнання Орендодавцю: м. Львів, вул. Шевченка, 317 (склад Орендодавця) або інше місце, визначене сторонами додатково.

Передача (повернення) обладнання оформляється документально шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 6.4 договору).

Відповідно до підпунктів 6.7.1, 6.7.2 пункту 6.6 договору приймання Орендодавцем обладнання від Орендаря за кількістю здійснюється в день його доставки Орендарем. Обладнання вважається зданим (прийнятим) за кількістю - згідно кількості, вказаній в акті прийому-передачі обладнання за кількістю.

Орендар завчасно, не пізніше ніж за 3 робочих днів, погоджує зі складом Орендодавця дату і час одержання (повернення) обладнання (пп. 6.8.1 п. 6.8 договору).

Згідно з п. 7.2 договору Орендар сплачує (відшкодовує) вартість обладнання у випадку неповернення у встановлений строк (п. 3.3, 3.4, 5.2.8 цього договору) обладнання протягом 10 календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем претензії та/або рахунка на оплату. Сума до відшкодування відповідає вартості обладнання, яке зазначене в акті прийому-передачі обладнання в оренду або визначається за додатковою домовленістю сторін цього договору.

Підставою для відшкодування Орендарем вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому-передачі обладнання в оренду і повернення з оренди (п. 7.3 договору).

На виконання умов договору Орендодавець передавав, а Орендар прийняв в оренду обладнання загальною вартістю 9 380 738,89 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі: № 3194 від 17.06.2022 - на суму 3 842 598,49 грн; № 3252 від 08.07.2022 - на суму 2 448 936,00 грн; № 3267 від 13.07.2022 - на суму 47 520,00 грн; №3281 від 20.07.2022 - на суму 2 254 081,58 грн.; № 3336 від 01.08.2022 - на суму 787 602,82 грн. (т. 1, а.с. 21-25).

За період дії договору Орендар повернув Орендодавцю частину обладнання на суму 4 843 807,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі: № 3337 від 02.08.2022 - на суму 1 152 126,50 грн.; № 4351 від 13.06.2023 - на суму 297 677,38 грн.; № 4487 від 27.07.2023 - на суму 2 526 553,38 грн.; № 4817 від 01.11.2023 - на суму 387 696,12 грн.; №4899 від 14.11.2023 - на суму 479 754,32 грн. (т. 1, а.с. 26-30).

Вказані акти позивачем за первісним позовом були надіслані для підписання відповідачу за первісним позовом, що підтверджується описом вкладення у цінний лист 7904800065366, поштовою накладною і фіскальним чеком, проте, останній такі акти не підписав, мотивів непідписання позивачу не повідомив (т. 1, а.с. 31-32).

25.11.2025 позивач за первісним позовом надіслав на адресу відповідача за первісним позовом вимогу № 25-2511, в якій повідомив, на підставі положень п. 3.1 та п. 3.4 договору оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 та ст. 763 ЦК України про припинення договору (відмову від договору). Дата припинення договору – 03.12.2025 та повернення обладнання на загальну суму 4 536 931,70 грн., а також підписання актів приймання-передачі, які свідчать про повернення частини обладнання на загальну суму 4 843 807,70 грн. (т. 1, а.с. 38-39).

Відповідач за первісним позовом надав відповідь на зазначену вище вимогу листом від 03.12.2025, в якому зазначив, що надання послуг з оренди обладнання закінчилось у вересні 2022 року, обладнання в той же строк повернуто Орендодавцю та актом звірки взаємних розрахунків засвідчено відсутність будь-яких невиконаних зобов`язань (т. 1, а.с.40).

У зв`язку із відмовою відповідача за первісним позовом повертати решту орендованого обладнання позивач за первісним позовом звернувся до Орендаря з вимогою (претензією) №25-1012 від 10.12.2025 про відшкодування вартості обладнання в сумі 4 536 931,19 грн. з ПДВ протягом 10 днів з моменту отримання цієї вимоги (претензії). Орендодавець зазначив, що листом № 25-2511 від 25.11.2025 повідомлено Орендаря про припинення договору та надано достатній строк для повернення обладнання. Однак, ТОВ «Будтрейд-2007» (Орендар) у встановлений у вимозі строк обладнання не повернув. Також повторно просив підписати акти приймання-передачі, які підтверджують повернення частини обладнання (т. 1, а.с. 36-37).

19.12.2025 Орендар надіслав Орендодавцю лист-відповідь на вимогу (претензією) №25-1012 від 10.12.2025, в якому зазначив, що вимога є безпідставною та не може бути розглянута по суті, оскільки заявлена без жодних підтверджуючих документів за спливом більше 3 років по завершенню існування правовідносин, а відтак, не може вважатись досудовим врегулюванням спору (т. 1, а.с. 41-42).

Позивач за первісним позовом у позовній заяві зазначає, що такі дії відповідача за первісним позовом є неправомірними та порушують його права на володіння майном (обладнанням), у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про стягнення 4 536 931,19 грн. вартості неповернутого обладнання за договором оперативної оренди обладнання №22-1606 від 16.06.2022.

В свою чергу відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом про зобов`язання позивача за первісним позовом підписати акти приймання-передачі від 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022 та 10.10.2022, які свідчать про повернення обладнання Орендодавцю.

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як зазначалося вище, 16.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДХАБ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕЙД-2007» (Орендар) укладено договір оперативної оренди обладнання № 22-1606. Згідно умов даного договору Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку, а Орендар зобов`язувався сплачувати орендні платежі на підставі актів надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.762 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 названого Кодексу плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що на виконання умов договору Орендодавець передавав, а Орендар прийняв в оренду обладнання загальною вартістю 9 380 738,89 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі (т. 1, а.с. 21-25).

За період дії договору Орендар повернув Орендодавцю частину обладнання на суму 4 843 807,70 грн. Позивач покликається на актами приймання-передачі: № 3337 від 02.08.2022 - на суму 1 152 126,50 грн.; № 4351 від 13.06.2023 - на суму 297 677,38 грн.; №4487 від 27.07.2023 - на суму 2 526 553,38 грн.; № 4817 від 01.11.2023 - на суму 387 696,12 грн.; № 4899 від 14.11.2023 - на суму 479 754,32 грн. (т. 1, а.с. 26-30), які були надіслані для підписання відповідачу за первісним позовом, що підтверджується описом вкладення у цінний лист 7904800065366, поштовою накладною і фіскальним чеком, проте, останній такі акти не підписав, мотивів непідписання позивачу не повідомив (т. 1, а.с. 31-32).

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, п. 3.1 договору оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 сторони погодили, що договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Цей договір є договором найму, який укладений на невизначений строк відповідно до ст. 763 ЦК України (п 3.1 договору).

Норми абз. 2 ч. 2 ст. 763 ЦК України визначають, що кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Скориставшись диспозитивними положеннями ч. 2 ст. 763 ЦК України, яке дозволяє встановити в договорі найму строк для попередження про відмову від договору Орендодавець та Орендар погодили 5 денний строк для відповідного повідомлення.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що про розірвання договору (п.3.3) або про припинення договору (ст. 763 ЦК України) сторона завчасно повідомляє іншу сторону але не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня його розірвання.

Підпунктом 5.2.8 пункту 5.2 договору передбачено, що Орендар зобов`язаний повернути (здати на склад Орендодавця) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природного зносу не пізніше дня припинення (розірвання) договору.

На підставі положень ст. 763 ЦК України та п.п. 3.4, 5.2.8 договору ТОВ «БУДХАБ» (Орендодавець) повідомило ТОВ «Будтрейд-2007» (Орендар) про припинення договору з 03.12.2025 та звернулося із вимогою повернути обладнання не пізніше дня припинення договору (лист № 25-2511 від 25.11.2025).

Однак, Орендар листом від 03.12.2025 відмовився повертати обладнання, зазначивши про відсутність невиконаних зобов`язань перед Орендодавцем, з посиланням на акт звірки взаємних розрахунків .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що умовами договору оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 сторони чітко визначили порядок та момент повернення орендованого майна.

Зокрема, п. 3.2 договору погоджено, що датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акта приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками сторін.

Згідно з пп. 5.2.8 п. 5.2 договору Орендар зобов`язаний повернути (здати на склад Орендодавця) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природнього зносу не пізніше дня припинення (розірвання) договору.

Передача (повернення) обладнання оформляється документально шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 6.4 договору).

Згідно з пп. 6.8.1 п. 6.8 договору Орендар завчасно, не пізніше ніж за 3 робочих днів, погоджує зі складом Орендодавця дату і час одержання (повернення) обладнання.

Обладнання вважається зданим (прийнятим) за кількістю згідно кількості, вказаній в акті прийому-передачі обладнання за кількістю (пп. 6.7.2 п.6.6 договору).

Отже, при укладенні спірного договору сторони чітко передбачили, що орендоване обладнання повинно бути повернуто не пізніше дати закінчення строку договору. Повернення обладнання відбувається за попереднім узгодженням із Орендодавцем не пізніше ніж за 3 робочі дні до такого повернення. Повернення обладнання фіксується сторонами шляхом підписання акта приймання-передачі.

Щодо покликань скаржника на акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2019 – листопад 2023 між ТОВ «БУДХАБ» і ТОВ «Будтрейд-2007», як на доказ, який підтверджує, що орендоване майно було повернуто Орендодавцю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що долучений ТОВ «Будтрейд-2007» акт звірки взаємних розрахунків доводить тільки факт проведення оплат за оренду обладнання, а не факт його передачі іншій особі у межах договірних відносин.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належними доказами, що підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Стала практика Верховного Суду засвідчує правову позицію про те, що: акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі 916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20).

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі №916/499/20).

Отже, акт звірки розрахунків на який покликається скаржник відображає лише стан розрахунків у частині орендної плати, однак факт надання послуг оренди та стан розрахунків за надані послуги не є предметом позову у цій справі. Вказаний акт не є документом, який фіксує рух майна, акт складено щодо кількох договорів між сторонами та відображає виключно рух коштів за орендною платою, не містить відомостей про вартість обладнання, яке передавалось в оренду чи поверталось з оренди, а тому не може спростовувати чи доводити фактичні обставини, які підлягають встановленню в цій справі.

ТОВ «БУДХАБ» звернулося до суду з вимогою про стягнення вартості обладнання, яке не було повернуте ТОВ «Будтрейд-2007» (Орендарем) згідно з умовами договору. Договір оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 встановлює вичерпний і однозначний спосіб фіксації повернення обладнання з оренди - виключно шляхом підписання акта приймання-передачі (п. 2.1, 6.4, 6.7.2 договору), з попереднім погодженням дати й часу повернення не пізніше ніж за 3 робочих дні (п. 6.8.1).

Відтак, наданий відповідачем за первісним позовом акт звірки взаємних розрахунків не є належним та допустимим доказом повернення орендованого майна позивачу за первісним позвом. Такий доказ не може підтверджувати факту повернення майна, оскільки не відповідає погодженому сторонами порядку оформлення повернення такого майна.

Суд також враховує, що відповідачем за первісним позовом не надано доказів повідомлення Орендодавця про намір повернути майно, погодження дати та часу його приймання, а також участі уповноважених представників Орендодавця при такому поверненні, як це передбачено умовами договору, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідачем за первісним позовом (Орендарем) не доведено належними та допустимими доказами факту повернення орендованого майна позивачу за первісним позовом (Орендодавцю), відтак орендоване обладнання, яке було відповідачем отримано на підставі договору оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 та актів приймання –передачі Орендарем не було повністю повернуто Орендодавцю, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Умовами укладеного сторонами договору передбачено, що Орендар сплачує (відшкодовує) вартість обладнання у випадку неповернення у встановлений строк (п. 3.3, 3.4, 5.2.8 договору) обладнання протягом 10 календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем претензії та/або рахунку на оплату. Сума до відшкодування відповідає вартості обладнання, яке зазначене в акті прийому-передачі обладнання в оренду або визначається за додатковою домовленістю сторін цього договору (п. 7.2 договору).

