Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №635/5605/26 — Харківський районний суд Харківської області

22.09.26

Справа № 635/5605/26

Провадження № 3/635/1815/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання – Поліщук О.О.,

прокурора – Мельничука О.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області з Департаменту стратегічних розслідувань 7-е управління (з обслуговування Харківської області) надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №439 від 22.05.2026 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Комплекс по благоустрою Височанської селищної ради», являючись згідно з п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, усупереч вимогам п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 46 вказаного Закону 30.04.2025 о 10.52 подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2024 рік (далі – Декларація), у розмірі 1121150,00 грн, що відрізняється від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 1726 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 172-6 КУпАП, вбачаючи наявність складу та події адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він не мав умислу не зазначати у декларації відомості, які не були в ній відображені. Це відбулося через необачність та поспіх, тому є по своїй суті технічною помилкою, оскільки такі відомості ним завжди відображалися у попередніх деклараціях.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про доведеність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, а саме подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з п.п. «з» п.1 ч.1. ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього закону, є поліцейські, які ж на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону є також суб`єктами декларування.

Відповідно до абз. 3 Примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 19.12.2023 №3-К ОСОБА_1 прийнято на посаду директора Комунального підприємства «Комплекс по благоустрою Височанської селищної ради».

Розпорядженням Височанського селищного голови від 29.11.2023 № 210-к подовжено трудові відносини з директором Комунального підприємства «Комплекс по благоустрою Височанської селищної ради» ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Зважаючи на встановлені обставини, з урахуванням ст. 17 Закону України «Про національну поліцію», п.п. «з» п.1 ч.1. ст.3, абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та абз. 3 примітки до ст. 172-6 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є суб`єктом декларування, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно вона є особою, яка несе відповідальність за ч.4 ст.172-6 КУпАП у разі подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Окрім того, судом встановлено, що 30.04.2025 року о 10:52 ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

Отже, на початку заповнення щорічної декларації за 2024 рік ОСОБА_1 ознайомилась з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про що проставила відповідну відмітку. Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації вона ознайомилась із внесеними до неї відомостями та проставила відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подала декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису (п.5 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: об`єкти незавершеного будівництва, об`єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України (п.п. 21 ч.1. ст.46); дані щодо транспортних засобів незалежно від їх вартості, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право (п.п. 3 ч.1 ст.46); наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку (п.п. 3 ч.1 ст.46).

В порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 подав завідомо недостовірні відомості в наступні розділи декларації: 3 «Об`єкти нерухомості», 8 «Корпоративні права».

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 08.02.2010 ОСОБА_1 був власником житлового будинку, загальною площею 170,7 м2,, з надвірними будівлями, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 480 м2,, кадастровий номер 6310137200:12:048:0002, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням сесії Харківської міської ради від 25.12.2002 затверджено реєстр назв урбонімів м. Харкова. Так, назву вулиці Ізумрудна змінено на Смарагдову.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 14.12.2016, 08.04.2019 ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 по частки у праві власності на вказане нерухоме майно.

З 2010 року (у тому числі упродовж 2024 року та протягом грудня 2024 року) ОСОБА_1 та член його сім`ї (дружина) користувалися вказаним житловим будинком з надвірними будівлями, власником якого з 08.04.2019 є ОСОБА_2 , а також земельною ділянкою, кадастровий номер 6310137200:12:048:0002, яка розташована за зазначеною адресою.

Відповідно до листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.02.2026 № 2912/2418-3-26/42 станом на 08.04.2019 мінімальна ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , могла становити 1045000,00 грн, земельної ділянки загальною площею 480 м2 з кадастровим номером 6310137200:12:048:0002 – 60100,00 гривень.

Проте, усупереч п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-VII у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про вказане нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать його дружині на праві власності, а у нього – на праві користування, а також земельну ділянку, що розташована за вказаною адресою та належить йому та члену його сім`ї на праві користування) мінімальна ринкова вартість якого становила 1105000,00 гривень.

Отже у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації він подав завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 105 000,00 грн (1045000 грн + 60100 грн).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «М І К» (код ЄДРПОУ 31152160) (далі – ТОВ «М І К»), розмір частки у статутному капіталі якого складає 5900,00 грн, що становить 50 % від загального капіталу.

Проте, ОСОБА_1 у розділі 8 «Корпоративні права» Декларації не зазначив відомостей про наявність у нього станом на 31.12.2024 корпоративних прав ТОВ «М І К» у розмірі 50% від статутного капіталу, що у грошовому вираженні становить 5 900,00 гривень.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське підприємство впровадження технічних систем» (код ЄДРПОУ 19474522) (далі – ТОВ «ХПВТС»), розмір частки у статутному капіталі якого складає 10250,00 грн, що становить 50 % від загального капіталу.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 8 «Корпоративні права» Декларації не зазначив відомостей про наявність у нього станом на 31.12.2024 корпоративних прав ТОВ «ХПВТС», у розмірі 50% від статутного капіталу, що у грошовому вираженні становить 10250,00 гривень.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 всього у розділі 8 «Корпоративні права» Декларації зазначив відомості, які відповідають дійсності, на загальну суму 16150,00 грн (5900,00 грн + 10250,00 грн), чим порушив вимог п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-VII.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи директором Комунального підприємства «Комплекс по благоустрою Височанської селищної ради», являючись згідно з п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, 30.04.2025 подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2024 рік, у розмірі 1121150,00 грн, що відрізняється від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім`ї суб`єкта декларування є, зокрема, особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом декларування (чоловік/дружина) станом на останній день звітного періоду, – незалежно від спільного проживання із суб`єктом декларування упродовж звітного періоду.

В своїх поясненнях від 22.05.2026 ОСОБА_1 зазначив, що 30.04.2025 о 10:52 год він подав на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2024 рік, в якій зазначив недостовірні відомості у декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у зв`язку з тим, що на момент заповнення декларації йому не було відомо про наявність у члена сім`ї (дружини) на праві власності об`єктів нерухомості. Згідно зі свідоцтвом про право власності від 08.02.2010 він був власником житлового будинку загальною площею 170,7 кв.м з надвірними будівлями, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 480 кв.м, кадастровий номер 6310137200:12:048:0002, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договорів купівлі-продажу від 14.12.2016, 08.04.2019 він продав члену сім?ї (дружині) по частки у праві власності на вказане нерухоме майно. З 2010 року по теперішній час (у тому числі упродовж 2024 року та протягом грудня 2024 року), ОСОБА_1 та член його сім?ї (дружина) користувалися вказаним нерухомим майном, власником якого з 08.04.2019 є член сім?ї (дружина). Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:12:048:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить останнім на праві користування. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань він є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 31152160), розмір частки у статутному капіталі якого складає 5900,00 грн, що становить 50% від загального капіталу. Також згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, я є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське підприємство впровадження технічних систем» (код ЄДРПОУ 19474522), розмір частки у статутному капіталі якого складає 10250,00 грн, що становить 50% від загального капіталу. З довідкою Національного агентства з питань запобігання корупції від 20.02.2026 №125/26 про результати проведення повної перевірки поданої ним щорічної декларації за 2024 рік - ознайомлювався. З висновками згоден та не оскаржував. Усунуто неправильність викладеної у вказаній декларації інформації було подачею щорічної декларації за 2025 рік, з усім даними які йому стали відомі. Декларація, в якій зазначено недостовірні відомості у декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є місце розташування Комунального підприємства «Комплекс по благоустрою Височанської селищної ради», а саме: Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Покотилівка, вул. Залізнична, буд. 13.

Диспозицією ч.4 ст.172-6 КУпАП передбачено відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 3 Примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Загальний розмір поданих ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у щорічній декларації за 2024 рік становить 1121150,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум, для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн. З урахуванням розміру встановленого прожиткового мінімуму та розміру поданих недостовірних відомостей, то такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Окрім того, вина ОСОБА_1 належним чином також підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення №439 від 22.05.2026, в якому зокрема безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення; довідкою від 20.02.2026 за №125/26 Національного агентства з питань запобігання корупції, яка складена за результатами повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_1 за 2024 рік; обґрунтованим висновком від 27.02.2026 щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, .

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності».

Аналогічна позиція висловлена у п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 р. №223-943/0/4-17.

Суд вважає, що дане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив саме у формі непрямого умислу. ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» з 2023 року, обізнаний з обов`язком декларування та правилами декларування, обізнаний з придбаними ним майновими правами на об`єкти нерухомості, обізнаний з наявністю у нього корпоративних прав, однак, свідомо нехтуючи своїм обов`язком, подав завідомо недостовірні відомості, тобто інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації.

У свою чергу, основна відмінність прямого і непрямого умислу полягає у їх вольовому моменті. Якщо при прямому умислі він характеризується бажанням настання суспільно-небезпечних наслідків, то при непрямому свідомим припущенням їх настання. В останньому випадку воля особи посідає не активну, а пасивну щодо наслідків позицію, оскільки наслідки є побічним результатом протиправної дії (бездіяльності) винного.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-6 КУпАП - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного адміністративного правопорушення, оскільки вищезазначені обставини не спростовують факт, що ОСОБА_1 допустив подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Аргументи ОСОБА_1 в частині обґрунтування своєї невинуватості, які фактично зводились до допущення ним під час заповнення декларації технічної помилки, судом не беруться до уваги.

Відповідно до ч.1 статті 68 Конституції України, незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності. Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

Згідно із положеннями ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Системний аналіз положень статті 38, 247, 254 КУпАП дає підстави зробити висновок, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з моментом, коли встановлено особою уповноваженою на складання протоколу, що у діях особи є склад правопорушення. Процесуально цей висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії особи, уповноваженої на складання протоколу, до моменту його складення можуть свідчити про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається лише при складенні протоколу після перевірки та зібрання усіх доказів, отримання пояснень від особи.

Як вбачається із матеріалів справи повне зібрання документів та отримання пояснень від ОСОБА_1 щодо його дій при заповнені і поданні щорічної декларації були отримані 22.05.2026 і в той же день був складений протокол, тобто перебіг строку почався саме з вказаної дати та свідчить про відсутність спливу строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

З урахуванням положень ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає стягненню з особи у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Реквізити для сплати штрафу. Протокол серія ______ №_____________

Код бюджетної класифікації 21081100

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

МФО – 899998

Код отримувача 37874947

Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Високий/21081100

Номер рахунку UA198999980313020106000020633 (Височанська ТГ)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.П.Даниленко