Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №635/10626/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10626/25

Провадження № 2-а/635/21/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Омельник М.М.,

секретар судового засідання – Сліпченко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Романченка Олексія Михайловича звернувся до місцевого загального суду як адміністративного суду з позовом до

ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № R242690 від 10 грудня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі закрити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2025 року справу передано в провадження судді Омельник М.М.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що після оновлення відомостей в мобільному застосунку «Резерв+» довідався про оголошення його відповідачем в розшук з 24.07.2025 з метою доставлення співробітниками поліції для складення адміністративного протоколу у зв`язку із неявкою по для постановки на військовий облік за новим місцем проживання. Позивач свої військово-облікові дані, в тому числі щодо зміни місця перебування як ВПО з 12.03.2024, оновив вчасно (16.07.2025) через застосунок «Резерв+». З метою припинення так званого «розшуку» позивач в заяві від 20.11.2025 просив керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку на підставі пп. 1,7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Внести відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» про відсутність порушень правил військового обліку ОСОБА_1 та повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення громадянина України ОСОБА_1 . На цю заяву отримав відповідь від 02.12.2025 за вих. № 4/661/1815 про те, що в порушення п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання та для зняття порушення ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 або до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складення протоколу за дане порушення.З метою припинення розшуку, розуміючи, що минули строки на притягнення до адміністративної відповідальності, позивач 07.12.2025 через застосунок «Резерв+» подав заяву про визнання правопорушення. Натомість 10.12.2025 в мобільний застосунок «Резерв+» позивача надійшло повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, що оформлено постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № R242690 від 10.12.2025 у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 8500,00 гривень з датою сплати до 30.12.2025. Оскаржувана постанова позивачу не надходила.

Вважає оскаржувану постанову від 10.12.2025 такою, що ухвалена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині недотримання строків для притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема норм ст.ст. 7, 38, 247 та 2791 Кодексу України про адміністративні правопорушення, просить постанову скасувати із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення оскільки сплив як тримісячний строк на притягнення позивача до адміністративної відповідальності з дня виявлення правопорушення (24.07.2025 день оголошення позивача в розшук за порушення законодавства з питань військового обліку) та і один рік з дня його вчинення (змінив місце проживання 12.03.2024, мав стати на облік через 7 календарних днів -20.03.2024).

Процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11 грудня 2025 року, вищезазначену справу було передано в провадження головуючому судді Омельник М.М.

Ухвалою суду від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Цією ж ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наслідками розгляду яких прийнято постанову № R242690 від 10 грудня 2025 року. Витребувані документи надати до Харківського районного суду Харківської області у строк п`ять днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою від 03 березня 2026 року частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за № R242690 від 10 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, яка перебуває на виконанні Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області в межах виконавчого провадження № 80212522, до набрання законної сили рішенням у справі № 635/10626/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № R242690 від 10 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

У призначене по справі судове засідання 28 вересня 2026 року учасники не з`явились, будучи повідомленим належним чином.

Позивач, що бере участь у справі через представника адвоката Романченка О.М., просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Витребувані судом матеріали не надав, правом на подання відзиву не скористався.

У відповідності до ч. 2 ст. 268 КАС України відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на вебпорталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин суд відповідно до ч. 9 ст. 80 та ч. 6 ст. 162 КАС України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини.

Позивач є військовозобов`язаним та 16 липня 2024 року оновив військово-облікові дані через мобільний застосунок «Резерв+», при оновленні даних заначив адресу проживання в Харківському районі Харківської області, згідно із довідкою внутрішньо переміщеної особи.

Під час оновлення застосунку в листопаді 2025 року отримав повідомлення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 24 липня 2025 року звернувся до Національної поліції щоб доставити його для складання протоколу у зв`язку із непостановкою на військовий облік за новою адресою.

Позивач письмово звернувся до відповідача та в заяві від 20 листопада 2025 року просив керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку на підставі пп. 1,7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Просив внести відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» про відсутність порушень правил ним військового обліку та просив повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідь на заяву позивача відповідач в листі від 02 грудня 2025 року за вих. № 4/661/1815 зазначив, що позивач в порушення п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання та для зняття порушення йому рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 або до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складення протоколу за дане порушення.

Позивач згідно даних «Резерв+» має чинну відстрочку від призову.

З метою уникнення доставлення поліцією до відповідача для складення протоколу за правопорушенням, строк притягнення до відповідальності за яке минули, позивач через застосунок «Резерв+» 07 грудня 2025 року, слідуючи рекомендаціям з цього застосунку, подав заяву про визнання правопорушення.

Замість очікуваного закриття адміністративного провадження, 10 грудня 2025 року в мобільний застосунок «Резерв+» позивача надійшло повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, що оформлено постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № R242690 від 10 грудня 2025 року у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

В позовній заяві позивач наголошує на тому, що визнання правопорушення не позбавляє начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розглядає справу про адміністративне правопорушення, обов`язку дотримуватися вимог ст. 2799 КУпАП, яка має відсильну норму права до ст. 247 КУпАП, зокрема щодо закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням 3-місячного строку на притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, з обґрунтування позову та матеріалів справи вбачається, що позивач визнав факт порушення ним правил військового обліку, проте заперечив законність притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у зв`язку із закінченням строків на притягнення до відповідальності.