Підставою для відшкодування Орендарем вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому-передачі обладнання в оренду і повернення з оренди (п. 7.3 договору).

Підписавши вказані акти приймання-передачі: № 3194 від 17.06.2022 - на суму 3 842 598,49 грн; № 3252 від 08.07.2022 - на суму 2 448 936,00 грн; № 3267 від 13.07.2022 - на суму 47 520,00 грн; № 3281 від 20.07.2022 - на суму 2 254 081,58 грн.; № 3336 від 01.08.2022 - на суму 787 602,82 грн. (т. 1, а.с. 21-25) на загальну суму 9 380 738,89 грн з ПДВ, ТОВ «Будтрейд-2007» беззастережно визнало, що отримало в оренду саме це майно у визначеній кількості. Оскільки після закінчення строку оренди Орендар майно не повернув, обов`язок спростувати факт володіння ним або довести факт його повернення покладається виключно на Орендаря.

Таким чином, невиконання Орендарем обов`язку щодо повернення майна свідчить про порушення ним умов договору та є підставою для застосування передбачених договором правових наслідків.

Як зазначалось вище, за умовами п. 7.2 договору сума до відшкодування відповідає вартості обладнання, яке зазначене в акті прийому-передачі обладнання в оренду або визначається за додатковою домовленістю сторін цього договору. Підставою для відшкодування Орендарем вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому-передачі обладнання в оренду і повернення з оренди. (п.7.3 договору)

З врахуванням наведених норм права, умов укладеного між сторонами договору та фактичних обставин справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ «БУДХАБ» первісних позовних вимог та стягнення з ТОВ «Будтрейд-2007» вартості неповернутого обладнання в розмірі 4 536 931,19 грн.

Щодо твердження скаржника про те, що Орендодавець мовчав понад 3 роки (до листопада 2025 року), що, на думку скаржника, є зловживанням правом та порушенням принципу добросовісності, колегія суддів враховує таке.

Реалізація права у межах строку позовної давності не є зловживанням. Звернення з вимогою чи позовом у межах встановленого законом строку - це законне право особи на захист.

Стаття ст. 55 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Направлення вимоги у листопаді 2025 року повністю вкладається в межі загального строку позовної давності в 3 роки, визначеного ст. 257 ЦК України.

Колегія суддів зауважує, що згідно зі ст. 785 ЦК України, саме на орендареві лежить активний обов`язок негайно повернути річ у разі припинення договору. Якщо орендар не повернув майно офіційно (за актом), він вважається таким, що неправомірно утримує його. Право на компенсацію виникло саме через неправомірну бездіяльність Орендаря.

Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності колегія суддів зазначає таке.

Частина 1 ст. 27 ГПК України визначає, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Згідно з ч. 1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Виходячи з правової природи договору оренди, приписів ст. 759 ЦК України та п.п. 1.1, 5.2.1, 5.2.8, 6.1, 6.4 договору місцем виконання такого є місце передачі обладнання в оренду та його повернення з оренди, тобто м. Львів вул. Шевченка, 317.

Предметом позову у даній справі є стягнення вартості майна (обладнання), яке не повернуто відповідачем за первісним позовом, у зв`язку з достроковим розірванням договору та припиненням строку оренди.

Підставою позову є невиконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором з повернення майна (обладнання) з оренди на склад позивача за первісним позовом за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317.

Оскільки спір виник з договору, в якому сторони визначили місце виконання основного зобов`язання, що є тотожним поняттю місце виконання договору, суд першої інстанції правильно зазначив, що правила альтернативної підсудності ( ч. 5 ст. 29 ГПК України) підлягають застосуванню, незважаючи на те, що предмет позову стосується невиконання вторинних (похідних) зобов`язань - сплати вартості обладнання, неповернутого з оренди.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм ч. 5 ст. 29 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №916/2239/22 та від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.

Відтак, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності суд апеляційної інстанції вважає безпідставними і необгрунтованими.

Щодо заявленого ТОВ «Будтрейд-2007» зустрічного позову про зобов`язання ТОВ «БУДХАБ» скласти акти приймання-передачі отриманого від ТОВ “Будтрейд-2007” майна 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, 10.10.2022, з підписом та печаткою ТОВ “БУДХАБ” про повернуте від ТОВ “Будтрейд-2007” обладнання за договором оперативної оренди обладнання № 22-1606 від 16.06.2022 в повному обсязі та направити поштою (цінним листом із описом вкладення) дані акти приймання-передачі до ТОВ “Будтрейд-2007”, колегія суддів зазначає таке.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що повернув обладнання відповідачу за зустрічним позовом на підставі актів від: 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, однак ТОВ «БУДХАБ» ухилилося від виконання взятих на себе обов`язків, а саме скласти акти та передати їх ТОВ «Будтрейд-2007».

Як зазначалося вище, судом встановлено та підтверджено матеріалами даної справи, що Орендар не здійснив повного повернення Орендодавцю орендованого обладнання, такі докази в матеріалах справи відсутні.

ТОВ «Будтрейд-2007», звертаючись із зустрічним позовом, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України мало обов`язок додати до позову перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Отже, саме позивач за зустрічним позовом повинен був подати докази разом з поданням зустрічної позовної заяви, які б підтверджували заявлені ним вимоги. Суд в свою чергу оцінює виключно ті докази, що є в матеріалах справи.

Водночас, позивач за зустрічним позовом покликаючись на акти від: 02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, на підставі яких, за його твердженням, було здійснено повернення орендованого обладнання відповідачу за зустрічним позовом такі до матеріалів справи не долучив. Не надав жодного доказу фактичної доставки (передання) майна. Попри посилання на конкретні дати (02.08.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, 10.10.2022), жодного з цих актів - ні підписаного в односторонньому порядку, ні погодженого Орендодавцем - до матеріалів справи не долучено і суду не подано. За відсутності самого документа перевірити достовірність твердження про його існування, зміст і дату складення неможливо. Навіть якщо припустити, що акти складались в односторонньому порядку, це саме по собі не доводить факту виконання зобов`язання з повернення майна - обов`язковою умовою є доведення факту запропонування належного виконання кредиторові, а не лише одностороннє оформлення документа. Орендар не надав ні описів вкладення, ні поштових квитанцій, ні повідомлень про вручення, ні електронного листування з відміткою про доставку.

Відповідно до положень ст. 81 ГПК України витребування доказів судом здійснюється виключно за клопотанням учасника справи. У клопотанні сторона повинна зазначити, який саме доказ витребовується, обґрунтувати підстави та довести, що вона самостійно не може його отримати.

Позивач за зустрічним позовом не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів, відтак, суд першої інстанції не мав правових підстав самостійно витребовувати такі докази, які б підтверджували заявлений ТОВ «Бкдрейд-2007» зустрічий позов.

Враховуючи те, що в матеріалах даної господарської справи відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували факт повного повернення обладнання, вимога зобов`язати позивача за первісним позовом підписати акти, які фіксували б неіснуючий факт повернення, не підлягає задоволенню як похідна, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

При цьому, колегія суддів зауважує, що вимога позивача за зустрічним позовом про зобов`язання оформити (підписати) акти спрямована на створення доказової бази, а не на захист порушеного матеріального права. Задоволення такої вимоги не призведе до реального захисту інтересів позивача (за зустрічним позовом) та не підлягає примусовому виконанню.

Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у справі №914/270/26.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

у х в а л и в:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтрейд-2007” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 у справі №914/270/26 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддя Н.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук