Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №552/9607/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/9607/26

Провадження № 1-кп/552/1565/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_3 ,

потерпіла – ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 ,

обвинувачений – ОСОБА_6 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026175430000109 від 12.06.2026 за обвинуваченням,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , оператор відділення управління командира самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону, одруженого, маючого на триманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда з дитинства, ДЦП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 202 від 10.07.2026 старшого солдата ОСОБА_6 призначено на посаду оператора відділення управління командира самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 та поставлено на всі види забезпечення.

28.04.2026 близько 23 год 30 хв, ОСОБА_6 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у ході словесного конфлікту, підійшовши до потерпілої ОСОБА_4 умисно наніс удар долонею правої руки у ділянку обличчя в області лівої щоки останньої.

Не зупиняюсь на досягнутому ОСОБА_6 схопив ОСОБА_4 правою рукою за шию та наніс потерпілій один удар долонею правої руки у ділянку обличчя зліва в області лівої щоки, ока, скроні та вуха. В подальшому потерпілій вдалося вирватися з рук ОСОБА_6 та побігти до вхідних дверей будинку. Перебуваючи біля вхідних дверей будинку ОСОБА_6 силою схопив ОСОБА_4 , котра сиділа на підлозі, своєю лівою рукою за її праву руку з метою запобігти останній вибігти з будинку, та почав тягнути по підлозі.

За результатами нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_4 згідно висновку експерта отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальних гематом та садна шкіри лобної ділянки, яка кваліфікується тільки у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; садна шкіри ділянок лівого передпліччя, лівого ліктьового суглобу, поперекової ділянки зліва та синця шкіри ділянки лівого плечового суглобу, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.

Закон про кримінальну відповідальність, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Мотиви розгляду судом обвинувального акта у спрощеному провадженні та обґрунтованість матеріалами досудового розслідування беззаперечного визнання винуватості.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Так, згідно заяви ОСОБА_6 від 24.09.2026, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення – проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні (а.с. 11-12).

Потерпіла ОСОБА_4 подала письмову заяву про згоду щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 10).

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Суд, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, оцінивши всі обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, доведена у повному обсязі.

Позиції сторін та мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , має місце реєстрації та місце проживання, одружений, виховує малолітню дитину інваліда (діагноз ДЦП), позитивно характеризується за місцем несення військової служби, мав поранення під час виконання обов`язку із захисту Вітчизни. На обліку у лікарів психіатра/нарколога, станом на дату ухвалення вироку, не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, пом`якшуючі обставини, відсутність обставин, які його обтяжують, наведені вище дані про особу обвинуваченого, те що він щиро розкаюється у вчинені кримінального правопорушення.

З урахуванням усіх даних в їх сукупності, виходячи з загальних засад призначення покарання, суд вважає, за можливе призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення встановленої ст. 50 КК України мети покарання.

Мотиви ухвалення судом інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов за матеріалами кримінального провадження не заявлений.

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у кримінальному провадженні не застосовувались, а тому відповідно до частини 4 статті 174 КПК України підстави для вирішення питання про скасування арешту майна відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не обирати.

Речові докази, оптичний CD-R диск із аудіозаписом виклику бригади ШМД 28.04.2026 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали досудового розслідування № 12026175430000109 від 12.06.2026 на 218 арк. зберігати в матеріалах судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня отримання копії цього судового рішення особою, яка його оскаржує, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, тобто не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1