Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №629/1433/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 629/1433/25

Номер провадження 22-ц/818/2377/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2025 року в складі судді Ткаченко О. А. по справі № 629/1433/25 за позовом Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості з централізованого водопостачання і водовідведення, централізованого опалення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості з централізованого водопостачання і водовідведення, централізованого опалення.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі регулярно користувалися послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, але оплату у повному обсязі не проводили. З урахуванням чинних тарифів і норм витрат, їх борг по водопостачанню та водовідведенню з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2025 року склав 26 878,43 грн, за опалення за цей період – 34 024,01 грн. Для укладення договору реструктуризації боржники не звертались.

Просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення у сумі 60 902,44 грн та витрати зі сплати судового збору 3028,00 грн.

Представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Баллою В.В. надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що КП «ЖУК» є неналежним позивачем у даній справі, y нього відсутнє право вимоги заборгованості за послуги, які надавались не ним, а зовсім іншим суб`єктом господарювання. Між відповідачками і позивачем відсутній спір, позивач є лише представником КП «Лозоваводосервіс» та КП «Теплоенерго», які мали б бути позивачами. Жодні права позивача не порушені, ним не надано доказів, які б підтверджували його право звертатись до суду в інтересах інших осіб.

Представником позивача КП «ЖУК» надано відповідь на відзив, в якій він наголосив на тому, що підприємство має право на стягнення боргу в судовому порядку на підставі договору про надання послуг № 26 від 08 січня 2025 року та договору № 54 від 31 січня 2025 року, яким передбачено подання до місцевих судів загальної юрисдикції від власного імені заяв про видачу судових наказів, позовних заяв (за необхідності) у межах позовної давності про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Додатком № 1 до договору № 26 про надання послуг від 08 січня 2025 року передбачено щомісячне подання до місцевого суду загальної юрисдикції від власного імені заяв про видачу судових наказів/позовних заяв про стягнення заборгованості за оплату послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

Представником ОСОБА_1 – адвокатом Баллою В.В. надано заперечення на відзив, в яких він наполягав на відсутності у позивача права вимоги.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2025 року позовну заяву КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області суму заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення в розмірі 60 902,44 грн, а також в рівних частинах судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачі свої зобов`язання щодо оплати наданих комунальних послуг належним чином не виконували, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з них на користь позивача.

На вказане судове рішення 12 січня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Балла В.В., до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду – скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, стягнути з КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що КП «ЖУК» не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення, багатоквартирний будинок № 5 мікрорайон 4 м. Лозова в управлінні КП «ЖУК» не перебуває. Надавачами житлово-комунальних послуг є КП «Лозоваводосервіс» Лозівської міської ради Харківської області і КП «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області, тоді як позивач здійснює надання їм послуг абонентського обслуговування на підставі відповідних договорів. Оскільки позивач не є виконавцем вказаних послуг, а докази відступлення права вимоги заборгованості з відповідачок не були надані під час розгляду справи в суді попередньої інстанції, у позивача було відсутнє право вимоги з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення. Жодні права позивача не порушені, ним не надано доказів, які б підтверджували надане йому право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Жодних зобов`язань з оплати послуг на користь саме позивача у відповідачок не виникло, а відтак КП «ЖУК»є неналежним позивачем, та в даній справі відсутній предмет спору. Укладені між КП «ЖУК» та постачальниками послуг договори не породжують у позивача права вимоги до відповідачок щодо сплати комунальних послуг.

20 січня 2026 року від КП «ЖУК» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду без змін. Відзив мотивовано тим, що споживачі зобов`язані оплатити фактично отримані ними послуги. Комунальне підприємство може вести представництво в суді як самостійно, так і через довірених осіб чи юристів, і договір між комунальними підприємствами не обмежує цього права, а може навіть опосередковано сприяти взаємодії в правовому полі. Відповідачі мали можливість укласти договори реструктуризації заборгованості, звернувшись до абонентного відділу КП «ЖУК» Лозівської міської ради. У разі несплати заборгованості КП «ЖУК» залишає за собою право на законних підставах в межах позовної давності на стягнення в судовому порядку на підставі договорів про надання послуг № 26 від 08 січня 2025 року та № 54 від 31 січня 2025 року, укладених з постачальниками послуг, які передбачають подачу ним позову до суду від власного імені.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2025 рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Лозівської міської ради Харківської області за №140 від 31 січня 2011 року вирішено створити на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Лозова Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (а.с.5).

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі приватної форми власності за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15, 19), та є абонентами КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області (особовий рахунок 1014630) (а.с.7).

Як вбачається з розрахунків (а.с.6-13) відповідачки мають заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2025 року у розмірі 34 024,01 грн, з централізованого опалення за період з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2025 року у розмірі 26 878,43 грн.

Між КП «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області та КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області 08 січня 2025 року укладено договір про надання послуг з юридичного представництва № 26, згідно п.4.5.1. якого КП «Житлова управляюча компанія» уповноважується на подання до місцевого суду загальної юрисдикції від власного імені заяв про видачу судових наказів/позовних заяв про стягнення заборгованості за оплату послуг з централізованого опалення та послуги з постачання теплової енергії (а.с. 25-33).

13 січня 2025 року між КП «Лозоваводосервіс» Лозівської міської ради Харківської області та КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області укладено договір про надання послуг з юридичного представництва № 54, згідно п.3.5.1. якого КП «Житлова управляюча компанія» уповноважується на подання до місцевого суду загальної юрисдикції від власного імені заяв про видачу судових наказів/позовних заяв (за необхідності), у межах позовної давності, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (а.с. 34-41).

Укладення вказаних договорів підтверджується відповідями КП «Лозоваводосервіс» Лозівської міської ради Харківської області від 27 березня 2025 року та КП «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області від 31 березня 2025 року на адвокатські запити представника відповідачки (а.с. 60-66).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що в разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсягу як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 1 статті 7 Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19, від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23, провадження № 61-16076 св 23.

Як встановлено судом, КП «Лозоваводосервіс» та КП «Теплоенерго» Лозівської міської ради Харківської області у період з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2025 року надавали відповідачкам послуги з водопостачання, водовідведення і централізованого опалення, які вони повинні оплатити.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків (а.с.6-13), відповідачки мають заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2025 року у розмірі 34 024,01 грн, з централізованого опалення за період з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2025 року у розмірі 26 878,43 грн.

Доказів того, що вказані послуги фактично не надавались чи відповідачками не отримувались, зокрема, будь-яких заяв, скарг, повідомлень до постачальників щодо ненадання їм послуг або їх невикористання, вимушене переселення як ВПО тощо, суду не надано.

Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 фактично отримували житлово-комунальні послуги, проте належним чином не виконували своїх обов`язків щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого у них утворилась заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про її стягнення.

На підставі укладених договорів між КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради та підприємствами, які надають комунальні послуги, позивач має законні підстави представляти їх інтереси в суді з питань, що стосуються стягнення з абонентів (боржників) заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, з правом звернення до суду від власного імені та отримання на власні рахунки сум, стягнутих з боржників.

Отже, КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області є належним позивачем у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, отже підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова