Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №545/577/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/577/26

Провадження № 2/545/1121/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Галушко А.О., діючи в її інтересах, звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування заяви зазначала, що з 2016 року позивач ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) почали проживати однією сім`єю без офіційної реєстрації шлюбу. З цього часу вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, який формувався з доходів обох сторін. Оплата харчування, лікування, одягу, речей особистого користування (зокрема телефонів, ноутбука), побутової техніки та витрат на відпочинок здійснювалася за спільної згоди та за загальні кошти. Взаємовідносини ґрунтувалися на любові, взаємоповазі та турботі.

Фактично сім`я складалася з трьох осіб, оскільки разом із ними до досягнення повноліття проживала неповнолітня донька позивача від першого шлюбу - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). ОСОБА_3 опікувався дитиною, брав активну участь у її вихованні та матеріальному забезпеченні. Права та обов`язки в родині були розподілені за взаємною домовленістю: позивач займалася домашнім господарством, приготуванням їжі та створенням затишку, а ОСОБА_3 працював, забезпечував родину фінансово та вирішував побутові питання.

Протягом усього періоду спільного проживання позивач та ОСОБА_3 у інших зареєстрованих шлюбах не перебували:

Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 01.07.1999 року, який було припинено у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 з 28.12.2013 року, який було розірвано на підставі заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14.11.2016 року (справа № 545/3575/16-ц), що набрання законної сили відбулося 24.11.2016 року. Дітей від цього шлюбу не було.

18.08.2024 року ОСОБА_3 було мобілізовано до лав Збройних Сил України через ІНФОРМАЦІЯ_6 . Перебуваючи на військовій службі (під час навчання та виконання бойових завдань, через відсутність відпусток), ОСОБА_3 пропонував Позивачу зареєструвати шлюб через мобільний застосунок «Дія», однак зробити це не вдалося з технічних причин.

Згідно зі сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_7 від 13.07.2026 № 10/512, молодший сержант ОСОБА_3 , який обіймав посаду головного сержанта взводу зв`язку НОМЕР_2 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_3 , зник безвісти 07.01.2026 року близько 20:15 під час виконання бойового завдання у складі штурмової групи « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в районі н.п. Зелене Пологівського району Запорізької області.

У видачі сповіщення про зникнення безвісти безпосередньо позивачу в ТЦК було відмовлено через відсутність офіційно зареєстрованого шлюбу.

26.01.2026 року Позивач звернувся до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області із заявою про зникнення безвісти цивільного чоловіка. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 12026170420000084 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Осіб на утриманні ОСОБА_3 не перебувало. Серед близьких родичів ОСОБА_3 , на права та інтереси яких може вплинути рішення суду, є його мати - ОСОБА_2 (батько помер, шлюб із матір`ю було розірвано), а також рідна сестра - ОСОБА_3 (1978 р.н.), яка тривалий час проживає за межами України та з якою наразі відсутній зв`язок (ймовірно, вивезла матір із собою після введення воєнного стану).

Просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 24.01.2000 Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 07.01.2026 близько 20:15, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Зелене Пологівського району Запорізької області під час штурмових дій у складі ШГр «Таксіст», а саме у період з грудня 2016 року по день призову останнього до лав Збройних Сил України - 19.08.2024 року.

Відповідачі відзиву до суду не надавали.

У поясненнях третьої особи Міністерства оборони України представник заперечував проти задоволення позову. Зазначали, що позивачем не надано достатні доказів, які б підтверджували проживання її із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

У судове засідання, призначене на 16.09.2026 позивач та її представник не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи без їхньої участі, в попередніх судових засіданнях позов підтримали та просили задовольнити його у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, будь яких заяв від них не надходило, в силу приписів встановлених ч.7, 1 ст. 128, вважаються такими, що повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сміла , місце реєстрації : АДРЕСА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 батьками ОСОБА_4 записані ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

Заочним рішенням від 14.11.2016 шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований, 28.12.2013 у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, за актовим записом №1875 розірвано.

Відповідно до повідомлення № 1800 військовозобов`язаний ОСОБА_4 , призваний до лав Збройних сил України з 19.08.2024 (зворот а.с. 12).

Згідно зі сповіщенням №909, молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнятий на військову службу 19.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 07.01.2026 близько 20:15 виконуючи бойове завдання в районі н.п. Зелене Пологівського району Запорізької області під час штурмових дій у складі ШГр «Таксіст» (а.с. 13).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Полтавського РУП надійшла письмова заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_3 , про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , молодший сержант у в/ч НОМЕР_7 зник безвісти 07 січня 2026 року поблизу н.п. Зелене, Пологівського району, Запорізької області, беручи участь у визволенні цього населеного пункту (а.с. 29).

Відповідно до даних паспорту серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Полтава. Згідно з відмітками у паспорті - 01.07.1999 зареєстровано шлюб з ОСОБА_6 , має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9-11).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 42).

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначала, що з 2016 року вона проживала спільно з ОСОБА_3 , мали взаємні права та обов`язки як подружжя, вели разом господарство та мали спільний сімейний бюджет, на підтвердження спільного проживання суду надано :

-спільні фото із зображеннями позивача разом з ОСОБА_3 у різні періоди часу та пори року;

-виписки з рахунку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період (09.2024-12.2025), відкритих у АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якими від ОСОБА_3 ОСОБА_1 отримувала грошові перекази;

-скрін-шоти електронного листування у месенджерах між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зі змісту якого вбачається існування тривалого постійного зв`язку, притаманного подружжю.

Також, у судовому засіданні були допитані свідки, зокрема, свідок ОСОБА_9 , яка пояснила, що вона працює разом з позивачем, більше 20 років підтримують дружні стосунки. Зазначила, що у 2021 році ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 проживали у квартирі її сина, коли той був за кордоном. ОСОБА_12 як подружжя, вели разом господарство та здійснювали за спільні витрати.

Свідок ОСОБА_13 зазначив, що позивач працює разом з його дружиною. Він з дружиною та ОСОБА_1 з ОСОБА_3 часто гостювали один у одного сім`ями. Підтвердив, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю з 2021 року.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що тривалий час дружить з позивачем, остання разом з ОСОБА_3 проживали з нею в одному під`їзді з приблизно до 2021 року. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з 2017 року і до дня загибелі останнього проживали як подружжя, приходили до неї на день народження як сімейна пара. ОСОБА_3 купував продукти додому та здійснював ремонтні роботи по господарству.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона є сусідкою по під`їзду. Стверджувала, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 з 2017 року, бачила, як вони вдвох разом вигулювали собаку, купували на ринку та в магазині продукти харчування, ввечері прогулювалися біля будинку.

Свідок ОСОБА_16 підтвердила, що з 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, вели себе як подружжя, любили та піклувалися про один одного. Зокрема, зазначила, що знайома з позивачем з 2007 року, так як їхні діти разом ходили до школи. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приходили до неї в гості, а також їздили разом на природу.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

Частиною четвертою статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Статтею 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» до числа близьких родичів віднесено осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Статтею 6 цього Закону визначені права близьких родичів. Виникнення і реалізація цих прав не ставиться у залежність від рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Усталена судова практика Верховного Суду свідчить про те, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, розпорядження спільним бюджетом, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Крім того, закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2023 року у справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22), належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

У судовому засіданні факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з грудня 2016 року по день призову останнього до лав Збройних Сил України - 19.08.2024 року підтверджується, окрім показань свідків, також спільними фотознімками, документами, що підтверджують побутові витрати, особистим листуванням, регулярними переказами ОСОБА_3 грошових коштів на банківську картку позивача, також наданням дрібних доручень один одному щодо ведення господарства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може

ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі з урахуванням меж заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити.

Встановити факт спільного проживання факт однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий 24.01.2000 Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 07.01.2026 близько 20:15, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Зелене Пологівського району Запорізької області під час штурмових дій у складі ШГр «Таксіст», а саме у період з грудня 2016 року по день призову останнього до лав Збройних Сил України - 19.08.2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошенняшляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк