Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №643/3980/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 643/3980/26

провадження № 22-ц/818/4759/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів – Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,

сторони по справі:

позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк»

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк», на рішення Салітвського районного суду м. Харкова від 14 травня 2026 року ухваленого у складі судді Тимоша О.М., -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року АТ «Таскомбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 002/11404673-СК_SВ від 27.08.2021 в розмірі 77500,69 грн та за кредитним договором №002/9788252-SР від 26.03.2021 у розмірі 52103,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 27.08.2021 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписали заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту «izibank» №002/11404673-CK_SB. ОСОБА_1 з 27.08.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий відповідно до кредитного договору №002/11404673-CK_SB. Позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 200 000,00 грн, а саме: надані кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 37%, строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою по рахунку, отже, банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. В подальшому відповідач припинив виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Станом на 27.11.2025 заборгованість за кредитним договором 002/11404673-CK_SB від 27.08.2021 становить 77 500,60 грн, з яких: 50 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 27 500,60 грн – заборгованість за процентами.

Крім того, 26.03.2021 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписали заяву-анкету №248224 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank». ОСОБА_1 з 26.03.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий відповідно до заяви-анкети щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» з номером кредитного договору №002/9788252-SP. Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 100 000,00 грн, а саме: надані кредитні кошти в сумі 28 000,00 грн, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 0,22% в день на строкову заборгованість за кредитом, пільгова процентна ставка при виконанні умов пільгового періоду – 0,01% річних, процентна ставка при невиконанні умов пільгового періоду та після нього – 0,16%, підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості – 0,26%, строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення кредиту – на споживчі потреби.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою по рахунку. Отже, банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

В подальшому відповідач припинив виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Станом на 27.11.2025 заборгованість за кредитним договором № 002/9788252-SP від 26.03.2021 становить 52 103,53 грн, з яких: 27 977,65 грн – заборгованість по тілу кредиту; 24 125,88 грн – заборгованість за процентами.

Банк направив позичальнику повідомлення-вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті.

Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 14 травня 2026 року позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за договором №002/11404673-CK_SB від 27.08.2021 в сумі 77 500,60 грн, за договором №002/9788252-SP від 26.03.2021 в сумі 16 902,65 грн, а всього в сумі 94 403,25 грн.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір у сумі 1939,28 грн.

Рішення мотивовано тим, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження укладення між Банком та ОСОБА_1 кредитного договору №002/11404673-CK_SB від 27.08.2021 відповідно до зазначених у позовній заяві умов, фактичного отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними, неналежного виконання ОСОБА_1 , обов`язку повернути позивчені кошити зі сплатою процентів за користування ними. Тому позов про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору №002/11404673-CK_SB від 27.08.2021 у розмірі 77 500,60 грн підлягає задоволенню. Водночас позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №002/9788252-SP від 26.03.2021 в заявленому у позові розмірі. За змістом заяви-анкети від 26.03.2021 ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт, однак строки здійснення періодичних платежів та процентна ставка з позичальником не узгоджена. Таким чином Банк неправомірно та безпідставно списав внесені на погашення боржником кошти в рахунок погашення відсотків за користування кредитом у сумі 11 075,00 грн, у зв`язку з чим суд зарахував сплачені відповідачем кошти на погашення тіла кредиту та відмовив у стягненні процентів за кредитним договором №002/9788252-SP від 26.03.2021.

Не погодившись з рішенням суду АТ «Таскомбанк» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на його необґрунтованість та ухвалення без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи, просило рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №002/9788252-SP від 26.03.2021 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неповно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. А саме, порядок нарахування процентів визначався Публічною пропозицією та додатками, в тому числі Тарифами, примірник якого Відповідач отримав, з якими повністю погодився, зміст розумів, положення яких зобов`язувався неухильно дотримуватися. Зазначене свідчить, що АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів за користування кредитом.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 27.08.2021 ОСОБА_1 підписав заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування (а.с.26-30).

На підставі заяви-договору від 27.08.2021 ОСОБА_1 було відкрито у АТ «Таскомбанк» поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 50 000,00 грн зі строком користування 12 місяців. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 43,96%.

Підписанням цієї заяви-договору відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі – ДКБО) (розміщений на сайті банку за адресою https://tascombank.ua/), і беззастережно приєднався до умов останнього, погодившись, що дана заява-договір, а також тарифи банку є невід`ємними частинами ДКБО. Крім того, підписанням цієї заяви-договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами ДКБО, тарифами, правилами користування електронним платіжним засобом, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Відповідно до довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 з 27.08.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-анкети на укладання договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/11404673-CK_SB від 27.08.2021, картка № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (а.с.34).

Позивачем надано типову форму публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в редакції від 14.07.2021, тарифи «izibank» в редакції від 13.05.2021 (а.с.42-71, а.с.72-79).

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 по кредитному договору №002/11404673-CK_SB від 27.08.2021 за період з 27.08.2021 по 27.11.2025 вбачається рух коштів на рахунку ОСОБА_1 (а.с.138-173).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/11404673-CK_SB від 27.08.2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , заборгованість відповідача станом на 27.11.2025 становить 77 500,60 грн, з яких: 50 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 27 500,60 грн – заборгованість по відсоткам (а.с.107-121).

14.10.2025 АТ «Таскомбанк» направило на адресу відповідача повідомлення-вимогу за вих.№5110346 про повне дострокове повернення кредиту за кредитним договором №002/11404673-CK_SB від 27.08.2021 у загальній сумі 77 500,60 грн (а.с.128), що підтверджується описом вкладення у лист (а.с.129), списком згрупованих відправлень з описом вкладень №1 (а.с.130-132) та чеком (а.с.133).

Крім того, 26.03.2021 ОСОБА_1 підписав заяву-анкету №248224 щодо приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank» (а.с.25).

На підставі зазначеної заяви-анкети від 26.03.2021 відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні № НОМЕР_2 та встановлено ліміт кредитування.

Підписанням заяви-анкети відповідач підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank», яка розміщена разом із додатками на сайті банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua, посилання на примірники якої разом з додатками отримав у мобільному додатку «sportbank», і з якою ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватися. Акцептована відповідачем публічна пропозиція разом з даною заявою-анкетою складають договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank».

Відповідно до довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 з 26.03.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до заяви-анкети на укладання договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/9788252-SP від 26.03.2021, картка № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (а.с.32).

Позивачем надано публічну пропозицію (оферту) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «sportbank» в редакції від 15.02.2021, тарифи за карткою «sportbank» в редакції від 19.01.2021 (а.с.36-41, ас.80-83).

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 по кредитному договору №002/9788252-SP від 26.03.2021 за період з 26.03.2021 по 27.11.2025 вбачається рух коштів на рахунку ОСОБА_1 (а.с.84-102).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/9788252-SP від 26.03.2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , заборгованість відповідача станом на 27.11.2025 становить 52 103,53 грн, з яких: 27 977,65 грн – заборгованість по тілу кредиту; 24 125,88 грн – заборгованість по відсоткам (а.с.103-106).

14.10.2025 АТ «Таскомбанк» направило на адресу відповідача повідомлення-вимогу за вих.№5110771 про повне дострокове повернення кредиту за кредитним договором №002/9788252-SP від 26.03.2021 у загальній сумі 52 103,53 грн (а.с.128), що підтверджується описом вкладення у лист (а.с.129), списком згрупованих відправлень з описом вкладень №1 (а.с.130-132) та чеком (а.с.133).

Відповідач станом на дату звернення до суду не виконав своїх зобов`язань перед кредитором.

Так, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частині першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов`язання виникають з підстав встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056 - 1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Договірні правовідносини, що виникли між банком та фізичною особою – споживачем банківських послуг регулюються Законом України від 12 травня1991року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що виписки з особового рахунку клієнта банку (банківська виписка з розрахунку позичальника) є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рук коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції здійсненні протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій ( постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 381/1647/21 від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). Отже виписки з особових рахунків є документом який суд необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону.

З наданих позивачем доказів тільки анкета-заява від 26.03.2021 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank має підпис відповідача.

Водночас, вказана анкета-заява від 26.03.2021 року не містить відповідних істотних умов кредитного договору, а саме: розміру процентів за користування кредитом, строки здійснення періодичних платежів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) виснувала, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем кредитор дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо.

Таким чином, на підставі наданих сторонами доказів, судом першої інстанції правильно встановлено що в анкеті-заяві від 26.03.2021 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank відсутні відомості про процентну ставку та строки здійснення періодичних платежів за кредитом.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позову в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 24125, 88 грн за кредитним договором № 002/9788252-SР від 26.03.2021.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості Банком було долучено Виписку про рух коштів по особовим рахункам кредитного договору № 002/9788252-SР від 26.03.2021, з якої вбачається, що відповідач систематично користувався кредитними коштами. Станом на 27.11.2025 року загальна заборгованість відповідача становить 52103,53 грн, з яких 27977,53 грн – заборгованість по тілу кредиту, а 24125,88 грн – заборгованість по відсоткам.

Таким чином, залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 27977,65 грн. Проте, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом та на їх погашення списано 11075 грн. Відповідач неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені ним кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені Умовами, що відповідачем не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необхідності зарахування коштів сплачених/списаних банком за відсотками (11075 грн) в рахунок погашення заборгованості, зменшивши її з 27977,65 грн до 16902,65 грн.

Тобто, оскільки фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти за кредитним договором № 002/9788252-SР від 26.03.2021 у добровільному порядку не повернуті позивачу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, у розмірі 16902,65 грн. та часткове задоволення позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду – залишити без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» - залишити без задоволення.

Рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 14 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді Ю.М.Мальований

О.В. Маміна