Оцінка суду.

Так, відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За приписами частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII(далі по тексту Закон № 2232-XII).Так, згідно з частинами 1, 2 та 3статті 1 Закону № 2232-XIIзахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XIIгромадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII(далі по тексту Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 3статті 22 Закону № 3543-XIIгромадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

З матеріалів справи вбачається, що позивач змінив своє місце проживання та як внутрішньо-переміщена особа задекларував своє місце проживання в Харківському районі Харківської області.

Частиною 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154(далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із пунктом 8 Положення № 154 на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них, серед іншого, проводять заходи із взяття громадян України на військовий облік призовників,

Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати військовий облік громадян.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном встановлений в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі по тексту Порядок № 1487).

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Як зазначено вище військовий обов`язок включає, серед іншого, взяття громадян на військовий облік; дотримання правил військового обліку (частини 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

Отже, позивач порушив, і це визнано ним в заяві на адресу відповідача, правила військового обліку.

Поряд з цим відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Передостаннім абзацом пункту 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частинами 1-4 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до приписів ст. 2799 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

Статтею 38 КУпАП визначені строки накладення адміністративного стягнення.

Частиною 9 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

З наявних в матеріалах справи відомостей з «Резерв+» вбачається, що відповідачу про допущене позивачем правопорушення стало відомо принаймні 24 липня 2025 року, тобто в день подання заяви в Національну поліції з метою доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу, як на порушника законодавства з питань виконання військового обов`язку.

Суд також зазначає, що згідно із даних довідки ВПО інкриміноване позивачу правопорушення є вчиненим 20 березня 2024 року (тобто на 8й день після реєстрації позивача як ВПО в селищі Бабаї Харківської області).

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірності прийнятого ним рішення (постанови) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказує і Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року по справі №537/4012/16-а, від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/7184/16-а.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку про те, що у зв`язку із закінченням перебігу встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , незважаючи на визнання позивачем факту вчинення ним правопорушення, мав закрити провадження у адміністративній справі на підставі пункту 7 ч. ст. 247 КУпАП, а саме: у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням наведених обставин, що знайшли своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.

Судові витрати

Представником позивача разом із клопотанням від 07 травня 2026 року долучено до матеріалів справи докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме копії Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 року, Додаткової угоди № 1 від 10 грудня 2025 року до Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 року та Акту виконаних робіт № 1 від 07 травня 2026 року до Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 року та платіжної інструкції про сплату гонорару.

У позовній заяві позивач повідомив суд, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат позивача по даній справі, що підлягають сплаті ним, становить суму сплаченого судового збору та 15 000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги із розрахунку: 10 000,00 грн. – за представництво в суді першої інстанції та 5 000,00 грн. – в суді апеляційної інстанції.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до складу судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок визначення та розподілу судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою передбачений ст.ст. 134, 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріалами справи підтверджується, що 10 грудня 2025 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 10-12/25. На виконання п. 6.2. даного договору 10 грудня 2025 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 року Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в рамках адміністративної справи про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R242690 від 10 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 грудня сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 1 до Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 року надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає (за необхідності): підготовку позовної заяви, підготовку відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка клопотань про долучення доказів, надання суду відповідних доказів, підготовку заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених КАС України, які необхідні для розгляду справи.

Отже, сума гонорару Адвокатського бюро є фіксованою та не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів чи ухвалення судом рішення на користь Клієнта, а тому ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат. Такий порядок визначення гонорару узгоджується з вимогами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка передбачає можливість встановлення фіксованої суми гонорару, що обчислюється з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин.

07 травня 2026 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 було підписано Акт виконаних робіт № 1 до Договору № 10-12/25 від 10 грудня 2025 року, відповідно до якого Сторони погодили, що відповідно до п. 1, 6 Додаткової угоди № 1 від 10 грудня 2025 року до Договору № 10-12/2025 від 10 грудня 2025 року Адвокатське бюро надало Клієнту професійну правничу допомогу у Харківському районному суді Харківської області при розгляді справи № 635/10626/25, а саме: підготовлено позовну заяву від 10 грудня 2025 року; підготовлено заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; взято участь у судовому засіданні;підготовлено заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 02 березня 2026 року.

Згідно із п. 2 Додаткової угоди № 1 від 10 грудня 2025 року до Договору № 10-12/2025 від 10 грудня 2025 року гонорар Адвокатського бюро за надання професійної правничої допомоги Клієнту у суді першої інстанції становить 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) гривень, які станом на день підписання даного акту повністю сплачені.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції при розгляді справи № 635/10626/25 підтверджено належними та допустимими доказами, а тому вказані витрати підлягають стягненню із відповідача.

Крім того, за приписами ч. 1 ст.139КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 7, 9, 245, 247, 251, 2791, 280 КУпАП, ст. 90, 168, 246, 258, 286, 293 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R242690 від 10 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ;

відповідач:

ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Суддя Омельник М.М.