Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №635/5197/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5197/26

Провадження № 3/635/1755/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року с-ще. Покотилівка Харківського району

Суддя Харківського районного суду Харківської області Бондаренко І.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції Харківської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670479. Протокол надійшов до розгляду до Харківського районного суду Харківської області.

Відповідно до протоколу склад адміністративного правопорушення: Харківській області, Харківський район, с-ще. Пісочин, Шосе. Полтавське буд. 202/1 05 годин 22 хвилин водій керував транспортним засобом ВАЗ 2108, реєстрація відсутня, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного у станові КНП ХОР відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП

Протокол був складений щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання особа яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явився, викликався в судове засідання в установленому законом порядку.

В інтересах особи що притягається до адміністративної відповідальності від адвоката Пасічника Т.В надійшло клопотання про закриття провадження у справи, у клопотанні було звернуто увагу суду на відсутність законних підстав зупинення авто, щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зазначено, що це було правомірно і працівники поліції спонукали особу до такої відмови, відеозапису не вбачається момент виявлення або фіксування правопорушення, водія не було відсторонено від керування та зазначано, що рапорт не може слугувати доказом вини.

Щодо посилання захисника на відсутність законних підстав для зупинення транспортного засобу суд зазначає, що підстави зупинення автомобіля та підстави направлення водія на огляд є різними обставинами, кожна з яких підлягає перевірці. Саме по собі оспорювання правомірності зупинення не спростовує факту подальшої відмови від огляду, проте й не звільняє суд від обов`язку перевірити законність вимоги поліцейського. Для відхилення цього доводу необхідно встановити конкретну підставу зупинення та зазначити докази, якими вона підтверджується.

Стосовно твердження про правомірність відмови від проходження огляду суд виходить із того, що пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти огляд у встановленому порядку. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження такого огляду становить самостійну форму об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, і не потребує доведення фактичного перебування особи у стані сп`яніння. Водночас відповідальність за таку відмову можлива за наявності законних підстав для огляду та дотримання порядку направлення на нього. За наявності ознак наркотичного сп`яніння водієві має бути запропоновано пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров`я.

Доводи про спонукання особи до відмови підлягають оцінці з урахуванням змісту спілкування між водієм і поліцейськими. Роз`яснення порядку огляду та відповідальності за відмову саме по собі не є спонуканням до вчинення правопорушення. Однак висновок про самостійність та однозначність відмови має ґрунтуватися на конкретних висловлюваннях і діях особи, зафіксованих доказами, а також на тому, чи була їй забезпечена реальна можливість пройти огляд. Працівниками поліції було роз`яснено наслідки та процедуру проходження на стан сп`яніння.

Щодо невідсторонення водія від керування суд зазначає, що стаття 266 КУпАП передбачає обов`язковість такого заходу за визначених нею умов. Невиконання поліцейськими цього обов`язку підлягає оцінці, однак саме по собі не спростовує вже вчиненої та належно доведеної відмови від огляду.

Категоричне твердження про неможливість використання рапорту як доказу не ґрунтується на положеннях статті 251 КУпАП, яка допускає встановлення фактичних даних, зокрема, іншими документами. Водночас рапорт не має наперед установленої доказової сили та підлягає оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи відповідно до статті 252 КУпАП. Сам факт його складення працівником поліції не підтверджує достовірності викладених відомостей, а повторення в рапорті змісту протоколу не усуває прогалин у доказуванні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд згідно положень ст.1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі- ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 2.9 (а)Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених ч.1статті 130 КУпАП.

Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року(далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров`я) (п.7 Інструкції).

Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із матеріалів справи, відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку зафіксована на технічні засоби відповідно до норм ст.266 КУпАП та відповідний диск долучений до матеріалів справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251,252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на відеозаписі працівник поліції запропонував пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі від чого той відмовився. При цьому ознаки сп`яніння на відеозапису простежуються дуже чітко та не можуть заперечуватися навіть сторонньою особою.

У даному провадженні вирішальним для визнання особи винуватою є встановлення факту саме відмови водія виконати вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, з урахуванням того, що ця відмова зроблена саме тому, що водій має ознаки алкогольного сп`яніння.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме:

-відеозаписом, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи;

-протоколом про адміністративне правопорушення;

-актом;

-направленням;.

-рапортом.

Також в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість , в якому зазначено, що від проходження огляду особа відмовилась.

В межах даного провадження встановлений склад правопорушення, а саме – відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписи в цій частині є належними та допустимими, оскільки на них зафіксована об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності. у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Згідно ст.34,35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією частини 1 статті 130 КУпАП,

Пункт 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»:: звільняє військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів (призваних на збори) у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку та службових обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.1 ст.130, 245, 251, 252, 256,266, 291, 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

Отримувач коштів: ГУК Харківськ обл./Харківобл/21081300

Код класифікації доходів бюджету 21081300

Код ЄДРПОУ 37874947

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001

Від сплати судового збору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – звільнити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Роз`яснити особі,яка притягається до адміністративної відповідальності,що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили,а в разі оскарження постанови,не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя І.Е.Бондаренко