Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №691/1133/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1133/26

провадження № 1-кп/691/329/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12026250380000196 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Долинівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, азербайджанця, громадянина України, неодруженого, освіта средня, місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.369 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

10 червня 2026 року близько 11 год. 30 хв., інспектором з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 та поліцейським з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 з превентивної діяльності Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , які працювали на службовому автомобілі «Renault Duster», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », на прилеглій території магазину «Квіточка» по вул. Данила Кушніра, с. Мліїв, Черкаського району відповідно до наданих їм повноважень зупинено автомобіль марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , та виявлено порушення вимог п.п. 2.3В Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями), «не користувався пасками безпеки». У подальшому, інспектором з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запропоновано пройти освідування на приладі «Драгер» на що останній, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи відповідно до раптово виниклого злочинного умислу перебуваючи поблизу службового автомобіля марки Renault Duster реєстраційний номер « НОМЕР_1 » з метою уникнення адміністративної відповідальності та не оформлення службовими особами сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області адміністративних матеріалів про порушення ним Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи наявність відповідних повноважень у інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 надав неправомірну вигоду, поклавши на передню панель службового автомобіля «Renault Duster» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » неправомірну вигоду в сумі 2100,00 грн. купюрами 500, 200, 100 гривень за те, щоб ОСОБА_5 , як службова особи, з використанням наданої їм влади та службового становища, не проводили освідування на приладі «Драгер» та в подальшому не складали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за порушення Правил дорожнього руху України. Після зазначених неправомірних дій інспектором з реагування патрульної поліції ОСОБА_5 викликано слідчо-оперативну групу за фактом надання йому неправомірної вигоди ОСОБА_4 ..

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за ознаками злочину передбаченого за ч.1 ст.369 КК України – надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Судовий розгляд проведено в межах пред`явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту затвердженого 07 липня 2026 року прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до ст.337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнав повністю і суду пояснив, що дійсно 10 червня 2026 року надав неправомірну вигоду, поклавши на передню панель службового автомобіля «Renault Duster» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » неправомірну вигоду в сумі 2100,00 грн. купюрами 500, 200, 100 гривень за те, щоб ОСОБА_5 , як службова особа, з використанням наданої йому влади та службового становища, не проводив освідування на приладі «Драгер» разом із іншим поліцейським та в подальшому не складали протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у кримінальному правопорушенні, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального провадження, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.369 Кримінального Кодексу України, знайшла своє підтвердження в здобутих та досліджених у ході розгляду кримінального провадження доказах, а тому є доведеною.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 вересня 2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність, п.86 рішення ЄСПЛ від 11 липня 2013 року у справі «Вєренцов проти України».

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено за ч.1 ст.369 КК України до нетяжких злочинів, особу винного, який має вік 39 років, осудний, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одружений, не працюючий, згідно відповіді Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне обєднання» Городищенської міської ради від 12 червня 2026 року №01-03-06/488 за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, раніше не судимий, обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання не встановлено;

- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

- роз`яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;

- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, щоб втручання вважалося пропорційним, і воно має відповідати тяжкості правопорушення та не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов`язане з його ізоляцією від суспільства, і на цьому не наполягають і учасники процесу, зокрема прокурор просив призначити покарання у виді штрафу, а обвинувачений повідомив, що згоден та має можливість заплатити штраф, остільки вважає, що саме таке покарання є необхідним й достатнім та сприятиме попередженню вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, формуватиме у нього звичку законослухняної поведінки у житті, побуті, громадських місцях.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, і воно випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположених свобод» 1950 року.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12026250380000196 відсутні.

У кримінальному провадженні маються речові докази, долю яких необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. у виді: 1 флеш-накопичувач 32 Гб на котрому поміщено запис з нагрудних бодікамер поліцейських, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, і який слід залишити по закінченню судового розгляду там зберігати, сейф-пакет INZ2002321 із вмістом грошових коштів в сумі 2100,00 грн., які передані на зберігання АБ «Укргазбанк» 16 червня 2026 року, та які слід конфіскувати в дохід Держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (січнадцять тисяч) гривень.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_4 на час вступу вироку у законну силу, судом не обиралися.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області арешт майна 11 червня 2026 року у виді вилучених в ході огляду місця події грошових коштів в сумі 2100,00 грн., які належать ОСОБА_4 ..

Речові докази у кримінальному провадженні у виді:

- грошові кошти у розмірі 2100,00 грн., які упаковані до сейф-пакету INZ2002321 та здані на зберігання до комірки уповноваженого банку АБ «Укргазбанк» в м. Черкаси Черкаської області - конфіскувати в дохід Держави;

- 1 флеш-накопичувач 32 Гб на котрі поміщено запис з нагрудних бодікамер поліцейських - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12026250380000196 протягом усього часу їх зберігання.

Виконання вироку суду покласти на орган з питань пробації Черкаського районного сектору №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, та прокурору.

Суддя ОСОБА_1