Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №712/11799/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/11799/26

Провадження № 3/712/3355/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , пенсіонера, інваліда 2 групи, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124, 1224 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.09.2026 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 12.08.2026 о 16:10 год. в м. Черкаси по проспекту Перемоги, 54, керуючи автомобілем Chevrolet Nexia д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ), не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ). Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу ЕПР 1 № 748698 від 18.08.2026, ОСОБА_1 12.08.2026 о 16:10 год. в м. Черкаси по проспекту Перемоги, 54, керуючи автомобілем Chevrolet Nexia д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ), став учасником дорожньо-транспортної пригоди, та місце події до якої був причетний, залишив, чим порушив п. 2.10 А ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 1224 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав частково, пояснивши, що умислу залишити місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний не було, так, як він поспішав на автостанцію, попросив водія не викликати працівників поліції. Повернувшись на місце ДТП через 1,5 години працівники поліції вже оформили подію. Вину за ст. 124 КУпАП визнав. Просив суворо не карати.

Дослідивши матеріали адміністративної справи відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суддя вважає, наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини в сфері власності, об`єктивна сторона передбачає обов`язкове настання наслідків у вигляді майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто даний склад правопорушення є формальним.

Основною і обов`язковою ознакою об`єктивної сторони будь-якого складу адміністративного правопорушення є його протиправність, тобто скоєння такого діяння, яке заборонено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Вина ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підтверджується його поясненнями наданими в судовому засіданні та матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 748686 від 18.08.2026, схемою місця ДТП від 12.08.2026; рапортом; письмовими поясненнями іншого учасника ДТП.

Отже, сукупність досліджених доказів є переконливими і в повній мірі свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Що стосується наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, то суддя зазначає наступне.

Згідно зі ст.122-4 КУпАП, особа несе відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення пункту 2.10 а Правил дорожнього руху, а саме у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Однак, при судовому розгляді справи не встановлено будь-яких порушень зазначеного пункту Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , про які вказано у протоколі, оскільки він не мав умислу на залишення місця пригоди, що підтверджується поясненнями останнього, які містяться в матеріалах справи, , а також наданих безпосередньо в судовому засіданні та показами свідка ОСОБА_3 . Отже підстав сумніватися у його твердженнях у суду відсутні. Крім того, ОСОБА_1 особисто повернувся на місце ДТП.

Протокол про адміністративне правопорушення та наявні у справі матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме, про те, що ОСОБА_1 усвідомлював те, що він є учасником дорожньо-транспортної пригоди та пошкодив транспортний засіб, після чого умисно (задля уникнення відповідальності) покинув місце ДТП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Оскільки в суді не було встановлено порушень водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.10 а Правил дорожнього руху, а саме умисного залишення місця ДТП, провадження по притягненню до адміністративної відповідальності останнього за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.

Таким чином суд вважає, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до посвідчення ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи.

Згідно з, нормами п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю 2 групи.

Керуючись ст.ст. 36, 1224, 124, 247, 308, 279, 283 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КпАП України закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Соснівського

районного суду м.Черкаси О.І.Кончина