Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №691/495/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/495/26

провадження № 3/691/194/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Корсунь-Шевченківський вул.Ярослава Мудрого, №36 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , -

за ч.1 ст.130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-

встановив :

28 березня 2026 року о 07 год. 25 хв. в м.Городище, вул.Кожедуба, Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21109, державний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер відмовився під відео фіксацію нагрудної камери поліцейського 1371090_00003, чим порушив п.2.5. Правил Дорожнього Руху України (а.с.1).

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, мотивуючи незгодою із діями працівників патрульної поліції, просив взяти до уваги, що має на утриманні неповнолітню дитину та є щоденна потреба використовувати автомобіль для забезпечення участі в навчальному процесі за її станом здоров`я, про що надав підтверджуючі документи.

Представник Відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, будучи повідомлений вчасно та належним чином про судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення, до суду не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду справи про адміністративне правопорушення у його відсутності.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , винність особи у його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджених судом доказів, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 28 березня 2026 року Серії ЕПР1 №626092 (а.с.1), відеозаписом із нагрудної бодікамери поліцейського (а.с.6), направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.2), актом огляду (а.с.3), письмовим поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.4).

Із змісту вивчених та досліджених письмових доказів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які відповідно оцінено судом, встановлено, що їх обсяг та відображена у них інформація є достатніми для стверджувального висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 до провадження суду заперечувальних доказів на рахунок відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не надав, вину не спростував.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до п 2.9 "а" Правил Дорожнього Руху, водію заборонено керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

В п. 2 Постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті", міститься роз`яснення що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З оглянутих судом відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що патрульними у зв`язку із порушенням правил ПДР України було зупинено автомобіль, за кермом якого перебував ОСОБА_1 .. В ході розмови із водієм у поліцейських виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейськими неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`ягніння на місці зупинки або проїхати до закладу охорони здоров`я з метою підтвердження або спростування стану алкогольного сп`яніння, ознаки якого були виявлені та оголошені поліцейським. Водночас ОСОБА_1 , відмовлявся проїхати до медичного закладу або пройти огляд на місці зупинки, мотивуючи свою відмову тим, що не перебуває в стані алкогольного сп`яніння. На зазначене поліцейськими було роз`яснено, що така поведінка ОСОБА_1 підлягає правовій оцінці відповідно до вимог ст.130 КУпАП.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція).

Пунктом 2 частини I Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 частини I Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Оцінюючи дії ОСОБА_1 на місці зупинки, які слугували для нього підставою для відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд звертає увагу на те, що норма ст. 130 КУпАП та положення Інструкції № 1452/735 не містять виключень, які б дозволяли водію відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння за наявності підстав для проведення такого огляду або ж пройти такий на місці за винятком підозри на стан алкогольного сп`яніння, а тому відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за будь-яких обставин тягне за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Більше того, переглянутий відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції доводить, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння була усвідомленою, і поліцейськими йому було роз`яснено, що за відмову від проходження огляду передбачена відповідальність.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину під час судового засідання визнав.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, керуючись ст.33,ст.268, ст.280, ч.1 ст.130, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) грн. із сплатою на користь Держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Суд з повагою ставиться до повідомлення ОСОБА_1 , щодо необхідності належного виконання батьківського обов`язку щодо виховання неповнолітнього сина і забезпечення його участі в навчальному процесі, проте при прийнятті рішення у справі має постановити законне і обґрунтоване рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь Держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Копію постанови надіслати для відому до Відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області.

Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.

Суддя О. М. Савенко