Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №643/12969/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/12969/26

Провадження № 2/643/7725/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

секретаря судового засідання – Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Губський Володимир Євгенович,

до ОСОБА_2

про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

16.06.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Губський В.Є., через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 50165,91 грн, моральну шкоду у розмірі

20000 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.11.2025 о 16 год. 40 хв. у с-щі Мала Данилівка Харківського району Харківської області по вул. Малоданилівський Шлях, буд. 147 відповідач, керуючи автомобілем Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , порушила Правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з належним позивачу автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 . Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 у справі №619/7015/25 відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПАТ «СК «УСГ», яке виплатило страхове відшкодування у розмірі 245203,16 грн. Фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 283773,34 грн, величина втрати товарної вартості – 16392,57 грн, а ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну однієї потерпілої особи, становить 250000 грн. Посилаючись на ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, позивач вважає, що різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності страховика (283773,34 + 16392,57 – 250000 = 50165,91 грн) підлягає стягненню з відповідача.

Моральну шкоду позивач обґрунтовує душевними стражданнями, пов`язаними з пошкодженням автомобіля, який був єдиним сімейним засобом пересування, порушенням звичайного укладу життя та обмеженням у пересуванні, і оцінює її у 20000 грн.

Ухвалою судді від 23.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.08.2026, явку учасників справи визнано обов`язковою. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування у Дергачівського районного суду Харківської області засвідченої копії постанови від 04.12.2025 у справі №619/7015/25, оскільки не надано доказів вжиття заходів для самостійного отримання цього доказу.

25.06.2026 представник позивача подав заяву про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12.08.2026 відповідач ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву (вх. №52506/26), у якій зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Позивач та його представник у підготовче засідання не з`явилися, в режимі відеоконференції не під`єдналися, про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Позиція позивача щодо заявлених вимог викладена в позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи. Підстав для відкладення, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не встановив. Крім того, визнання позову в повному обсязі збігається з волевиявленням позивача, викладеним у позовній заяві, а отже вирішення справи за його відсутності прав позивача не порушує.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд може ухвалити рішення у разі визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Renault Logan, 2019 року випуску,

д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513103 від 14.11.2025 та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди 14.11.2025 о 16 год. 40 хв. у

с-щі Мала Данилівка по вул. Малоданилівський Шлях, буд. 147 водій ОСОБА_2 , керуючи належним їй автомобілем Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху не вибрала безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, а той, у свою чергу, зіткнувся з автомобілем Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_5 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 у справі №619/7015/25, яка набрала законної сили 16.12.2025, особу, яка керувала автомобілем Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 №513103. Текст постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень знеособлено, проте час, місце, обставини події та учасники ДТП повністю збігаються з даними протоколу, складеного саме стосовно ОСОБА_2 , що відповідач не заперечувала.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ «СК «УСГ» за полісом обов`язкового страхування №EP-231154628 зі строком дії з 28.07.2025 по 27.07.2026. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, становить 250000 грн на одну потерпілу особу (п. 8.2.2 полісу). Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-IX застосування франшизи за таким договором забороняється.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, №107/02-26 від 25.02.2026, складеним суб`єктом оціночної діяльності

ФОП ОСОБА_4 за результатами огляду автомобіля 10.02.2026, станом на дату ДТП ринкова вартість автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень становила 494264,43 грн, вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу – 325364,28 грн, коефіцієнт фізичного зносу – 0,0, величина втрати товарної вартості – 16392,57 грн, вартість матеріального збитку – 341756,85 грн.

Відновлювальний ремонт автомобіля позивача фактично здійснено ФОП ОСОБА_5 . Відповідно до акту виконаних робіт №МКТО2600052 від 18.05.2026, підписаного виконавцем та позивачем, загальна вартість ремонту склала 283773,34 грн, з яких вартість робіт – 124470 грн, запасних частин і матеріалів – 159303,34 грн.

Оплату ремонту здійснено так: 19.01.2026 ПАТ «СК «УСГ» перерахувало ФОП ОСОБА_5 страхове відшкодування за полісом №EP-231154628 у розмірі 245203,16 грн (платіжна інструкція №55106 від 19.01.2026, страховий акт ОСЦВ-10053 від 16.01.2026); 18.05.2026 позивач власним коштом доплатив ФОП ОСОБА_5 38570,18 грн згідно з рахунком-фактурою №МК0-000279 від 18.05.2026 (платіжна інструкція, код документа 9415-5552-4423-4473). Сума цих платежів (245203,16 + 38570,18 = 283773,34 грн) точно відповідає вартості ремонту за актом виконаних робіт.

26.03.2026 представник позивача направив відповідачу досудову вимогу разом зі звітом про оцінку, що підтверджується описом вкладення та квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» №1993364.

Оцінюючи визнання відповідачем позову та вирішуючи спір по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні позову відповідачем і продовжує судовий розгляд.

Отже, визнання позову не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність законних підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) виснувала, що на особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладається обов`язок відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, на яку потерпілий має право за договором страхування; якщо страховик не виплатив відшкодування в межах страхової суми, потерпілий має право вимагати цю частину від страховика, а не від страхувальника.

Позивач визначив розмір вимог саме відповідно до цього підходу: від фактичного розміру шкоди відняв не фактично отримане страхове відшкодування (245203,16 грн), а повний ліміт відповідальності страховика (250000 грн), що відповідає ст. 1194 ЦК України та не погіршує становища відповідача.

Фактичний розмір майнової шкоди складається з вартості відновлювального ремонту, фактично здійсненого та підтвердженого актом виконаних робіт і платіжними документами, – 283773,34 грн, яка є меншою за розраховану оцінювачем (325364,28 грн), та величини втрати товарної вартості – 16392,57 грн. Втрата товарної вартості є складовою реальних збитків власника пошкодженого автомобіля

(п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України), а тому в частині, що перевищує ліміт відповідальності страховика, відшкодовується особою, яка завдала шкоди, на загальних підставах.

Таким чином, розмір майнової шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, становить: 283773,34 + 16392,57 – 250000 = 50165,91 грн. Відповідач цей розрахунок не оспорювала.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала шкоди, з урахуванням вимог розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України). Відповідно до

ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина відповідача у ДТП встановлена постановою суду, що набрала законної сили. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав значні пошкодження, позивач був позбавлений можливості користуватися ним з 14.11.2025 до завершення ремонту 18.05.2026, змушений був організовувати оцінку збитку, ремонт, доплачувати його вартість власним коштом та звертатися до відповідача з досудовою вимогою. Зазначені обставини об`єктивно свідчать про порушення звичайного укладу життя позивача та заподіяння йому душевних страждань. Визначений позивачем розмір відшкодування – 20000 грн – відповідач визнала, і суд не вважає його таким, що виходить за межі розумності та справедливості.

За таких обставин суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб. Заява про визнання позову подана відповідачем особисто, у письмовій формі, наслідки визнання позову їй роз`яснено. Підстав, передбачених

ч. 5 ст. 206 ЦПК України, немає.

Отже, визнання позову підлягає прийняттю судом, а позов – задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з такого.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн (квитанція №2767-5734-5793-0789 від 16.06.2026).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному судовому рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позов визнано відповідачем у підготовчому засіданні, тобто до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору – 665,60 грн. Решта судового збору – 665,60 грн – відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, необхідні для проведення підготовки справи до розгляду. Позивач поніс витрати на проведення оцінки матеріального збитку, заподіяного автомобілю, у розмірі 6000 грн (платіжна інструкція №2.527743821.1 від 11.02.2026, отримувач – ФОП ОСОБА_4 , призначення платежу – «Сплата за оцінку матеріального збитку автомобіля Renault Logan Stepway, KA0127HH»). Звіт про оцінку був необхідним для визначення величини втрати товарної вартості, що є складовою задоволених вимог, а тому ці витрати пов`язані з розглядом справи. Банківська комісія (3 грн) до складу судових витрат не входить. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України ці витрати покладаються на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що у позовній заяві наведено їх попередній (орієнтовний) розрахунок та заявлено, що докази їх розміру будуть подані в порядку

ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Станом на час ухвалення рішення такі докази (договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис робіт, докази оплати тощо) до суду не надходили; у матеріалах справи наявний лише ордер.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази розміру витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Оскільки таку заяву позивач зробив, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішене додатковим рішенням у порядку ст. 246 ЦПК України у разі подання позивачем відповідних доказів у встановлений строк.

Керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 134, 141, 142, 200, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_6 .

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 50165 (п`ятдесят тисяч сто шістдесят п`ять) грн 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 665,60 грн та витрати на проведення оцінки матеріального збитку у розмірі 6000 грн.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно з квитанцією №2767-5734-5793-0789 від 16.06.2026, у розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА