Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №635/10143/26 — Харківський районний суд Харківської області

28.09.26

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026

селище Покотилівка Харківської області

Справа № 635/10143/26

Провадження № 2-о/635/256/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карасави І.О.,

секретаря судового засідання - Федотова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника та її представника

Представник ОСОБА_2 , яка діє в інтересах завника ОСОБА_1 (далі-заявник) звернувся до суду із заявою встановлення факту смерті особи.

У заяві ОСОБА_1 просить встановити факт смерті чоловіка, громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селищі міського типу Ялта Маріупольського району Донецької області Україна.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 30.01.1992 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чоловік заявника ОСОБА_3 був громадянином України, уродженцем м.Маріуполь Донецької області, зареєстрований і проживав із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну та початком активних бойових дій, з 01.03.2022 місто Маріуполь опинилося в повному оточенні збройних формувань Російської Федерації. Внаслідок систематичних обстрілів та бомбардувань міста, а також руйнування об`єктів життєзабезпечення(що є загальновідомим фактом), заявник та її чоловік тривалий час перебували в умовах повної відсутності електропостачання, опалення, водопостачання, зв`язку та медичної допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_4 під обстрілами, намагаючись врятувати чоловіка, вивезла його з міста Маріуполя до смт Ялта Маріупольського району Донецької області, де зупинилися за місцем проживання знайомих, де того ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_4 , чоловік заявниці ОСОБА_3 помер.

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть, яке видано Ялтинською амбулаторією Маріупольського району Донецької області. Згідно свідоцтва про смерть місцем його смерті є держава АДРЕСА_2 .

Станом на 17.03.2022 селище Мангуш Маріупольського району Донецької області вже перебувала в умовах збройної окупації з боку Російської Федерації, у зв`язку з чим органи державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) на цій території фактично припинили своє функціонування. У зв`язку з цим заявник була позбавлена об`єктивної можливості звернутися до органів РАЦС для державної реєстрації смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть.

Рух справи

25.09.2026 до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_4 про встановлення факту смерті на окупованій території.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.09.2026 провадження у справі було відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку окремого провадження.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явились, були повідомлені про час та дату судового засідання.

Представник заінтересованої особи також не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи, застосовані норми права та мотиви суду

Статтею 15 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до частини 7 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України)окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Особливості розгляду справ окремого провадження встановлено Розділом ІV ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 293 та частини 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної

реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Стаття 317 ЦПК України регулює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання(перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Згідно роз`яснень, викладених в пунктах 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, вирішується судом з урахуванням загальних положень цивільного процессуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77, 78 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Допустимими за змістом частини першої цієї статті є докази, одержані в порядку, встановленому законом. Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За частин 3, 4 статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Положення частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачають, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.

Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров`я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть(форма №106/о), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545.

Отже, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт(рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо такі органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим Верховний Суд неодноразово наголошував, що недійсність документа, виданого окупаційною владою, не звільняє суд від обов`язку дослідити всі інші докази, надані заявником. Так, у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 759/5313/21 зазначено, що суд апеляційної інстанції, відхиливши документ окупаційної адміністрації як недійсний, безпідставно не дослідив інші докази, зокрема довідку про причини смерті, видану медичним закладом, і не надав оцінки доводам заявника - що є підставою для скасування судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі №707/1607/16-ц зазначено, що посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав вважати, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території - тобто закон не обмежує, а розширює коло допустимих доказів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 30.01.1992 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 30.01.1992 року Палацом одруження виконавчого комітету міської Ради народних депутатів міста Маріуполя Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №198.

Згідно паспорта серія НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 був громадянином України, уродженцем м. Маріуполь Донецької області, був зареєстрований і проживав з заявницею за адресою : АДРЕСА_1 .

Заявниця зазначає, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну та початком активних бойових дій, з 01.03.2022 місто Маріуполь опинилося в повному оточенні збройних формувань Російської Федерації. Внаслідок систематичних обстрілів та бомбардувань міста, а також руйнування об`єктів життєзабезпечення, що є загальновідомим фактом, заявниця та її чоловік тривалий час перебували в умовах повної відсутності електропостачання, опалення, водопостачання, зв`язку та медичної допомоги.

Також судом встановлено, ОСОБА_3 з 01.01.2012 мав інвалідність першої групи «А», що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 376655, виданою

МСЕК №2 м.Маріуполь 28.08.2012.

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №30 (остаточне) від 17 березня 2022 року (форма первинної облікової документації №106/о, затвердженої Наказом МОЗ України №545 від 08.08.2006 року), видане Ялтинською амбулаторією Маріупольського району Донецької області (код ЄДРПОУ-37870963). Згідно з цим свідоцтвом місцем його смерті є АДРЕСА_2 .

Відповідно довідки про причину смерті (до форми №106/о №30), виданої 17.03.2022 лікарем Ялтинської амбулаторії ЗПСМ Мангушського Центру ПМСД Маріупольського району Донецької області Литвиненко Л.М. , вбачається, що причиною смерті ОСОБА_3 стала хронічна серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця(ІХС), атеросклеротичний кардіосклероз.

Зі змісту заяви вбачається, що поховання чоловіка заявниці ОСОБА_3 було здійснено 16 березня 2022 року на Ялтинському селищному кладовищі, яке розташоване в смт Ялта, Маріупольського району Донецької області. Цей факт знайшов своє підтвердження, зокрема доданими до заяви про встановлення факту смерті фотоматеріалами місця поховання

у динаміці часу, а саме фотознімок з місця поховання, зроблений у квітні 2022 року, на якому зафіксовано первинний вигляд могили з дерев`яним хрестом і табличкою з анкетними даними ОСОБА_3 , а також фотознімок цього ж місця поховання після облаштування постійної намогильної споруди(пам`ятника), де відображено прізвище, ім`я та по батькові, дату народження та дату смерті особи.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено до 31 жовтня 2026 року.

Станом на 17.03.2022 селище Мангуш Маріупольського району Донецької області вже перебувала в умовах збройної окупації з боку Російської Федерації, у зв`язку з чим органи державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) на цій території фактично припинили своє функціонування. Суд погоджується з доводами заявниці, що у зв`язку з цим вона була позбавлена об`єктивної можливості звернутися до органів РАЦС для державної реєстрації смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка, в тому числі в порядку екстериторіальної реєстрації, оскільки відповідний актовий запис не міг бути внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Встановлення факту смерті ОСОБА_3 необхідно заявниці для здійснення державної реєстрації його смерті в органах ДРАЦС України, отримання свідоцтва про смерть державного зразка та внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Встановлення факту смерті має для заявниці важливе юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення, зміна та припинення її особистих та майнових прав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку що заява про встановлення факту смерті особи в певний час є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах держаної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є підставою для одержання зазначених документів.

Керуючись статтями 10, 13, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 317, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ЗаявуОСОБА_1 , заінтересована особа - Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селищі міського типу Ялта Маріупольського району Донецької області Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Заінтересована особа - Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 61001, місто Харків, вул.Плеханівська, будинок 11, ЄДРПОУ: 41403982

Повний текст судового рішення складено 28.09.2026

Суддя І.О. КАРАСАВА