Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №643/22797/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 643/2279/25 Суддя суду 1 інстанції: Замікула Б.С.

Провадження № 33/818/959/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 , представника Стеценка А.А., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Стеценка А.А. на постанову судді Салтівського районного суду м. Харкова від 02.02.2026, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАПу відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення серія ЕПР №538871 від 12.12.2025, ОСОБА_2 12.12.2025 о 13 год 57 хв в м. Харків, по вул. Гв. Широнінців біля будинку 22, керував автомобілем «Suzuki Swift», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Trax», державний номер НОМЕР_2 , яким рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Стеценко А.А., просить скасувати постанову та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційну скаргу обґрунтовує не відповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явився, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши ОСОБА_1 та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею повно і всебічно встановлені всі обставини дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Викладене свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.

Відповідно до протоколу про адміністративні правопорушення серія ЕПР №538871 від 12.12.2025 (а.с. 1), ОСОБА_2 12.12.2025 о 13 год 57 хв в м. Харків, по вул. Гв. Широнінців біля будинку 22, керував автомобілем «Suzuki Swift», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Trax», державний номер НОМЕР_2 , яким рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною, тому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті, внаслідок порушення конкретних правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Районний суд не порушив вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення питання невинуватості ОСОБА_2 щодо порушення ним Правил дорожнього руху України.

Разом з цим апеляційний суд звертає увагу на те, що під розгляду апеляційної скарги апелянтом не наведено переконливих відомостей, які спростовують висновки суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і зокрема про те, що саме вчинені ним дії знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Будь-яких інших доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків, викладених у постанові судді місцевого суду ОСОБА_1 та його представник не подали та таких не здобуто.

Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлені судом обставини подій, а тому підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення судом порушує право на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом) (рішення Європейського Суду від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії», заява № 36673/04).

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_1 , як учасник дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.12.2025 не позбавлений можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства, якщо вважає винним в ДТП іншого її учасника.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції належним чином обґрунтованою та мотивованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Стеценка А.А. залишити без задоволення.

Постанову Салтівського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 щодо закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду М.Є. Савенко