Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №914/1251/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1251/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,

суддів: Манюка П.Т., Рима Т.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" від 12.07.2026 (вх.№01-04/2285/26 від 13.07.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 (суддя Козак І.Б.)

у справі №914/1251/26

за позовом Управління поліції охорони у Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс"

про стягнення 80650,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Управління поліції охорони у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" про стягнення 80650,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки №106 від 09.05.2025, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 80650,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Господарський суд Львівської області рішенням від 22.06.2026 у справі №914/1251/26 позовні вимоги задовольнив повністю, стягнув з ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" на користь Управління поліції охорони у Львівській області 80650,00 грн боргу та 3228,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач протягом грудня 2025 року – січня 2026 року надав передбачені договором про надання послуг з охорони публічної безпеки №106 від 09.05.2025 охоронні послуги, які відповідач оплатив частково. Доводи відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем оплати за послуги охорони з 01.01.2026 до 13.01.2026 на суму 48000,00 грн замість 16200,00 грн за 9 робочих днів січня 2026 року суд першої інстанції відхилив, оскільки журналом перевірки системи тривожної сигналізації та реєстрації їх спрацювань на об`єкті та журналом перевірки несення служби на об`єкті підтверджено фактичне здійснення охорони 03, 04, 10 та 11 січня 2026 року.

Оцінивши подані сторонами докази за критеріями належності, допустимості, достовірності та вірогідності, суд встановив наявність у відповідача заборгованості у заявленому розмірі. З огляду на положення ст. ст. 525, 526, 530, 629, 901, 903 ЦК України та умови договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 у справі №914/1251/26, ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 12.07.2026, у якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволення позову про стягнення 31800,00 грн; в іншій частині рішення щодо задоволення позову про стягнення 48850,00 грн - залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимог ч. 2 ст. 118, ч. 3 ст. 119 ГПК України не вирішив питання про поновлення позивачу пропущеного процесуального строку на подання відповіді на відзив разом із додатковими доказами, проте саме ці докази врахував при вирішені спору та обґрунтуванні рішення. Водночас, як вважає скаржник, позивач не довів поважності причин пропуску процесуального строку на подання відповіді на відзив, а також неможливість подати заяву про продовження такого процесуального строку, як цього вимагає ГПК України.

Стосовно суті спору скаржник вказує, що відповідно до договору та додаткових угод сторони домовились про надання послуг з охорони об`єкта у робочі дні з 09.06.2025 до 13.01.2026 включно, зокрема в січні 2026 року у робочі дні з 08:00 до 20:00 за погодженим тарифом згідно з листом ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" від 01.12.2025. Відтак вартість послуг за січень 2026 року, за розрахунком скаржника, становить 16200,00 грн, а не 48000,00 грн. Суд першої інстанції неправомірно обґрунтував факт надання охоронних послуг цілодобовим постом воєнізованої охорони в кількості 320 год з 00:00 01.01.2026 до 08:00 14.01.2026. Скаржник заперечує наявність домовленості про цілодобову охорону об`єкта в січні 2026 року в усі робочі та вихідні дні, зазначаючи, що така домовленість не оформлялася сторонами письмово та не підтверджена належними і допустимими доказами. Посилання суду на журнали, табель обліку робочого часу та довідку про надання послуг скаржник вважає необґрунтованим, оскільки частина цих документів складена позивачем в односторонньому порядку та була долучена до матеріалів справи неналежним чином.

Рух справи, заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026, апеляційну скаргу ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" у справі №914/1251/26 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Манюка П.Т., Рима Т.Я.

Ухвалою від 20.07.2026 суддя-доповідач залишив апеляційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 3993,60 грн в порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".

На виконання вимог вказаної ухвали до апеляційного суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС 30.07.2026 надійшла заява скаржника про усунення недоліків від 30.07.2026.

Враховуючи викладене, ухвалою від 31.07.2026 колегія суддів відкрила апеляційне провадження у справі №914/1251/26 та призначила апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

06.08.2026 до апеляційного суду надійшли матеріали справи №914/1251/26.

13.08.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від Управління поліції охорони у Львівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу від 13.08.2026, у якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Апеляційний господарський суд в ухвалі від 31.07.2026 у даній справі встановив позивачу десятиденний строк з дня її вручення для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу від 31.07.2026 у справі №914/1251/26 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Управління поліції охорони у Львівській області 31.07.2026 о 13:11, а отже останній день строку для подання відзиву на апеляційну скаргу припав на 10.08.2026.

Однак, як зазначалось вище, позивач сформував та подав відзив на апеляційну скаргу через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС лише 13.08.2026, тобто з пропуском встановленого апеляційним судом процесуального строку, без клопотання про його продовження та обґрунтування поважності причин, що зумовили пропуск цього строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За приписами ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З підстав вищевикладеного, оскільки відзив на апеляційну скаргу подано поза межами встановленого апеляційним судом процесуального строку, без клопотання про його продовження та документального обґрунтування обставин, які давали б підстави вважати причини такого пропуску поважними, колегія суддів залишає відзив Управління поліції охорони у Львівській області від 13.08.2026 без розгляду.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч. 1 ст. 273 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені судом апеляційної інстанції.

09.06.2025 між Управлінням поліції охорони у Львівській області (далі - охорона) та ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку №106 (далі – договір), згідно з п. 1.1 якого охорона зобов`язується надати замовнику послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об`єкті) замовника, що розташований за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Горішній, вул. Героїв України, 15 (далі - об`єкт), що вказана в дислокації (додаток 1).

Вказівки замовника з виконання заходів охорони публічної безпеки і порядку у відповідності з діючими нормативними та розпорядчими документами МВС та Національної поліції України є обов`язковими для охорони. Заходи охорони на об`єкті здійснюється у дні і години, вказані у дислокації. Система здійснення охоронних заходів щодо об`єкта визначається замовником та погоджується з охороною (п. п. 1.2, 1.4 договору).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору, ціна послуг за цим договором становить 199800, 00 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ у вартості 33300, 00 грн. Вартість середньомісячної послуги за здійснення заходів з охорони публічної безпеки і порядку за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни (додаток 2 до договору) та розрахунку (додаток 3 до договору).

Згідно з п. 2.3 договору, оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої 100% оплати, шляхом перерахування плати, встановленої п. 2.1 цього договору, на рахунок охорони до початку виконання охоронних заходів. У подальшому до 01 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці.

Акти здачі-прийому наданих послуг підписуються сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також після закінчення строку дію договору (п. 2.5 договору).

За змістом п. 3.1 договору, замовник має право, зокрема: погоджувати з охороною умови початку (закінчення) періоду здійснення заходів з охорони публічної безпеки і порядку; звертатися до охорони з письмовим поданням про необхідність здійснення разових заходів охорони у обсязі і часі більшому, ніж це передбачено умовами договору, з оплатою послуг за окремою угодою. Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати за надані послуги в порядку та розмірі, що визначені договором (пп. 4.2.3 п.4.2 договору).

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 договору, цей договір набуває чинності з 09.06.2025 і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Якщо за 5 (п`ять) днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою на 1 (один) календарний місяць, на тих самих умовах.

У п. п. 8.3, 8.4 договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є також всі додаткові угоди до нього, за умови, якщо вони складені у письмовій формі і підписані сторонами.

Усі повідомлення, направлені сторонами одна одній у зв`язку з цією угодою, повинні бути здійсненні у письмовій формі і мають вважатися поданими належним чином, якщо вони направлені листом з повідомленням про одержання його адресатом, телеграфом, засобами факсимільного зв`язку або доставлені і вручені особисто за вказаними юридичними адресами сторін. У невідкладних випадках повідомлення може бути передане однією стороною іншій стороні телефонним зв`язком з одночасним дублюванням його з дотриманням викладених вище вимог.

Згідно з додатком 1 до договору (Дислокація об`єкта, охорона якого здійснюється полком УПО), фізична охорона об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Горішній, вул. Героїв України, 15 (цілісний майновий комплекс), здійснюється у робочі дні (понеділок-п`ятниця) з 08:00 до 17:00; субота, неділя – вихідні.

У додатку 2 до договору (Протокол погодження ціни послуг) сторони досягнули домовленості про договірну ціну послуг охорони за договором, яка становить 150 грн з ПДВ за 1 год охорони одним працівником воєнізованої охорони УПО Львівської області. Цей протокол є невід`ємною частиною договору і є підставою для розрахунків замовника з охороною у вищевказаному розмірі, починаючи з моменту укладення договору.

Згідно з актом виставлення охорони від 09.06.2025, Управління поліції охорони у Львівській області о 08:00 09.06.2025 виставило на об`єкті відповідача один денний пост воєнізованої охорони полку УПО.

Листом від 20.06.2025 вих.№1-20.06.25 ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" просило Управління поліції охорони у Львівській області, з урахуванням зміни фактичної обстановки, внести зміни в графік охорони об`єкта та продовжити його фізичну охорону в робочі дні, починаючи з 23.06.2025 з 08:00 до 20:00 за погодженим тарифом.

Листом від 25.08.2025 вих.1-25.08.25 відповідач просив позивача забезпечити 26.08.2025 з 08:00 до 13:00 додатковий наряд для охорони об`єкта.

23.06.2025 сторони уклали додаткову угоду №1, у якій домовились внести зміни до п. 2.1 договору та викласти його у редакції, яка передбачає, що ціна послуг за цим договором становить 261900, 00 грн, у тому числі ПДВ у вартості 43650, 00 грн. Сторони домовилися внести зміни до договору, додаток №1 "Дислокація" та додаток №3 "Розрахунок" викласти в редакції до цієї додаткової угоди, яка буде її невід`ємною частиною. Ця додаткова угода набуває чинності з 23.06.2025 відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України і діє протягом строку дії договору.

Згідно з додатком 1 до договору (Дислокація об`єкта, охорона якого здійснюється полком УПО) у редакції додаткової угоди №1 до договору, фізична охорона об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Горішній, вул. Героїв України, 15 (цілісний майновий комплекс), здійснюється з 09.06.2026 до 22.06.2025 у робочі дні (понеділок-п`ятниця) з 08:00 до 17:00, субота, неділя – вихідні; з 23.06.2025 до 31.12.2025 у робочі дні (понеділок-п`ятниця) з 08:00 до 20:00, субота, неділя – вихідні.

Листом від 29.08.2025 вих.№1-29.08.25 ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" просило Управління поліції охорони у Львівській області, з урахуванням виробничої необхідності, скоригувати графік охорони об`єкта та здійснювати таку охорону в робочі дні, починаючи з 01.09.2025 з 08:00 до 17:00, за погодженим тарифом.

16.09.2025 сторони уклали додаткову угоду №2, у якій домовились внести зміни до п. 2.1 договору та викласти його у редакції, яка передбачає, що ціна послуг за цим договором становить 227250, 00 грн, у тому числі ПДВ у вартості 37875, 00 грн. Сторони домовилися внести зміни до договору, додаток №1 "Дислокація" та додаток №3 "Розрахунок" викласти в редакції до цієї додаткової угоди, яка буде її невід`ємною частиною. Ця додаткова угода набуває чинності з 16.09.2025 відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України і діє протягом строку дії договору.

Згідно з додатком 1 до договору (Дислокація об`єкта, охорона якого здійснюється полком УПО) у редакції додаткової угоди №2 до договору, фізична охорона об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Горішній, вул. Героїв України, 15 (цілісний майновий комплекс), здійснюється з 09.06.2026 до 22.06.2025 у робочі дні (понеділок-п`ятниця) з 08:00 до 17:00, субота, неділя – вихідні; з 23.06.2025 до 15.09.2025 у робочі дні (понеділок-п`ятниця) з 08:00 до 20:00, субота, неділя – вихідні; з 16.09.2025 до 31.12.2025 у робочі дні (понеділок-п`ятниця) з 08:00 до 17:00, субота, неділя – вихідні.

Листом від 01.12.2025 вих.№1-01.12.25 ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" просило Управління поліції охорони у Львівській області, у зв`язку з виробничою необхідністю, забезпечити охорону об`єкта в часові проміжки: з 08:00 03.12.2025 до 08:00 05.12.2025 та з 08:00 12.12.2025 до 08:00 15.12.2025; в інші дні охорону об`єкта здійснювати за раніше погодженим графіком: в робочі дні з 08:00 до 20:00.

Листом від 15.12.2025 вих.№1-15.12.2025 ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" просило Управління поліції охорони у Львівській області, у зв`язку з негативними тенденціями в економіці України, спричиненими збройною агресією РФ проти України, тяжким економічним становищем багатьох суб`єктів господарювання та зниженням ділової активності, з урахуванням того факту, що у грудні 2025 року фізична охорона згаданого вище об`єкта нерухомого майна здійснюється в режимі цілодобової охорони, що має безпосередній вплив на своєчасне виконання з боку товариства грошових зобов`язань, розглянути можливість обчислення в грудні 2025 року - січні 2026 року вартості послуг, що надаються Управлінням поліції охорони у Львівській області згідно з договором №106 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 09.06.2025 з розрахунку 125 грн/год, а також з 13.01.2026 тимчасово призупинити надання послуг за цим договором з можливістю відновлення таких в майбутньому після покращення фінансового стану товариства.

Управління поліції охорони у Львівській області листом від 13.01.2026 вих.№115-2026 повідомило ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" про розірвання договору з 08:00 14.01.2026.

14.01.2025 о 08:00 год Управління поліції охорони у Львівській області зняло з об`єкта ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" один пост воєнізованої охорони батальйону №2 полку Управління поліції охорони у Львівській області, що підтверджується актом про зняття охорони від 14.01.2026.

Згідно з довідкою позивача, з 00:00 01.01.2026 полком Управління поліції охорони у Львівській області надано послуги з охорони об`єкта відповідача цілодобовим постом воєнізованої охорони у кількості 320 год; пост воєнізованої охорони знято 14.01.2026 о 08:00.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач на виконання умов договору надав охоронні послуги протягом грудня 2025 року - січня 2026 року у розмірі 93000,00 грн згідно з актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг №ШЕВ-000958 від 31.12.2025 на суму 45000,00 грн та №ШЕВ-000039 від 14.01.2026 на суму 48000,00 грн; виставив відповідачу рахунки-фактури №ШЕВ-000941 від 01.12.2025 та №ШЕВ-000041 від 01.06.2026 на оплату послуг.

Дані акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг підписані позивачем в односторонньому порядку.

Відповідач частково сплатив заборгованість за надані позивачем послуги, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено платіжні інструкції.

Позивач направив відповідачу претензію від 23.02.2026 №573-2026 про сплату заборгованості у розмірі 80650,00 грн до 23.03.2026.

Однак відповідач вимогу позивача не виконав, із заявленим розміром заборгованості не погоджується, стверджує, що його борг перед позивачем за договором становить 48850,00 грн, а різниця в сумі 31800,00 грн (80650,00 – 48850,00) виникла внаслідок того, що за січень 2026 року Управління поліції охорони у Львівській області безпідставно, як вважає відповідач, нарахувало послуги з охорони в сумі 48000,00 грн замість реальних 16200,00 грн. За розрахунком відповідача, з 01.01.2026 до 13.01.2026 було лише 9 робочих днів (01-02 січня, 5-9 січня та 12-13 січня), а відтак сума послуг за січень 2026 року має становити 16200,00 грн за 108 год (9 днів х 12 годин (з 8:00 до 20:00) х 150 грн/год).

На підтвердження факту реального виконання робіт, зокрема у вихідні дні 03-04 січня та 10-11 січня 2026 року, позивач надав також до матеріалів справи журнал перевірок стану систем тривожної сигналізації та реєстрації їх спрацювань на об`єкті, журнал перевірки несення служби, табель обліку робочого часу цивільної охорони взводу охорони об`єктів та публічної безпеки №3 батальйону №2 полку УПО Львівської області за січень 2026 року. Позивач вважає, що саме фактичне вчинення дій з надання охоронних послуг та їх прийняття замовником свідчить про існування між сторонами відповідних договірних відносин у частині надання послуг у вихідні дні. Розрахунок вартості наданих послуг здійснювався на підставі довідки про надання послуг з охорони об`єкта, підписаної командиром взводу охорони об`єкта, та табеля обліку робочого часу цивільної охорони, які були передані бухгалтерії Управління поліції охорони у Львівській області.

Станом на дату ухвалення рішення у цій справі доказів сплати заборгованості сторони не надали.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За приписами ч. ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд переглядає оскаржуване судове рішення лише в межах доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс", а саме в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 31800,00 грн заборгованості. В іншій частині рішення суду у справі №914/1251/26 не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 905 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як встановив суд, сторони у договорі та додатках до цього договору погодили порядок, місце, час та ціну надання послуг охорони, порядок та строк оплати охоронних послуг, а також порядок внесення змін до договору.

При цьому матеріали справи не містять належних і допустимих доказів погодження між сторонами в порядку, визначеному у п. п. 8.3, 8.4 договору, змін про цілодобову охорону об`єкта відповідача в усі робочі та вихідні дні в січні 2026 року.

Документи про фактичне несення служби можуть підтверджувати, що працівники Управління поліції охорони фактично перебували на об`єкті, однак самі по собі не свідчать про досягнення між сторонами домовленості щодо виконання договірних зобов`язань в обсязі та на умовах, відмінних від раніше погоджених у договірному порядку, та не доводять виникнення у відповідача обов`язку оплатити послуги охорони у заявленому позивачем розмірі.

Водночас показовим є те, що, незважаючи на фактичне надання послуг цілодобової охорони у грудні 2025 року, як убачається з журналу перевірки несення служби, позивач включив до розрахунку лише ті дні цілодобової охорони, які були погоджені сторонами відповідно до листів відповідача.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст. ст. 76-79 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із системного аналізу обставин, встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач на виконання умов договору (з урахуванням погоджених між сторонами подальших змін) зобов`язаний здійснити оплату за надані позивачем послуги охорони об`єкта у січні 2026 року за 9 робочих днів з 08:00 до 20:00 за погодженим тарифом, що становить 16200,00 грн (108 год х 150 грн/год). Суд першої інстанції помилково визнав обґрунтованим позов в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 31800,00 грн за послуги охорони об`єкта у січні 2026 року.

Отже, доводи скаржника у цій частині колегія суддів визнає мотивованими і такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Натомість аргументи скаржника щодо порушення судом першої інстанції вимог ч.2 ст. 118, ч. 3 ст. 119 ГПК України є необґрунтованими і відхиляються апеляційним судом, оскільки суд першої інстанції прийняв відповідь позивача на відзив разом із доданими до неї доказами до розгляду, дослідив їх та надав оцінку при вирішенні спору, що відображено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, тобто фактично реалізував передбачене ч. 2 ст. 119 ГПК України повноваження щодо продовження з власної ініціативи встановленого ним процесуального строку, визнавши причини його пропуску, на які посилався позивач, поважними. Відповідач зі свого боку не довів, яким чином прийняття судом відповіді на відзив із доданими до неї документами призвело до порушення його процесуальних прав, зокрема права на подання своїх пояснень, заперечень чи доказів щодо відповідних обставин.

Колегія суддів зазначає, що підставою для скасування судового рішення є не будь-яке порушення норм процесуального права, а лише таке, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, залишивши поза увагою доводи відповідача, викладені у відзиві, та не дослідивши належним чином зібрані у справі докази, не з`ясував усі обставини, які мають значення для справи, та визнав встановленими недоведені обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України) та помилкового висновку при вирішенні спору в оскаржуваній частині.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" від 12.07.2026 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 у справі №914/1251/26 – скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 31800,00 грн з ухваленням нового рішення - про відмову у позові в цій частині, в решті вказане рішення підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, апеляційний суд з підстав задоволення апеляційної скарги та часткового скасування судового рішення здійснює перерозподіл витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" від 12.07.2026 (вх.№01-04/2285/26 від 13.07.2026) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2026 у справі №914/1251/26 скасувати в частині задоволення вимоги про стягнення 31800,00 грн боргу та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову в цій частині, виклавши резолютивну частину у такій редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (вул. Чорновола В., буд. 67, м. Львів, Львівська обл., 79058, ідентифікаційний код 39821001) на користь Управління поліції охорони у Львівській області (вул. Липинського, буд. 44, м. Львів, Львівська обл., 79019, ідентифікаційний код 40108887, р/р НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 48850,00 грн боргу та 2015,77 грн судового збору за подання позовної заяви.

У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 31800,00 грн боргу відмовити.

3. Стягнути з Управління поліції охорони у Львівській області (вул. Липинського, буд. 44, м. Львів, Львівська обл., 79019, ідентифікаційний код 40108887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (вул. Чорновола В., буд. 67, м. Львів, Львівська обл., 79058, ідентифікаційний код 39821001) 3993,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

5. Матеріали справи №914/1251/26 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.

Суддя Манюк П.Т.

Суддя Рим Т.Я.