Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №639/4071/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 639/4071/25

провадження № 22-ц/818/3942/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Маміної О.В., Савенко М.Є.

учасники справи:

позивач – Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»

відповідачі – ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року у складі судді Борисенка О.О.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість у сумі 1394,31 грн за послуги з постачання теплової енергії, за період з 01.11.2014 по 31.03.2015; з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 79256,72 грн за період з 01.05.2015 по 30.04.2025, а також 2046,00 грн – інфляційні втрати; 767,45 грн – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація, відповідно до законодавства, надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будівників м. Харкова. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання – протягом року. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав від 02.06.2025, за період з листопада 2014 року по березень 2015 року власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 ; а з 11.03.2015 по цей час власником цієї квартири є ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 11.03.2015 № 523, посвідченого приватним нотаріусом Гаражою І.П. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.05.2025 у відповідача ОСОБА_2 утворилась заборгованість в сумі 1394,31 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2014 по 31.03.2015. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.05.2025 у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість у сумі 79256,72 грн, з яких: 67000,88 грн – за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2015 по 30.04.2025; 802,20 грн – за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.04.2025; 9323,84 грн – за послугу з постачання гарячої води за період з 01.05.2015 по 30.04.2025; 596,40 грн – за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.04.2025; 1157,02 грн – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.04.2025; 376,38 грн – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.04.2025. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги відповідачу ОСОБА_1 нараховані інфляційні втрати в сумі 2046,00 грн та три відсотки річних у сумі 767,45 грн.

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року позов КП «ХТМ» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за комунальні послуги, що надавалися на адресу: АДРЕСА_1 , на особовий рахунок НОМЕР_1 , в сумі 70333 (грн 47 коп., з яких: 58077 грн 63 коп. – за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 30.04.2025; 802 грн 20 коп. – за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.04.2025; 9323 грн 84 коп. – за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.04.2025; 596 грн 40 коп. – за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.04.2025; 1157 грн 02 коп. – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.04.2025; 376 грн 38 коп. – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.04.2025, а також інфляційні втрати в сумі 2046 грн 00 коп. та три відсотки річних в сумі 767 грн 45 коп.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2015 по 01.04.2017 включно у розмірі 8923 грн 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2149,64 грн, та витрати, пов`язані з розглядом справи (за отримання інформації з державного реєстру) у розмірі 70,99 грн, витрати, пов`язані з поштовою відправкою позивачем відповідачу позовної заяви з додатками у розмірі 133,11 грн.

Рішення обґрунтовано тим, що згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що міститься в матеріалах справи, заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з травня 2015 року по грудень 2021 року фактично відсутня; нарахування за послугу з постачання гарячої води здійснювались позивачем, починаючи з січня 2022 року. Отже, заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 9323,84 грн за послугу з постачання гарячої води виникла виключно за період з січня 2022 року по квітень 2025 року включно. Судом за заявою сторони відповідача застосовано позовну давність до спірних правовідносин щодо стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, та відмовляє у задоволенні позовних вимог, заявлених поза межами строку позовної давності за період з 01.05.2015 по 01.04.2017, в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.05.2015 по 01.04.2017 включно у розмірі 8923 грн 25 коп.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначила, що позивачем не надані належні та допустимі докази реального споживання відповідачами комунальних послуг. Крім того, додаток у вигляді відомостей нарахування і сплати за теплову енергії не є належним розрахунком заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що що квартира АДРЕСА_2 була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину р. № 2-551, виданого П`ятою ХДНК 13.04.1999. З 11.03.2015 вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування №523 від 11.03.2015, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гаража І.П., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.07.2025 (а.с.17).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть №9478 від 15.07.2013 (а.с.100).

18.03.2014 П`ятою ХДНК видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, р. № 5-134, на спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_2 , після померлої ОСОБА_2 (а.с.104).

Згідно з копією договору дарування квартири від 11.03.2015, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П., р. № 523, ОСОБА_3 подарувала своїй дочці ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 (а.с.103).

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 06.10.2025, наданої на електронний запит суду, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 26.07.2005 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.140).

Згідно відомостей про нарахування та оплату на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , нарахована заборгованість у розмірі: 67000,88 грн – за послугу з постачання теплової енергії за період з травня 2015 року по квітень 2025 року; 9233,84 грн – за послугу з постачання гарячої води за період з травня 2015 року (фактично з січня 2022 року) по квітень 2025 року; 1157,02 грн – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по квітень 2025 року; 376,38 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з липня 2022 року по квітень 2025 року; 802,20 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з червня 2022 року по квітень 2025 року; 596,40 грн – за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з червня 2022 року по квітень 2025 року (а.с.12-15).

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води боржнику ОСОБА_1 за період з травня 2019 року по січень 2022 року нараховані інфляційні втрати в сумі 2046,00 грн та три відсотки річних у сумі 767,45 грн (а.с.16).

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо виконання умов договору про надання послуг постачання теплової енергії .

КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із Законом Україні «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1182.

За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 1875-IV), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово - комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною першою статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У частині першій статті 19 Закону № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

3 1 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII ( надалі Закон № 2189-VIII)у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року (далі - Індивідуальні договори).

Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.

Згідно з п. 34 Індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період (п. 52).

Виходячи з положень п. 4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору(п.38 Індивідуальних договорів)

За приписами частини 5статті 13Закону № 2189-VIII плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП "Харківські теплові мережі" є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП "Харківські теплові мережі" здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП "Жилкомсервіс".

З 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі - Публічні договори). Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 2 Публічних договорів вони вважаються укладеними між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.

Відповідно до п. 4 Публічних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.

Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).

Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін (п. 31).

Виходячи з положень статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, установивши, що відповідач фактично отримувала житлово-комунальні послуги, проте належним чином не виконували своїх обов`язків щодо оплати наданих Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» послуг, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності з урахуванням його продовження на час карантину в сумі 70333 грн 47 коп., з яких: 58077 грн 63 коп. – за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 30.04.2025; 802 грн 20 коп. – за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.04.2025; 9323 грн 84 коп. – за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.04.2025; 596 грн 40 коп. – за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.04.2025; 1157 грн 02 коп. – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.04.2025; 376 грн 38 коп. – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.04.2025, а також інфляційні втрати в сумі 2046 грн 00 коп. та три відсотки річних в сумі 767 грн 45 коп.

Доводи апелянта про те, що позивачем не доведено що відповідач ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг спростовуються наявністю відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 .

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачем відомостей про нарахування та оплату на особовий рахунок № НОМЕР_1 не є належним розрахунком заборгованості.

Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за комунальні послуги, відповідачем не надано.

Тому колегія суддів вважає, що надані відповідачем відомості нарахування і сплати за теплову енергії є належним доказом.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції відповідно до ст. 89 ЦПК України дав правильну правову оцінку наявним доказам у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

М.Є. Савенко